До уваги платників податків!
15 червня 2017 року у м.Дніпро відбудеться Національний податковий форум для платників податків на тему: «Трансфертне ціноутворення, прибуток, податок на додану вартість».
Час проведення: 10-00 (початок реєстрації з 09-30).
З питань щодо реєстрації та участі у форумі платників Дніпропетровської області звертатися до Філії ДП «СВЦ» у Дніпропетровській області:
тел. (0562)33-73-41(42), (056)506-58-92, (095)361-24-47.
ел.адр.
Мирослав Продан: Кількість мільйонерів зменшилась на чверть, а їх загальний дохід зріс
За минулий рік 3504 особи задекларували дохід понад 1 млн. грн. Порівняно з 2015 роком кількість мільйонерів зменшилася на 25%, або на 1180 осіб. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан, підбиваючи підсумки деклараційної кампанії 2017 року.
За його словами, незважаючи на зменшення кількості мільйонерів, загальні суми їх доходів порівняно з минулим роком зросли на 13%, або на 3,2 млрд. гривень.
«Переважна більшість громадян, які задекларували понад 1 млн. грн., обліковуються у Києві – 1686. У Харківській області нараховується 287 мільйонерів, Дніпропетровській – 216, Одеській – 211», – розповів Мирослав Продан.
Загалом протягом цьогорічної деклараційної кампанії декларації про майновий стан і доходи подали майже 513 тис. громадян. Найактивніше свої доходи декларували мешканці Запорізької (50 тис. осіб), Одеської (майже 46 тис. осіб), Миколаївської (44 тис. осіб) та Дніпропетровської (майже 38 тис. осіб) областей.
Загальна сума задекларованих доходів становить 50,8 млрд. грн., що на 1,4 млрд. грн., або на 4% більше, ніж за аналогічний період попереднього року.
«За даними декларацій громадянами визначено до сплати податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб – 1,62 млрд. грн., що на 10%, або на 141,6 млн. грн. більше ніж у минулому році. Військового збору буде сплачено 226,5 млн. грн., або на 18,5 млн. грн. більше минулого року», – зазначив Мирослав Продан.
Найбільші загальні суми податкових зобов'язань задекларовано громадянами, які мешкають в м. Києві (670,5 млн. грн.) та Київській області (131,8 млн. грн.).
Правом на податкову знижку скористалися понад 65 тис. осіб. Їм буде повернуто з бюджету 110,6 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб.
За який податковий період фізична особа – резидент, яка виїжджає за кордон на постійне місце проживання, повинна подати декларацію про майновий стан і доходи з метою отримання довідки про сплату ПДФО?
Відповідно до п.179.3 ст.179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до контролюючого органу декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.
Контролюючий орган протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації зобов’язаний перевірити визначене податкове зобов’язання, сплату належної суми податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) і видати довідку про таку сплату та про відсутність податкових зобов’язань з цього податку, що подається до органів митного контролю під час перетину митного кордону і є підставою для проведення митних процедур.
Порядок видачі довідки про сплату ПДФО платником податку – резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1243 (далі – Порядок).
Відповідно до п.1 Порядку платник податку – резидент, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання (далі – платник податку), зобов’язаний подати до органу державної фіскальної служби податкову декларацію для отримання довідки органу державної фіскальної служби про сплату ПДФО та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку (далі – довідка).
Податкова декларація подається платником податку до органу державної фіскальної служби за податковою адресою не пізніше ніж протягом 60 календарних днів, що передують виїзду платника податку за кордон на постійне місце проживання. Податкова декларація подається за три останні звітні податкові періоди (у разі наявності невиконаного обов’язку з подання) та за звітний період поточного року (з початку поточного року до строку, на який припадає день подання такої декларації) (п.2 Порядку).
Згідно з п.3 Порядку платник податку зобов’язаний у порядку, передбаченому ПКУ, сплатити визначену у податковому повідомленні суму податкового зобов’язання, включаючи пеню та штрафні санкції (у разі наявності).
Довідка засвідчується підписом начальника органу державної фіскальної служби і скріплюється печаткою (п.4 Порядку).
Довідка дійсна протягом 60 календарних днів з дати видачі (п.5 Порядку).
Форма довідки затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 №795 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 09.01.2014 за №8/24785).
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у підкатегорії 140.06 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням
Які платники мають право на отримання бюджетної дотації?
Право на отримання бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції мають юридичні особи та фізичні особи – підприємці, основною діяльністю яких є постачання сільськогосподарських товарів у визначенні пункту 2.15 статті 2 Закону України від 24.06.2004 №1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №1877), вироблених ними на власних або орендованих основних засобах.
При цьому питома вага вартості таких сільськогосподарських товарів становить не менш як 75% вартості всіх товарів, поставлених ними протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, та які на кінець звітного періоду (місяця), за який проводиться бюджетна дотація, в установленому порядку включені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, сформованого Державною фіскальною службою України.
Для внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації сільськогосподарський товаровиробник подає до контролюючого органу за місцем свого обліку як платника податку на додану вартість заяву за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику.
Форма заяви про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації та про зняття сільськогосподарського товаровиробника з реєстрації як отримувача бюджетної дотації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 №275 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 28.02.2017 за №268/30136).
Сільськогосподарський товаровиробник також повинен здійснювати види діяльності, визначені виключно пунктом 16-1.3 статті 16-1 Закону №1877.
Спадщина, яка оподатковується за нульовою ставкою ПДФО
Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав регулюється статтею 174 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
На теперішній час ПКУ визначено три ставки оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) спадщини: 0%; 5% та 18%.
