Головне управління ДФС у Дніпропетровській області долучилося до Всесвітнього дня вишиванки
Сьогодні Всесвітній день вишива́нки — міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу.
Споконвіку для українців власна вишиванка була наче оберегом, тому й стала справді дорогоцінною. У цей день кожен українець одягає вишиванку й виходить у ній на роботу, університет, школу чи садочок.
Український День вишиванки підтримають у більш ніж 50 країнах світу. Керівництво та співробітники ГУ ДФС у Дніпропетровській області також приєдналися до цього свята та прийшли до роботи у національному українському вбранні.
Саме вишиванка символізує і несе в собі духовне багатство, високу мудрість і традиційний зв’язок багатьох поколінь. Нехай це свято зітре кордони й об'єднає українців по всьому світу.
Чудового настрою та різнобарвних вражень!
Співробітники Дніпропетровської митниці ДФС відзначили Всесвітній день вишиванки
В культурі будь-якого народу є речі, які відображають його національні традиції і звичаї. Для кожного українця таким символом стала саме вишиванка. Вишита сорочка зараз – це не тільки оберіг та символ національної ідентичності українського народу, а й з’єднуюча ланка між минулим нашої нації з її традиціями та нашим майбутнім.
Всесвітній день вишиванки – відносно нове народне свято, покликане до збереження українських цінностей та їх популяризації серед молоді та населення загалом.
Колектив Дніпропетровської митниці ДФС не залишився осторонь святкування. Протягом дня багато працівників установи були одягнені в святкові українські сорочки, виражаючи тим самим свою національну та громадянську позицію, духовну свідомість. Тож, не дивно, що це чудове свято підтримали як прості працівники митниці, так і керівництво.
Підсумки роботи Дніпропетровської митниці ДФС у квітні 2017 року
У квітні 2017 року Дніпропетровською митницею ДФС до Державного бюджету України забезпечено надходжень 1630 млн грн., що на 23%, або на 305 млн. грн. більше, ніж в аналогічному періоді минулого року.
Загальне перевиконання індикативного показника, доведеного Державною фіскальною службою України, в квітні складає 105,8%, або 89,4 млн. грн.
Це дозволило перерахувати до бюджету Дніпропетровської області на реконструкцію та поточний ремонт автомобільних доріг державного значення в квітні майже 45 млн. грн.
Оподаткування прибутку нерезидента від здійснення операцій з продажу цінних паперів
Державна фіскальна служба України у листі від 26.04.2017 №9013/6/99-99-15-02-02-15 (далі – лист ДФС №9013) надала роз’яснення щодо оподаткування прибутку нерезидента від здійснення операцій з продажу цінних паперів.
Зокрема, відповідно до п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі –Кодекс) дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначено п.141.4 ст.141 Кодексу.
Згідно з п.п.141.4.1 п.141.4 ст.141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку за ставками, визначеними ст.141 Кодексу.
Перелік таких доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено у п.п.141.4.1 п.141.4 ст.141 Кодексу.
Відповідно до абзацу «е» п.п.141.4.1 п.141.4 ст.141 Кодексу для цілей п.141.4 ст.141 Кодексу під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміється, зокрема, прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав, визначений відповідно до цього розділу.
Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п.141.4.1 п.141.4 ст.141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 п.141.4 ст.141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 Кодексу).
Таким чином, резидент при виплаті прибутку на користь нерезидента від здійснення операцій з продажу цінних паперів утримує податок за ставкою 15 відсотків, якщо інше не встановлено правилами міжнародного договору.
Лист №9013 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:
Реалізація підакцизних товарів через мережу власних магазинів безмитної торгівлі. Чи є підприємство платником акцизного податку?
Державна фіскальна служба України у листі від 26.04.2017 №9011/6/99-99-15-03-03-15 (далі – лист ДФС №9011) надала роз’яснення щодо здійснення реалізації товарів, у тому числі і підакцизних, через мережу власних магазинів безмитної торгівлі у разі якщо зазначені товари реалізуються виключно на території цих магазинів безмитної торгівлі і знаходяться в митному режимі безмитної торгівлі і чи є в такому випадку підприємство платником акцизного податку.
Статтею 212 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено вичерпний перелік осіб, які є платниками акцизного податку. Зокрема платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (п.п.212.1.11 п.212.1 ст.212 Кодексу).
Згідно з п.п.14.1.212 п.14.1 ст.14 Кодексу реалізація підакцизних товарів (продукції), у тому числі реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, це операції на митній території України.
Магазини безмитної торгівлі – це суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які реалізують товари, які знаходяться в митному режимі безмитної торгівлі.
