За два місяці поточного року майже 4 тисячі громадян Дніпропетровщини надали декларацію про майновий стан і доходи
В рамках деклараційної кампанії, що розпочалася 1 січня поточного року, про свої статки, отримані у 2016 році, на Дніпропетровщині прозвітували 3873 громадянина. Загальна сума задекларованого ними доходу становить 195,8 млн. грн.
Впродовж січня – лютого 2017 року громадяни Дніпропетровської області задекларували податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 6,9 млн. грн., сума військового збору до сплати складає 1,55 млн. грн.
Найбільші доходи у минулому році отримали 702 мешканця Дніпропетровщини у вигляді спадщини – 96,5 млн. грн. Ще 93 громадянина задекларували дохід від продажу (обміну) рухомого або нерухомого майна – 12,9 млн. грн.; 4 громадянина задекларували іноземні доходи, загальна сума отриманого ними доходу складає 0,7 млн. грн.
Дохід понад 1 млн. грн. задекларували 11 громадян. Загальна сума отриманого ними доходу - 44,9 млн.грн.
Окрім того, 637 декларантів звернулися до фіскальних органів Дніпропетровської області за податковою знижкою. Відтак, з казни громадянам області буде повернуто 1,1 млн. грн.
«Результати першої половини деклараційної кампанії свідчать про зростання рівня громадянської свідомості до добровільного процесу декларувати доходи. Саме така активність і є показником справжньої економічної зрілості суспільства», – зазначила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Фізична особа, яка переобладнала автомобіль на газ, має право на податкову знижку
Платник податку має право включити до податкової знижки витрати у вигляді суми коштів, сплачених ним у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (п.п.166.3.7 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Звертаємо увагу, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п.166.2.1 п.166.2 ст.166 ПКУ).
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПКУ).
Основні нововведення у формі податкової накладної та порядку її заповнення
Наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 №276 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.02.2017 за №269/30137 (далі – Наказ №276), який набрав чинності з 01.03.2017, зокрема, у новій редакції викладено форму податкової накладної та внесені зміни до Порядку заповнення податкової накладної, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307.
Основними змінами, внесеними Наказом №276 є:
1) у формі податкової накладної:
► розділ Б доповнено графами 3.2 «ознака імпортованого товару» та 3.3. «послуги згідно з ДКПП».
У разі постачання товару заповнюється графа 3.1, в якій зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД.
Державна фіскальна служба України визначає умовні коди товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному веб-порталі для використання платниками податку при складанні податкових накладних відповідно до статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями.
У разі постачання послуги заповнюється графа 3.3, в якій зазначається код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.
У разі постачання товару, ввезеного на митну територію України, у графі 3.2 проставляється позначка «Х». Графа 3.2 заповнюється на всіх етапах постачання товару;
► розділ Б доповнено графою 11 «Код виду діяльності сільськогосподарського товаровиробника».
Графа11 заповнюється виключно платниками податку на додану вартість – сільськогосподарськими товаровиробниками у разі здійснення ними операцій з постачання власновироблених товарів, отриманих за результатами видів діяльності, визначених пунктом 16-1.3 статті 16-1 Закону України від 24.06.2004 №1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №1877).
У другій частині порядкового номеру податкової накладної (після знака дробу) проставляється код, зокрема, який передбачає здійснення операцій за видами діяльності, визначеними у пункті 16-1.3 статті 16-1 Закону №1877.
2) у Порядку заповнення податкової накладної:
- передбачено, що платники ПДВ, включені до реєстру отримувачів бюджетної дотації, у разі здійснення операцій з постачання власновироблених товарів, отриманих за результатами видів діяльності, визначених пунктом 16-1.3 статті 16-1 Закону №1877-IV складають окремі податкові накладні та зазначають у другій частині порядкового номера такої податкової накладної код «2»;
- виключено норму щодо зазначення у зведених податкових накладних індивідуального податкового номеру «400000000000».
Продаж фізичними особами двох або більше об’єктів рухомого майна: порядок оподаткування
Державна фіскальна служба України з метою однозначного тлумачення норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо порядку оподаткування операцій з продажу або обміну фізичними особами двох та більше об’єктів рухомого майна повідомила наступне.
Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) операцій з продажу або обміну фізичними особами об’єктів рухомого майна визначений статтею 173 ПКУ.
Згідно з абзацом першим п.173.2 ст.173 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, як виняток із положень п.173.1 ст.173 ПКУ, не підлягає оподаткуванню.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ, а саме 5% (абзац другий п.173.2 ст.173 ПКУ).
Відповідно до п.173.3 ст.173 ПКУ у разі, якщо стороною договору купівлі-продажу об’єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа – підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов’язана виконати всі визначені розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ функції податкового агента.
З урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві, податковий агент утримує ПДФО за ставками, визначеними ПКУ.
У разі, якщо об’єкт рухомого майна продається (обмінюється) за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи – підприємця, такий посередник виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету ПДФО у порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладення договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету ПДФО з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна.
Договір купівлі-продажу (обміну, міни) об’єктів рухомого майна посвідчується нотаріусом за наявності документа про оцінку майна та документа про сплату до бюджету продавцем ПДФО. Платник податку самостійно визначає суму ПДФО і сплачує його до бюджету через банківські установи.
Таким чином, у розумінні встановлених норм ПКУ вбачається, що у разі продажу у звітному році одного легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда дохід не оподатковується.
Разом з тим абзацом другим п.173.2 ст.173 ПКУ передбачено, що при реалізації протягом року двох і більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда отриманий дохід підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.
Крім того, відповідно до п.16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлено військовий збір.
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п.165.1 ст.165 ПКУ.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 ПКУ, за ставкою 1,5% від об’єкта оподаткування.
Отже, оскільки згідно з ПКУ податковий агент утримує ПДФО з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, яка зазначається платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві, продаж у звітному році одного легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда не оподатковується, а дохід, отриманий платником податку від продажу наступних об’єктів такого рухомого майна оподатковується ПДФО та військовим збором за встановленими ПКУ ставками.
Затверджено порядок переміщення товарів до району або з району проведення АТО
04.03.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 №99 (далі – Постанова №99), якою затверджено Порядок переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції (далі – Порядок).
Постанова №99 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 04.03.2017 №43.
Порядок визначає правовий режим переміщення товарів, у тому числі тих, що визнані в установленому порядку гуманітарною допомогою, до району або з району проведення АТО (через лінію зіткнення та/або в її межах) та поширюється на фізичних осіб і суб’єктів господарювання, які здійснюють такі переміщення (п.1 Порядку).
Суб’єкт господарювання для переміщення товарів повинен бути включений до переліків суб’єктів господарювання, які здійснюють переміщення товарів, відповідно до цього Порядку. Форми таких переліків визначаються рішенням координаційного центру (п.10 Порядку).
Суб’єкт господарювання (власник або уповноважена ним особа), який має намір перемістити товар, повинен звернутися із заявою у письмовій та електронній формі до ДФС (п.11 Порядку).
Форма заяви про включення до переліків, необхідні документи та електронні поштові адреси ДФС оприлюднюються на її офіційному веб-сайті (п.12 Порядку).
Суб’єктам господарювання забороняється переміщувати на тимчасово неконтрольовану територію та з тимчасово неконтрольованої території товари, за винятком (п.20 Порядку):
- харчових продуктів у визначенні Закону України від 23.12.1997 №771/97-ВР «Про безпечність та якість харчових продуктів», які переміщуються у складі гуманітарних вантажів;
- лікарських засобів у визначенні Закону України від 04.04.1996 №123/96-ВР «Про лікарські засоби» та виробів медичного призначення, які переміщуються у складі гуманітарних вантажів;
- товарів та продукції (у тому числі тих, що забезпечують функціонування та обслуговування або є необхідними у виробничому процесі) металургійної, гірничозбагачувальної, вугледобувної та енергогенеруючої галузей, об’єктів критичної інфраструктури за переліком та обсягами (вартість, вага, кількість), які затверджуються спільним рішенням Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
Суб’єктам господарювання дозволяється переміщувати товари виключно залізничним транспортом, крім випадків, передбачених п.31 Порядку (п.21 Порядку).
