Повідомляє ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра
Неприбуткові організації до 01.07.2017 повинні привести у відповідність до вимог ПКУ установчі документи
Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» до 1 липня 2017 року продовжено термін для приведення неприбутковими підприємствами, установами та організаціями (далі – неприбуткові організації), установчих документів до вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Неприбуткові організації, що не відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 ПКУ, для включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій зобов’язані до 01.07.2017 привести свої установчі документи у відповідність із нормами ПКУ та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.
Неприбуткові організації, які не привели свої установчі документи у відповідність із нормами п.133.4 ст.133 ПКУ, після 1 липня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Також звертаємо увагу, що тимчасово, до 01.01.2018, не може бути підставою для виключення неприбуткових релігійних організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій невиконання такими релігійними організаціями вимог до установчих документів, визначених п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 ПКУ.
Отже, ті неприбуткові організації, що не привели свої установчі документи у відповідність до вимог ПКУ та не надали їх копії контролюючому органу, будуть виключені з Реєстру неприбуткових організацій після 1 липня 2017 року, а релігійні організації – після 1 січня 2018 року.
Внесено зміни до програмного забезпечення ДФС для формування та подання звітності в електронному вигляді
На головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) в електронному сервісі «Електронна звітність» у розділі «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» () розміщено перелік змін та доповнень до «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» (версія 1.25.16.0) станом на 13.06.2017.
Так, зазначеними змінами, зокрема, реалізовані нові форми документів:
а) з метою забезпечення приймання податкової декларації екологічного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715 «Про затвердження форми Податкової декларації екологічного податку» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2016 №1177) додано наступні форми:
- F/J0302003 – «Податкова декларація екологічного податку»;
- F/J0320103 – «Додаток 1 до Податкової декларації екологічного податку «Розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення»»;
- F/J0320203 – «Додаток 2 до Податкової декларації екологічного податку «Розрахунок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти»»;
- F/J0320303 – «Додаток 3 до Податкової декларації екологічного податку «Розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах»»;
- F/J0320403 – «Додаток 4 до Податкової декларації екологічного податку «Розрахунок за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені)»»;
- F/J0320503 – «Додаток 5 до Податкової декларації екологічного податку «Розрахунок за утворення радіоактивних відходів і сплачується за придбання джерел(а) іонізуючого випромінювання»»;
- F/J0320603 – «Додаток 6 до Податкової декларації екологічного податку «Розрахунок за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк»»;
б) на виконання наказу Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 «Про затвердження форми Податкової декларації з плати за землю земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 №9) додано нова версія документу:
- F/J0602006 – «Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)».
До уваги платників податку на додану вартість!
ДФС повідомляє, що починаючи з 01.07.2017 реєстрація податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр) може бути зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567,зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621 (далі – Критерії).
Інформуємо, що платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, а в перехідний період (з 01 квітня 2017 року до 01 липня 2017 року) у разі отримання квитанції про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі має право подати на розгляд Комісії ДФС інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків за встановленою формою J(F)1312301 (далі – Таблиця).
Таблиця надсилається виключно в електронному вигляді засобами електронного зв'язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.
Електронні формати Таблиці розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність» / Платникам податків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення / .
Таблиця може бути сформована та надіслана через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника»,вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України. Також для формування Таблиці в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).
Підтвердженням про отримання Таблиці є перша квитанція (квитанція про доставку). Після обробки та розгляду Комісією ДФС Таблиці платнику протягом п’яти робочих днів направляється друга квитанція, в якій зазначається інформація про результат розгляду (врахування/неврахування інформації).
При заповненні Таблиці необхідно заповнювати вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010), код товару згідно з УКТ ЗЕД, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010).
Звертаємо Увагу, що при подані Таблиці відповідно до виду економічної діяльності необхідно обов’язково зазначити коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з Державним класифікатором продукції послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі таким платником постачаються (виготовляються), а також платник може зазначити коди товарів/послуг, які ним придбаються (отримуються) для їх виготовлення.
ДФС та ГО «Українська асоціація виробників» підписали меморандум про співробітництво
ДФС співпрацюватиме з громадською організацєю «Українська асоціація виробників» у напрямі наповнення відомчих баз даних фіскальної служби ціновою інформацією на товари, які ввозяться на митну територію України, із перевірених джерел. У подальшому зазначена інформація буде використовуватися як довідкова при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відповідно до законодавства. Про це йдеться у меморандумі, підписаному 26 червня в.о. Голови ДФС Мирославом Проданом та президентом ГО «Українська асоціація виробників» Олександром Громикою.
«Сподіваюсь, що підписаний документ сприятиме обміну інформацією з питань митної вартості і калькуляції собівартості продукції, боротьбі з порушеннями митного законодавства, а також забезпечить неупереджене та об’єктивне ставлення як ДФС, так і громадськості до всіх суб’єктів господарювання, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність», - зазначив Мирослав Продан.
Він наголосив на спільній з чесним бізнесом зацікавленості у забезпеченні прозорості торгівлі та виключенні тіньових схем ввезення товарів на митну територію України.
Меморандумом, зокрема, передбачено інформування ДФС з боку «Української асоціації виробників» про факти або наміри протиправного переміщення товарів через митний кордон України, безпідставної або протиправної затримки або порушення посадовими особами ДФС процедури митного контролю та митного оформлення товарів, порушення антикорупційного законодавства.