Згідно з п.3 Правил продажу товарів магазинами безмитної торгівлі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1089, продаж товарів магазинами безмитної торгівлі здійснюється громадянам, які виїжджають за межі митної території України, а також пасажирам міжнародних рейсів, які виконуються повітряними та водними транспортними засобами комерційного призначення, що експлуатуються резидентами.
Відповідно до ст.140 Митного кодексу України (далі – Митний кодекс) в митному режимі безмитної торгівлі перебувають товари, не призначені для вільного обігу на митній території України. У зазначений митний режим поміщуються іноземні та українські товари, які ввозяться з-за меж митної території України або вивозяться з митної території України. Поміщення українських товарів у митний режим безмитної торгівлі для цілей оподаткування вважається експортом цих товарів (ст.141 Митного кодексу).
Підпунктом 213.2.1 п. 213.2 ст. 213 Кодексу визначено, що не підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України.
Також звільняються від оподаткування операції із ввезення підакцизних товарів (продукції) з-за меж митної території України на митну територію України, якщо при цьому згідно із законом не справляється податок на додану вартість у зв’язку з розміщенням товарів (продукції) у митному режимі безмитної торгівлі (п.п. 213.3.3 п. 213.3 ст. 213 Кодексу).
Отже, у випадку, якщо підприємство здійснює виключно продаж товарів, у тому числі і підакцизних, через мережу власних магазинів безмитної торгівлі, то за такими операціями підприємство не є платником акцизного податку.
Лист №9011 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:
Слідчі ГУ ДФС у Дніпропетровській області забезпечили відшкодування понад 1 млн. грн. збитків, завданих державі
Протягом січня – квітня 2017 року слідчими ГУ ДФС у Дніпропетровській області розслідувалось 251 кримінальне провадження, з яких 110 - прийнято до провадження у поточному році.
Із загальної кількості кримінальних проваджень, які розслідувались працівниками слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС області, закінчено 53 кримінальних проваджень, з яких: скеровано до суду з обвинувальним актом – 12; направлено до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності – 4; закрито у зв’язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення - 37.
Крім того, з січня по квітень поточного року за підслідністю направлено 30 кримінальних проваджень, приєднано до інших проваджень – 15.
Завдяки розслідуваним справам слідчими ДФС Дніпропетровської області впродовж поточного року відшкодована сума нанесених державі збитків у розмірі 1 мільйон 76 тисяч гривень.
Під час обшуків підприємства, яке ухилилося від сплати податків, вилучено морепродуктів на суму понад 33,1 млн. грн.
Співробітники податкової міліції Офісу великих платників податків викрили керівників підприємства, які ухилилися від сплати понад 8,1 мільйона гривень податків.
В рамках проведення операції «Рубіж-2017» та розслідування кримінального провадження за ч. 3 ст. 212 КК України встановлено, що посадові особи компанії, яка займається переробкою та консервуванням риби, відобразили у бухгалтерській та податковій звітності безтоварні операції з поставки морепродуктів в адресу низки фіктивних підприємств. Такі дії дозволили їм ухилитися від сплати податку на додану вартість на суму понад 8,1 мільйона гривень.
Під час обшуків, проведених в офісних і складських приміщеннях підприємств, а також за місцями проживання фігурантів розслідування у Києві, Дніпрі, Харкові та Запоріжжі, було вилучено майже 626 тонн риби і морепродуктів, вартістю понад 33,1 млн. грн., бухгалтерську документацію, комп'ютерну техніку, а також печатки підприємств.
Розслідування кримінального провадження триває.
У кампанії декларування доходів взяли участь більше 39 тисяч мешканців Дніпропетровщини
З початку року мешканці Дніпропетровського регіону надали до органів ДФС 39471 декларацію про майновий стан та доходи, отримані у 2016 році. Загальна сума задекларованих доходів за минулий рік складає 2 млрд. 247,1 млн. грн. Про це повідомила начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Інна Андрущак.
За результатами кампанії «Декларування – 2017» на Дніпропетровщині податок на доходи фізичних осіб до сплати складає 93,7 млн. грн., що на 21,0 млн. грн. більше, ніж у 2016 році. Сума військового збору до сплати складає 13,7 млн. грн., що на 1,6 млн. грн. більше минулорічного. Повернення з казни у вигляді податкової знижки отримають 3913 громадян на загальну суму 6,2 млн. грн.
Про одержані минулого року понад мільйонні статки повідомив 181 мешканець Дніпропетровської області. Загальна сума їх минулорічного задекларованого доходу складає понад 1 млрд. грн.