За нульовою ставкою оподатковуються:
а) об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення;
б) вартість об’єктів нерухомості, рухомого майна (зокрема, предмети антикваріату або витворів мистецтва; природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраси з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння; будь-який транспортний засіб та приладдя до нього; інші види рухомого майна); сума страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, а також сума, що зберігається відповідно на пенсійному депозитному рахунку, накопичувальному пенсійному рахунку, індивідуальному пенсійному рахунку спадкодавця – учасника накопичувальної системи пенсійного забезпечення; що успадковується особою, яка є інвалідом I-ої групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування,
в) вартість об’єктів нерухомості, рухомого майна (зокрема, предмети антикваріату або витворів мистецтва; природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраси з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння; будь-який транспортний засіб та приладдя до нього; інші види рухомого майна), що успадковуються дитиною-інвалідом;
г) грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов’язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 – 1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем.
Звертаємо увагу, що відповідно до п.п.14.1.263 п.14.1 статті 14 ПКУ членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.
Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
Фізичні особи, звільнені від сплати земельного податку
Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб визначені статтею 281 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Так, відповідно до пункту 281.1 статті 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:
- інваліди першої і другої групи;
- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
- пенсіонери (за віком);
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для зазначених категорій фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, визначених підпунктом 281.2 статті 281 ПКУ.
За 4 місяці 2017 року платники Дніпропетровської області поповнили місцеві бюджети на 6 мільярдів гривень
Це на 1 мільярд 295 млн. грн., або на 27,4 відсотків більше, ніж за січень - квітень минулого року.
Як і торік, головним джерелом наповнення місцевої казни Дніпропетровського регіону залишається податок на доходи фізичних осіб. З початку року цього податку мобілізовано 3 млрд. 297 млн. грн., що на 34,5 відсотків більше, ніж у відповідному періоді 2016 року.
Від землевласників та землекористувачів надійшло 1 млрд. 206 млн. грн. плати за землю, що на 17,0 відсотків більше фактичних надходжень січня – квітня 2016 року. Спрощенці сплатили єдиного податку майже 582 млн. грн., що на 37,9 відсотків більше минулорічних надходжень.
Щодо включення недержавних пенсійних фондів до Реєстру неприбуткових установ та організацій
Державною фіскальною службою України на офіційному веб-порталі розміщено копію листа Міністерства фінансів України від 20.04.2017 №11210-09-10/10846 «Про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій пенсійних фондів» (
У зазначеному листі повідомлено, зокрема, наступне.
Закон України від 09.07.2003 №1057-ІУ «Про недержавне пенсійне забезпечення» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №1057) визначає правові, економічні та організаційні засади недержавного пенсійного забезпечення в Україні та регулює правовідносини, пов’язані з цим видом діяльності.
Відповідно до підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не є платником податку на прибуток неприбуткове підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає вимогам, визначеним у цьому підпункті ПКУ.
Однією з таких вимог є заборона розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб (абзац третій п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 ПКУ).
Крім того, п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПКУ визначено, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Таким чином, вимоги ПКУ до установчих документів у частині заборони розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників) неприбуткової організації для пенсійних фондів є такою, що узгоджується з положеннями Закону №1057 по суті, оскільки цей Закон визначає заборону розподілу прибутку між засновниками пенсійного фонду, а також відповідає засадам недержавного пенсійного забезпечення, які полягають в отриманні додаткових пенсійних виплат виключно учасниками пенсійних фондів.
Проте слід зазначити, що потребують узгодження на законодавчому рівні визначення поняття «учасник пенсійного фонду», наведене у Законі №1057 та абзаці третьому п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 ПКУ.
Крім того, необхідно узгодити порядок передачі активів пенсійних фондів, у разі їх ліквідації. Так, у ПКУ встановлено вимогу до установчих документів неприбуткових організацій як неплатників податку на прибуток, яка стосується передачі активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходів бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення) (абзац четвертий підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 ПКУ). Законом №1057 визначено спеціальний порядок здійснення операцій з пенсійними активами та коштами при ліквідації пенсійних фондів, який, зокрема статтею 9, визначений як вимога до статутів пенсійних фондів.
Так, статтею 18 Закону №1057 встановлюється, що пенсійні кошти передаються відповідно до заяв учасників пенсійного фонду, що ліквідується, а саме: до іншого пенсійного фонду, з яким учасником фонду буде укладено пенсійний контракт, або до банку, в якому буде відкрито пенсійний депозитний рахунок, або до страхової організації, з якою учасником банку буде укладено договір страхування довічної пенсії, якщо учасник фонду досягнув пенсійного віку.
При цьому, лише у разі, якщо учасник фонду в установлені строки не подав письмової заяви та копії пенсійного контракту, укладеного ним з іншим пенсійним фондом, або договору про відкриття пенсійного депозитного рахунка, або договору страхування довічної пенсії з обраною страховою організацією, зазначені пенсійні кошти підлягають передачі до відкритого пенсійного фонду, визначеного ліквідаційною комісією для всіх таких учасників фонду, на умовах та в порядку, встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Такий порядок передачі активів при ліквідації пенсійного фонду не узгоджується з положеннями ПКУ, а отже врегулювання цього питання передбачає внесення законодавчих змін, оскільки установчі документи пенсійних фондів відповідно до вимог Закону №1057 не можуть містити обмеження щодо передачі пенсійних коштів у разі їх ліквідації виключно до інших пенсійних фондів. Зазначене підтримується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Таким чином, відповідно до ПКУ пенсійні фонди як неприбуткові організації можуть перебувати у Реєстрі неприбуткових установ та організацій до 01.07.2017.
За другий квартал 2017 року необхідно звітувати за новою формою додатку 4 до декларації екологічного податку
З 21.02.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.12.2016 №1177, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.01.2017 за №116/29984 (далі – Наказ №1177).