У виняткових випадках за рішенням координаційного центру та за погодженням з керівником антитерористичної операції з метою оперативного реагування, запобігання та подолання наслідків виникнення особливих соціальних чи економічних обставин, пов’язаних із загрозою життю та здоров’ю людей, порушенням нормальних умов життєдіяльності та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, які унеможливлюють дотримання вимог Порядку, через лінію зіткнення можуть бути переміщені товари без обмежень, визначених у Порядку (п.22 Порядку).
Відповідно до п.4 Постанови №99 Порядок набирає чинності через 10 днів з дня опублікування цієї Постанови, крім пунктів 9 і 31 Порядку, які набирають чинності через місяць з дня її опублікування.
Віталій Мироненко: у 2017 році всі неприбуткові організації зобов’язані перереєструватися у державних фіскальних органах України
На 1 березня 2017 року неприбутковими організаціями до структур державної фіскальної служби Дніпропетровської області подано біля 12 тисяч звітів. Про це на прес-конференції для представників ЗМІ у інформаційному агентстві «Мост-Днепр» повідомив заступник начальника управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Віталій Мироненко.
Неприбутковими організаціями, що надали звітність до фіскальних органів за минулий 2017 рік, задекларовано більше 44 мільярдів гривень надходжень і 43 мільярди 300 мільйонів гривень витрат. «Оскільки до неприбуткових організацій належать і державні органи влади і місцевого самоврядування, - пояснив Віталій Мироненко, то в більшості надходження та витрати це - державні виплати, державне фінансування і державні трансферти».
Також, Віталій Мироненко нагадав, що всі неприбуткові організації повинні перереєструватися у встановленому законодавством порядку. Релігійним організаціям слід перереєструватися до 1 грудня 2017 року, всі інші - включно з об’єднаннями співвласниками житлових будинків, об’єднаннями громадян у кооперативи до кінця першого півріччя поточного року.
Підприємці Чечелівського району сплатили 21574,1 тис. грн єдиного податку
Від представників малого підприємництва Чечелівського району протягом січня-лютого 2017 року надійшло 21574,1 тис. грн єдиного податку. Ця сума надходжень більша за відповідний період 2016-го на 6278,6 тис. грн.
Зокрема, цьогоріч за два місяці фізичні особи – підприємці сплатили 17304 тис. грн єдиного податку, а юридичні особи – 4170,1 тис. грн.
Нагадуємо, що 16 березня 2017 року, останній день подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з ІІ кварталу та розрахунку доходу за попередній календарний рік.
Крім того у наголошуємо, що відповідно до пп. 1, 2 п. 30 розділу І Закону України від 20.12.2016 № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» із 1 січня 2017 року ставки єдиного податку дорівнюють:
для єдинників групи 1 — у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
для єдинників групи 2 — у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Тобто з 2017 року фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами та радами об’єднаних територіальних громад для фізичних осіб — підприємців, які провадять господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для 1-ї групи платників єдиного податку — у межах до 10% розміру прожиткового мінімуму (до 160 грн);
2) для 2-ї групи платників єдиного податку — у межах до 20% розміру мінімальної заробітної плати (до 640 грн).
Щоб стати „спрощенцем” з другого кварталу – подайте заяву
ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра повідомляє, що останній день подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з 1 квітня 2017 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік – 16 березня 2017 року (пп. 298.1.4 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Також відзнаємо, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року. До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.
Майже 100% платників ПДВ Дніпропетровщини звітують за допомогою Інтернету
За підсумками лютого 2017 року у Дніпропетровському регіоні засобами телекомунікаційного зв’язку прозвітували 17863 платника ПДВ, або 99,7% від загальної кількості звітуючих з цього податку.
Також, у лютому поточного року до органів ДФС у Дніпропетровській області надали звіти з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування 49663 суб’єкти господарювання. Електронним сервісом ДФС, направивши звітність по e-male, скористалося 43977 платників. Це на 31% більше, ніж у лютому минулого року і складає 88,5% від загальної кількості платників ЄСВ Дніпропетровської області.
«Переваги звітування засобами телекомунікаційного зв’язку очевидні, - говорить перший заступник начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська, – Електронна звітність дозволяє спростити процес взаємодії платників з фіскальною службою, унеможливити випадки корупції, скоротити витрати часу на формування та передачу звітності».
