Плата за землю: податкові зміни для фізичних осіб у 2017 році

Державна фіскальна служба України у листі від 08.02.2017 №3012/7/99-99-13-03-01-17 (далі – лист ДФС №3012) повідомила про зміни, запроваджені з 01.01.2017 Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», зокрема, до норм статей 286 та 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якими регламентується порядок обчислення та строки сплати плати за землю.

Пунктом 286.5 статті 286 ПКУ уточнено порядок нарахування контролюючими органами податкового зобов’язання з земельного податку (далі – податок) фізичним особам.

Так, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 ПКУ.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув права власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, то контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:

● розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;

● права на користування пільгою із сплати податку;

● розміру ставки податку;

● нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Також пунктом 287.2 статті 287 ПКУ визначено, що облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.

Лист №3012 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/mistsevi-podatki/podatok-na-neruhome-mayno--/listi-dps/285268.html

Витрати, дозволені до включення до податкової знижки за 2016 рік

Щоб повернути частину податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), сплаченого громадянами із заробітної плати, можна, зокрема, у разі реалізації ними права на податкову знижку шляхом подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація).

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначені у пункті 166.3 статті 166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Фізична особа – платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного 2016 року такі фактично здійснені ним протягом звітного року витрати:

У рядах «Фантому» відбулася чергова ротація

У рядах спеціального підрозділу Державної фіскальної служби України під назвою «Фантом», у складі якого служать співробітники податкової міліції, відбулась чергова ротація. Співробітники податкової міліції ДОУ ДФС України, у числі яких і дніпровці, повернулися додому.

Зараз же у підрозділі «Фантом» у зоні АТО на території Донецької та Луганської областей все ще несуть службу інші наші співвітчизники – співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Нагадуємо, що перед від’їздом бійці, в обов’язковому порядку, проходять спеціальне навчання та підготовку. У ході проведення АТО співробітники підрозділу «Фантом» неодноразово зарекомендували себе як кваліфіковані спеціалісти по боротьбі з контрабандною продукцією.

Павло Дроняк: Для отримання податкової знижки декларація подається до 31 грудня

Якщо людина протягом року отримувала заробітну плату, з якої утримано податок на доходи фізичних осіб, то за наявності підстав, встановлених Податковим кодексом України, така особа має право на отримання податкової знижки. Про порядок застосування права на податкову знижку розповів директор Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк в інтерв’ю газеті «Факти».

За його словами, податкова знижка надається, якщо фізичною особою протягом звітного року понесені витрати, пов’язані зі сплатою за навчання в вищих та професійно-технічних навчальних закладах, внесками на благодійність, відсотками за іпотечним кредитом, витратами на переобладнання машин під біопаливо, витратами на отримання доступного житла за державними програмами тощо.

«Загалом, 80 відсотків громадян заявляють про право на податкову знижку за витратами на навчання у вищих і професійно-технічних навчальних закладах. При цьому дана норма поширюється як на самих платників податку, так і на їх родичів першого ступеня споріднення», – зазначив Павло Дроняк.

Для отримання податкової знижки за результатами 2016 року необхідно подати декларацію за місцем реєстрації до 31 грудня 2017 року, оскільки право на податкову знижку на наступні роки не переноситься. У декларації необхідно вказати суму одержаного за рік доходу у вигляді зарплати, вид понесених витрат, їх розмір і розраховану суму податку на доходи фізичних осіб до повернення.

Посадовець також акцентував увагу на тому, що є кілька обмежень для надання податкової знижки.

«По-перше, вона надається тільки фізичним особам - резидентам України, які мають реєстраційний номер облікової картки платника податку або відповідну відмітку в паспорті про відмову від його прийняття. По-друге, претендувати на податкову знижку можна тільки в разі, якщо людина витратила гроші на придбання товарів, робіт або послуг саме у резидента - як юридичної, так і фізичної особи, і цьому є документальне підтвердження.», – підкреслив Павло Дроняк.

Крім того, розмір знижки по окремим видам має обмеження. Наприклад, витрати, понесені на навчання у вищих і професійно-технічних навчальних закладах у 2016 році, не повинні перевищувати розмір доходу, встановленого для застосування податкової соціальної пільги, у розрахунку на кожний повний або неповний місяць навчання (у 2016 році це – 1930 грн. у розрахунку за місяць).

Також встановлено обмеження, що загальна сума понесених витрат не повинна перевищувати загальну суму зарплати людини за цей же рік. Крім того, право на податкову знижку не поширюється на інші доходи, наприклад, доходи від підприємницької діяльності.

Після отримання декларації, здійснюється перерахунок утриманого податку на доходи фізичних осіб та визначається сума, що підлягає поверненню. Кошти з бюджету повертаються протягом 60 днів поштовим переказом або на банківський рахунок заявника.

Сергій Білан: У цьому році податковою міліцією ліквідовано 16 конвертаційних центрів

З початку поточного року працівниками податкової міліції припинено діяльність 16 конвертаційних центрів, якими було проконвертовано понад 3 млрд. грн. Про це повідомив Перший заступник Голови ДФС Сергій Білан.

За його словами, до складу злочинних «конвертів» входило 174 транзитно-конвертаційних підприємств. За результатами оперативних дій накладено арешт на готівкові та безготівкові кошти на загальну суму 13,6 млн. гривень.