Зазначеним Наказом затверджені зміни до форми Податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація), а саме: викладено у новій редакції додаток 4 «Розрахунок за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені)» до Декларації.
Так, раніше діючий додаток доповнено рядками 4.2.1.2.4, 4.2.2.2.4, 4.3.1.2.4, 4.3.2.2.4, які мають назву «коригуючий коефіцієнт» оскільки податкові зобов’язання з екологічного податку у частині екологічного податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) стосовно накопичених до 01.04.2009 відходів обчислюються із застосуванням коригуючого коефіцієнта.
Згідно з пунктом 46.6 статті 46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, в якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Таким чином, як повідомила Державна фіскальна служба України у листі від 04.05.2017 №11086/7/99-99-12-03-04-17 (далі – лист ДФС №11086), додаток 4 до Декларації за І-й квартал 2017 року подається за старою формою, а за II-й квартал та наступні податкові періоди подається за новою формою, затвердженою Наказом №1177.
Лист №11086 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:
Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій ДФС працює
На виконання статті 52 Податкового кодексу України 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у редакції, що діє з 01.04.2017, Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) створено та функціонує Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій (далі – Єдиний реєстр консультацій).
В Єдиному реєстрі консультацій платник податків має можливість здійснити пошук індивідуальної податкової консультації (далі – ІПК) за наступними реквізитами:
- реєстраційний номер ІПК;
- дата реєстрації ІПК;
- ключові слова (наприклад, податок на прибуток підприємств, податок на додану вартість тощо);
- орган, що надав консультацію;
- статус документу (діючі ІПК, анульовані ІПК).
Також надана можливість роздрукувати результат пошуку та необхідну ІПК.
Зайти до Єдиного реєстру консультацій можливо з головної сторінки офіційного веб-порталу ДФС (
- «Електронний кабінет платника» – «Інформація з реєстрів» – «Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій»;
- «Реєстр індивідуальних податкових консультацій».
Чи має право суб’єкт господарювання реалізовувати пальне на АЗС без застосування РРО?
Відповідно до статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон №265), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори
розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій (п.1 ст.3 Закону №265), видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п.2 ст.3 Закону №265).
Разом з тим, п.12 ст.9 Закону №265 передбачено, що РРО не застосовуються, якщо в місці отримання товарів операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).
Згідно з п.2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 №1442 із змінами та доповненнями (далі – Постанова №1442), роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу автозаправних станцій (далі – АЗС), які призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.
Розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з нафтопродуктами споживачеві в обов’язковому порядку видається розрахунковий документ за установленою формою на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару. У розрахунковому документі зазначається інформація про форму здійснення розрахунку. Розрахунки за продані нафтопродукти із застосуванням згідно з договорами талонів чи відомостей на відпуск нафтопродуктів здійснюються виключно через установи банків (п.10 Постанови №1442).
Державний реєстр РРО містить окремий розділ 6.«Спеціалізовані електронні контрольно-касові апарати для автозаправних станцій (АЗС)».
Враховуючи викладене вище, реалізація палива на АЗС має здійснюватися із застосуванням зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи спеціалізованого РРО з роздрукуванням чеків установленої форми.
При цьому, РРО можуть не застосовуватись лише при відпуску оптових партій пального, розрахунки за які здійснено шляхом безготівкового переказу коштів з рахунку на рахунок, або шляхом взаємозаліку, або пального, яке знаходиться на відповідальному зберіганні, за умови, коли такий відпуск здійснюється з ємкостей, спеціально призначених для зберігання та відпуску оптових партій пального.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у підкатегорії 109.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням
Мирослав Продан: У квітні близько 95% сум ПДВ відшкодовано автоматично
Завдяки впровадженню Електронного реєстру відшкодування ПДВ, процес повернення платникам бюджетних коштів здійснюється прозоро та автоматично. У квітні по лютневих деклараціях, поданих у березні, близько 95% заявлених до відшкодування сум податку підтверджено камерально. Про це заявив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час робочої наради в ГУ у Тернопільській області за участі голови Тернопільської обласної державної адміністрації Степана Барни.
«Сьогодні суб’єкт господарювання в режимі он-лайн може відслідкувати всю процедуру відшкодування - від подачі заявки до зарахування коштів на рахунок. У квітні майже 95% сум ПДВ суб’єкти получили в рамках законодавчих процедур за результатами камеральних перевірок. Це великий позитив і для нас, і для бізнесу», – підкреслив Мирослав Продан.
За його словами, ефективне впровадження автоматичної системи управління ризиками при адмініструванні ПДВ дозволить покінчити із зловживаннями з цим податком. Наразі автоматична система тестується, а з 1 липня запрацює у штатному режимі.
Мирослав Продан також відзначив, що в ДФС є напрацювання щодо впровадження автоматичної системи критеріїв ризиків з податку на прибуток.
«На рівні центрального апарату за участі міжнародних фахівців розробляється автоматична система критеріїв ризиків з податку на прибуток. Я глибоко переконаний, що виключивши вплив людського фактору на процеси адміністрування податків, ми зможемо позбутися корупції», – наголосив Мирослав Продан.
Під час наради очільник ДФС також розповів про напрями реформування фіскальної служби. Зокрема йшлося про напрацювання щодо підвищення рівня оплати праці її працівників. Мирослав Продан також відзначив важливість співпраці місцевих працівників ДФС з представниками облдержадміністрацій, особливо у залученні перевиконаних митних надходжень на розвиток інфраструктури регіону.
Внесені зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість
12.05.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.03.2017 №368, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.04.2017 за №465/30333 (далі – Наказ №368), який вніс зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі – Положення), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованого у Мінюсті України 17.11.2014 за №1456/26233.