Запроваджено удосконалений сервіс «Відкриті дані» (тестова версія)
України з 10.05.2017, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних», запроваджено у тестовому режимі удосконалений сервіс «Відкриті дані», за допомогою якого користувачі мають можливість здійснювати:
- перегляд і завантаження наборів даних;
- систематизацію (сортування) наборів даних за визначеними ознаками;
пошук окремого набору даних серед загального переліку даних.
Сервіс «Відкриті дані» (тестова версія) розміщено на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням
Водночас зазначаємо, що ДФС України оприлюднюються (оновлюються) набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних за адресою:
Оподаткування операцій з продажу цінних паперів між нерезидентами за межами території України
Державна фіскальна служба України у листі від 26.04.2017 №9013/6/99-99-15-02-02-15 (далі – лист ДФС №9013) надала роз’яснення щодо оподаткування операцій з продажу цінних паперів між нерезидентами за межами території України.
Відповідно до п.133.2 ст.133 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платниками податку на прибуток підприємств - нерезидентами є:
- юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;
- постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.
Відповідно до п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14 Кодексу, доходом з джерелом їх походження з України є дохід, отриманий нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Таким чином, прибуток нерезидента від здійснення операцій з продажу цінних паперів іншому нерезиденту за межами території України не підлягає оподаткуванню відповідно до п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 Кодексу.
Лист №9013 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:
Оподаткування доходів фізичних осіб у вигляді дивідендів
Державна фіскальна служба України у листі від 26.04.2017 №8304/6/99-99-15-02-02-15 (далі – лист ДФС №8304) надала роз’яснення щодо оподаткування доходів фізичних осіб у вигляді дивідендів.
Зокрема, оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), згідно з п.п.164.2.8 п.164.2 ст.164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, пасивні доходи (крім зазначених у п.п.165.1.41 п.165.1 ст.165 Кодексу).
Підпунктом 14.1.268 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що термін «пасивні доходи» для цілей розділу IV Кодексу означає, зокрема, доходи, отримані у вигляді дивідендів.
Доходи у вигляді дивідендів оподатковуються відповідно до норм п.170.5 ст.170 Кодексу.
Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у п.п.165.1.18 п.165.1 ст.165 Кодексу, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування (п.п.170.5.1 п.170.5 ст.170 Кодексу).
Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (п.п.170.5.2 п.170.5 ст.170 Кодексу).
Доходи, зазначені в п.170.5 ст.170 Кодексу, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною п.п.167.5.1 та п.п.167.5.2 п.167.5 ст.167 Кодексу (п.п.170.5.4 п.170.5 ст.170 Кодексу).
Законом України від 23 березня 2017 року №1989-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон № 1989), який набрав чинності 15.04.2017, вилучено слова та цифри «підпункту 3 пункту 76» в абзаці третьому п.1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».
Зауважуємо, що положення Закону № 1989 застосовуються до податкових періодів, починаючи з 1 січня 2017 року.
Отже, дохід у вигляді дивідендів, нарахованих, зокрема, суб'єктами господарювання – платниками єдиного податку з 1 січня 2017 року оподатковується за ставкою податку на доходи фізичних осіб 9 відсотків.
Крім того, відповідно до п.п.170.5.3 п.170.5 ст.170 Кодексу дивіденди, нараховані платникові податку за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку згідно з п.п.153.3.7 п.153.3 ст.153 Кодексу, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.
Лист №8304 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:
Дата виникнення податкових зобов’язань з ПДВ та складання податкової накладної у разі експорту товару
Державна фіскальна служба України у листі від 25.04.2017 №8845/6/99-99-42-03-15 (далі – лист ДФС №8845) надала роз’яснення щодо дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ та складання податкової накладної у разі експорту товару.
Так, згідно із п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України (далі – Кодексу) датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за операціями з експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.
Відповідно до п.п.195.1.1 п.195.1 ст.195 Кодексу товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України (далі – МКУ).
Частиною першою ст.248 МКУ визначено, що з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування – з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію, розпочинається митне оформлення.
Згідно з частиною п’ятою ст.255 МКУ митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених МКУ відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
Відповідно до п.16 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №450, митна декларація на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.
Електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення. Оформлена електронна митна декларація за допомогою автоматизованої системи митного оформлення перетворюється у візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту людиною, у форматі, що унеможливлює у подальшому внесення змін до неї, засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення, та надсилається декларанту або уповноваженій ним особі.