"Особам, що входили до складу конвертаційних центрів оголошено 6 підозр. За результатами проведених заходів до бюджету стягнуто 95,2 млн. гривень", - наголосив Сергій Білан.

Нагадаємо, що протягом 2016 року податковою міліцією було припинено діяльність 77 конвертаційних центрів, якими було проконвертовано 27 млрд. гривень. За результатами відпрацювання підприємств реального сектору економіки – користувачів послуг «конвертаційних центрів» стягнуто понад 1 млрд. 240 млн. гривень.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління погашення боргу ГУ ДФС у Дніпропетровській області Яни Бабець на тему: «Організація роботи щодо погашення податкового боргу з податків, зборів і єдиного внеску платників»

Питання 1. Доброго дня. Які терміни списання «безнадійного» податкового боргу?

Відповідь. Списання здійснюється щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал.

До речі, у лютому, а саме з 10.02.2017, припадає термін списання «безнадійного» податкового боргу.

Питання 2. Підкажіть, будь – ласка, Чи підлягає списанню заборгованість платника податків по ЄСВ?

Відповідь. Сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема в разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно, до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які, відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску.

Строк давності щодо стягнення сум недоїмки по ЄСВ, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Питання 3. Хочу спитати. Які документи необхідно представити платником податків для прийняття рішення про списання «безнадійного» податкового боргу, що виникли унаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин)?

Відповідь. У разі, якщо борг платника податків виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), платник податків звертається до територіального органу ДФС за місцем обліку «безнадійного» податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.

До заяви обов'язково додаються документи, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним, а саме:

- висновки торгово-промислової палати України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України;

- висновки уповноважених органів іншої держави, які легалізовані консульськими установами України, - у разі настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої держави;

- рішеннями Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженими Верховною Радою України, або рішеннями Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха, у тому числі рішеннями щодо визначення окремих місцевостей потерпілими від несприятливих погодних умов, які спричинили втрату врожаю сільськогосподарських культур в обсягах, що перевищують 30 відсотків середнього врожаю за попередні п'ять календарних років;

- рішеннями обласних рад - у випадках, встановлених Податковим Кодексом;

- висновками інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати форс-мажорні обставини.

Питання 4. До якого органу ДФС необхідно звертатись платнику податків для отримання розстрочки податкового зобов’язання або боргу?

Відповідь. Для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу ДФС за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо зазначаються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув.

До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:

- переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;

- аналізу фінансового стану;

- графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;

- розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

Підставою для розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу.

За два місяці платники Дніпропетровщини перерахували до бюджетів усіх рівнів та ЄСВ 13 млрд. 435 млн. гривень

З початку поточного року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено у бюджети усіх рівнів та ЄСВ 13 млрд. 435,1 млн. грн., що на 3 млрд. 573,7 млн. грн. більше, ніж у січні - лютому 2016 року. Про це проінформувала в. о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Так, до державного бюджету впродовж двох місяців 2017 року спрямовано 8 млрд. 072,8 млн. грн., що на 2 млрд. 531,1 млн. грн. більше, ніж за відповідний період 2016 року.

До місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону протягом січня - лютого поточного року забезпечено 3 млрд. 163,2 млн. грн. Це на 973,3 млн. грн. більше фактичних надходжень перших місяців 2016 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку року зібрано 2 млрд. 199,1 млн. грн. Порівняно з 2016 роком надходження зросли на 69,3 млн. грн.

Інтернет – конференція для ЗМІ на тему: «Актуальні питання щодо змін у законодавстві»

Днями в інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася інтернет – конференція для ЗМІ начальника управління організації роботи Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипової на тему: «Актуальні питання щодо змін у законодавстві».

Питання 1. Чи потрібно у поточному році сплачувати єдиний внесок фізичній особі – підприємцю на загальній системі оподаткування у разі, якщо діяльність не здійснюється, доходи відсутні?

Відповідь

З урахуванням змін, внесених Законом України від 6 грудня 2016 року №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464), починаючи з 1 січня 2017 року, у разі, якщо фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування, та особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність, не отримано дохід (прибуток) в звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої статті 7 Закону №2464).

Частиною дванадцятою статті 9 Закону №2464 визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково, як добуток мінімального розміру зарплати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає щомісячній сплаті (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №2464).

Відповідно до норм частини п’ятої статті 8 Закону №2464 єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22% від визначеної статтею 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску.

З урахуванням того, що Законом України від 21 грудня 2016 року №1801-VIII «Про Державний бюджет на 2017 рік» у 2017 році встановлена мінімальна зарплата у розмірі 3 200 гривень, з 1 січня 2017 року фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування, яка не здійснює діяльність і не має доходу, зобов’язана щомісяця нараховувати єдиний внесок у розмірі 704 гривні (3200 грн. х 22%).

Фізособи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого року, наступного за звітним (абзац третій частини восьмої статті 9 Закону №2464).

Виняток становлять фізособи –підприємці на загальній системі оподаткування, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина четверта статті 4 Закону №2464).

Зазначена норма не застосовується до осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Питання 2. Який розмір ставок єдиного податку та єдиного внеску застосовують фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку з 1 січня поточного року?

