Звернення на антикорупційний сервіс «Пульс» зменшились на 96 відсотків
Антикорупційний сервіс «Пульс» ДФС України приймає звернення від громадян щодо можливих корупційних та кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності працівників органів ДФС, переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням або незаконним звільненням від митного контролю, утворення черг на митних постах та у Центрах обслуговування платників, відмови у записі на особистий прийом тощо.
За січень – березень 2017 року на антикорупційний сервіс «Пульс» ДФС України надійшло 6 звернень від платників податків Дніпропетровської області, що на 142 звернення або на 96 відс. менше, ніж за аналогічний період 2016 року. За тематикою найбільше всього платників податків звертались на сервіс «Пульс»: щодо черги в ЦОП (2); відмова в прийнятті вхідної кореспонденції (2); перевищення терміну надання адмінпослуги (1); щодо корупційних дій (1).
Такого позитивного результату вдалось досягти, зокрема, за рахунок налагодження партнерських відносин з бізнесом та громадськістю, прозорого адмініструванню податків і зборів, а також проведення упереджувальної та роз’яснювальної роботи з працівниками органів ДФС щодо дотримання чинного антикорупційного законодавства.
Увага! Громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників органів ДФС за телефоном антикорупційного сервісу «Пульс» ДФС України: (044) 284-00-07 (цілодобово).
Встановлена нова ставка для оподаткування доходів у вигляді дивідендів
З 15.04.2017 набрав чинності Закон України від 23 березня 2017 року №1989-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон).
У зазначеному Законі, зокрема викладено у новій редакції пункт 38 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс). Уточнено, що положення зазначеного пункту поширюються виключно на платників податків, які станом на 14.04.2014 мали місцезнаходження (місце проживання) на тимчасово окупованій території, яка визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», або в населених пунктах на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об’єкти оподаткування місцевими податками, зборами на цих територіях, та визначено термін «територія проведення антитерористичної операції».
Крім того, внесено зміни до Закону України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні». Відповідно набрав чинності підпункт 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 Кодексу, який визначає половинний розмір ставки, встановленої у пункті 167.1 статті 167 Кодексу – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток. Тобто ставка, за якою буде оподатковуватись цей вид доходів, становить 9 відсотків.
В Законі зазначено, що він набирає чинності з дня, що настає за днем його опублікування, та застосовується до податкових періодів починаючи з 01.01.2017 року.
Довідково: Закон опубліковано 14.04.2017 в газеті «Голос України» №69.
Щодо повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання з ПДВ у разі анулювання реєстрації платника ПДВ
Реєстрація платником податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка проводиться шляхом виключення особи з реєстру платників ПДВ у випадках, визначених статтею 184 Податкового кодексу України.
У разі анулювання реєстрації особи як платника податку податкові зобов’язання визначаються на підставі податкової декларації з ПДВ за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.
Після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА) перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.
Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який орган фіскальної служби, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - Казначейство), в якому відкриті рахунки платників у СЕА. На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету.
Помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання можуть бути повернуті платнику податку відповідно до статті 43 ПКУ.
Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення.
У разі відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ, такі кошти підлягають поверненню шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
З таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 101.08).
Митники вже виконали квітневий план надходжень
Міністерством фінансів України на квітень 2017 року були доведені індикативні показники із забезпечення митних платежів у сумі 21,3 млрд. грн.
Станом на 26 квітня 2017 року митницями ДФС виконано даний показник у повному обсязі.
Дострокового виконання планових показників з надходжень митних платежів вдалося досягти завдяки заходам з детінізації економіки, проведенню системної антикорупційної роботи та удосконаленню процесів адміністрування.
ДФС у березні забезпечила виконання планових показників з надходжень на 109,6%
У березні 2017 року Державною фіскальною службою України перевиконано індикативні показники Мінфіну з надходження платежів до державного бюджету (сальдо) на 109,6%. Надходження склали 56,4 млрд. грн., додатково до бюджету у березні надійшло 4,9 млрд. грн.
По податкових платежах надходження склали 28,8 млрд. грн., індикативні показники Мінфіну виконано на 107,1 відс., додатково отримано 1,9 млрд. грн.
На рахунки платників відшкодовано ПДВ (грошовими коштами) у сумі 9,9 млрд., що на 3,7 млрд. грн. більше, ніж у березні 2016 року.
По митних платежах надходження склали 26,5 млрд. грн., індикативні показники Мінфіну виконано на 116,3 відс., додатково отримано 3,7 млрд. грн.
До зведеного бюджету у березні 2017 року ДФС забезпечено збір у сумі 80,3 млрд. грн., що на 8,8 млрд. грн. більше березня 2016 року. У т.ч. до державного бюджету додатково надійшло (збір) 6,0 млрд. грн., до місцевих бюджетів – 2,8 млрд. гривень.
У ДФС обговорили навчальний семінар з вивчення Правил етичної поведінки та запобігання корупції в службі
У рамках Робочого плану між Державною фіскальною службою України та Офісом технічної допомоги Казначейства США з питань надання технічної допомоги у сфері боротьби з корупцією ДФС на 2017 рік 24 квітня 2017 року відбулось обговорення запровадження навчального семінару з Правил етичної поведінки та запобігання корупції в органах ДФС.