Крім того, асоціація також надаватиме ДФС інформацію про функціонування зовнішнього та внутрішнього ринку товарів, які виробляються в Україні, обсяги реалізації таких товарів на внутрішньому ринку, тенденції виробництва та реалізації цих товарів на світових ринках, калькуляцію їх виробництва тощо.
У межах, наданих законодавством повноважень, ДФС залучатиме представників асоціації до розробки проектів законодавчих та нормативно-правових актів, що стосуються функціонування виробництва в Україні, а також запрошуватиме до участі у засіданнях консультативно-дорадчих органів ДФС.
Завдяки діям податкової міліції дніпропетровська компанія відшкодування в бюджет більше 39 млн. грн.
Співробітники податкової міліції Офісу великих платників забезпечили відшкодування державному бюджету понад 39 млн. грн. несплачених податків та штрафних санкцій.
В рамках розслідування кримінального провадження за ч. 3 ст. 212 КК України було встановлено, що керівники дніпровського підприємства, яке займається оптовою торгівлею фармацевтичними товарами, документально оформили безтоварні фінансово - господарські операції з придбання лікарських препаратів у низки компаній. Крім того, вони відобразили придбання посередницьких послуг і послуг з перевезення товарів, за якими відсутні відповідні підтверджуючі документи.
Разом з тим, фігуранти неправомірно завищили витрати в ході списання ліків і виробів медичного призначення, які прийшли в непридатність і були передані на утилізацію.
Такі дії дозволили зловмисникам ухилитися від сплати податків на загальну суму понад 18 млн. грн.
Завдяки вжитим співробітниками податкової міліції заходам до бюджету відшкодовано 39 млн. грн. Дана сума включає в себе суму несплачених податків, а також майже 21 млн. грн. штрафних санкцій.
Мирослав Продан передав президентство у Внутрішньо-європейській організації податкових адміністрацій (ІОТА) колезі зі Словаччини
В.о. Голови ДФС Мирослав Продан привітав керівника Фінансової дирекції Словацької Республіки Франтішека Імреце, з обранням на почесну роль Президента ІОТА у 2017 – 2018 роках.
Він висловив сподівання щодо подальшої плідної співпраці України з ІОТА та запевнив новообраного президента ІОТА у підтримці та готовності надати всю необхідну допомогу.
«Дуже приємно, що саме Україна в цьому році стала майданчиком для діалогу найвищого рівня та прийняття історичних рішень. Для нас це була велика честь та безцінний досвід», - зазначив Мирослав Продан.
В.о. Голови ДФС подякував міжнародним колегам за активну участь у дискусіях протягом року головування України в ІОТА, конструктивну критику та щире бажання покращити професійне майбутнє в рамках європейської податкової спільноти.
«Нам вдалося закласти засади ефективного розвитку організації у майбутні роки. Завдяки цьому діяльність ІОТА ще більше відповідатиме потребам та інтересам податкових адміністрацій європейських країн, збираючи тільки найкращі практики та досвід, встановлюючи високі стандарти податкового адміністрування», - наголосив Мирослав Продан.
Він також привітав новообрану Виконавчу Раду ІОТА та побажав вдалої роботи у майбутньому році.
ДФС та Асоціація платників податків України підписали меморандум про партнерство та співробітництво
Державна фіскальна служба України співпрацюватиме з Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація платників податків України» у напрямі подальшої розбудови конструктивної взаємодії влади та громадськості, створення сприятливих умов для розвитку підприємництва в Україні, посилення ролі громадянського суспільства у реалізації державної політики у сфері проведення економічних реформ. Про це йдеться у меморандумі, підписаному сьогодні, 29 червня, в.о. Голови ДФС Мирославом Проданом та президентом ВГО «Асоціація платників податків України» Гріголом Катамадзе.
«Сьогодні ДФС відчуває дієву підтримку бізнесу в своєму намаганні здійснити справді якісну, системну реформу. Нами будуть використані всі можливості, щоб почути представників бізнесу та громадськості, а також донести своє бачення, свою позицію до платників через Асоціацію», – зазначив Мирослав Продан.
Меморандумом, зокрема, передбачається проведення спільної роботи ДФС та ВГО АППУ щодо удосконалення податкового і митного законодавства. Асоціація здійснюватиме експертизу проектів регуляторних актів, головним розробником яких є ДФС, та надаватиме фіскальній службі свої пропозиції.
«Завдяки підписаному Меморандуму наші відносини стануть більш зрозумілими та конструктивними. Я радий тому, що асоціації самі виходять з ініціативою боротьби із зловживаннями у податковій і митній сферах. Вони виступають партнерами ДФС у цьому питанні», – наголосив Мирослав Продан.
Очільник ДФС також розповів про основні кроки, які здійснює фіскальна служба у напрямі покращення інвестиційного клімату в Україні. Так, з 1 липня 2017 року у штатному режимі почне працювати електронна система управління ризиками при адмініструванні ПДВ, яка дозволить вирішити питання з так званим «пересортом».