Відповідь

З урахуванням змін, внесених Законами України від 6 грудня 2016 року №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та від 20 грудня 2016 року №1791-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» у Закон України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та до Податкового кодексу України, з 1 січня 2017 року змінено розмір ставок єдиного податку і єдиного внеску у зв’язку з підвищенням рівня прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати.

Нагадуємо, що Законом України від 21 грудня 2016 року №1801-VIII «Про Державний бюджет на 2017 рік» з 1 січня 2017 року встановлено мінімальну зарплату з розрахунку на місяць у розмірі 3 200 гривень, а прожитковий мінімум для працездатних осіб – 1 600 гривень.

З огляду на це, з 1 січня 2017 року для фізосіб – «спрощенців»:

- першої групи єдиний податок у місяць становить у межах до 160 гривень, тобто у межах до 10% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600 грн. х 10%). До змін ставка єдиного податку для платників єдиного податку першої групи встановлювалася у розмірі до 10% від мінімальної зарплати. Єдиний внесок для «спрощенців» цієї групи становить не менше 352 гривень на місяць, тобто половину мінімального страхового внеску, встановленого для інших підприємців (3200 грн. х 22% х 0,5), при цьому страховий стаж таким особам буде зараховуватися пропорційно сплаченому єдиного внеску;

- другої групи єдиний податок у місяць становить у межах до 640 гривень, тобто у межах до 20% від мінімальної заробітної плати (3200 грн. х 20%), а єдиний внесок – не менше 704 гривень (3200 грн. х 22%);

- третьої групи єдиний податок становить 5% від доходу (або 3% для платника податку на додану вартість), а єдиний внесок – не менше 704 гривень (3200 грн. х 22%).

Виняток становлять фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, так як вони звільняються від сплати за себе єдиного внеску (частина четверта статті 4 Закону №2464).

Питання 3. Скажіть, будь ласка, які основні зміни у 2017 році відбулися у нормах Податкового кодексу України, що стосуються неприбуткових організацій?

Відповідь

З 1 січня поточного року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні» до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, до пункт 133.4 статті 133, який регламентує питання, що стосуються неприбуткових організацій.

Підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 ПКУ конкретизовано вимоги до установчих документів неприбуткових організацій, які діють на підставі установчих документів організації вищого рівня.

Визначено, що вимоги про наявність установчих документів не поширюються на бюджетні установи.

Новостворені неприбуткові організації мають можливість отримати статус неприбуткових організацій для цілей оподаткування з дня їх державної реєстрації у разі подання в установленому порядку документів для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та дотримання вимог до установчих документів (п.п.133.4.1 п.133.4 ст.134 ПКУ).

Підпунктом 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 ПКУ конкретизовано порядок надання податкової звітності та набуття статусу платника податку на прибуток у разі недотримання неприбутковою організацією вимог пункту 133.4 статті 133 ПКУ.

Крім того, пункт 133.4 статті 133 ПКУ доповнено новим підпунктом 133.4.7, яким встановлено річний звітний період для надання податкового звіту для неприбуткових організацій, що відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 ПКУ.

Пунктом 46.2 статті 46 ПКУ визначено, що фінансова звітність є додатком до податкової декларації і її невід’ємною частиною, і надається, як платниками податку на прибуток підприємств (разом з декларацією з податку на прибуток), так і неприбутковими підприємствами, установами та організаціями (разом зі звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації).

Таким чином, неприбуткові підприємства, установи та організації разом із звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2016 рік подають до контролюючого органу річну фінансову звітність.

Відповідно до пункту 46.2 статті 46 ПКУ для професійних спілок, їх об’єднань та організацій профспілок передбачено надання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації тільки у разі порушень вимог пункту 133.4 ПКУ.

Звертаємо увагу, що норма пункту 46.2 статті 46 ПКУ про надання професійними спілками, їх об’єднаннями та організаціями профспілок звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації тільки у разі порушень вимог пункту 133.4 ПКУ вперше застосовується за результатами звітності за 2016 рік.

Крім того, до 1 липня 2017 року продовжено термін, передбачений для приведення у відповідність до вимог ПКУ установчих документів неприбутковими організаціями з метою включення у новий Реєстр. Відповідно, неприбуткові організації, які перебували у Реєстрі на день набрання чинності Законом України від 17 липня 2015 року №652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», не підлягають виключенню з цього Реєстру до 1 липня 2017 року (внесені зміни до пунктів 34 і 35 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Питання 4. Яким вимогам повинні відповідати платники податків, щоб застосувати нульову ставку податку на прибуток?

Відповідь

Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни до підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які набрали чинності з 1 січня поточного року.

Так, зокрема, підрозділ 4 розділу ХХ ПКУ доповнено новим пунктом 44, яким на період до 31 грудня 2021 року надають податкові канікули з введенням ставки податку на прибуток у розмірі 0% для платників податку на прибуток, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує трьох мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) для кожного з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим двох мінімальних заробітних плат, та які відповідають одному з певних критеріїв:

- утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;

- діючі, в яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано у сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, і в яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 осіб;

- які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку у період до 1 січня 2017 року та в яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 осіб.

При цьому, якщо платники податків, які застосовують нульову ставку податку на прибуток, в будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у пункті 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою пунктом 136.1 статті 136 ПКУ, тобто 18%.

