Чи відображаються громадянами доходи, отримані у вигляді спадщини (подарунку), що оподатковуються за нульовою ставкою, у річній податковій декларації про майновий стан і доходи?
Відповідно до п.п.164.2.10 п.164.2 ст.164 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковуються згідно з цим розділом.
Кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом IV ПКУ для оподаткування спадщини (п.174.6 ст.174 ПКУ).
Згідно з п.174.3 ст.174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню і зазначається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), крім спадкоємців – нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.
Пунктом 179.2 статті 179 ПКУ визначено, що відповідно до розділу IV ПКУ обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО.
Враховуючи вищевикладене, фізичні особи – платники податку, що одержали дохід у вигляді спадщини (подарунку), який згідно із ПКУ оподатковується за нульовою ставкою ПДФО, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну Декларацію, але за умови відсутності інших підстав для подання Декларації.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у підкатегорії 103.24 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
До уваги платників податку на прибуток підприємств!
Державна фіскальна служба України у зв’язку з надходженням численних запитів платників податків щодо визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток платниками податку, які здійснюють коригування фінансової звітності на індекс інфляції, повідомила наступне.
Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Отже, для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного за правилами бухгалтерського обліку.
Коригування показників фінансової звітності в умовах інфляції здійснюється відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 22 «Вплив інфляції» (далі – П(С)БО 22), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.02.2002 №147 та Міжнародного стандарту фінансової звітності 29 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляційної економіки».
Зокрема, згідно з п.4 П(С)БО 22 показники річної фінансової звітності підприємства за умови досягнення значення кумулятивного приросту інфляції 90% і більше підлягають коригуванню із застосуванням коефіцієнта коригування.
Норми П(С)БО 22 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності), які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність (п.2 П(С)БО 22).
Згідно з п.3.21 Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 №433, у Звіті про фінансові результати інформація за статтею «Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті» враховується при розрахунку прибутку (збитку) до оподаткування.
Отже, підприємства, які згідно з правилами бухгалтерського обліку здійснюють коригування фінансової звітності на показники інфляції, при обчисленні об’єкта оподаткування податком на прибуток враховують відкоригований на індекс інфляції фінансовий результат до оподаткування.
У розрахункових документах при реалізації пального будуть відображені коди УКТ ЗЕД такого пального
Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», який набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни, зокрема, до Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265).
Так, до пункту 11 статті 3 Закон №265 внесено норму, відповідно до якої режим попереднього програмування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) доповнено кодом товарної підкатегорії пального згідно з УКТ ЗЕД.
Режимом попереднього програмування зобов’язані користуватись суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, при проведенні розрахункових операцій через РРО.
Таким чином, при реалізації пального у розрахункових документах, що підтверджують виконання розрахункових операцій, будуть відображені коди УКТ ЗЕД реалізованого пального.
Про це йдеться у листі Державної фіскальної служби України від 08.02.2017 №3080/7/99-99-12-03-03-17, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням .
Сергій Білан: Для добропорядних платників податків податкова міліція має бути невидимою
У своїй діяльності податкова міліція керується одним девізом – для добропорядних платників податків податкова міліція має бути невидимою. Про це заявив Перший заступник Голови ДФС Сергій Білан у програмі «Уряд на зв’язку з громадянами».
«Якщо ти в повному обсязі виконуєш свої зобов’язання перед державою, то контролюючі органи до тебе або не мають приходити, або приходять раз в певний термін, який визначений законодавством, і спілкуються виключно в консультативному плані», – зазначив Сергій Білан.
Він також повідомив, що за 2016 рік економічний ефект від роботи податкової міліції склав 11,1 млрд.грн.
Так, у минулому році було упереджено розкрадання з бюджету ПДВ на суму 3,4 млрд. грн. Ще 4,4 млрд. грн. склала сума вилученого з незаконного обігу майна та грошових коштів. Крім того, до бюджету надійшло ще 3,3 млрд.грн. за результатами роботи податкової міліції.