Таким чином, з метою визначення згідно із п.187.1 ст.187 Кодексу дати виникнення податкового зобов’язання з ПДВ у разі експорту товарів, датою оформлення митної декларації вважається дата завершення процедури митного оформлення експортної операції, яка визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитку особистої номерної печатки, а в разі електронного декларування – за фактом засвідчення електронним цифровим підписом посадової особи митного органу електронної митної декларації після перетворення її у візуальну форму.
При цьому слід зазначити, що відповідно до п.201.1 ст.201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін.
Лист №8845 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:
Головним управління ДФС у Дніпропетровській області прийнято участь у міжнародній науково - практичній конференції
В Університеті митної справи та фінансів 19 травня відбулася міжнародна науково-практична конференція на тему: «Сучасні механізми забезпечення соціально-економічної безпеки на макро- та мікро рівнях», а також урочисті заходи, присвячені 40-річчю створення Дніпропетровської державної фінансової академії. В урочистостях прийняла участь перший заступник Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська, яка, в свій час, отримала освіту у цьому закладі.
Вона привітала викладачів та студентів університету зі святом та відмітила, що Університет митної справи і фінансів – один з найкращих учбових закладів, який об’єднав два академічні Вузи: митну і фінансову академії.
У своєму зверненні Вікторія Каліногорська наголосила, що навчання в цьому ВУЗі – це унікальна можливість отримання освіти на найвищому світовому рівні, а також подякувала за отриманні знання, можливість професійного зростання та за підготовку кваліфікованих фахівців.
З початку року платники Чечелівського району сплатили 103490,7 тис.грн. єдиного соціального внеску.
З початку 2017 року надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування від платників ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра склали 103490,7 тис.грн., що становить 102 відсотки до доведеного індикативного показника.
Фахівці ДПІ нагадують платникам, що ЄСВ для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22% і підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Своєчасна сплата єдиного соціального внеску гарантує громадянам право на соціальний захист на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, пенсійне забезпечення та інші виплати.
Сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід, тому мінімальна сума єдиного внеску з 1 січня 2017 року становить 704 грн (3200 грн х 22%) на місяць.
Звертаємо увагу, що неоформлена праця та виплата заробітної плати «в конвертах» позбавляє громадян соціального захисту, адже пенсію вони матимуть тільки з офіційно нарахованої суми заробітної плати. Неоформлений офіційно працівник ризикує залишитися без права на отримання соціальних пільг та виплат, гарантованих державою, особливо при нарахуванні пенсії та здійсненні перерахунків пенсій у подальшому.
Про затвердження Змін до форми Податкової декларації екологічного податку
ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра інформує, що Державна фіскальна служба України листом від 04.05.2017 № 11086/7/99-99-12-03-04-17 повідомила, про те що наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2016 N 1177, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2017 за N 116/29984 (далі - Наказ N 1177, набрав чинності з 21 лютого 2017 року) затверджені зміни до форми Податкової декларації екологічного податку (далі - Декларація), а саме викладено у новій редакції додаток 4 "Розрахунок за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені)" до Декларації.
Так, раніше діючий додаток доповнено рядками 4.2.1.2.4, 4.2.2.2.4, 4.3.1.2.4, 4.3.2.2.4, які мають назву "коригуючий коефіцієнт", оскільки податкові зобов'язання з екологічного податку у частині екологічного податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) стосовно накопичених до 1 квітня 2009 року відходів обчислюються із застосуванням коригуючого коефіцієнта.
Згідно з пунктом 46.6 статті 46 Податкового кодексу України до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Таким чином, додаток 4 до Декларації за I квартал 2017 року подається за старою формою, а за II квартал та наступні податкові періоди подається за новою формою, затвердженою Наказом N 1177.
Соціальна пільга на новому місці роботи
ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра звертає увагу на те, що фізична особа не може скористатися соціальною пільгою на новому місці роботи у місяці, в якому пільгу застосовано за попереднім місцем роботи.
Оскільки платник податків має право на отримання податкової соціальної пільги лише від одного працедавця і реалізував це право у звітному місяці на старому місці роботи, то така фізична особа не має права на отримання в цьому місяці податкової соціальної пільги на новому місці роботи
Однак при дотриманні умов отримання податкової соціальної пільги така фізична особа має право на отримання податкової соціальної пільги на новому місці роботи з наступного місяця після прийняття на роботу.
Відповідно до п.п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (у 2017 р – 1600 грн), помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. Тобто, у 2017 році – це 2240 грн. (100 % = 800,00 гpн. (тобто 50 % вище згаданого прожиткового мінімуму); 150 % ПCП = 1200,00 гpн; 200 % ПCП = 1600 гpн).