Також Мирослав Продан звернув увагу присутніх на функціонування Електронного кабінету платника, який стає дедалі популярнішим. Завдяки цьому сервісу платники мають змогу отримати он-лайн послуги, які надає ДФС, у зручний час без контакту з посадовцями. Планується, що до кінця року Електронний кабінет платника буде надавати весь спектр адміністративних послуг фіскальної служби, що, на думку в.о. Голови ДФС, знизить корупційну складову у відносинах з платниками податків і покращить рівень обслуговування.
Серед досягнень очільник ДФС також відзначив рекордні надходження з податку на прибуток у І кварталі поточного року та стабільність у відшкодуванні ПДВ.
До уваги платників податків!
Державна фіскальна служба України повідомляє, що інформаційні ресурси ДФС працюють у штатному режимі. Також, нагадуємо, що засобами електронного сервісу «Електронний кабінет платника» платники податків мають можливість створити та надіслати податкову звітність до органів ДФС, запити на отримання інформації, заяви для реєстрації платником окремих податків, зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Єдиному реєстрі акцизних накладних, скористатися сервісами систем електронного адміністрування ПДВ та реалізації пального, а також в режимі реального часу отримати доступ до особистої інформації (стан поданої звітності, тощо).
Яка сума витрат на оплату праці найманих працівників включається до складу витрат ФОП на загальній системі оподаткування?
Відповідно до п.п.177.4.2 п.177.4 ст.177 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП) від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування належать, зокрема, витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу ПКУ).
Згідно з розділом III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №111/26556), у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається нарахований дохід повністю, без вирахування сум податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та єдиного внеску (далі – єдиний внесок), які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи. У графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку у відповідності із нарахованим доходом, а саме – без вирахування із суми нарахованого доходу сум ПДФО та єдиного внеску, які справляються за рахунок доходу найманої особи.
Таким чином, до складу витрат ФОП на загальній системі оподаткування включається сума витрат на оплату праці найманих працівників без вирахування ПДФО та єдиного внеску.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 104.05 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Скасовано порядок надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків
08.06.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 №369 «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. №1237» (далі – Постанова №369).
Звертаємо увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1237 затверджено Порядок надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого грошового зобов’язання, а також форма зазначеного подання.
Таке рішення прийняте на виконання Закону України від 04.07.2013 №404-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи» (далі – Закон №404).
Постанову №369 опубліковано у газеті «» від 08.06.2017 №104.
До уваги фізичних осіб, які є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки!
Відповідно п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2577-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у порядку, визначеному підпунктами «а» – «ґ» п.п.266.7.1 ПКУ.
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Підпунктом 266.7.2 п.266.7 ст.266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.
Таким чином, до 01.07.2017 фізичні особи, які є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, отримають податкове повідомлення-рішення про сплату податку за 2016 рік.
Фізичні особи сплачують податок за місцем розташування об’єкта/об’єктів нерухомості протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п.«а» п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПКУ).
Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків (п.п.266.9.1 п.266.9 ст.266 ПКУ).
Згідно з п.п.266.7.3 п.266.7 ст.266 ПКУ платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Щодо запровадження системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування (ПН/РК) критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН
Пунктом 74.2 статті 74 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2577-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з квітня 2017 року запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (далі – СМ КОР).
СМ КОР побудовано з використанням критеріїв, визначених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621 (далі – Наказ №567).
СМ КОР здійснюється Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо по кожному виду економічної діяльності (Таблиця даних платника податку), якщо комісією ДФС прийнято рішення про врахування такої інформації.
У разі, якщо за результатами моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає умовам, визначеним пунктом 6 Критеріїв Наказу №567, – реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПКУ.
Згідно з пунктом 57 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ період з 01.04.2017 до 01.07.2017 є перехідним, протягом якого процедура, визначена пунктом 201.16 статті 201 ПКУ, здійснюється без фактичного зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
У разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, а у перехідний період (з 01.04.2017 по 01.07.2017), у разі отримання квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платник має право надати Таблицю даних платника податків.
Представники ГУ ДФС у Дніпропетровській області долучилися до урочистих заходів з нагоди 21-ї річниці Конституції України
28 червня 2017 року співробітниками ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято участь в урочистих заходах з нагоди 21-ї річниці Конституції України.
Відбулося святкове вивішування біля головного приміщення ГУ ДФС у Дніпропетровській області Державного Прапору України - символу, який відкрив нашій державі шлях до економічної самостійності та до культурного піднесення всього українського народу.
Також, приєдналися до участі у флешмобі "Конституція нашої країни", де учасники тримали в руках жовто-блакитні картки, які разом склали обкладинку Основного Закону України з надписом "Конституція".
Крім того, протягом дня відвідали фотовиставку "Історія створення Конституції України", що розташована в приміщенні Дніпропетровської обласної державної адміністрації та триватиме два тижні. На виставці представлені копії архівних документів та історичних фотокарток, що вказують на етапи становлення української державності та виникнення Конституції - від Пилипа Орлика до часів Центральної Ради та Конституції України 1996 року.
В Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області проведено сеанс телефонного зв’язку
Днями в Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» старшого оперуповноваженого з ОВС управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області Павла Хороших на тему: «Профілактичні заходи щодо протидії проявам корупції в службовій діяльності підрозділів фіскальної служби області».
В процедурі спілкування з ініціаторами дзвінків проведено роз’яснення щодо особливостей функціонування районних податкових інспекцій в умовах поточних структурних змін і виникаючих особливостях при відпрацюванні податкової звітності суб’єктів господарювання.