Зміни, передбачені Наказом №368, привели у відповідність норми Положення та п.п.4 п.2 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з яким з 01.01.2017 втратила чинність стаття 209 ПКУ, що визначала спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.
Зокрема, Наказом №368 встановлено, що сільськогосподарські підприємства, які станом на 01.01.2017 зареєстровані як суб’єкти спеціального режиму оподаткування ПДВ, вважаються платниками цього податку на загальних підставах, починаючи з 01.01.2017, і стосовно таких сільськогосподарських підприємств:
- з 1 січня 2017 року втрачають чинність витяги з реєстру ПДВ, що були видані контролюючими органами до 01.01.2017;
- контролюючі органи, в яких такі сільськогосподарські підприємства перебувають на обліку, приймають рішення та вносять до реєстру платників ПДВ записи про зняття підприємств з реєстрації як суб’єктів спеціального режиму оподаткування з одночасною реєстрацією платниками ПДВ на загальних підставах.
Наказ №368 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 12.05.2017 №37.
До уваги ФОП – пенсіонерів за віком або інвалідів!
Законом України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі – Закон №1774) внесено низку змін до Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464), які набули чинності з 01.01.2017, зокрема, щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП), у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування.
Звертаємо увагу, що відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску регулюються виключно Законом №2464.
Відповідно до частини 4 статті 4 Закону №2464 ФОП, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (далі – пенсіонери за віком або інваліди). Зазначена норма не застосовується до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) ФОП, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та є пенсіонерами за віком або інвалідами не подається.
Частиною 4 статті 4 Закону №2464 також визначено, що ФОП, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами, можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
У разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску зазначені особи формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.
Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону №2464 визначено, що платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом №2464, є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів відповідно до статті 25 Закону №2464.
Враховуючи зазначене, у разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску ФОП, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами, такі ФОП на загальних підставах сплачують єдиний внесок та подають Звіт за формою згідно:
- з таблицею 1 додатка 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за №460/26905 (далі – Порядок №435), – ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування;
- з таблицею 2 додатка 5 до Порядку №435 – ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування.
Для отримання податкової знижки необхідно подати декларацію про майновий стан і доходи
Для отримання податкової знижки фізичній особі – резиденту необхідно заповнити і подати до державної податкової інспекції за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку у контролюючому органі) податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація).
Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) у зв’язку з використанням права на податкову знижку, відображається платником податків у розділі V Декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.10.2016 за №1349/29479.
У рядку 13 Декларації зазначаються позначкою «Х» документально підтверджені категорії витрат, що включаються до податкової знижки відповідно до статті 166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
У рядку 14 Декларації зазначається загальна сума фактично здійснених протягом звітного податкового року витрат, понесених платником податку за наслідками звітного року, у граничних розмірах, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до статті 166 ПКУ.
Сума нарахованої заробітної плати, зменшена на суму обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності, зазначається у рядку 15 Декларації.
У рядку 16 Декларації зазначається сума (вартість) витрат платника податку – резидента, які дозволено включити до складу податкової знижки з урахуванням обмеження, встановленого п.п.166.4.2 п.166.4 ст.166 ПКУ.
Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата. Тобто, значення рядка 16 Декларації має бути менше або дорівнювати значенню рядка 14, але не більше значення рядка 15 Декларації.
Сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку, зазначається у рядку 17 Декларації та розраховується таким чином:
сума ПДФО з графи 4 рядка 10.1 – (рядок 15 – рядок 16) х 18% (ставка ПДФО, визначена п.167.1 ст.167 ПКУ).
Нагадуємо що для отримання податкової знижки за підсумками 2016 року фізичній особі – платнику ПДФО необхідно заповнити і подати Декларацію по 31 грудня включно 2017 року, тобто протягом поточного року.
Звертаємо увагу, якщо платник податку до кінця 2017 року не скористається правом на нарахування податкової знижки за наслідками 2016 року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п.166.4.3 п.166.4 ст.166 ПКУ).
Державне підприємство, яке ухилилося від сплати податків, відшкодувало бюджету майже 85 млн. грн. завданих збитків
Співробітники податкової міліції Офісу великих платників податків викрили посадових осіб державного підприємства, які ухилилися від сплати майже 384 млн. грн. податків.
В рамках розслідування кримінального провадження за ч. 3 ст. 212 КК України встановлено, що посадовці одного з державних гірничо - збагачувальних комбінатів протягом 2016 року не сплатили до бюджету в повному обсязі частину чистого прибутку та неправомірно занизили суму авансового внеску при виплаті дивідендів, нарахованого за результатами останнього податкового періоду, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток. Такі дії дозволили зловмисникам ухилиться від сплати податків на суму майже 384 млн. гривень.
За результатами заходів, вжитих співробітниками податкової міліції, бюджету відшкодовано майже 85 млн. гривень.
Дії, спрямовані на повне відшкодування завданих збитків тривають.
Фахівці підрозділів персоналу ДФС вивчали ефективні інструменти управління людськими ресурсами
Удосконалення процесу управління персоналом стало основною темою кущового семінару-тренінгу, який відбувся 12 травня 2017 року на базі Всеукраїнського центру підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування. Тренінг було організовано Департаментом кадрової політики та роботи з персоналом ДФС за участі місії EUAM – Консультативної місії Європейського союзу «Консультація заради довіри».
Учасниками кущового семінару-тренінгу стали керівники підрозділів по роботі з персоналом органів ДФС у Вінницькій, Житомирській, Черкаській, Чернігівській, Хмельницькій областях, Київської, Київської міської, Енергетичної, Міжрегіональної митниць та Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС.