Згідно з пп. 169.3.4 ПКУ податкова соціальна пільга надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку був звільнений з місця роботи.
До уваги платників податків!
15 червня 2017 року у м.Дніпро відбудеться Національний податковий форум для платників податків на тему: «Трансфертне ціноутворення, прибуток, податок на додану вартість».
Час проведення: 10-00 (початок реєстрації з 09-30).
З питань щодо реєстрації та участі у форумі платників Дніпропетровської області звертатися до Філії ДП «СВЦ» у Дніпропетровській області: тел. (0562)33-73-41(42), (056)506-58-92, (095)361-24-47.
ел.адр. , .
Працівники ДФС долучилися до Всесвітнього дня вишиванки
Сьогодні Всесвітній день вишиванки — міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу.
Споконвіку для українців власна вишиванка була наче оберегом, тому й стала справді дорогоцінною. У цей день кожен українець одягає вишиванку й виходить у ній на роботу, університет, школу чи садочок.
Український День вишиванки підтримають у більш ніж 50 країнах світу. Керівництво та співробітники ГУ ДФС у Дніпропетровській області також приєдналися до цього свята та прийшли до роботи у національному українському вбранні.
Саме вишиванка символізує і несе в собі духовне багатство, високу мудрість і традиційний зв’язок багатьох поколінь. Нехай це свято зітре кордони й об'єднає українців по всьому світу.
Чудового настрою та різнобарвних вражень!
За чотири місяці великий бізнес сплатив до державного бюджету 80,4 млрд. грн.
Збір платежів до державного бюджету протягом січня-квітня поточного року перевищив аналогічний період 2016 року на 12 млрд. гривень. Частка податкових платежів великого бізнесу, що обслуговується Офісом великих платників податків ДФС, склала 55,5% від загального збору платежів по Україні.
У розрізі основних податків до державного бюджету надійшло: податку на додану вартість – 43,3 млрд.грн., акцизного податку – 20 млрд.грн., податку на прибуток – 6,7 млрд.грн., частини чистого прибутку – 3,3 млрд.гривень.
«Постійно проводиться робота з великими платниками по податковим ризикам і як результат - значне зростання надходжень до бюджету по податку на додану вартість, що додатково складає 8,6 млрд. грн. Це на 25 % більше січня – квітня минулого року», - зазначив начальник Офісу великих платників Євген Бамбізов.
Збільшилися також надходження зі збору акцизного податку на 4,1 млрд.грн., або на 26% порівняно з відповідним періодом 2016 року.
За словами Євгена Бамбізова, Офісом великих платників з початку року досягнуто виконання доведених індикативних показників по бюджетоформуючих податках: з податку на прибуток в 1,8 раза, або на 3 млрд.грн., з частини чистого прибутку в 1,5 раза, або на 1,1 млрд. гривень.
Дніпропетровською митницею ДФС виявлено факт ухилення від сплати ввізного мита на суму близько 9 млн. грн.
До основних функцій митниці сьогодні відноситься не тільки фіскальна, тобто, поповнення Державного бюджету за рахунок стягнення митних платежів та зборів, а й правоохоронна функція (захисна), яка передбачає підтримку національної та міжнародної безпеки, захист внутрішнього ринку, інтересів споживачів, створення умов для підтримання законності щодо порядку переміщення через митний кордон України товарів та транспортних засобів та інше.
Велика частина подібних завдань реалізується у процесі проведення ефективної роботи по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил.
Так, завдяки злагодженим діям співробітників Управління боротьби з митними правопорушеннями Дніпропетровської митниці ДФС при митному оформленні «транспортних засобів, тролейбусів», після проведення тематичної перевірки, було виявлено факт ухилення від сплати ввізного мита на суму близько 9 млн. грн.
По виявленим фактам Дніпропетровською митницею ДФС було складено 16 протоколів про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ст.485 Митного Кодексу України. Відповідні матеріали направлено до правоохоронних органів. Триває провадження по справі.
Надання ознаки неприбутковості державному підприємству, яке буде створено в результаті реорганізації
Державна фіскальна служба України у листі від 18.04.2017 №6404/5/99-99-15-02-02-16 (далі – лист ДФС №6404) надала роз’яснення щодо надання ознаки неприбутковості державному підприємству, яке буде створено в результаті реорганізації.
Так, відповідно до п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п.133.4.2 п.133.4;
- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;
внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Підпунктом 133.4.6 п.133.4 ст.133 Кодексу зазначено, що до неприбуткових організацій, зокрема, можуть бути віднесені бюджетні установи.