Зауважень на адресу працівників фіскальної служби області від ініціаторів дзвінків не надходило.
Закінчився перехідний період впровадження системи моніторингу відповідності податкових накладних/ розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків
Перехідний період (з 01.04.2017 до 01.07.2017), протягом якого процедура, визначена п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), здійснюється без фактичного зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), закінчився.
З 01.07.2017 автоматизована система моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків працює у повноцінному режимі.
Отже, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 ПКУ.
Нагадуємо, що Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621.
Прискорена амортизація основних засобів – вимоги законодавства
Відповідно до пункту 43 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку на прибуток під час розрахунку амортизації за прямолінійним методом щодо основних засобів четвертої групи можуть використовувати, починаючи з 1 січня 2017 року, мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки, якщо витрати на придбання таких основних засобів понесені (нараховані) платником податків після 1 січня 2017 року та у разі, якщо для таких основних засобів одночасно виконуються вимоги:
- основні засоби не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;
- основні засоби введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів починаючи з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року;
- основні засоби використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за виключенням платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).
У разі недотримання зазначених вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимого строку амортизації, визначеного у цьому пункті, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний:
- збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до цього пункту протягом податкових (звітних) періодів, у яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті;
- зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до пункту 138.3 статті 138 цього ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди.
Під час застосування положень цього пункту норми пункту 138.3 статті 138 ПКУ не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів.
У разі проведення реорганізації чи виділу право на застосування мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті, переходить до правонаступника(ів) відповідно до частки капітальних інвестицій, отриманих таким правонаступником(ами) згідно з розподільчим балансом чи передавальним актом.
Підпунктом 138.3.3 п.138.3 ст.138 ПКУ визначено, що до основних засобів четвертої групи належать машини та обладнання.
Чи є базою нарахування єдиного внеску вартість послуг за користування платною автостоянкою для розміщення власного транспорту, відшкодована роботодавцем найманому працівникові?
Пунктом 1 частини першої ст.4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) визначено, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у п.1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст.4 Закону № 2464, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон №108) та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п.1 частини першої ст.7 Закону №2464).
Статтею 2 Закону №108 визначено структуру заробітної плати, до якої включаються: основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску здійснюється з урахуванням Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5 (далі – Інструкція №5).
Суми компенсацій, виплачені роботодавцем найманому працівнику за користування платною автостоянкою, не віднесені до переліку видів виплат, визначених Інструкцією №5.
Враховуючи зазначене вище, вартість послуг за користування автостоянкою для розміщення власного транспорту, відшкодована роботодавцем найманому працівнику, не є базою нарахування єдиного внеску.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 301.03 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Внесено зміни до порядку розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників
24.06.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України (далі – КМ України) від 21.06.2017 №427 (далі – Постанова №427), якою внесено зміни до Порядку розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році, затвердженого постановою КМ України від 08.02.2017 №83.
Відповідно до зазначеної Постанови, зокрема, Державна фіскальна служба України буде надавати Міністерству аграрної політики та продовольства України (далі – Мінагрополітики) інформацію щодо нарахування та виплати бюджетної дотації.
Це рішення прийняте для здійснення Мінагрополітики оцінки ефективності бюджетних програм, що передбачає заходи з моніторингу, аналізу та контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів.
Постанова №427 опублікована у газеті «» від 24.06.2017 №117.
До уваги фізичних осіб – платників транспортного податку!
Згідно з п.п.267.1.1 п.267.1 ст.267 розділу ХІІ «Податок на майно» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками транспортного податку (далі – податок) є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПКУ є об’єктами оподаткування.
Підпунктом 267.2.1 п.267.2 ст.267 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Звертаємо увагу, що статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України» від 21.12.2016 №1801-VIII із змінами у 2017 році з 1 січня установлена мінімальна заробітна плата у місячному розмірі 3 200 грн.
Таким чином, у 2017 році об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 1 млн. 200 тис. гривень.
Згідно з п.п.267.6.1 п.267.6 ст.267 розділу ХІІ ПКУ обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ встановлено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (роком).
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
Фізичні особи – платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо :
а) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;
б) розміру ставки податку;
в) нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об'єкт оподаткування, перехід права власності на об'єкт оподаткування), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Фізичні особи – нерезиденти у порядку, визначеному цим пунктом, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування (п.п.267.6.10 п.267.6 ст.267 ПКУ).
Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування (п.п.267.7.1 п.267.7 ст.267 ПКУ).
Фізичні особи сплачують податок протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п.267.8.1 п.167.8 ст.267 ПКУ).
Чинним законодавством надання до контролюючого органу податкової декларації з транспортного податку для фізичних осіб не передбачено.
Внесено зміни до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів
24.06.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України (далі – КМ України) від 21.06.2017 №428 (далі – Постанова №428), якою внесено зміни до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі – Методика), затвердженої постановою КМ України від 18.02.2016 №66.
Зокрема, змінено формулу зазначеного розрахунку, з якої вилучається коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу.
Змінами передбачено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів.
Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.
У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об’єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.
Постанова №428 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» 24.06.2017 №117.
Порядок обчислення фінансового результату сільгоспвиробниками
З 09.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.05.2017 за №642/30510 (далі – Наказ №467), яким затверджено зміни до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств та додатків до неї.