«Компетенції – це характеристики трудових ресурсів, які необхідні для успішної діяльності, сукупність професійних знань, навичок, здібностей та стереотипів поведінки працівників. Формування у співробітників підрозділів персоналу органів ДФС ефективних навичок відбору, успішне проведення різних типів інтерв’ю, ефективна робота з компетенціями кандидатів – основна ціль цього навчального заходу. Ми дякуємо експертам Місії EUAM за співпрацю та реальну практичну допомогу в цьому напрямі. Це вже другий регіональний семінар для кадровиків у цьому році, перший ми успішно провели в березні на базі ГУ ДФС у Львівській області», – зазначила директор Департаменту кадрової політики та роботи з персоналом ДФС Тетяна Пажитнова.
У рамках тренінгу учасники розглянули та відпрацювали на практичних вправах методи ефективних інструментів відбору, навички складання запитань для найбільш типових видів інтерв’ю, техніки розпізнавання успішних відповідей та їх оцінки тощо.
На завершення учасники семінару – тренінгу провели сесію запитань та відповідей.
Тетяна Пажитнова зауважила, що у рамках подальшої співпраці ДФС та місії EUAM – Консультативної місії Європейського союзу «Консультація заради довіри» у 2017 році планується проведення подібних навчальних заходів для керівників підрозділів персоналу територіальних органів ДФС інших регіонів України.
Мирослав Продан: Завдяки перевиконанню плану з травня працівники митниць отримуватимуть підвищену зарплатню
Завдяки перевиконанню індикативних показників з митних надходжень до бюджету працівники митниць у травні 2017 року вже отримали підвищену заробітну плату. Про це заявив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.
«Нам вдалося збільшити заробітну плату митникам за рахунок експерименту, який передбачає відрахування 10 відсотків від перевиконаних митних надходжень на розвиток інфраструктури митниць та збільшення заробітної плати їх працівників. Я вважаю це значним досягненням і сподіваюсь, що за підтримки Уряду такий експеримент ми зможемо поширити і на податковий напрям», - підкреслив Мирослав Продан.
Так, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017 року № 250-р «Деякі питання спрямування частини суми перевиконання загального обсягу митних платежів за січень 2017 року на забезпечення функціонування органів, які безпосередньо здійснюють митний контроль» видатки на оплату праці посадових осіб митниць збільшені майже на 82,5 млн. грн.
Якщо раніше митнику в середньому нараховувалось 7 350 гривень заробітної плати, то у травні ця сума зросла ще на 6 790 гривень за рахунок коштів спеціального фонду.
Загалом за результатами перевиконання надходжень митних платежів у січні 2017 року майже на 225,4 млн. грн. збільшено видатки на розбудову митниць та підвищення фонду заробітної плати митників.
Нагадаємо, що у січні – квітні 2017 року до державного бюджету було перераховано 94,4 млрд. грн. митних платежів. Митниці ДФС перевиконали заплановані показники з надходжень на 11,1 млрд. гривень.
Мирослав Продан: За перші шість робочих днів травня митники виконали майже половину місячного плану
За перші 6 банківських днів травня 2017 року до Державного бюджету України зібрано 13,8 млрд. грн. платежів, які контролюються Державною фіскальною службою. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.
Фактично середньоденний збір у травні цього року складає 2,3 млрд. гривень. Це на 42,7 % більше, ніж у травні 2016 року – тоді за 6 банківських днів збір платежів склав 9,7 млрд. грн.
«За перші 6 банківських днів травня митниці вже спрямували до бюджету майже половину запланованих на цей місяць надходжень. Порівняно з травнем минулого року середньоденний показник з надходжень на митницях зріс на 55,7%. Ми докладаємо максимум зусиль, щоб така тенденція зберігалася й надалі», - підкреслив Мирослав Продан.
Так, митницями ДФС з початку травня цього року вже забезпечено до бюджету 9,3 млрд. гривень.
«Підкреслюю, що таких результатів ми досягаємо виключно завдяки успішній боротьбі з корупцією на митниці та ліквідації незаконних схем переміщення вантажів. У жодному разі ми не тиснемо на легальний бізнес, аби показати гарні результати", – зазначив Мирослав Продан.
Нагадаємо, що у січні-квітні 2017 року до зведеного бюджету надійшло 260,6 млрд. грн. Це на 61,4 млрд. грн., або на 30,8%, більше відповідного періоду минулого року.
Актуально для платників
11.05.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №299 «Про отримання вироблених в Україні, ввезення в Україну легких та важких дистилятів, скрапленого газу і бутану для використання як сировини для виробництва етилену» (далі – Постанова №299).
Відповідно до підпунктів 229.2.14 і 229.2.15 пункту 229.2, підпунктів 229.3.16 та 229.3.17 пункту 229.3 статті 229 «Особливості оподаткування деяких підакцизних товарів залежно від напряму його використання» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями Постановою №299 визначено підприємство, яке отримує вироблені в Україні, ввозить в Україну легкі та важкі дистиляти, скраплений газ і бутан для використання як сировини для виробництва етилену. Це ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» (код згідно з ЄДРПОУ 33129683).
Зазначеним документом також визначено:
- обсяги щорічних квот на відвантаження, ввезення в Україну легких дистилятів, що використовуються як сировина для виробництва етилену, згідно з додатком 1;
- обсяги щорічних квот на відвантаження, ввезення в Україну важких дистилятів, що використовуються як сировина для виробництва етилену, згідно з додатком 2;
- обсяги щорічних квот на ввезення в Україну скрапленого газу та бутану, що використовуються як сировина для виробництва етилену, згідно з додатком 3.