Бюджетними установами, відповідно до п.12 ст.2 Бюджетного кодексу України, є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.
Згідно із п.14 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440, передбачено, що у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою „зміни”, до якої додаються копії документів відповідно до пункту 6 цього Порядку. Заява та копії документів повинні бути подані протягом 30 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін, а у разі коли державна реєстрація змін не здійснюється, протягом 30 календарних днів з моменту виникнення зазначених у цьому пункті обставин.
Таким чином, у разі здійснення реорганізації неприбуткової організації необхідно керуватися п.14 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440
Лист №6404 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:
Оподаткування ПДВ операцій з надання/отримання поворотної фінансової допомоги
Державна фіскальна служба України у листі від 07.04.2017 №7307/6/99-99-15-02-02-15 далі – лист ДФС №7307) надала роз’яснення щодо оподаткування ПДВ операцій з надання/отримання поворотної фінансової допомоги.
Згідно з підпунктами «а» та «б» п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та/або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.
Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п.14.1.185 п.14.1 ст.14 Кодексу).
Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п 14.1.191 п 14.1 ст 14 Кодексу).
Отже, у зв’язку з тим, що операція з надання/отримання платником поворотної фінансової допомоги не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг, така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Лист №7307 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: .
Про надання адміністративних послуг в Центрах обслуговування платників Дніпропетровщини
Начальник управління обслуговування платників ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олена Ярова під час прес-конференції в ІА «МОСТ-ДНЕПР» повідомила, що в області працюють 36 Центрів обслуговування платників, з них 14 - при головних офісах ДПІ та 22 у відділеннях ДПІ області. В роботі ЦОПів на даний час задіяні 292 працівника служби.
Олена Ярова зазначила: «У центрах обслуговування платників Дніпропетровської області послугами користуються більше 240 тисяч платників, які зареєстровані на Дніпропетровщині. З них - більше 105 тисяч - юридичні особи і майже 135 тисяч - фізичні особи-підприємці. Крім того, послугами Центрів користуються громадяни, які одержують реєстраційний номер облікової картки платника податків - так звані ідентифікаційні номери. Так, з початку року ЦОПи області надали подібних послуг більше 8 тисяч».
Комплекс послуг через Центри обслуговування платників включає:
надання адміністративних послуг; послуг консультантів; інформаційних послуг; прийом звітності; прийом вхідної кореспонденції;
видача ключів електронного цифрового підпису.
«З початку року працівниками ЦОПів надано 100,3 тисячі адміністративних послуг і більше 1,3 мільйона інформаційних послуг» повідомила Олена Ярова.
Особливості зняття касового апарата з реєстрації у разі відсутності зв'язку із ЦСО
Скасування реєстрації реєстраторів розрахункових операцій регламентується Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547 (далі — Порядок).
Скасування реєстрації РРО відбувається у випадках, визначених пунктом 1, та з виконанням вимог пунктів 2—7 розділу 4 Порядку суб'єктом господарювання, контролюючим органом та ЦСО.
Зокрема, однією із вимог Порядку перед скасуванням реєстрації РРО є необхідність розпломбування РРО в ЦСО, з яким суб'єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.
Разом із заявою про скасування реєстрації суб'єкт господарювання надає довідку ЦСО про розпломбування РРО (крім випадків установлення невідповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника) та повертає контролюючому органу реєстраційне посвідчення.
Повідомляємо, що діючим законодавством не передбачено інший спосіб та/або іншого виключення у проведенні скасування реєстрації РРО у разі відсутності зв'язку із ЦСО.
Звітність єдинників зазнала змін
Наказом Міністерства фінансів України від 17.03.2017 року № 369 внесено зміни до форм податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи), податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 р. № 578.
Розміри ставок єдиного податку для платників третьої групи єдиного податку приведено у відповідність до чинного законодавства. Так, у декларації платника єдиного податку - фізичної особи – підприємця та декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) виправлено ставку єдиного податку з 2% та 4% на 3% та 5% відповідно.
Крім того, до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи внесено зміни до виноски 8, а саме: рядки 1.1 – 2 заповнюються одним рядком щодо всіх земельних ділянок за одним кодом органу місцевого самоврядування за КОАТУУ. За потреби (у разі наявності земельних ділянок за одним кодом органу місцевого самоврядування за КОАТУУ з різною нормативною грошовою оцінкою) кількість рядків 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 та 2 може бути збільшено.
Щодо строку подання повідомлення за формою № 20-ОПП
Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.
Відповідно до положень ПКУ процедури обліку об’єктів оподаткування, визначені розділом VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок).