Звертаємо увагу, що дія цього пункту ПКУ не поширюється на суб’єктів господарювання, які:

- утворені після 1 січня 2017 року шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), приватизації та корпоратизації;

- здійснюють види діяльності, зазначені у підпунктах 2.1 – 2.18 пункту 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ.

Питання 5. Чи потрібно подавати річну декларацію про майновий стан і доходи та сплачувати податок на доходи фізичних осіб громадянину, який щомісяця отримує грошове утримання від фізичної особи за договором про довічне утримання?

Відповідь

Статтею 744 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV (далі – ЦКУ) встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) (далі – Договір) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Обов’язки набувача встановлюються за згодою сторін у Договорі.

У Договорі можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача (пункт 1 статті 749 ЦКУ).

З цих законодавчих норм випливає, що при укладенні Договору відчужувач отримує дохід у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (піклування), визначених у Договорі.

Згідно з підпунктом «є» п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), дохід з джерелом його походження з України це – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно у вигляді, зокрема, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов цивільно-правового договору.

Фізична особа, як резидент так і нерезидент, який отримує доходи з джерела їх походження в Україні, є платником податку на доходи фізичних осіб (підпункти 162.1.1 і 162.1.2 пункту 162.1 статті 162 ПКУ).

Платник податків, який одержує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ).

Таким чином, при отриманні від фізичної особи доходу у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (піклування), визначених у Договорі, відчужувач зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати Декларацію за результатами звітного податкового року, а також сплатити податок з доходів фізичних осіб і військовий збір.

Звертаємо увагу, що декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2016 році, здійснюється за новою формою Декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 15 вересня 2016 року №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.10.2016 за №1349/29479.

Чи мають право батьки скористатися податковою знижкою на навчання, якщо студент отримував доходи по цивільно-правовому договору?

Згідно з п.п.14.1.170 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

При цьому, ПКУ установлено обмеження щодо неперевищення сум нарахованої платником податку податкової знижки понад суму загального оподатковуваного доходу платника, одержаного протягом року як заробітна плата.

Згідно з п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ заробітна плата – основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Ці відносини регулюються трудовим законодавством, зокрема Кодексом законів про працю. При укладанні трудового договору з працівником працедавець видає наказ про зарахування його на роботу, на підставі якого у трудовій книжці цього працівника робиться позначка про прийняття його на роботу на відповідну посаду.

Таким чином, якщо студент протягом звітного року одержував доходи від виконання договорів цивільно-правового характеру, які не є трудовими договорами, то члени його сім’ї першого ступеня споріднення мають право на податкову знижку щодо сум, сплачених за навчання такого студента.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у підкатегорії 103.06.03 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Про зміни у справлянні рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України для стільникового зв’язку

Пунктом 19 розділу І Закону України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», який набрав чинності з 01.01.2017, до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) внесено зміни у частині справляння рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України для стільникового зв’язку (далі – Рентна плата).

З урахуванням зазначеного Державна фіскальна служба України повідомила про наступні нововведення з 01.01.2017 з Рентної плати:

1) встановлено ставку Рентної плати для стільникового радіозв’язку у діапазоні радіочастот 2300 – 2400 та 2500 – 2690 МГц – 3000,00 грн. за 1 МГц;

2) введено градацію діапазону частот стільникового зв’язку;

3) введено понижувальний коефіцієнт 0,75 та підвищувальні коефіцієнти 1,2 та 1,4 до ставок Рентної плати для стільникового радіозв’язку у діапазоні радіочастот залежно від концентрації та фрагментації діапазонів цього типу зв’язку, для оцінки яких застосовуються «об’єкти оподаткування» (ширини смуг, відмінні від визначеної у п.254.3 ст.254 ПКУ), а саме – ширина смуги, що використовується платником у регіоні, а також безперервна ширина смуги, що використовується платником у регіоні та/або Україні;

4) кількість додатків 4 до податкової декларації з Рентної плати, які складають платники Рентної плати, відповідає кількості регіонів, в яких вони мають ліцензії;

5) при заповненні додатків 4 до податкової декларації з Рентної плати кількість рядків для кожної ліцензії, отриманої платником Рентної плати дорівнює 17 (сімнадцять), перший з яких обчислюється з коефіцієнтом «одиниця», а інші рядки – з коефіцієнтами, передбаченими примітками 2 – 8 до п.254.4 ст.254 ПКУ для відповідного «об’єкта оподаткування», визначеного у п.254.3 ст.254 ПКУ, та зазначаються у колонці 6 «коефіцієнт» за величиною, що відповідає величині «коефіцієнт мінус одиниця»;

6) податкові зобов’язання з Рентної плати розраховуються платником Рентної плати за формулою:

ПЗ = ОО_ЗШ х С_т + (ОО_Шприм.2 х С_т х 1,2 – ОО_Шприм.2 х С_т) + (ОО_Шприм.3 х С_т х 1,4 – ОО_Шприм.3 х С_т) + (ОО_Шприм.4 х С_т х 0,75 – ОО_Шприм.4 х С_т) + (ОО_Шприм.5 х С_тх 1,4 –ОО_Шприм.5 х С_т) + (ОО_Шприм.6 х С_тх 0,75 – ОО_Шприм.6 х С_т) + (ОО_Шприм.7 х С_т х 1,4 – ОО_Шприм.7 х С_т) + (ОО_Шприм.8 х С_т х 0,75 – ОО _Шприм.8 х С_т),