Презентацію пілотного проекту навчального семінару для співробітників центрального апарату ДФС провели радник Офісу технічної допомоги Роберт Кортезі та заступник начальника Головного управління внутрішньої безпеки ДФС Сергій Мартинов.
Під час заходу висвітлювались основні питання дотримання вимог антикорупційного законодавства України, профілактики та попередження корупційних проявів та правопорушень серед працівників ДФС, обговорювалися законодавчі змін у сфері запобігання і протидії корупції та міжнародний досвід.
Учасники зазначили доцільним проведення у подальшому таких семінарів з питань протидії корупції для працівників апарату ДФС та її територіальних органів.
ДФС у березні забезпечила виконання планових показників з надходжень на 109,6%
У березні 2017 року Державною фіскальною службою України перевиконано індикативні показники Мінфіну з надходження платежів до державного бюджету (сальдо) на 109,6%. Надходження склали 56,4 млрд. грн., додатково до бюджету у березні надійшло 4,9 млрд. грн.
По податкових платежах надходження склали 28,8 млрд. грн., індикативні показники Мінфіну виконано на 107,1 відс., додатково отримано 1,9 млрд. грн.
На рахунки платників відшкодовано ПДВ (грошовими коштами) у сумі 9,9 млрд., що на 3,7 млрд. грн. більше, ніж у березні 2016 року.
По митних платежах надходження склали 26,5 млрд. грн., індикативні показники Мінфіну виконано на 116,3 відс., додатково отримано 3,7 млрд. грн.
До зведеного бюджету у березні 2017 року ДФС забезпечено збір у сумі 80,3 млрд. грн., що на 8,8 млрд. грн. більше березня 2016 року. У т.ч. до державного бюджету додатково надійшло (збір) 6,0 млрд. грн., до місцевих бюджетів – 2,8 млрд. гривень.
До уваги платників податків: режим роботи ЦОПів у святкові та вихідні дні травня 2017 року!
Нагадуємо про режим роботи центрів обслуговування платників (далі – ЦОП) у святкові та вихідні дні травня 2017 року:
- 1, 2, 8 та 9 травня – вихідні дні.
Слідчі ГУ ДФС у Дніпропетровській області забезпечили відшкодування понад 1 млн. грн. збитків, завданих державі
Протягом січня – березня 2017 року слідчими ГУ ДФС у Дніпропетровській області розслідувалось 229 кримінальних проваджень, з яких 88 – прийнято до провадження у поточному році.
Із загальної кількості кримінальних проваджень, які розслідувались працівниками слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС області, закінчено 39 кримінальних проваджень, з яких: скеровано до суду з обвинувальним актом – 7; направлено до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності – 3; закрито у зв’язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення – 29.
Крім того, у І кварталі поточного року за підслідністю направлено 23 кримінальних проваджень, приєднано до інших проваджень – 13.
Завдяки розслідуваним справам слідчими ДФС Дніпропетровської області впродовж поточного року відшкодована сума нанесених державі збитків у розмірі 1 мільйон 76 тисяч гривень.
У першому кварталі 2017 року на користь органів ДФС вирішено 107 справ на суму 138,6 млн.грн.
Протягом І кварталу 2017 року на розгляді в судах різних інстанцій знаходилось 9,7 тис. справ за участі органів ДФС у Дніпропетровській області на загальну суму 11,7 млрд. грн., у порівнянні з аналогічним періодом минулого року кількість справ зменшилась на 893, сума збільшилась на 48,9 млн. грн.
За три місяця поточного року розглянуто 175 справ на суму 247,6 млн. грн., з них, на користь органів ДФС вирішено 107 справ на суму 138,6 млн. грн. (або 61,1 відс. від кількості та 56,0 відс. від суми розглянутих судами справ); на користь платників податків вирішено 68 справ на суму 108,9 млн. грн. (або 38,9 відс. від кількості та 44,0 відс. від суми розглянутих справ).
У порівнянні з аналогічним періодом 2016 року показник позитивного вирішення на користь територіальних органів ГУ ДФС збільшився по кількості на 15,6 відс., по сумі на 1,1 відс.
Шановні громадяни, наближається граничний термін надання річної декларації про майновий стан і доходи!
Звертаємо увагу, що до завершення деклараційної кампанії – 2017 залишилось лише 7 календарних днів, з яких 4 – вихідні та святкові дні.
Останній день надання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік (далі – Декларація) для громадян, які зобов’язані її подати до державної податкової інспекції за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку у контролюючому органі) та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору – 3 травня 2017 року.
Звітування про отримані протягом 2016 року доходи громадяни повинні здійснювати за новою формою Декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.10.2016 за №1349/29479 (далі – наказ № 821).
Нагадуємо, що Наказ №821, Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи у редакції Наказу №821, Декларація та додатки до неї, затверджені Наказом №821, розміщені на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України за посиланням:
ДФС розробила програмно-інформаційний комплекс для контролю за ввезенням видавничої продукції
Державна фіскальна служба України розробила спеціальний програмно-інформаційний комплекс для забезпечення взаємодії з Державним комітетом телебачення і радіомовлення під час здійснення контролю за ввезенням видавничої продукції. Про це повідомив заступник директора Департаменту інформаційних технологій ДФС Олександр Івашкович.