У разі нецільового використання даної сировини для виробництва етилену, з суб’єкта справляється штраф у розмірі, який обчислюється виходячи з обсягу використаних не за призначенням нафтопродуктів та ставки акцизного податку.
Постанова №299 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 11.05.2017 №85.
Реєстри, загальнодоступні для платників у відкритій частині «Електронного кабінету платника»
На головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України (
- відкриту (загальнодоступну);
- приватну (особистий кабінет).
Користуватися функціоналом відкритої частини можна без ідентифікації особи, тобто без використання електронного цифрового підпису.
Через відкриту частину на сьогоднішній день платник має можливість скористатись інформацією з наступних реєстрів, що є загальнодоступними:
- «Дані про взяття на облік платників податків»;
- «Дані реєстру платників ПДВ»;
- «Дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального»;
- «Дані Реєстру отримувачів бюджетної дотації»;
- «Реєстр платників єдиного податку»;
- «Реєстр страхувальників»;
- «Реєстр осіб, які здійснюють операції з товарами»;
- «Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій»;
- «Реєстр неприбуткових установ та організацій»;
- «Довідка про відсутність заборгованості»;
- «Інформація про РРО»;
- «Інформація про книги ОРО»;
- «Система обліку публічної інформації».
У режимі тестування знаходиться «Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування».
Як оподатковуються ПДВ операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним?
Згідно з п.п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.
Відповідно до п.п.197.1.26 п.197.1 ст.197 ПКУ від оподаткування ПДВ звільняються операції з передачі конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст.184 Митного кодексу України), у розпорядження державних установ або організацій, уповноважених здійснювати їх збереження або постачання згідно із законодавством, а також операції з безоплатної передачі зазначеного в цьому пункті майна у випадках, визначених законодавством, у володіння і користування державних органів, установ (організацій), які утримуються за рахунок бюджетних коштів, а також закладів, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей.
Операції з подальшого постачання зазначених товарів оподатковуються на загальних підставах.
Водночас пунктом 197.5 ст.197 ПКУ визначено, що звільнення від оподаткування, передбачене п.197.1 ст.197 ПКУ, не поширюється на операції з підакцизними товарами, зазначеними у розділі VI «Акцизний податок» ПКУ.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у підкатегорії 101.04 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням
Підприємством компенсована частини вартості путівки на санаторно-курортне лікування – порядок оподаткування ПДФО та єдиним внеском
Державна фіскальна служба України у листі від 24.03.2017 №4697/5/99-99-13-02-03-16 «Щодо компенсації частини вартості путівки на санаторно-курортне лікування (оздоровлення)» (далі – лист ДФС №4697) повідомила наступне.
Підпунктом 165.1.35 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку – члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування. Тобто положення зазначеного пункту поширюються на платників податків, які отримують путівки виключно від професійної спілки.
Згідно з п.п.«е» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.165 Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п.165.1.53 п.165.1 ст.165 ПКУ.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18%, визначену ст.167 ПКУ (п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ).
Відповідно до п.1 частини першої ст.4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Статтею 7 Закону №2464 визначено базу нарахування єдиного внеску.
Згідно з частиною п’ятою ст.8 Закону №2464 єдиний внесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22% до визначеної ст.7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску.
Перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 №1170 (далі – Перелік) (частина сьома ст.7 Закону №2464).
Сума компенсації частини вартості путівки на санаторно-курортне лікування (оздоровлення), яка надається за рахунок коштів роботодавця платникам податку – працівникам, не визначена Переліком як виплата, що звільняється від нарахування єдиного внеску.
Враховуючи викладене, сума компенсації частини вартості путівки на санаторно-курортне лікування (оздоровлення), яка надається за рахунок коштів роботодавця платникам податку – працівникам та їх неповнолітнім дітям, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу таких платників як додаткове благо та оподатковується ПДФО на загальних підставах.
При цьому сума зазначеної компенсації, що надається роботодавцем працівникам, є базою нарахування єдиного внеску.
Лист №4697 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:
До Зведеного бюджету ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра мобілізовано надходжень у сумі 273481,4 тис.гривень
Як повідомили у відділі моніторингу доходів та обліково – звітних систем ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра, станом на 01.05.2017 року до Зведеного бюджету від платників ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра надійшло податків і зборів в сумі 273481,4 тис.грн., що становить 116,2 відсотків до прогнозного завдання – 38042,8 тис.гривень.
Щодо головних джерел доходної частини Зведеного бюджету, то це, передусім, податок на додану вартість, податок на прибуток, податок з доходів фізичних осіб, військовий збір, акцизний податок, плата за землю, єдиний податок, яких протягом чотирьох місяців 2017 року надійшло 264484,1 тис.грн. або 114 відс. від загальної суми надходжень, а саме: 78245,9 тис.грн. – ПДВ, 21787,9 тис.грн. – податку на прибуток, 102942,4 тис.грн. – податку на доходи з фізичних осіб, 7040 тис.грн. - військового збору, 6195 тис.грн. - акцизного податку, 18498,4 тис.грн. - плати за землю, 29326,7 тис.грн. - єдиного податку.
За січень - квітень Центром обслуговування платників ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра надано 2558 адміністративних послуг
За січень - квітень 2017 року фахівцями Центру обслуговування платників ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра надано понад 75 тисяч адміністративних, інформаційних та консультаційних послуг.
Із загальної кількості наданих у квітні послуг 582 - це адміністративні послуги, серед яких найбільш популярною залишається видача картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. За цією послугою протягом квітня місяця п.р. звернулося 170 громадянин.