Внесення цих змін зумовлено новими правилами в оподаткуванні прибутку підприємств, що діють з 01.01.2017.
Так, зокрема, Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» у п.п.137.4.1 п.137.4 ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2577-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) уточнено річний податковий період для виробників сільгосппродукції, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року (замість періоду з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року – до внесених змін).
Для платників податку на прибуток – виробників сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ).
Актуальні питання реєстрації та обліку платників податків під час «гарячої лінії»
Днями у ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра проведено черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо актуальних питань реєстрації та обліку платників податків. Начальник управління обслуговування платників Алла Свірська відповідала на запитання громадян.
Чи повинні суб’єкти господарювання, які змінюють види діяльності, подавати до контролюючих органів повідомлення за ф. № 1–ОПП або ф. № 5–ОПП?
Стосовно платників податків, відомості про яких включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР): інформація про зміну видів діяльності оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора.
Стосовно платників податків, відомості про яких не включаються до ЄДР, інформація про зміну видів діяльності оновлюється на підставі уточнених документів та заяви за формою № 1–ОПП або за формою № 5–ОПП. Заява за формою № 1–ОПП або за формою № 5–ОПП та уточнені документи повинні бути надані до контролюючого органу протягом 10 календарних днів з дня внесення змін.
Чи є обов’язковим отримання витягу з реєстру платників ПДВ?
Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» скасовано такі документи, як свідоцтво про реєстрацію особи платником податку на додану вартість та свідоцтво про реєстрацію як суб’єкта спеціального режиму оподаткування, та надано право платникам податку на додану вартість за їх запитом отримувати витяги із реєстру платників податку на додану вартість в контролюючих органах.
Оскільки отримання витягів з реєстру платників податку на додану вартість не є обов’язковим для платників, контролюючі органи не мають підстав вимагати їх у платників.
Підтвердженням факту реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності платником податку на додану вартість є наявність інформації про таку реєстрацію на офіційному веб – порталі ДФС, яка оновлюється щоденно.
Які документи, потрібно подати до податкової інспекції для внесення змін щодо бухгалтера підприємства?
Для подання інформації про призначення бухгалтера платник повинен подати заяву за формою 1-ОПП з відміткою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».
В який термін видається документ, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, у разі внесення змін (втрати, зіпсуття)?
Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), надається протягом п’яти робочих днів з дня звернення фізичної особи, її законного представника або уповноваженої особи до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи, або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування.
Внесення змін до Державного реєстру та окремого реєстру Державного реєстру здійснюється протягом п’яти робочих днів від дня подання Заяви до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи. У разі звернення до контролюючого органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до десяти робочих днів.
Фізичні особи – громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, отримання доходів, місцезнаходження іншого об’єкта оподаткування, можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, до будь-якого контролюючого органу. У такому разі строк видачі документа може бути продовжено до десяти робочих днів.
Чи потрібно підприємцю після державної реєстрації подавати документи для взяття на облік у фіскальних органах?
Відповідно до п. 6.1 розд. VI Порядку обліку платників податків і зборів взяття на облік за основним місцем обліку фізичної особи – підприємця здійснюється після її державної реєстрації згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» контролюючим органом за місцем її державної реєстрації на підставі відомостей про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця. Взяття на облік за основним місцем обліку фізичної особи – підприємця контролюючим органом проводиться у день отримання відомостей про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця та здійснюється датою внесення даних до Реєстру самозайнятих осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідного повідомлення державного реєстратора в журналі за формою № 7-ОПП.
Хто отримає податкову вимогу
ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра інформує, що відповідно до п. 59.3 ст.59 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов’язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст.59 ПКУ).
Згідно із п. 59.1 ст. 59 ПКУ коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Контроль за дотриманням законодавства щодо застосування РРО фізичними особами-підприємцями, які перевищили обсяг доходу більше 1 млн. гривень
Державною фіскальною службою України на постійній основі здійснюється контроль за дотриманням платниками єдиного податку ІІ та ІІІ групи (фізичні особи-підприємці) вимог чинного законодавства щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) у разі перевищення обсягу доходу більше 1 млн. грн. за календарний рік.
Так, за результатами проведеного аналізу встановлено, що за 2016 рік обсяг доходу більше 1 млн. грн. перевищили 33 445 платників єдиного податку ІІ групи (фізичні особи-підприємці) та 51 187 платників єдиного податку ІІІ групи (фізичні особи-підприємці).
Таким чином, з 1 січня 2017 року такі платники єдиного податку зобов’язані при здійсненні своєї господарської діяльності розпочати застосування РРО або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків, а контроль за виконанням такими платниками норм чинного законодавства покладено на регіональні підрозділи органів ДФС.
За результатами проведеної роботи встановлено, що застосовувати РРО розпочали 3 080 платників єдиного податку ІІ та ІІІ групи (фізичні особи-підприємці), в тому числі 996 платників ІІ групи та 2084 платника ІІІ групи.
Водночас, переважна більшість платників єдиного податку ІІ та ІІІ групи (фізичні особи-підприємці), які у 2016 році перевищили обсяг доходу більше 1 млн. грн., не будуть застосовувати РРО у зв’язку з переходом на виключно безготівкову форму розрахунків за реалізовані товари (надані послуги).