За його словами, видачу дозволу на ввезення видавничої продукції або відмову в його видачі здійснюватиме Державний комітет телебачення і радіомовлення України. Відповідно до порядку, затвердженому постановою Уряду, для отримання дозволу на ввезення видавничої продукції з Росії та окупованої території України суб’єкти господарювання мають подати заяву та відповідний пакет документів, які розглядатимуться Держкомтелерадіо.
«Департаментом ІТ ДФС завершено розроблення другої черги програмного забезпечення Єдиного вікна, яке реалізує можливість внесення посадовими особами контролюючих органів відомостей про дозвільні документи. На початку квітня 2017 року в фіскальній службі було проведено навчання адміністраторів Держтелерадіо, які будуть відповідальні за надання доступу користувачам цього комітету до програмно-інформаційного комплексу», - наголосив Олександр Івашкович.
На веб-порталі ДФС також розміщений навчальний відеоролик для працівників Держтелерадіо, які безпосередньо вноситимуть відомості про дозвільні документи в програмно-інформаційний комплекс.
Нагадаємо, що перша черга Єдиного вікна, яка автоматизує взаємодію контролюючих органів та митниць ДФС, запрацювала з 1 серпня 2016 року.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2017 року №262 «Деякі питання видачі (відмови у видачі, анулювання) дозволу на ввезення видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України», ДФС необхідно було розробити спеціальний програмно-інформаційний комплекс для забезпечення взаємодії Державного комітету телебачення і радіомовлення та Державної фіскальної служби під час здійснення контролю за ввезенням видавничої продукції відповідно до Порядку, затвердженого цією постановою.
Відео можна переглянути за посиланням:
Податковий календар на 3 травня 2017 року
3 травня, середа,
останній день подання:
• податкової декларації про майновий стан і доходи, отримані громадянами та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, за 2016 рік;
• звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску особами, які провадять незалежну професійну діяльність, за 2016 рік (форма № Д5 (річна));
останній день сплати
• єдиного внеску особами, які провадять незалежну професійну діяльність, за 2016 рік.
Про внесені зміни до форми податкової декларації з ПДВ
Наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 №276 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 28.02.2017 за №269/30137) (далі – наказ №276), який набрав чинності 01.03.2017, внесено зміни, зокрема, до форми податкової декларації з податку на додану вартість (далі – ПДВ).
У зв’язку з цим Державна фіскальна служба України повідомила про окремі особливості складання податкової звітності з ПДВ.
1. Відповідно до підпункту 4 пункту 2 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) з 01.01.2017 втратила чинність стаття 209 Кодексу, яка регламентувала умови застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства (далі – спецрежим).
У зв’язку з цим наказом №276 виключено форми податкових декларацій з ПДВ з позначкою «0121», «0122», «0123» та «0130», тобто залишилась єдина форма податкової декларації з ПДВ (далі – декларація), яку повинні подавати всі суб’єкти господарювання, що зареєстровані платниками ПДВ, а тому у декларації також скасовано позначку «0110».
Незважаючи на те, що декларація за формою у редакції наказу №276 подається починаючи з 1 квітня 2017 року за звітні (податкові) періоди, починаючи з березня 2017 року / I кварталу 2017 року, декларації з позначкою «0121», «0122», «0123» або «0130» могли бути подані останній раз лише за звітний (податковий) період грудень 2016 року/ IV квартал 2016 року.
З метою реалізації статті 161 Закону України від 24.06.2004 №1877-ІV «Про державну підтримку сільського господарства України» з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII (далі – Закон №1877), щодо надання сільськогосподарським товаровиробникам бюджетної дотації вступну
частину декларації доповнено рядком 06 «Сільськогосподарський товаровиробник, внесений або який претендує на внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації».
Відповідно до пункту 2 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість із змінами, внесеними наказом №276 (далі – Порядок), у другій колонці такого рядка проставляється цифра:
«1» – у разі подання декларації платником ПДВ – сільськогосподарським товаровиробником, який здійснює види діяльності, передбачені пунктом 161.3 статті 161 Закону №1877, та який внесений до Реєстру отримувачів бюджетної дотації (далі – Реєстр) відповідно до цього Закону;
«2» – у разі подання декларації платником ПДВ – сільськогосподарським товаровиробником, який здійснює види діяльності, передбачені пунктом 161.3 статті 161 Закону №1877, та який претендує на внесення до Реєстру відповідно до цього Закону.
2. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу II Порядку у разі подання декларації за перший звітний (податковий) період у полі 02 «Звітний (податковий) період» декларації зазначається перший повний календарний місяць.
3. У зв’язку із скасуванням спецрежиму виключено рядки 13, 14, 18.1, 18.2 (до внесення змін наказом №276) табличної частини декларації.
При цьому після виключення рядків 13 та 14 змінено нумерацію таких рядків:
- рядка 11.3 «Погашені податкові векселі (підрозділ 3 розділу XX Кодексу)» на рядок 12;
- рядка 11.4 «Послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України» на рядок 13;
- рядка 12 «Коригування податкового кредиту» на рядок 14.