Про скасування посилених сертифікатів
Акредитований центр сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС) на головній сторінці офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС у розділі «Новини» за посиланням повідомив наступне.
З метою пришвидшення надання послуг електронного цифрового підпису та розвантаження телефонної лінії АЦСК ІДД ДФС інформуємо про можливість скасування посилених сертифікатів за електронним запитом. Такий варіант скасування посиленого сертифіката є найшвидшим та не потребує заповнення паперових документів та відвідування представництва АЦСК ІДД ДФС.
Для цього необхідно використовувати надійний засіб електронного цифрового підпису ІІТ «Користувач ЦСК-1» (), який безкоштовно надається усім клієнтам АЦСК ІДД ДФС.
Детальну відеоінструкцію щодо скасування посилених сертифікатів шляхом подання електронного запиту можна переглянути за посиланням .
Разом з цим повідомляємо, що скасувати посилені сертифікати також можливо у представництвах АЦСК ІДД ДФС, у тому числі, з одночасним формуванням нових посилених сертифікатів. Для цього комплект реєстраційних документів необхідно доповнити Заявою про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа, яку розміщено на головній сторінці офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС у розділі «Блокування, поновлення, скасування сертифікатів» за посиланням .
Податок на додану вартість: деякі податкові зміни – 2017
Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), який регламентує правила нарахування та сплати податку на додану вартість (далі – ПДВ).
Законом внесено зміни у частині адміністрування ПДВ, зокрема:
- підпункт «і» пункту 201.1 статті 201 ПКУ викладено у новій редакції, відповідно до якої з 1 січня 2017 року при складанні податкової накладної запроваджується заповнення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;
- згідно з п.351 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, до 31.12.2017 не застосовуються штрафні санкції, передбачені пунктом 1201.3 статті 1201 ПКУ, за помилки, допущені в податковій накладній під час зазначення коду товару згідно з УКТЗЕД та/або коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг;
- податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (п.201.10 ст.201 ПКУ);
- помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді (п.201.10 ст.201 ПКУ);
- збільшено до 365 днів строк реєстрації податкових накладних: платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в ЄРПН, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 ПКУ протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов’зань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРПН здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 цієї статті перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті (п.201.10 ст.201 ПКУ);
- відповідно до норм нового пункту 201.16 статті 201 ПКУ, який набирає чинності з 01.04.2017, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 ПКУ;
- згідно з п.57 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ період з 01.04.2017 до 01.07.2017 є перехідним періодом, протягом якого процедура, визначена пунктом 201.16 статті 201 ПКУ, здійснюється без фактичного зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН;
- рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН приймається та надсилається платнику податку протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 ст.201 (п.п.201.16.3 п.201.16 ст.201 ПКУ).
У Дніпрі вилучено фальсифікованого алкоголю вартістю понад 2 млн. грн.
У Дніпрі співробітники податкової міліції спільно з працівниками СБУ вилучили майже 8,8 тис. літрів фальсифікованих алкогольних напоїв.
В рамках проведення операції «Акциз-2017» та розслідування кримінального провадження за ч. 3 ст. 204 КК України встановлено, що на складі, який орендується одним з підприємств, під виглядом відомих брендів зберігається фальсифікований алкоголь.
В результаті проведених обшуків було вилучено майже 8,8 тис. літрів фальсифікату вартістю понад два мільйони гривень.
В даний час встановлюється повне коло осіб, причетних до виготовлення, зберігання та реалізації фальсифікату.
Тривають слідчі дії.
Підстави для проведення фактичної перевірки
Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки регулюється статтею 80 ПКУ.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1 ст.80 ПКУ).
Відповідно до п.80.2 ст.80 ПКУ фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (п.п.80.2.1 п.80.2 ст.80 ПКУ);
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПКУ);
- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (п.п.80.2.3 п.80.2 ст.80 ПКУ);
- неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (п.п.80.2.4 п.80.2 ст.80 ПКУ);
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПКУ);
- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПКУ (п.п.80.2.6. п.80.2 ст.80 ПКУ);
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (п.п.80.2.7 п.80.2 ст.80 ПКУ).
Порядок оподаткування ПДФО дарунків
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Згідно з п.п.165.1.39 п.165.1 ст.165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.