Згідно з п. 8.4 розділу VIII Порядку повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
При створенні відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України повідомлення за формою № 20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи.
Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати повідомлення за формою № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Початком перебігу 10-денного строку є дата набуття права платником щодо об’єкту оподаткування відповідно до правовстановлюючих документів чи документів, що підтверджують право користування, розпорядження об’єктом оподаткування.
Сервіс ДФС «Кордон» допоможе уникнути черги на пунктах пропуску
Громадяни України та іноземці, які планують подорожі за кордон або в Україну, для якнайшвидшого перетину кордону мають змогу скористатися сервісом ДФС «Кордон» ().
У зв’язку із запровадженням безвізового режиму між Європейським Союзом та Україною очікується збільшення трафіку на кордоні. Для розробки оптимального маршруту та розрахунку часу на перетин кордону, ДФС пропонує подорожуючим перевіряти завантаженість пунктів пропуску, через які планується в’їзд в Україну або виїзд за кордон.
Сервіс надає інформацію щодо часу очікування для легкового та вантажного транспорту на всіх пунктах пропуску на кордоні України, а також на адміністративному кордоні з тимчасово окупованою АР Крим.
Для зручності відвідувачі «Кордону» мають змогу обрати одну з семи мов користування сервісом.
За чотири місяці великий бізнес сплатив до державного бюджету 80,4 млрд. грн.
Збір платежів до державного бюджету протягом січня-квітня поточного року перевищив аналогічний період 2016 року на 12 млрд. гривень. Частка податкових платежів великого бізнесу, що обслуговується Офісом великих платників податків ДФС, склала 55,5% від загального збору платежів по Україні.
У розрізі основних податків до державного бюджету надійшло: податку на додану вартість – 43,3 млрд.грн., акцизного податку – 20 млрд.грн., податку на прибуток – 6,7 млрд.грн., частини чистого прибутку – 3,3 млрд.гривень.
«Постійно проводиться робота з великими платниками по податковим ризикам і як результат - значне зростання надходжень до бюджету по податку на додану вартість, що додатково складає 8,6 млрд. грн. Це на 25 % більше січня – квітня минулого року», - зазначив начальник Офісу великих платників Євген Бамбізов.
Збільшилися також надходження зі збору акцизного податку на 4,1 млрд.грн., або на 26% порівняно з відповідним періодом 2016 року.
За словами Євгена Бамбізова, Офісом великих платників з початку року досягнуто виконання доведених індикативних показників по бюджетоформуючих податках: з податку на прибуток в 1,8 раза, або на 3 млрд.грн., з частини чистого прибутку в 1,5 раза, або на 1,1 млрд. гривень.
«Гаряча лінія» начальника відділу реєстрації користувачів управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДФС Юрія Ткача: «Надання у користування засобів електронного цифрового підпису та допомоги при генерації відкритих та особистих ключів»
Питання 1. Доброго дня. Де можна ознайомитись з інформацією щодо режиму роботи, розміщення віддалених пунктів реєстрації користувачів Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту (далі – АЦСК ІДД) та переліком документів, необхідних для отримання посилених сертифікатів ключів?
Відповідь. Добрий день. Детальну інформацію щодо режиму роботи, розміщення віддалених пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД можна отримати на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД (acskidd.gov.ua/головна /«Контакти»).
Перелік документів, необхідних для отримання посилених сертифікатів ключів, наведено в розділі «Підготовка документів та реєстрація», розміщеного на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД acskidd.gov.ua/головна/«Реєстрація користувачів».
Питання 2. Скажіть, будь – ласка, чи потрібно скасовувати сертифікати ЕЦП та отримувати нові у разі зміни відомостей, зазначених у посиленому сертифікаті, в т. ч. найменування юридичної особи?
Відповідь. У разі зміни відомостей, зазначених у посиленому сертифікаті, в тому числі найменування юридичної особи, платнику необхідно скасувати посилені сертифікати ЕЦП (з попередніми відомостями, зазначеними у посиленому сертифікаті) та сформувати нові посилені сертифікати з актуальними даними клієнта.
Питання 3. Хочу запитати. Де можна отримати форми заяв для блокування, скасування та поновлення посиленого сертифiката відкритого ключа?
Відповідь. Форми заяв на блокування, скасування та поновлення посиленого сертифіката відкритого ключа знаходяться на веб - сайті АЦСК ІДД www.acskidd.gov.ua в розділах «Форми документів» та «Блокування, поновлення, скасування сертифікатів».
Питання 4. В мене таке питання: На яку електронну адресу необхідно відправляти договір “Про визнання електронних документів” з ДФС України?