Починаючи з рядка 15, нумерація залишається без змін (крім рядка 18).
Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету, у новій декларації відображається у рядку 18.
4. Також графу «Код додатка» рядків 4.1, 4.2, 6, 13 табличної частини декларації доповнено додатком 1 (Д1), тобто у вказаних рядках декларації повинні відображатися дані додатка 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)».
5. У зв’язку з доповненням пункту 48.3 статті 48 Кодексу нормою, відповідно до якої податкова декларація повинна містити інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною, поле декларації «Відмітка про подання до декларації» доповнено рядками щодо відображення інформації про подання додатків 1 – 7 та 9 до декларації (рядок для відображення інформації про подання додатку 8 був і у формі декларації у редакції до внесення змін наказом №276).
Затверджено новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій
Наказом Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) від 20.04.2017 №275 (далі – Наказ №275) затверджено новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр РРО).
Оновлений Реєстр РРО містить 79 РРО, дозволених до первинної реєстрації, та 70 РРО, первинна реєстрація яких заборонена.
Також, наведено перелік із 5 РРО, виключених з Державного реєстру в 2016 – 2017 роках, експлуатація яких не дозволяється.
Відповідно до п.3 Наказу №275 визнано таким, що втратив чинність, наказ ДФС від 17.02.2017 №102 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій».
Наказ №275 оприлюднено на офіційному веб-порталі ДФС 25.04.2017 за посиланням:
Вимоги до звернення платника податків на отримання індивідуальної податкової консультації
З 01.04.2017 набрала чинності нова редакція статті 52 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Відповідно до пункту 52.1 статті 52 «Податкова консультація» ПКУ звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у письмовій формі повинно містити:
- найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;
- код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
- зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;
- підпис платника податків;
- дату підписання звернення.
На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями.
Павло Дроняк: Майже в 70 відс. перевірених платників фіксується порушення нарахування заробітної плати
Протягом січня-березня 2017 року органами ДФС під час перевірок суб’єктів господарювання, які виплачували заробітну плату та інші доходи фізичним особам, в 69 відс. перевірених платників встановлено порушення податкового законодавства. Про це повідомив директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк.
За його словами, за результатами перевірок до бюджетів донараховано понад 92 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, 21 млн. грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та близько 8 млн. грн. військового збору.
Завдяки вжитим заходам було виявлено 130 найманих осіб, праця яких використовувалася роботодавцем без оформлення трудових відносин.
Посадовець розповів, що для виявлення несумлінних роботодавців працівники фіскальної служби задіяні у робочих групах з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, створених за ініціативою місцевих органів виконавчої влади.
Представники робочих груп оглядають виробничі, торгові приміщення юридичних та фізичних осіб, місця здійснення підприємницької діяльності та у разі виявлення порушень проводять роз’яснювальну роботу з суб’єктами господарювання. За результатами цих заходів роботодавцями додатково укладено понад 10 тис. трудових угод з найманими працівниками.
«Особлива увага приділяється вжиттю заходів контролю щодо погашення заборгованості з виплати заробітної плати. Так, за результатами індивідуальної роз’яснювальної роботи з керівниками підприємств у січні-березні цього року погашено 387 млн. грн. заборгованості із заробітної плати, що принесло державі 39,3 млн. грн. сплаченого податку на доходи фізичних осіб та 206,9 млн. грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», – зазначив Павло Дроняк.
До органів прокуратури спрямовано матеріали щодо 34 юридичних осіб, які мали довготривалу заборгованість із виплати заробітної плати.
Для підвищення рівня сплати податку на доходи фізичних осіб у січні-березні 2017 року на засіданнях комісій та робочих групах при органах виконавчої влади заслухано понад 4,2 тис. працедавців, які нараховують заробітну плату нижче законодавчо встановленого рівня. За результатами проведеної роботи підвищили рівень заробітної плати з початку 2017 року 3,9 тис. працедавців, до бюджету додатково надійшло податку на доходи фізичних осіб – 9,3 млн. грн., єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 11,6 млн. грн., військового збору – 1 млн. грн.
Крім того, завдяки проведенню працівниками контролюючих органів індивідуальної роз’яснювальної роботи з працедавцями щодо підвищення рівня заробітної плати, у січні-березні цього року підвищили рівень виплат понад 6,6 тис. працедавців, до бюджету додатково надійшло 43,8 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб.
До органів прокуратури спрямовано матеріали та відомості щодо 284 підприємств, на яких виплата заробітної плати проводилась у розмірах нижче законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати.
До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з готівкою!
Державна фіскальна служба України звертає увагу керівників суб’єктів господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки за реалізовані товари (надані послуги) або інші операції з готівкою.
Зокрема, почастішали випадки встановлення в ході перевірок порушення вимог чинного законодавства в частині оформлення відповідних касових документів при оприбуткуванні або видачі готівкових коштів у касах (з кас) підприємств, а саме – відсутність підписів уповноваженої особи, особи, що отримала кошти, зарахування готівкових коштів на розрахунковий рахунок без її оприбуткування у касі підприємства тощо.
Обов’язковість підписів та інші вимоги до порядку оформлення касових операцій та документів встановлені пунктом 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320.