де ПЗ – податкові зобов’язання платника Рентної плати;

ООзш – об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до п.254.3 ст.254 ПКУ, тобто загальна ширина смуги радіочастот, зазначена у ліцензії або ліцензіях платника Рентної плати;

С_т – ставка Рентної плати відповідно до п.254.4 ст.254 ПКУ;

ОО_Шприм.2 – об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки 2 до п.254.4 ст.254 ПКУ, тобто ширина безперервного інтервалу (суцільної смуги) радіочастот у кожному регіоні окремо та/або в усіх регіонах України, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується підвищувальний коефіцієнт 1,2;

ОО_Шприм.3 – об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки З до п.254.4 ст.254 ПКУ, тобто ширина смуги радіочастот, яка перевищує 20 МГц у кожному регіоні, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується підвищувальний коефіцієнт 1,4;

ОО_Шприм.4 – об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки 4 до п.254.4 ст.254 ПКУ, тобто ширина безперервного інтервалу (суцільної смуги) в усіх регіонах України, що дорівнює або перевищує 10 МГц у кожному регіоні, за умови, що загальна ширина смуги радіочастот не перевищує 20 МГц в одному діапазоні радіочастот, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується понижувальний коефіцієнт 0,75;

ОО_Шприм.5 – об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки 5 до п.254.4 ст.254 ПКУ, тобто ширина смуги радіочастот, яка перевищує 30 МГц у кожному регіоні, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується підвищувальний коефіцієнт 1,4;

ОО_Шприм.6 – об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки 6 до п.254.4 ст.254 ПКУ, тобто ширина безперервного інтервалу (суцільної смуги) в усіх регіонах України, що дорівнює або перевищує 10 МГц у кожному регіоні, за умови, що загальна ширина смуги радіочастот не перевищує 30 МГц в одному діапазоні радіочастот, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується понижувальний коефіцієнт 0,75;

ОО_Шприм.7 – об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки 7 до п.254.4 ст.254 ПКУ, тобто ширина смуги радіочастот, яка перевищує 40 МГц у кожному регіоні, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується підвищувальний коефіцієнт 1,4;

ОО_Шприм.8 – об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки 8 до п.254.4 ст.254 ПКУ, тобто ширина безперервного інтервалу (суцільної смуги) в усіх регіонах України, що дорівнює або перевищує 10 МГц у кожному регіоні, за умови, що загальна ширина смуги радіочастот не перевищує 40 МГц в одному діапазоні радіочастот, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується понижувальний коефіцієнт 0,75.

Платниками Чечелівського району з початку року сплачено 63865,4 тис. грн. ЄСВ

Протягом січня - лютого 2017 року надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування у Чечелівському районі становить 63865,4 тис. грн. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження єдиного внеску збільшилось на 11404,4 тис. грн.

Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 – VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Мінімальна заробітна плата у 2017 році відповідно до Закону України від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 01 січня 2017 року – 3200 гривень.

Мінімальна сума єдиного внеску за 2017 рік складатиме з 01 січня – 704 гривні (3200 х 22 відсотки).

Використовуєте пальне для власних потреб — заповнюйте акцизну накладну правильно

ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра інформує, що особливості складання акцизної накладної у разі використання пального для власного споживання визначено формою акцизної накладної та Порядком заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, затвердженими наказом Мінфіну України від 25.02.2016 р. № 218 (далі — Порядок № 218).

Зокрема, у верхній лівій частині акцизної накладної, яка не надається отримувачу пального, зазначається тип причини 3 (пальне відвантажено з метою власного споживання (п. 4 розділу II Порядку № 218)).

В акцизній накладній, надання якої отримувачу пального не передбачено (у тому числі при відвантаженні пального з метою власного споживання), у рядку «Особа —отримувач пального» зазначається «Неплатник», а до рядка «Юридична особа» — код за ЄДРПОУ отримувача пального; для фізичної особи — прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта» вноситься умовний код «1000000000».

Якщо суб’єкт господарювання зареєструвався як платник акцизного податку з реалізації пального, такий суб’єкт у терміни, визначені Податковим кодексом, зобов’язаний складати акцизні накладні на обсяги пального, використаного для власних потреб, та реєструвати їх у ЄРАН.

Штрафні санкції за порушення платником акцизного податку з реалізації пального порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в ЄРАН застосовуються відповідно до статті 120² Податкового кодексу.

Повідомлення про оприлюднення проекту наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження змін до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків»

На офіційному web-сайті Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua) розміщено проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження змін до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків».

Наказом Міністерства фінансів України від 2 червня 2015 року №524, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.06.2015 за № 751/27196 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 серпня 2016 року № 723), затверджено Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків.

Новий Проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження змін до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків» (далі –Проект) розроблено з метою приведення у відповідність до норм Податкового кодексу України згідно із змінами, внесеними Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».

За висновком Державної регуляторної служби України з урахуванням вимог статті 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» Проект не містить норм регуляторного характеру.

Видання наказу сприятиме правильності застосування чинного законодавства щодо формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків.

Зауваження та пропозиції до зазначеного проекту від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань можна надсилати на адресу розробника (Державна фіскальна служба України): поштову – 04655, м. Київ, Львівська площа, 8, та електронну – [email protected].