Відповідь. Централізоване подання звітності та договору “Про визнання електронних документів” засобами телекомунікаційного зв’язку здійснюється на електронну адресу [email protected].
Питання 5. Як перевірити статус сертифіката ЕЦП (чинний, заблокований, скасований)?
Відповідь. Перевірити статус посиленого сертифіката можна за допомогою надійного засобу електронного цифрового підпису «ІІТ Користувач ЦСК-1», який можна завантажити на офіційному інформаційному ресурсі Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (http://www.acskidd.gov.ua) у розділі «Програмне забезпечення», вкладка «Надійні засоби електронного цифрового підпису».
Питання 6. Як завантажити власний посилений сертифікат відкритого ключа?
Відповідь. Посилені сертифікати відкритих ключів необхідно завантажити на персональний комп’ютер користувача з розділу «Пошук сертифікатів» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД () використовуючи поля «Код ЄДРПОУ»/«Код платника податків». Сертифікати зазвичай зберігаються у каталозі «MyCertificatesandCRLs» локального диску «С:», або можна обрати для цього інший каталог, який у подальшому буде використовуватись в якості файлового сховища.
Питання 7. Яким чином можна перевірити наявність особистого ключа ЕЦП на носії?
Відповідь. Для перевірки наявності особистого ключа електронного цифрового підпису на носії необхідно включити функцію перегляду прихованих файлів. Результатом перевірки є відображення файлу «Key-6.dat». При цьому для належної роботи особистого ключа електронного цифрового підпису змінювати ім’я зазначеного файлу забороняється.
Оподаткування податком на прибуток підприємств операцій з надання/отримання поворотної фінансової допомоги
Державна фіскальна служба України у листі від 07.04.2017 №7307/6/99-99-15-02-02-15 (далі – лист ДФС №7307) надала роз’яснення щодо оподаткування податком на прибуток підприємств операцій з надання/отримання поворотної фінансової допомоги.
Відповідно до п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
Згідно з п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Кодексом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці на суми поворотної фінансової допомоги, наданої/отриманої платником податку на прибуток у 2016-2017 роках.
Отже, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.
Кодексом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають за операціями зі списання кредиторської заборгованості. Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.
При списанні дебіторської заборгованості слід врахувати, що згідно з вимогами п.п.139.2.1 п.139.2 ст.139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:
- на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
- на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.
Фінансовий результат до оподаткування зменшується:
- на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
- на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 Кодексу. (п.п.139.2.2 п.139.2 ст.139 Кодексу).
Лист №7307 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: .
Оподаткування ПДФО вартості паливно – мастильних матеріалів, які придбані юридичною особою за власні кошти та використовуються для заправки автомобілів працівників
Державна фіскальна служба України у листі від 20.04.2017 № 8402/6/99-99-13-02-03-15 (далі – лист ДФС №8402) надала роз’яснення щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб вартості паливно – мастильних матеріалів, які придбані юридичною особою за власні кошти та використовуються для заправки автомобілів працівників
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), згідно з п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 Кодексу встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Водночас перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п.164.2 ст.164 Кодексу.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу).
Статтею 168 Кодексу встановлено порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету, згідно з п.п.168.1.1 п.168.1 якої податковий агент під час нарахування (виплати, надання) оподатковуваного доходу на користь платника податку зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст.167 Кодексу.
Також, доходи, визначені ст.163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п.1.2 п.16¹ підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).
Ставка військового збору – 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п.1.2 п.16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п.1.3 п.16¹ підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст.168 Кодексу (п.п.1.4 п.16¹ підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).
Відповідно до п.п.1.7 п.16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором, зокрема доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб, крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п.165.1 ст.165 Кодексу.
Враховуючи фактичні обставини, вартість паливно-мастильних матеріалів, які придбані юридичною особою за власні кошти та використовуються для заправки автомобілів працівників, оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.
Лист №8402 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:
Про легалізацію заробітної плати в програмі «Грані»
Питання легалізації заробітної плати обговорювалися під час прямого ефіру в телевізійній програмі «Грані» 34 каналу телебачення м. Дніпра.
В програмі, крім представників пенсійного фонду Дніпропетровської області і інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпропетровської міської ради взяла участь заступник начальника відділу управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Лариса Воробйова.
Під час передачі розглянуто актуальні питання щодо контролю за виконанням роботодавцями законів про працю, підсумки роботи, яку проводять органи виконавчої влади в напрямку легалізації заробітної плати, питання пенсійного забезпечення громадян та запропоновані Урядом України зміни до пенсійного законодавства.