Крім того, продовжують фіксуватися випадки несвоєчасного (не у день надходження) оприбуткування готівкових коштів у касовій книзі – порядок та вимоги щодо оприбуткування та видачі готівкових коштів визначені пунктом 2 Положення. Так, згідно з підпунктом 2.6 пункту 2 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та у повній сумі оприбутковуватися.
Також збільшується кількість випадків порушення порядку ведення обліку товарів, що знаходяться у продажу, при реалізації паливно-мастильних матеріалів через мережу автозаправних (автогазозаправних) станцій (пунктів), зокрема відсутність змінного звіту оператора АЗС за формою 17-НП.
Обов’язковість ведення та наявність такого звіту передбачено вимогами Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496.
За наведені порушення згідно з чинним законодавством до суб’єктів господарювання передбачена відповідальність у вигляді значних сум штрафних (фінансових) санкцій (двох- та п’ятикратному розмірах).
Просимо платників податків взяти до уваги зазначену інформацію та забезпечити дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює питання обігу готівки та обліку товарів, які знаходяться у продажу.
Інтернет – конференція начальника управління організації роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипової на тему: «Актуальні питання оподаткування фізичних осіб»
Питання 1. Чи є об’єктом оподаткування компенсація втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати?
Відповідь. Статтею 34 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями передбачено виплату компенсації працівникам за втрату частини заробітної плати у зв’язку із порушенням строків її виплати.
Згідно із ст. 2 Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» із змінами і доповненнями компенсація здійснюється у разі затримки виплати заробітної плати на один і більше календарних місяців.
Відповідно до п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (далі – ПКУ) компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом, для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб прирівнюються до заробітної плати та оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
Сума компенсації включається до фонду оплати праці того місяця, в якому фактично проводиться її нарахування та виплата у відповідності п.п. 1.6.2 п. 1.6. розд. І Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5.
Питання 2. Чи є об’єктом оподаткування ПДФО сума збільшення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми та яким чином це відображається в податковому розрахунку за ф. 1ДФ?
Відповідь. Згідно з п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.
Кабінетом Міністрів України окремо визначаються граничні норми добових для відрядження членів екіпажів суден/інших транспортних засобів або суми, що спрямовуються на харчування таких членів екіпажів замість добових, якщо такі судна (інші транспортні засоби):
провадять комерційну, промислову, науково-пошукову чи риболовецьку діяльність за межами територіальних вод України;
виконують міжнародні рейси для провадження навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату за межами повітряного або митного кордону України;
використовуються для проведення аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт за межами митного кордону або територіальних вод України.
Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Кабінетом Міністрів України. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену п. 170.9 ст. 170 ПКУ.
Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «118».
Враховуючи викладене вище, сума збільшення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та відображається в податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою «118».
Питання 3. Чи підлягає оподаткуванню ПДФО сума разової матеріальної допомоги до святкових дат, що надається юридичною особою - благодійником, згідно умов колективного договору, колишнім працівникам (ветеранам, пенсіонерам)?
Відповідь. Статтею 10 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) визначено, що колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників, власників та уповноважених ними органів.
До змісту колективного договору згідно із ст. 13 КЗпП включається, зокрема, встановлення гарантій, компенсацій, пільг. При цьому колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.
З метою оподаткування матеріальна допомога, що надається без встановлення умов та напрямів її витрачання, відноситься до нецільової благодійної допомоги.
Особливості оподаткування благодійної допомоги встановлено п. 170.7 ст. 170 Кодексу.
Абзацом першим п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу передбачено, що не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається, зокрема, резидентами-юридичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, встановленого на 1 січня такого року. Перевищення допомоги над вказаним розміром підлягає оподаткуванню на підставі п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу у джерела виплати за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу.
При цьому благодійник-юридична особа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності.
У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника-юридичної особи платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу.
Таким чином, якщо колективним договором передбачено виплату юридичною особою разової матеріальної допомоги колишнім працівникам (ветеранам, пенсіонерам) до святкових дат, то у розумінні Кодексу таку допомогу слід розглядати як нецільову благодійну допомогу, що оподатковується ПДФО з урахуванням п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 та п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.
Питання 4. Як оподатковується ПДФО дохід від продажу ФО, у тому числі і через аукціон, витворів мистецтва (картин, скульптур тощо) та предметів антикваріату?
Відповідь. Доходи, від продажу фізичною особою, у тому числі через аукціон, витворів мистецтва (картин, скульптур тощо) та предметів антикваріату включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, який оподатковується за ставкою 18 відсотків.
У разі якщо фізична особа - платник податку продає витвори мистецтва (картини, скульптури тощо) та предмети антикваріату іншій фізичній особі, такий платник зобов’язаний подати річну податкову декларацію і сплатити до бюджету податок на доходи фізичних осіб.
Разом з тим, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.
При цьому особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Питання 5. Чи виникає об’єкт оподаткування ПДФО у разі видачі роботодавцем візитних карток для працівників, на яких зазначені, зокрема, логотип, реквізити СГ та особисті дані конкретного працівника?
Відповідь. Згідно з п.п. «є» п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору.