Водночас п.п.«е» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.165 ПКУ), у вигляді, зокрема, вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни.
Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума ПДФО об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п.164.5 ст.164 ПКУ.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18%, визначену у ст.167 ПКУ (п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ).
Враховуючи викладене, якщо вартість дарунка, який надається платнику податків, не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2017 році – 800 грн.), то вона не є об’єктом оподаткування ПДФО.
У разі, якщо вартість дарунка перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується ПДФО як додаткове благо з урахуванням п.164.5 ст.164 ПКУ, тобто коефіцієнт застосовується виключно до суми перевищення.
Зазначений коефіцієнт обчислюється за формулою, наведеною у п.164.5 ст.164 ПКУ
Про це повідомила Державна фіскальна служба України у листі від 24.02.2017 №2985/5/99-99-13-02-03-16, який розміщено на офіційному веб-порталі за посиланням:
У «ЗІР» функціонує розділ «Електронний цифровий підпис»
В електронному сервісі Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) «Загальнодоступний інформаційно - довідковий ресурс» («ЗІР») з’явився розділ «Електронний цифровий підпис».
Цей розділ містить:
- актуальні запитання щодо послуг електронного цифрового підпису;
- інформацію щодо Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС) за посиланням ;
- місцезнаходження та режим роботи відокремлених пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС за посиланням ;
- можливість переходу до усіх запитань-відповідей за напрямком «Електронний цифровий підпис».
Нагадуємо, що скористатись електронним сервісом «ЗІР» можна на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС або за посиланням .
До уваги суб’єктів господарювання, які планують змінити систему оподаткування
Відповідно до норм підпункту 298.1.4 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені у пункті 291.4 статті 291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1. «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХІV «Спеціальні податкові режими» ПКУ.
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п.п.298.2.1 п.298.2 ст.298 ПКУ).
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п.298.2.2 п.298.2 ст.298 ПКУ).
З урахуванням вищевикладеного повідомляємо, що
- 16 березня 2017 року – останній день подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з другого кварталу поточного року та розрахунку доходу за попередній календарний рік
- 21 березня 2017 року – останній день подання заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з другого кварталу поточного року.
Актуально для платників податку на додану вартість!
01.03.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 23.02.2017 №276 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 28.02.2017 за №269/30137 (далі – наказ №276).
У зв’язку із набранням чинності наказом №276 Державна фіскальна служба України у листі від 10.03.2017 №5953/7/99-99-15-03-02-17 «Про податок на додану вартість» (далі – лист ДФС №5953) повідомила наступне.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку на додану вартість (далі – ПДВ) зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Абзацом другим пункту 201.10 статті 201 розділу V ПКУ визначено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту.
Разом з тим, пунктом 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 31.12.2016 №1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797) зобов’язано Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності Законом №1797 прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
З метою недопущення порушення прав платників податку, створення комфортних умов для платників ПДВ, реєстрація в ЄРПН до 16.03.2017 (по 15.03.2017 включно) податкових накладних/розрахунків коригування за формою, яка була діючою до внесення змін наказом №276, не визначається як помилка, допущена при складанні податкової накладної, та не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною. Такі податкові накладні/розрахунки коригування є підставою для віднесення зазначених в них сум податку до складу податкового кредиту (за умови дотримання всіх інших вимог ПКУ щодо формування податкового кредиту).
Лист №5953 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:
Урядом затверджено базовий норматив відрахування частки прибутку на виплату дивідендів для господарських товариств
11.03.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 №120 (далі – Постанова №120), яка опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 11.03.2017 №47.
Постановою №120 затверджено базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2016 році (далі – базовий норматив) господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, у тому числі дочірніх підприємств (далі – суб’єкти господарювання), у розмірі 50%.
Для публічних акціонерних товариств «Укргідроенерго» та «Державний ощадний банк України» затверджено базовий норматив у розмірі 30%.
Відповідно до п.3 Постанови №120 суб’єктам управління корпоративними правами держави у разі невиплати до 1 липня 2017 року суб’єктом господарювання дивідендів за результатами його фінансово-господарської діяльності у 2016 році вжити заходів до розірвання контракту з керівником такого суб’єкта господарювання.