Разом з тим, ДФС звертає увагу платників єдиного податку ІІ та ІІІ груп (фізичних осіб-підприємців) на необхідність самостійного здійснення контролю за обсягом доходу та безумовного дотримання вимог чинного законодавства з питань застосування РРО у разі перевищення обсягу доходу за календарний рік більше 1 млн. гривень.
При цьому наголошуємо, що при продажу технічно складних товарів, що підлягають гарантійному ремонту, застосування РРО є обов’язковим для усіх категорій платників податків, незалежно від виду обраної системи оподаткування.
Податкові накладні / розрахунки коригування, які не підлягають моніторингу
Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621, затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії оцінки).
Пунктом 5 Критеріїв оцінки визначено, що у разі, якщо за результатами перевірки Державною фіскальною службою України встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування (далі – ПН/РК) відповідає одній з ознак, визначених підпунктами 1 – 4 цього пункту, – така ПН/РК не підлягає автоматизованому моніторингу відповідності ПН/РК Критеріям оцінки.
Таким чином, не зупинятиметься реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) ПН/РК за наявності однієї з таких ознак:
► податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю), та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування (п.п.1 п.5 Критеріїв оцінки);
► обсяг постачання, зазначений платником податку в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН у поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК, становить менше 500 тисяч гривень та керівник – посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох діючих платників податків (п.п.2 п.5 Критеріїв оцінки);
► загальна сума сплачених у 2016 році сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість (далі – ПДВ), сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано ПН/РК на реєстрацію в ЄРПН, становить більше 5 мільйонів гривень (ця ознака використовується з 01.04.2017 до 01.01.2018) (п.п.3 п.5 Критеріїв оцінки);
► одночасно значення показників D та P, розрахунок яких наведено у п.п.4 п.5 Критеріїв оцінки, мають такі розміри:
D > 0,05 та P < Pм х 1,3,
де D – розрахункова величина, яка дорівнює S/T:
S – загальна сума сплачених за останні 12 місяців сум єдиного внеску та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;
T – загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 20% та 7 %, за останні 12 місяців, яка зазначена платником податку у ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН;
P – сума ПДВ, зазначена платником податку у ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК;
Pм – найбільша місячна сума ПДВ, зазначена у ПН/РК, зареєстрованих платником податку в ЄРПН за останні 12 місяців.
Оновлено Реєстр форм звітних документів платників податків – юридичних та фізичних осіб для занесення до електронної бази звітних документів ДФС України
30.06.2017 внесені зміни до Реєстру форм звітних документів платників податків – юридичних та фізичних осіб для занесення до електронної бази звітних документів ДФС України (далі – Реєстр звітних документів).
Так, зокрема, до розділу «Перелік сервісних запитів» Реєстру звітних документів додано Таблицю даних платника податку (форми J/F1312301) – «Додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 3)» (далі – Таблиця).
Відповідно до п.3 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621), платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), а в перехідний період (з 01.04.2017 до 01.07.2017) у разі отримання квитанції про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН має право подати на розгляд Комісії Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) інформацію у вигляді Таблиці за встановленою формою J(F)1312301 щодо:
- видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);
- кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;
- кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.
Таблиця надсилається виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.
Реєстр звітних документів розміщено на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС у розділі «Реєстри» за посиланням:
Внесено зміни до деяких форм податкових декларацій
30.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.05.2017 №495 «Про затвердження змін до деяких наказів Міністерства фінансів України», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.05.2017 за №675/30543, (далі – Наказ №495).
Зазначеним Наказом внесено зміни до:
● форми податкової декларації збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.07.2015 №654, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.08.2015 за №947/27392;
● форми податкової декларації екологічного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1052/27497 (зі змінами).
Форми цих податкових декларацій приведені у відповідність до чинних норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з урахуванням змін, внесених, зокрема, Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».
Так, в обох формах податкових деклараціях викладено у новій редакції рядки додатків, призначені для занесення сум пені, а також уточнено зміст приміток до рядків, призначених для декларування суми пені, в яких зазначено, що відповідна сума має обчислюватися платником з дотриманням норм п.п.129.1.3 п.129.1 та абзацу другого п.129.4 статті 129 ПКУ.
Наказ №495 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 30.06.2017 №51.
Який термін повернення податку на доходи фізичних осіб платнику податку внаслідок застосування права на податкову знижку?
Відповідно до п.179.8 ст.179 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену у податковій декларації про майновий стан і доходи, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.
Протягом І півріччя 2017 року платники Дніпропетровщини перерахували до бюджетів усіх рівнів та ЄСВ понад 40 мільярдів гривень
З початку 2017 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено у бюджети всіх рівнів (з урахуванням ЄСВ) 40 млрд. 091,1 млн. грн. Про це проінформувала виконуюча обов’язки начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Так, до державного бюджету впродовж шести місяців 2017 року спрямовано 25 млрд. 190,3 млн. грн., що на 7 млрд. 631,0 млн. грн. (або на 43,5%) більше надходжень відповідного періоду минулого року.
До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено 9 млрд. 575,3 млн. грн. Це на 2 млрд. 205,8 млн. грн. (або на 29,9%) більше фактичних надходжень І півріччя 2016 року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у першій половині поточного року зібрано 5 млрд. 325,5 млн. грн., що перевищує минулорічні показники на 1 млрд. 535,8 млн. грн. (або на 40,5%).