Додаткові блага – кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розд. IV ПКУ) (п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.
Статтею 1 Закону України від 03 липня 2004 року №270/96–ВР «Про рекламу», який визначає засади рекламної діяльності в Україні та регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, визначено, що реклама – це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Про проведення Всеукраїнського конкурсу «Податківець майбутнього»
Університет державної фіскальної служби України (м. Ірпінь, Київська область) ініціює проведення Всеукраїнського інтелектуального конкурсу «Податківець майбутнього», метою якого є популяризація податкової та митної грамотності, допомога учням реалізувати творчі здібності.
Інтелектуальний конкурс буде проводитися серед учнів 9 – 11 класів 12 – 13 травня 2017 року на базі Університету державної фіскальної служби України.
Ознайомитися з умовами конкурсу можна на сайті .
Проведено семінар на тему: «Впровадження інвестиційних проектів»
Комунальним закладом «Дніпропетровське регіональне інвестиційне агентство» Дніпропетровської обласної ради» і Регіональною радою підприємців у Дніпропетровській області 27 квітня 2017 року на базі Царичанської районної ради проведено семінар для малих, середніх та фермерських підприємств Царичанського, Магдалинівського та Петриківського районів на тему: «Впровадження інвестиційних проектів» за участі начальника управління організації роботи Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області Манушак Осипової.
На семінарі розглянуті питання підтримки малого та середнього підприємництва, кроки громади на шляху створення інвестиційно-привабливих територій, щодо механізму реалізації регіональної програми малого та середнього підприємництва та інші.
Також, Манушак Осипова відповіла на низку питань стосовно оподаткування фермерських господарств та приватних підприємців та нагадала про закінчення терміну подання майнової декларації про отримані протягом 2016 року доходи.
Сьогодні спливає граничний термін подання податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2016 рік
Звертаємо увагу, що сьогодні, 3 травня 2017 року, – граничний термін надання податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2016 рік громадянами та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.
Шановні платники податків, поспішайте задекларувати свої доходи, отримані протягом минулого року, своєчасно!
Зміни, внесені до форми додатку 1 до податкової декларації з ПДВ
Наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 №276 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 28.02.2017 за №269/30137) (далі – наказ №276), який набрав чинності 01.03.2017, внесено зміни, зокрема, до форми податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація) та додатків до неї.
У зв’язку з цим Державна фіскальна служба України повідомила про окремі особливості складання податкової звітності з ПДВ, зокрема, додатку 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)» до декларації, який містить Таблицю 1 та Таблицю 2.
I. Таблиця 1. Коригування податкових зобов’язань згідно зі статтею 192
та пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу
У зв’язку із запровадженням бюджетної дотації сільськогосподарським товаровиробникам таблицю доповнено графою 3.2 «ознака здійснення с/г операцій*», де відповідно до виноски «*» проставляється позначка «+» у випадку здійснення операцій, визначених статтею 161 Закону України від 24.06.2004 №1877-ІV «Про державну підтримку сільського господарства України» з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII (далі – Закон №1877), платниками ПДВ, які внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації (далі – Реєстр) відповідно до Закону №1877, або які претендують на внесення до Реєстру.
Тобто у випадку складання розрахунку коригування до податкової накладної, складеної на операції з постачання товарів, отриманих в результаті здійснення діяльності, визначеної статтею 161 Закону №1877, платниками ПДВ, які внесені до Реєстру або які претендують на внесення до Реєстру, у графі 3.1 таблиці 1 додатка 1 зазначається період складання такої податкової накладної, а у графі 3.2 проставляється позначка «+».
На відміну від таблиці 1 у редакції до внесення змін наказом №276 у новій таблиці 1 додатка 1 крім коригувань податкових зобов’язань згідно зі статтею 192 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) відображаються також коригування податкових зобов’язань згідно з пунктом 199.1 статті 199 Кодексу у зв’язку з перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (далі – частка використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях).
У зв’язку з цим таблицю 1 поділено на 2 частини:
► «Коригування податкових зобов’язань згідно зі статтею 192 Кодексу».
Таблицю 1 доповнено новим рядком «у т.ч. за операціями, визначеними статтею 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», в якому зазначається сума з рядка «Усього за звітний період (рядок 7 декларації)» у частині здійснення операцій, визначених статтею 161 Закону №1877 (це сума рядків 1, 2, 3... n, в яких у графі 3.2 проставлено позначку «+», а також суми з рядків «100000000000» – «400000000000» щодо таких операцій).
У рядку «600000000000 (переноситься до рядків 4.1, 4.2 декларації)» відображається коригування податкових зобов'язань, нарахованих відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Кодексу, що переноситься не як раніше (до змін, внесених наказом №276) до рядка 7 декларації, а до рядків 4.1 та/або 4.2 декларації.
У рядку «Усього за послугами, отриманими від нерезидента на митній території України (переноситься до рядка 6 декларації)» відображаються коригування податкових зобов’язань за послугами, отриманими від нерезидента на митній території України (у рядку «Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)» податкової накладної проставляється умовний ІПН «500000000000»), що переноситься не як раніше (до змін, внесених наказом №276) до рядка 7 декларації, а до рядка 6 декларації.