Розстрочення платежів не звільняє платника від обов'язку сплати податків

Процедура розстрочення сплати податків платниками - не новизна у податковому законодавстві України та має більш ніж двадцятирічну практику застосування.

Для прикладу, лише протягом 2014-2016 років майже 21 тис. платників скористались розстроченням. При цьому, найбільш активно ця процедура використовувалась підприємствами паливно-енергетичної галузі із значною часткою державного капіталу у статутних фондах.

Тобто, прийняття рішень про розстрочення є одним із повсякденних напрямів роботи органів ДФС всіх рівнів.

На сьогодні, право платників на розстрочення сплати податків чітко визначене положеннями статті 100 Податкового кодексу України.

Крім того, механізм оформлення розстрочень додаткового регламентується низкою законодавчих актів та нормативних документів.

Так, процедура є доволі простою та прозорою у застосуванні. Достатніми та виключними підставами для отримання платником розстрочення є:

- заява з сумою розстрочення та термінами її дії;

- аналіз фінансового стану платника та обґрунтування загрози виникнення боргу або неплатоспроможності;

- висновок територіального органу ДФС про можливість надання розстрочення, складений на підставі зазначених вище документів.

При цьому, слід усвідомлювати, що розстрочення не звільняє платника від обов'язку сплати податків, а лише є перенесенням терміну їх сплати на більш пізній під відсотки, встановлені законодавством.

За своєю суттю механізм розстрочення надає платникам можливість не потрапити в боргову залежність, а державі, зі свого боку, - отримати додаткові надходження до бюджету у вигляді відсотків за користування розстроченням.

Наприклад, у 2014 - 2016 роках максимальний розмір відсотків по розстрочці сягав 36 процентів річних, що співвідноситься зі ставками за банківськими кредитами. За цей період бюджети усіх рівнів додатково заробили на розстроченні сплати податків більш ніж 2,2 млрд. гривень.

Переважна більшість наданих розстрочень сплачується своєчасно та в повному обсязі. У випадку, якщо ж з будь-яких причин платник не забезпечив сплату розстрочених сум - виникає податковий борг, а майно такого платника передається у податкову заставу з подальшим застосуванням заходів стягнення, визначених Податковим кодексом України.

Актуально для платників податку на додану вартість!

01.03.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 23.02.2017 №276 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 28.02.2017 за №269/30137 (далі – Наказ №276), тобто з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування (опубліковано у газеті «Урядовий кур’єр» від 28.02.2017 №39).

Наказом №276 внесені зміни до:

1) форми податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267 (зі змінами) (далі – Наказ №1307), яку викладено у новій редакції;

2) форм податкової декларації з податку на додану вартість; уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок; розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (зі змінами) (далі – Наказ №21), які викладено у новій редакції;

3) Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому Наказом №1307;

4) Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженому Наказом № 21.

Пунктом 3 Порядку заповнення податкової накладної передбачено, що усі податкові накладні підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) за формою, чинною на день такої реєстрації.

У зв’язку із внесенням вказаних змін Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) на головній сторінці офіційного веб-порталу повідомила, що з метою створення комфортних умов для платників податку на додану вартість, а також доопрацювання програмного забезпечення для формування і подання податкових накладних/розрахунків коригування до реєстрації в ЄРПН, податкові накладні/розрахунки коригування прийматимуться до реєстрації в ЄРПН за новою формою (у редакції Наказу №276), починаючи з 16 березня 2017 року.

До вказаної дати податкові накладні/розрахунки коригування реєструються в ЄРПН за старою формою (до внесення змін Наказом №276).

Наказ №276 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/71436.html

Пунктом 3 Наказу №276 також визнано такими, що втратили чинність, накази Міністерства фінансів України:

- від 22.09.2014 №958 «Про затвердження форми реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.10.2014 за №1228/26005;

- від 14.11.2014 №1128 «Про затвердження порядку визначення відповідності платника податку на додану вартість критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1454/26231 (зі змінами);

- від 23.01.2015 №13 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №103/26548.

Податковий календар на 9 березня 2017 року

9 березня, четвер,

останній день подання:

• звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту за лютий 2017 року (форма №1-РС);
• звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за лютий 2017 року (форма №2-РС);
• звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за лютий 2017 року (форма №3-РС);
• звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за лютий 2017 року (форма №1-ОА);
• звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі за лютий 2017 року (форма №1-ОТ).

Інші доходи, отримані фізичними особами – «єдинниками», необхідно задекларувати

Нагадує, що деклараційна кампанія – 2017 триває.

Фізичні особи – підприємці, які протягом 2016 року отримали дохід від підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування та інші доходи з джерел їх походження з України та/або іноземні доходи як громадяни (наприклад, дохід від надання майна у лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм); інвестиційний прибуток; дохід від успадкованого чи отриманого у дарунок майна і т.д.), повинні задекларувати такі доходи у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація).

При цьому у рядку 8 «Категорія платника» Декларації зазначеним фізичним особам необхідно проставити позначку «Х» у клітинці «громадянин».

Граничний термін подання Декларації для таких осіб – 3 травня 2017 року, а термін сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору – до 1 серпня року, що настає за звітним, тобто останній день сплати за наслідками 2016 року – 31 липня 2017 року.

Звертаємо увагу, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 49.20 статті 49 Податкового кодексу України).