ДФС: З початку року до зведеного бюджету надійшло 393,6 млрд. гривень
За оперативними даними у січні-червні 2017 року до зведеного бюджету надійшло (сальдо) 393,6 млрд. грн. Це на 86,5 млрд. грн., або на 28,2 відс., більше відповідного періоду минулого року.
З початку року до державного бюджету забезпечено 307,1 млрд. грн., до місцевих бюджетів – 86,5 млрд. гривень.
Збір коштів до зведеного бюджету у січні-червні 2017 року склав 450,6 млрд. грн., що на 107,4 млрд. грн., або на 31,3 відс., більше аналогічного періоду минулого року, у т. ч. до державного бюджету – 364,1 млрд. гривень.
Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні-червні 2017 року склали 300,4 млрд. грн. Індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 107,6 відс., додатково забезпечено 21,1 млрд. гривень.
У повному обсязі виконано завдання Міністерства фінансів України з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – 118,1 відс. (+17,6 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств – 132,5 відс. (+7,8 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – 110,0 відс. (+3,1 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – 120,5 відс. (+0,9 млрд. грн.), ввізного мита – 105,0 відс. (+0,5 млрд. грн.) тощо.
У розрізі основних платежів у січні-червні 2017 року приріст до відповідного періоду 2016 року забезпечено з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – на 42,3 відс. (+34,1 млрд. грн.), рентної плати за користування надрами – на 34,5 відс. (+6 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – на 27,9 відс. (+7,5 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – на 16,9 відс. (+4,3 млрд. грн.), ввізного мита – на 12,8 відс. (+1,2 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – на 4,6 відс. (+0,2 млрд. грн.) тощо.
З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 57,0 млрд. грн. податку на додану вартість.
Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 84,3 млрд. грн., що на 22,0 млрд. грн. більше січня-червня 2016 року.
До уваги платників податків податку на додану вартість!
ДФС повідомляє, що у разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр) відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), платник податку має право подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу.
Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312601 (далі - Повідомлення).
Повідомлення (J(F)1312601) формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в Реєстрі, та до такого Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 мГб).
Електронні формати Повідомлення та додатку до нього розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність» / Платникам податків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення / .
Повідомлення з додатками може бути сформоване та надіслане через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (режим «Ведення звітності»), вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України. Також для формування Повідомлення в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).
Нагадуємо, що Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, зареєстрованого в Мінюсті 16.06.2017 за №753/30621.
Підсумки роботи Дніпропетровської митниці ДФС за червень2017 року
У червні 2017 року Дніпропетровська митниця ДФС забезпечила надходження до Державного бюджету України платежів у сумі1489 млн. грн., що на 19,5% або на 243,3 млн.грн більше, ніж в аналогічному періоді минулого року.
Загальне виконання індикативного показника доходів загального та спеціального фондів Державного бюджету України в червні складає 104,9% або 70,2 млн.грн.
Середньоденні надходження митних платежів становлять 74,4 млн.грн., що на 13,6 %, або 8,9 млн.грн. більше від середньоденних надходжень червня 2016 року.
Результати роботи митниці в червні дозволять перерахувати до бюджету Дніпропетровської області на реконструкцію та поточний ремонт автомобільних доріг державного значення близько 35,1млн грн.
Затверджено новий порядок інформування роботодавців про порушення застосування податкової соціальної пільги
30.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 19.05.2017 №514, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.06.2017 за №693/30561 (далі – Наказ №514).
Зазначеним Наказом №514 затверджено:
- Порядок інформування роботодавців платника податку про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або відновлення його права на податкову соціальну пільгу (далі – Порядок);
- форму Повідомлення про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або відновлення його права на податкову соціальну пільгу (далі – Повідомлення про порушення).
Цей Порядок визначає процедуру інформування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, роботодавців платника податку про наявність порушень ним норм п.п.169.2.1 п.169.2 ст.169 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), виявлених на підставі даних податкової звітності чи документальних перевірок, а також порядок інформування роботодавця про позбавлення платника податку – працівника такого роботодавця або про відновлення його права на податкову соціальну пільгу (далі – ПСП) (п.1 Порядку).
Положення цього Порядку поширюються на роботодавців, працівники яких допустили порушення застосування ПСП (п.2 Порядку).
Структурний підрозділ контролюючого органу, до функцій якого належить аналіз даних податкової звітності чи проведення документальних перевірок, складає Повідомлення про порушення за формою, затвердженою Наказом №514, якщо платник податку отримував ПСП більше ніж за одним місцем нарахування (виплати) доходу або у разі отримання доходів, зазначених у п.п.169.2.3 п.169.2 ст.169 ПКУ.
Структурний підрозділ контролюючого органу ДФС, до функцій якого належить аналіз показників податкової звітності чи проведення документальних перевірок, у Повідомленні про порушення також зазначає про відновлення права працівника на ПСП платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), яка починає застосовуватись з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому суми недоплати ПДФО та штраф у розмірі 100 % суми недоплати повністю погашені платником податку на підставі включення таких сум до його річної податкової декларації у разі, якщо такі суми не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку.