► «Коригування податкових зобов’язань згідно з пунктом 199.1 статті 199 Кодексу».
У цьому розділі у рядку «600000000000 за операціями відповідно до пункту 199.1 статті 199 Кодексу у зв’язку з перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (переноситься до рядків 4.1, 4.2 декларації)» відображаються коригування податкових зобов’язань, нарахованих відповідно до пункту 199.1 статті 199 Кодексу у зв’язку з перерахунком частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях.
Дані до вказаного рядка таблиці 1 додатка 1 до декларації переносяться з таблиці 2 додатка 7 до декларації (відповідно до виноски «*» під таблицею 2 додатка 7) та відображаються у рядках 4.1, 4.2 декларації за останній податковий період року (у разі анулювання реєстрації платника податку – у декларації за останній податковий період, коли відбулося зняття з обліку).
II. Таблиця 2. Коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192
розділу V Кодексу
Таблицю 2, як і таблицю 1, додатку 1 до декларації у зв’язку із запровадженням бюджетної дотації доповнено графою 3.2 «ознака здійснення с/г операцій*».
Крім того, з таблиці 2 виключено рядок «усього за основною ставкою та за ставкою 7%» та доповнено, як і таблицю 1, рядком «у т.ч. за операціями, визначеними статтею 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України».
Також таблицю 2 доповнено новим рядком «Усього за послугами, отриманими від нерезидента на митній території України (переноситься до рядка 13 декларації)», значення з якого переносяться до рядка 13 декларації.
Про коригування фінансового результату до оподаткування
Державна фіскальна служба України у зв’язку з надходженням запитів платників податків повідомила, що з питань коригування фінансового результату до оподаткування на суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, які перераховуються на користь фізичної особи – підприємця, слід керуватись листом Міністерства фінансів України від 10.04.2017 №11210-09-10/9687, в якому зазначено наступне.
Підпунктом 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Тобто, виключенням відповідно до цього положення ПКУ можуть бути тільки фізичні особи, які є платниками податку на доходи фізичних осіб. Зазначене обґрунтовується запровадженням у ПКУ уніфікованої ставки у розмірі 18% для оподаткування як податком на прибуток підприємств, так і податком на доходи фізичних осіб.
Отже, платники податку на прибуток підприємств, які нараховують штрафи, пені, неустойки відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь фізичних осіб – підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, повинні коригувати фінансовий результат до оподаткування відповідно до підпункту 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 ПКУ.
Платники податків запитували під час «гарячої лінії» щодо актуальних питань з податку на додану вартість
Днями у ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра проведено черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Нововведення та актуальні питання з податку на додану вартість для юридичних осіб у 2017 році».
На запитання платників податків відповідала заступник начальника управління – начальник відділу адміністрування ПДВ та контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб Зінаїда Голубенко.
1. Підкажіть, будь ласка, чи враховуються при визначенні загального обсягу оподатковуваних операцій з метою повторної реєстрації платником ПДВ обсяги з умовного постачання товарів та необоротних активів, що визначені платником податку при анулюванні його реєстрації як платника ПДВ?
Платник податку, реєстрацію платника ПДВ якого анульовано, з метою визначення обсягу оподатковуваних операцій для повторної реєстрації платником ПДВ, не повинен в загальний обсяг постачання товарів/послуг, що встановлений для реєстрації, враховувати обсяги з умовного постачання товарів та необоротних активів, визначених таким платником при анулюванні його реєстрації як платника ПДВ.
2. Чи потрібно платнику ПДВ проводити перереєстрацію та подавати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» у разі, якщо відбулось перейменування назви вулиць, міст, селищ, зміна поштових індексів тощо?
Оскільки в результаті перейменування назви вулиці, міста, селища, зміни поштового індексу тощо вносяться зміни у відомості про місцезнаходження юридичної особи та місце проживання фізичної особи - підприємця, що містяться у Єдиному державному реєстрі, то це є підставою для здійснення перереєстрації платника ПДВ шляхом подання реєстраційної заяви за формою 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація».
3. Чи нараховуються податкові зобов’язання на дебіторську заборгованість за оплаченими, але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами на момент анулювання реєстрації особи як платника ПДВ?
Платник податку, у якого на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковується дебіторська заборгованість за оплаченими, але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами, за якими суми ПДВ було включено до податкового кредиту, повинен не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов’язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування.
4. Чи нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ на операцію з перерахування коштів у вигляді гарантійних внесків, які в майбутньому будуть зараховані в оплату за товари (роботи, послуги)?
Оскільки кошти у вигляді гарантійних внесків в майбутньому зараховуються в оплату за товари (роботи, послуги), то податкові зобов’язання за такою операцією виникають на дату отримання таких коштів продавцем.
5. Чи оподатковується ПДВ операція із внесення платником податку основних засобів до статутного фонду іншої юридичної особи?
Відповідно до пп. «а» п.185.1 ст.185 р. V Податкового кодексу України (далі - ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.
Згідно із пп.14.1.191 п.14.1 ст.14 р.І ПКУ постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі, зокрема, обмін.
Таким чином, операція із внесення платником податку основних засобів до статутного фонду інших юридичних осіб є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою.