Перенесення останнього дня сплати податкового зобов’язання, якщо останній день сплати припадає на вихідний або святковий день, чинним законодавством не передбачено.

Рентна плата за спеціальне використання води: помилки платників у деклараціях

Державною фіскальною службою України здійснено аналіз даних податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води (далі – Плата) (додаток 5 до податкової декларації з рентної плати) за 4-й квартал 2016 року, за результатами якого виявлено наступне.

Окремі платники під час подання до органу ДФС податкової звітності з Плати не дотримувались порядку її заповнення, внаслідок чого звітність була подана з помилками.

Так, деякими платниками не заповнено рядки 8.1 «в межах установленого ліміту» та 8.2 «понад установлений річний ліміт» за наявності відповідних показників у рядках 8.1.1 – 8.1.2 та/або 8.2.1 – 8.2.2, внаслідок чого сумарне значення рядків 8.1 (р.8.1 = р.8.1.1 + р.8.1.2) та 8.2 (р.8.2 = р.8.2.1 + р.8.2.2) не співпадає зі значенням рядку 8 «об’єкт оподаткування з початку року», який дорівнює сумі рядків 8.1 та. 8.2.

Також має місце незаповнення платниками рядка 8, внаслідок чого в окремих випадках значення рядку 8 дорівнює 0 за наявності показників у рядках 8.1 або 8.2.

Виявлені факти застосування платниками неіснуючих коефіцієнтів до ставок Плати та/або неправильний порядок відображення застосованих коефіцієнтів до ставок Плати у рядках поданої звітності.

Згідно з порядком складання податкової звітності з Плати:

- у рядку 10.1 повинен зазначатись коефіцієнт 0,005 до ставок Плати відповідно до п.255.6 ст.255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);

- у рядку 10.2 – коефіцієнт 0,3 до ставок Плати відповідно до п.255.6 ст.255 ПКУ;

- у рядку 10.3 – коефіцієнт 2 до ставок Плати відповідно до п.п.255.11.10 п.255.11 ст.255 ПКУ;

- у рядку 10.4 – коефіцієнт 5 до ставок Плати відповідно до п.п.255.11.13 п.255.11 ст.255 ПКУ.

Однак, окремими платниками Плати у рядку 10.1 податкової звітності задекларовано коефіцієнт 0,3 до ставок Плати (замість рядку 10.2) або коефіцієнт 5 до ставок Плати (замість рядку 10.4).

Крім того, деякими платниками у рядку 10.1 було задекларовано неіснуючі коефіцієнти 100; 46,03; 1,87; 1,13; 0,6; 0,003 до ставок Плати.

У деяких випадках один і той же коефіцієнт до ставок Плати було задекларовано платниками двічі. Так, наприклад, коефіцієнт 0,3 до ставок Плати задекларовано у рядку 10.1 та у рядку 10.2.

З урахуванням зазначеного, звертаємо увагу платників Плати на дотримання ними порядку заповнення податкової звітності з Плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719 «Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496.

Винагороди за цивільно-правовими договорами: нарахування єдиного внеску

Відповідно до п.1 частини першої ст.4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 1 частини першої ст.7 Закону №2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Частиною другою ст.7 Закону №2464 передбачено, що для осіб, які працюють у сільському господарстві, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Згідно з нормами частини п’ятої ст.8 Закону №2464 єдиний внесок для зазначеної категорії платників єдиного внеску встановлено у розмірі 22% до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Основне місце роботи – місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу (п.12 частини першої ст.1 Закону №2464).

Отже, якщо працівник підприємства, перебуваючи у трудових відносинах з роботодавцем, одержує дохід у вигляді заробітної плати та виконує роботу (надає послуги) відповідно до цивільно-правового договору отримуючи винагороду, то до бази нарахування єдиного внеску за звітний місяць включаються як заробітна плата (дохід), так і сума винагороди. При цьому, якщо база нарахування єдиного внеску буде меншою за розмір мінімальної заробітної плати, то єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску у розмірі 22%.

У разі, якщо працівник отримує дохід у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, єдиний внесок нараховується виходячи з розміру єдиного внеску 22% на фактично нараховану винагороду за договором цивільно-правового характеру незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.

Особливості розрахунку термінів при застосуванні штрафних санкцій за неподання звітності про контрольовані операції

Законом України від 21.12.2016 №1797-VШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» з 01.01.2017 внесені зміни, зокрема, до норм статті 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), пов’язані із накладенням штрафних санкцій за порушення вимог п.39.4 ст.39 ПКУ стосовно порядку складання та подання звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням.

У зв’язку із внесенням зазначених змін до ПКУ Державна фіскальна служба України у листі від 10.02.2017 №3282/7/99-99-14-01-02-17 «Про застосування штрафних санкцій за порушення вимог п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України» (далі – лист ДФС №3282) повідомила, зокрема, наступне.

Відповідно до додатка 11 (форма повідомлення-рішення «ПС») до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.01.2016 №124/28254, сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафу), що визначена у цьому податковому повідомленні-рішенні, підлягає сплаті протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення (у разі проведення адміністративного або судового оскарження – протягом десяти календарних днів, що настають за днем узгодження).

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов’язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п.п.56.17.5 та п.56.17 ст.56 ПКУ).