Водночас 50 суб’єктів підприємництва зареєструвалися платниками єдиного податку, 69 суб’єктів господарювання зареєстрували книги обліку розрахункових операцій. За цей же час 57 підприємця – спрощенця звернулися до фахівців ДПІ у Чечелівському районі за витягами з реєстру платників єдиного податку, 74 підприємця звернулися за реєстрацією книг обліку доходів та книг обліку доходів і витрат.
Нагадуємо, що у Центрі обслуговування платників оформлено інформаційні та тематичні стенди з необхідною інформацією. Ознайомитись з останніми змінами до податкового законодавства можна з екрана монітора, розміщеного у ЦОПі. Для зручності платників забезпечено доступ до мережі Інтернет, обладнані місця для заповнення звітності та очікування. Для вивчення громадської думки про роботу Центру встановлено скриньки для заяв та пропозицій.
«У нашому Центрі обслуговування платників громадяни і представники бізнесу можуть отримати безоплатні адміністративні послуги. Окрім того, фахівці ЦОП завжди допоможуть у заповненні звітів і проконсультують з найактуальніших питань податкового законодавства», - зазначає начальник відділу електронних сервісів і звітності, організації розгляду звернень та забезпечення доступу до публічної інформації, організації роботи ЦОП та надання адміністративних послуг управління обслуговування платників ДПІ Світлана Пономарьова.
Начальник відділу нагадала, що у випадку неякісного обслуговування або ж наявності корупційних ризиків платники податків можуть поскаржитися на дії чи бездіяльність посадових осіб органів ДФС на антикорупційний сервіс «Пульс». Телефон цілодобової лінії сервісу (044) 284-00-07.
Зверненням громадян - особлива увага
ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області проводиться певна робота по забезпеченню можливості реалізації громадянами конституційного права на звернення.
Письмові звернення громадян до ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області за січня-квітня 2017 року не надходили. В порівнянні з минулим роком кількість звернень зменшилась на 6 звернень.
Протягом січня-квітня 2017 року до ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області скарги на недоліки та неправомірні дії працівників ДПІ не надходили.
Прийом громадян начальником інспекції, заступниками та керівним складом ДПІ проводиться з чітким дотриманням режиму графіку, який затверджено начальником ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Графік особистого прийому керівним складом ДПІ розповсюджуються серед населення через засоби масової інформації.
В січні - квітні місяці поточного року на особистий прийом до керівного складу ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області, громадяни особисто та письмово не звертались. В порівнянні з минулим роком, кількість звернень на особистий прийом залишилась на рівні минулого року.
Заробітній платні в «конвертах» - ні
ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра нагадує платникам податків, роботодавцям, що з початку року мінімальна заробітна плата в Україні встановлена на рівні 3200 гривень. При цьому, роботодавець має право встановити свій розмір оплати праці, але він не може бути нижче рівня, встановленого державою. А мінімальна заробітна плата встановлюється для оплати праці найменшої складності або кваліфікації.
Крім того, мінімальна заробітна плата - показник необхідний для розрахунку мінімального рівня більшості соціальних гарантій та застосовується для всіх працівників незалежно від організаційно-правових форм підприємств.
Роботодавці, які сплачують заробітну плату «в конвертах», або використовують працю неоформлених робітників, тим самим ухиляються від сплати податків: податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску. Тим самим вони не тільки обкрадають державу, а і погіршують соціальні гарантії своїх працівників, тому що від суми офіційної заробітної плати залежить майбутня пенсія громадян та соціальні виплати. Ситуація, коли робітник отримує частину заробітної плати «в конвертах», значно погіршує його соціальну захищеність: громадяни не матимуть змоги отримати пенсію, яка б відповідала рівню їхній реальній заробітній платі.
А для роботодавця виплата «тіньової» заробітної плати – це робота поза межами правового простору, це плинність кадрів, постійне заміна середнього робітника, відсутність розвитку виробництва, програш в конкурентній боротьбі, і, як підсумок, загублений бізнес.
Ставки ПДФО, за якими оподатковується спадщина, отримана після 1 січня 2017 року
25.03.2017 набрав чинності Закон України від 23.02.2017 №1910-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини» (далі – Закон №1910).
Відповідно до п.1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №1910 він застосовується до доходів, отриманих починаючи з 1 січня 2017 року платником податків у вигляді спадщини/дарунка.
Таким чином спадщина, отримана спадкоємцями після 01.01.2017, відповідно до пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, з урахуванням змін, внесених Законом №1910, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) за такими ставками:
► за нульовою ставкою:
- об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення;
- вартість власності у вигляді об’єктів рухомого та нерухомого майна, готівки або коштів, що успадковується особою, яка є інвалідом першої групи або має статус дитини – сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності у вигляді об’єктів рухомого та нерухомого майна, що успадковуються дитиною-інвалідом;
- грошові заощадження, поміщені до 02.01.1992 в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 – 1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем;
► за ставкою 5%:
- вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення;
► за ставкою 18%:
- для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця – нерезидента, та для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента.
Звертаємо увагу, що до прийняття Закону №1910 об’єкти спадщини, що успадковувалися спадкоємцями, які є членами сім’ї спадкодавця другого ступеня споріднення, оподатковувалися за ставкою 5%. Нульова ставка оподаткування розпочинає застосовуватись тільки до об’єктів спадщини, отриманих зазначеною категорією осіб після 01.01.2017.
Нагадуємо, що відповідно до п.п.14.1.263 п.14.1 ст.14 ПКУ, з урахуванням змін, внесених Законом №1910,
● членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені;
● членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
Як застосовуються індивідуальні податкові консультації, надані до 31.03.2017
З 01.04.2017 набрали чинності положення Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з урахуванням змін, внесених Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), у частині порядку надання індивідуальних податкових консультацій (далі – ІПК).