Приймання документів та видача ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами: зміни – 2017
Наказом Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) від 28.02.2017 №150 (далі – Наказ №150) внесено зміни до наказу ДФС від 24.10.2014 №213 (далі – Наказ №213), яким затверджені Рекомендацій щодо організації роботи головних управлінь ДФС України із приймання документів та видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (далі – Рекомендації).
Рекомендації розроблені відповідно до статті 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями та визначають механізм приймання документів і видачі ліцензій на вид господарської діяльності – роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами (далі – ліцензії) у головних управліннях ДФС.
Наказом №150 внесено зміни до наступних розділів Рекомендацій:
«1. Загальні положення»;
«2. Порядок приймання документів»;
«3. Порядок розгляду та видачі документів».
Так, зокрема, уточнено, що у заявах про видачу ліцензій додатково зазначаються (п.2.2 розділу 2 Рекомендацій):
● адреса місця торгівлі;
● перелік реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) (книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО)), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них:
- модель,
- модифікація,
- заводський номер,
- виробник,
- дата виготовлення;
● реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах ДФС.
Розгляд заяви про видачу ліцензії здійснює структурний підрозділ головного управління ДФС у такому порядку (п.3.2 розділу 3 Рекомендацій):
- перевіряє відповідність поданих документів законодавству України;
- здійснює перевірку фактичного надходження коштів за видачу ліцензії (дубліката) до бюджету;
- перевіряє відповідність поданих у заяві даних щодо РРО даним Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;
- здійснює обстеження наявності місця торгівлі в новоствореного суб’єкта господарювання або новоствореного місця торгівлі, зазначеного у заяві (за наявності ризиків відсутності місця торгівлі);
- приймає рішення про видачу ліцензії (дубліката) або готує вмотивоване рішення про відмову у видачі ліцензії;
- проводить видачу ліцензії або дубліката;
- вносить відповідні дані до ліцензійного реєстру та направляє відомості до Єдиного ліцензійного реєстру.
Рішення про відмову у видачі ліцензії приймається у порядку, визначеному чинним законодавством, у разі (п.3.3 розділу 3 Рекомендацій):
- недостовірності даних у поданих заявником документах;
- невнесення плати за ліцензію;
- невідповідності розміру плати за ліцензію виду господарської діяльності, на провадження якого заявник подав документи;
- невідповідності поданих документів умовам провадження діяльності, що ліцензується.
Платники податків, зареєстровані на територіях відповідних адміністративно-територіальних одиниць, мають можливість отримати у центрах обслуговування платників адміністративні послуги у сфері ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Наказ №150 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:
До бюджету надійшло 6,9 млн. грн. від реалізації майна, яке перейшло у власність держави
Протягом січня-лютого поточного року від реалізації товарів, валюти та цінностей, що переходять у власність держави за порушення митного законодавства, до бюджету надійшло 6,9 млн. гривень. Про це повідомила директор Департаменту фінансування, бухгалтерського обліку та звітності ДФС Вікторія Стус.
За її словами, переважну більшість суми складають надходження від зарахованих до Держбюджету валюти та цінностей, яких за вказаний період надійшло 3,1 млн. грн.
«Від реалізації конфіскованого майна бюджет отримав 1,6 млн. грн., що майже на 20% перевищує показник відповідного періоду минулого року. Надходження коштів від реалізації митницями швидкопсувного майна, вилученого у справах про порушення митних правил, та майна, що підлягає поверненню за рішенням суду (власник не звернувся), становлять 0,1 млн. грн.», – розповіла Вікторія Стус.
За вказаний період митницями також реалізовано та перераховано до бюджету 2 млн. грн. від реалізації товарів по закінченню термінів їх зберігання на складах митниць та товарів, розміщених у митний режим відмови на користь держави. Це вдвічі перевищує аналогічний показник минулого року.
Крім того посадовець розповіла, що протягом січня-лютого 2017 року митницями через порушення митних правил вилучено та оприбутковано на склади митниць майно на загальну суму 61,7 млн. грн.
Переважну більшість вартості вилучених товарів складають автотранспорт (23,9 млн. грн., або 38,7%), товари широкого вжитку (13,7 млн. грн., або 22,1%), обладнання та устаткування (6,6 млн. грн., або 10,7%).