Враховуючи зазначене, якщо платник податків (після застосування до нього штрафних санкцій, визначених абзацами першим – четвертим п.120.3 ст.120 ПКУ), продовжує не виконувати свій обов’язок із подання звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) / документації з трансфертного ціноутворення (далі – Документація), контролюючий орган повинен застосувати штрафні санкції, визначені абзацами шостим та сьомим п.120.3 ст.120 ПКУ, що розраховуються за кожний календарний день неподання звітності, розпочинаючи з 41-го календарного дня після дня:

- отримання податкового повідомлення-рішення платником – у випадку, якщо платник податків сплатив штраф за неподання податкової звітності (невключення всіх операцій до звіту);

- закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання судовим рішенням законної сили (на користь контролюючого органу) – у випадку, якщо платник податків оскаржував податкове повідомлення-рішення за штрафною санкцією щодо неподання податкової звітності (невключення всіх операцій до звіту).

У разі подання платником податків Звіту / Документації тільки після застосування штрафних санкцій, встановлених абзацом шостим і сьомим п.120.3 ст.120 ПКУ, наявність порушення буде визначатися виходячи з норм п.120.4 ст.120 ПКУ. Період, який буде охоплено штрафними санкціями, передбаченими п.120.4 ст.120 ПКУ, буде визначатись від граничної дати застосування штрафу за неподання Звіту / Документації до дати подання платником податку Звіту.

Лист №3282 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:http://sfs.gov.ua/diyalnist-/transfertne-tsinoutvorenn/listi-rozyasnennya/71431.html

Затверджені зміни до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість

Міністерством фінансів України видано наказ від 21.12.2016 №1125 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.01.2017 за №42/29910 (далі – Наказ №1125).

Відповідно до пункту 6 Наказу №1125 він набирає чинності через 30 днів з дня його опублікування. Документ опубліковано в Офіційному віснику України від 17.02.2017 №14, тобто з 19.03.2017 зазначений Наказ набирає чинності.

Наказом №1125 скасовуються або спрощуються (удосконалюються) окремі документи, які подаються платниками податків до контролюючих органів та видаються контролюючими органами платникам податків.

Так, змінами до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 №462) із змінами:

1) затверджуються нові документи:

- «Довідка про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру» за формою №34-ОПП;

- «Заява про взяття на облік за неосновним місцем обліку» за формою №17-ОПП;

2) скасовуються такі документи:

- «Довідка про взяття на облік платника податків» за формою №4-ОПП;

- «Повідомлення про взяття на облік за неосновним місцем обліку» за формою №16-ОПП;

3) удосконалюються такі документи:

- «Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність» за формою №20-ОПП;

- «Заява (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів)» за формою №1-ОПП;

- «Заява (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність)» за формою № 5-ОПП.

При цьому, з дня набрання чинності Наказом №1125 визнаються такими, що втратили чинність, документи, що були видані контролюючими органами до набрання чинності Наказом №1125 та є дійсними на дату набрання чинності Наказом №1125:

- довідки про взяття на облік платника податків за формою №4-ОПП (крім тих, що були видані платникам податків, відомості щодо яких не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а саме відокремленим підрозділам іноземних компаній, організацій, у тому числі постійним представництвам нерезидентів, уповноваженим особам договорів про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи, управителям майна, інвесторам (операторам) за угодами про розподіл продукції, виконавцям проектів (програм) міжнародної технічної допомоги, дипломатичним місіям, військовим частинам та фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність);

- повідомлення про включення платника податків до категорії платників окремих податків за формою №16-ОПП.

Змінами до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233 (із змінами), вдосконалено та спрощено форму «Реєстраційної заяви платника податку на додану вартість» за формою №1-ПДВ (далі – Заява).

У новій формі Заяви виключено відомості щодо:

- найменування контролюючого органу, де здійснюється реєстрація або перереєстрація платника;

- місцезнаходження (місця проживання) платника (за винятком перереєстрації у зв’язку із зміною місцезнаходження (місця проживання);

- контактних телефонів заявника та відповідальних осіб платника (для юридичних осіб);

- кількості працюючих тощо.

Новою формою Заяви передбачено, що у разі добровільної реєстрації платником ПДВ або у разі перереєстрації платником ПДВ особа подає лише один (перший) аркуш заяви. Два аркуші заяви подаються лише при обов’язковій реєстрації, а також при реєстрації платниками ПДВ інвесторів (операторів) за угодою про розподіл продукції, учасників договору про спільну діяльність управителів майна. Додаток до Заяви до контролюючих органів не подається.

Привітання в.о Голови ДФС Мирослава Продана зі святом весни – 8 Березня!

Дорогі жінки!

Щиро вітаю вас зі святом весни – 8 Березня!

Цей день є символом жіночності, краси та любові. Ваша краса, турбота, доброта та відповідальність створюють затишок у домі, злагоду у родині та гармонію у колективі.

Чарівністю і щирістю ви робите світ різнобарвним і прекрасним, надихаєте чоловіків на шляхетні вчинки.

Ваша мудрість, професійність та розуміння сприяють успішному втіленню реформаторських планів фіскальної служби.

Від щирого серця бажаю вам любові, щастя та посмішок. Нехай у ваших родинах завжди панує спокій, добробут та затишок. Здоров’я вам та вашим близьким, життєвої енергії та здійснення мрій!