6. Чи є об’єктом оподаткування ПДВ операція з надання/отримання платником податку поворотної/безповоротної фінансової допомоги?
У зв’язку з тим, що операція з надання/отримання платником поворотної/безповоротної фінансової допомоги не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг, то на таку операцію ПДВ не нараховується.
7. Як в податковому обліку з ПДВ відображається операція зі списання товарів в межах норм та/або понад норми природного убутку, які втратили товарний вигляд?
При списанні в межах норм природного убутку товарів, при придбанні яких суми ПДВ були віднесені до податкового кредиту та які втратили товарний вигляд, податкові зобов’язання платником ПДВ не нараховуються (за умови, що вартість таких товарів включається до вартості готової продукції, яка підлягає оподаткуванню). В інших випадках – ПДВ нараховується за основною ставкою.
Якщо такі товари списуються понад норми їх природного убутку, в зв’язку з чим вони не можуть бути використані в межах господарської діяльності платника ПДВ, то не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
8. Чи необхідно платнику ПДВ - продавцю коригувати податкові зобов’язання при поверненні покупцю коштів з одночасним отриманням товару, з моменту придбання яких минуло більше 1095 днів?
У разі, якщо після сплину 1095 днів відбувається повернення покупцю коштів з одночасним отриманням товару, платник – постачальник не має права відкоригувати податкові зобов’язання.
Така операція визнається для платника - покупця операцією з постачання, за якою мають бути визначені податкові зобов’язання. В свою чергу платник - постачальник після складання податкової накладної постачальником – покупцем в момент повернення товарів та реєстрації цієї податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, має можливість сформувати податковий кредит.
9. Який порядок формування податкового кредиту власником автомобіля у разі проведення його ремонту за рахунок страхових виплат від страхової компанії, що виплачуються страховою компанією безпосередньо на рахунок виконавця ремонтних робіт?
Виплата страховою компанією страхових платежів не є об’єктом оподаткування ПДВ.
При цьому, послуги з ремонту автомобіля є об’єктом оподаткування ПДВ, а тому особа, що виконує ремонт автомобіля, на дату, що сталася раніше (отримання страхового платежу в рахунок оплати вартості ремонту автомобіля або фактичного надання послуг по ремонту автомобіля) визначає податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи з договірної вартості ремонту, та зобов’язана скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну за такою операцією.
Власник автомобіля при отриманні послуг з ремонту автомобіля, оплата за які здійснюється страховою компанією, відносить до податкового кредиту суму ПДВ за такою операцією (на підставі належним чином складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної) та в тому ж звітному періоді визначає податкові зобов’язання на підставі п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, оскільки платіж за ремонт автомобіля був сплачений не ним, а страховою компанією.
10. У який термін платнику єдиного податку, що не передбачає сплати ПДВ, потрібно подати заяву за ф.№1-ПДВ при переході за добровільним рішенням на загальну систему оподаткування?
У разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), у випадках, визначених гл. 1 розд. XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п.183.3 ст. 183 ПКУ.
У разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.
11. Як складається податкова накладна за операцією з постачання послуг оренди нежитлового приміщення, якщо договором передбачено компенсацію орендарем витрат на його утримання (комунальні послуги, тощо)?
Податкова накладна складається постачальником (орендодавцем) на суму орендної плати, яка включає в себе відшкодування (компенсацію) витрат, пов’язаних з утриманням та обслуговуванням орендованого майна.
У податковій накладній в окремих рядках зазначаються обов’язкові реквізити, зокрема, опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг, ціна постачання без урахування податку, ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні, загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.
У разі якщо на дату складання документа, що засвідчує факт постачання послуг (наприклад, останній календарний день місяця) фактична вартість орендної плати відрізняється від розрахункової, яка була сплачена раніше, до такої податкової накладної має бути складений та зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим кодексом України термін відповідний розрахунок коригування.
Додаток: у файлі foto.jpg
В які терміни та за якою формою подається Звіт про контрольовані операції за 2016 рік?
ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра інформує, що з 1 січня 2017 платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про такі операції до органів ДФС. Звіт необхідно податки до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» передбачено перенесення граничного строку подання Звіту з 01 травня на 01 жовтня року, наступного за звітним.
Зокрема, наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2016 за № 187/28317, затверджено форму та Порядок складання Звіту про контрольовані операції.
Звіт за 2016 рік має подаватись згідно з вимогами п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ до 1 жовтня 2017 року, але інформація щодо контрольованих операцій, здійснених платником податків у 2016 році, зазначається у Звіті з урахуванням та відповідно до критеріїв, які діяли у 2016 році під час здійснення господарських операцій. Тобто мають використовуватись норми п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ у редакції, що діяла до 1 січня 2017 року.
Актуальна інформація для фізичних осіб – підприємців щодо оподаткування доходів
ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра інформує, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями.
Відповідно Податкового законодавства об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, а саме:
- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат;
- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі – працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розд. IV ПКУ);
- обов’язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов’язкове страхування життя або здоров’я працівників у випадках, передбачених законодавством;
- суми податків, зборів, які пов’язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи – підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи – підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно);
- суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою – підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов’язані з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця;
- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 – 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв’язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат (п.п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).