Структурний підрозділ контролюючого органу, який склав Повідомлення про порушення, вносить його до Реєстру повідомлень про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або відновлення його права на податкову соціальну пільгу за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Наказом №514 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 27.01.2014 №86 «Про затвердження Порядку інформування роботодавців платника податку про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або про відновлення його права на податкову соціальну пільгу та форми Повідомлення про наявність порушень» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 13.02.2014 за №289/25066).
Наказ №514 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 30.06.2017 №51.
Актуально для платників акцизного податку
06.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 24.04.2017 №452 «Про затвердження Змін до форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, форми заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального», зареєстрований у Міністерстві юстиції 16.05.2017 за №627/30495 (далі – Наказ №452).
Зазначений Наказ розроблено з метою реалізації змін, внесених Законом України від 21.12.2016 року №1797-ХIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» до статей 231 та 232 Податкового кодексу України.
Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) на головній сторінці офіційного веб-порталу у розділі «Повідомлення та нагадування» проінформувала, що з метою створення комфортних умов для платників акцизного податку найближчим часом оновлені форми акцизної накладної, розрахунку коригування до неї, заявки на поповнення (коригування) залишку пального будуть розміщені на веб-порталі ДФС.
На час доопрацювання програмного забезпечення для формування і подання акцизної накладної, розрахунку коригування до неї, заявки на поповнення (коригування) залишку пального зазначені документи прийматимуться до реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних та Системі електронного адміністрування реалізації пального за старою формою.
Чи потрібно подавати звіт про суми податкових пільг сільськогосподарському товаровиробнику, включеному до Реєстру отримувачів бюджетної дотації?
Починаючи з 01.01.2017 у зв’язку із скасуванням спеціального режиму оподаткування ПДВ усі сільгоспвиробники, які були зареєстровані як суб’єкти спеціального режиму оподаткування, переведені на загальну систему оподаткування ПДВ.
При цьому, відповідно до вимог ст.16-1 Закону України від 24.06.2004 №1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України» із змінами і доповненнями (далі – Закон №1877) сільськогосподарські товаровиробники мають право на бюджетну дотацію для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції (далі – бюджетна дотація) після їх внесення контролюючим органом до Реєстру отримувачів бюджетної дотації.
Згідно з п.2 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1233 (далі – Порядок №1233), суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт) за формою згідно з додатком.
Пунктом 4 розділу І Порядку визначення сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2011 №167 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 18.04.2011 за №483/19221), визначено, що суми ПДВ, не сплачені платником до державного бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, розраховуються залежно від особливостей оподаткування.
Відповідно до п.8 Порядку №1233, податкові пільги визначаються за операціями з постачання товарів та/або послуг, що є об’єктами обкладення податком на додану вартість і відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями та міжнародних договорів України, ратифікованих Верховною Радою України, звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою.
Отже, подання Звіту сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, за результатами отримання бюджетної дотації не здійснюється, оскільки такі сільгоспвиробники сплачують ПДВ на загальних підставах.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 101.26 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Урядом врегульовано питання застосування штрафних санкцій при реєстрації податкових накладних
Враховуючи численні побажання бізнесу Державна фіскальна служба України ініціювала розробку законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних».
Зазначений законопроект було розроблено Міністерством фінансів України. Сьогодні, 4 липня, документ винесено на розгляд Уряду та схвалено.
Прийняття цього законопроекту врегулює ситуацію неумисного порушення платниками податку граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних з причин несанкціонованого втручання третіх осіб у роботу комп’ютерних мереж.
У зв’язку з чим до Податкового кодексу вносяться зміни про незастосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 1201.1 статті 1201 Кодексу, за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, які були складені у період з 01 до 15 червня 2017 року.
При цьому, такі штрафні санкції не застосовуються лише в разі, якщо реєстрація таких податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відбулась не пізніше 15 липня 2017 року.
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Робота кадрової служби фіскальних органів за європейськими стандартами
Експерти Консультативної місії Європейського Союзу „Консультація заради довіри” (EUAM) 4 липня на базі Головного управління ДФС у Полтавській області провели черговий семінар-тренінг для керівників служб управління персоналом регіональних офісів Державної фіскальної служби Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Луганської, Полтавської, Сумської, Харківської областей.
Тема семінару-тренінгу „Ефективний відбір кадрів та навики проведення співбесід. Управління компетенціями”. Під час семінару увагу було зосереджено на здобуття слухачами практичних навичок з таких аспектів управління персоналом: роль HRM та HR- фахівців у діяльності державних органів; порівняльна характеристика традиційного і сучасного HRM, тренування навичок складання ефективних запитань для структурованого інтерв’ю, система HRM за компетенціями.
У роботі тренінгу взяла участь керівник департаменту кадрової політики та роботи з персоналом ДФС Тетяна Пажитнова, яка відзначила надзвичайну важливість таких семінарів для формування HR - управлінців нової формації в ході здійснення заходів зі структурного і функціонального реформування державної фіскальної служби задля наближення її до стандартів ЄС. „Подібні тренінги вже відбулися у Києві, Львові, Одесі і нині — у Полтаві — таким чином першим етапом тренінгів EUAM вже охоплено 100% керівників служб управління персоналом регіональних управлінь ДФС і митниць. Співпрацю з Консультативною місією ЄС буде продовжено”, — зазначила Тетяна Пажитнова.