Новаціями, внесеними Законом №1797 до статей 52 та 53 ПКУ, суттєво змінено строки та порядок надання ІПК, встановлено вимоги як до форми запиту, так і до самої ІПК, запроваджено Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій.
Крім того, підпунктом 5 пункту 135 Закону №1797 підрозділ 10 розділу Х «Перехідні Положення» ПКУ доповнено пунктом 39, відповідно до якого ІПК, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31.03.2017 (включно), звільняє платника податків (податкового агента та/або його посадову особу) від відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеню), за діяння, що містять ознаки податкового правопорушення, вчинені до 31.12.2017 (включно).
З 1 січня 2018 року ІПК, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31.03.2017 (включно), не підлягає застосуванню.
При цьому, відповідно до пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1797 не може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеню), платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до ІПК, наданої йому у письмовій формі до 01.04.2017, а також узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містять ознаки податкового правопорушення, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація була змінена або скасована.
Шановні платники, своєчасно сплачуйте податки та збори!
19 травня, п’ятниця, останній день сплати:
• податку на прибуток підприємств за I-й квартал 2017 року;
• частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності за I-й квартал 2017 року;
• податку на додану вартість платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу, за І-й квартал 2017 року;
• рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за І-й квартал 2017 року;
• рентної плати за спеціальне використання води за І-й квартал 2017 року;
• рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини за I-й квартал 2017 року;
• рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, за I-й квартал 2017 року;
• екологічного податку за І-й квартал 2017 року;
• туристичного збору за І-й квартал 2017 року;
• збору за місця для паркування транспортних засобів за І-й квартал 2017 року;
• єдиного податку платниками – юридичними особами та фізичними особами – підприємцями третьої групи за І-й квартал 2017 року;
• авансового внеску з єдиного податку за травень 2017 року платниками єдиного податку першої та другої груп.
Внесені зміни до порядку проведення перевірок з питань трансфертного ціноутворення
16.05.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 30.03.2017 №399 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 10 березня 2016 року №344», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21.04.2017 за №526/30394 (далі – Наказ №399).
Цим Наказом внесені зміни до Порядку проведення перевірок платників податків з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованих операцій (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.03.2016 №344.
Змінами, зокрема, передбачено, що перевірка платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованих операцій за звітні періоди 2013 та 2014 років проводиться відповідно до положень глави 8 «Перевірки» розділу II «Адміністрування податків, зборів, платежів» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з урахуванням особливостей, визначених статтею 39 «Трансфертне ціноутворення» розділу I «Загальні положення» ПКУ, у редакції, що діяла до 01.01.2015, та цим Порядком.
Відповідно до п.2 розділу II Положення для прийняття рішення про проведення перевірки дотримання принципу «витягнутої руки» керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу направляє до Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) інформаційне повідомлення з обґрунтуванням підстав для проведення перевірки.
Погодження або мотивоване заперечення надаватиметься ДФС протягом 15 робочих днів з дати отримання інформаційного повідомлення про проведення перевірки дотримання принципу «витягнутої руки» (до змін – протягом семи робочих днів з дати отримання інформаційного повідомлення про проведення перевірки контрольованих операцій).
Також уточнено строки, протягом яких платник податків має надати посадовим особам контролюючого органу документи для проведення перевірки контрольованих операцій.
Наказ №399 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 16.05.2017 №38.
Протягом чотирьох місяців поточного року центри обслуговування платників Дніпропетровщини надали майже 100 тисяч адмінпослуг
На сьогодні 36 Центрів обслуговування платників Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надають 24 види адміністративних послуг. Впродовж січня – квітня 2016 року ЦОПами області надано 99,7 тисяч таких послуг. Про це повідомила перший заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.
Найбільш запитуваною залишається послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. У звітній період надано майже 41 тисяча цих послуг.
Також користуються попитом суб`єктів господарювання послуги: з надання витягу з реєстру платників єдиного податку; реєстрації платника єдиного податку; реєстрація книг обліку розрахункових операцій. Так, за чотири місяці 2017 року Центрами обслуговування платників Дніпропетровського регіону надано майже 9,6 тисяч, понад 8,7 тисяч та майже 7,6 тисяч таких послуг відповідно.
Продавці технічно складних побутових товарів повинні застосовувати реєстратори розрахункових операцій
Усі без винятку суб’єкти господарювання, які здійснюють продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, повинні застосувати реєстратори розрахункових операцій. Про це повідомив в.о. начальника відділу фактичних перевірок контролю за готівковими операціями Департаменту аудиту ДФС Станіслав Кубрін.
За його словами, перелік товарів, які повинні продаватися виключно через касові апарати, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року №231.
«Такі новації, перш за все, сприятимуть виведенню з «тіні» ринку побутової техніки та створять рівні умови для всіх суб’єктів господарювання цього сектору. Крім того, декларування платниками всіх отриманих від такого продажу доходів, дозволить залучити додаткові кошти до державного бюджету», – розповів Станіслав Кубрін.
Посадовець підкреслив, що користь від нововведень отримають і споживачі, оскільки вони зможуть придбати легальну техніку та за наявності фіскального чека захистити свої права у разі купівлі неякісного товару.
«Сьогодні законодавчо затверджено близько 150 моделей реєстраторів розрахункових операцій, які суб’єкти господарювання можуть використовувати у своїй діяльності. Вартість такого апарату та його обслуговування не буде дуже витратним та обтяжливим для продавців технічно складних побутових товарів», – зазначив Станіслав Кубрін.
Він також нагадав, що за незастосування реєстраторів розрахункових операцій при реалізації товарів передбачено штрафні санкції у розмірі 1 гривні за порушення, вчинене вперше, та 100% вартості проданих товарів – за кожне наступне здійснене порушення.