«Особливо важливо для нас, що більше 60% штрафних санкцій сплачено добровільно, тобто ще в досудовому регулюванні. Це свідчить про те, що немає великого тиску на бізнес, як говорять деякі популісти. Звичайно, нікому не подобається «виймати з кишені» й платити податки. На жаль, кожен підприємець намагається знайти шляхи оптимізації своєї діяльності для того, щоб зменшити витрати», – розповів Сергій Білан.
Він також підкреслив, що, незважаючи на технічну помилку, яка сталася під час ухвалення змін до податкового законодавства, податкова міліція діє у правовому полі – її діяльність регламентується низкою нормативних актів. Крім того, у змінах до Податкового кодексу зазначено, що податкова міліція має бути ліквідована, але тільки з того часу, коли буде прийнято новий закон про окремий центральний орган виконавчої влади.
«Не може бути в країні так, що ніхто не здійснює контроль за сплатою податків. На жаль, культура сплати податків в нашій державі ще не сформована», – зазначив Сергій Білан.
Сергій Білан: Ми проводимо постійну роботу з ліквідації підпільних виробництв фальсифікату
Працівники податкової міліції постійно проводять оперативні заходи у рамках протидії незаконному виготовленню, переміщенню через кордон України та реалізації підакцизних товарів. Про це розповів Перший заступник Голови ДФС Сергій Білан в ефірі програми «Уряд на зв’язку з громадянами».
За його словами, на сьогодні підробка алкогольної продукції є досить поширеною тенденцією. Так, лише минулого року було викрито 138 підпільних цехів з промислового виготовлення лікеро-горілчаних виробів.
«За минулий рік було вилучено незаконно вироблених алкогольних товарів на 108 млн. грн. Фактично всі вони можуть становити загрозу для здоров’я людей. Вже тільки з початку цього року вилучено фальсифікованої горілки на 13 млн. грн. Тобто ця робота триває постійно», – підкреслив Сергій Білан.
Він також зазначив, що працівники спецпідрозділу «Фантом», які працюють на лінії розмежування у зоні АТО, також протидіють ввезенню в Україну підроблених лікеро-горілчаних виробів.
«Як правило підроблену горілку, тютюнові вироби везуть з непідконтрольної території Донецької та Луганської областей, тому що там досить дешева робоча сила, дешевий контрабандний спирт і вже тут намагаються продати», – розповів Сергій Білан.
Загалом, завдяки роботі «Фантому» щодо контролю за незаконним переміщенням товарів через лінію розмежування протягом 2016 року було виявлено та вилучено товарів на загальну суму близько 108 млн. грн.
Сергій Білан: Податкова міліція не ліквідована і продовжує працювати у правовому полі
На сьогодні податкова міліція продовжує працювати у правовому полі. Технічна помилка, внаслідок якої в одному пункті Податкового кодексу вказано два моменти, що суперечать одне одному, не є глобальною проблемою та не припиняють роботу податкової міліції. Про це заявив Перший заступник Голови ДФС Сергій Білан в ефірі телеканалу «112».
«Діяльність податкової міліції регламентується цілою низкою нормативних актів. Змінами до Податкового кодексу передбачено, що розділ 8 про податкову міліцію виключається, але пункт, який його виключає, вступає у дію тільки з моменту прийняття закону про новий орган. Бо не можна ліквідувати орган, не зрозумівши, що робити далі, не створивши щось нове», – наголосив Сергій Білан.
За його словами, саме у Перехідних положеннях зазначено, що розділ «Податкова міліція» виключається з моменту прийняття відповідного закону про створення нового органу, тому ні про ліквідацію, ні про поновлення повноважень податкової міліції на сьогодні немає жодної мови.
«Податкова міліція діє в правовому полі і буде продовжувати діяти. Дійсно, треба реформувати структуру, треба об’єднувати усі економічні злочини та протидію ним, щоб не було дублювання функцій. Будь ласка, хай буде прийнятий закон про створення нового органу та якнайшвидше імплементований», – підкреслив посадовець.
Він також зазначив, що Конституцією України передбачено безперервність владних інститутів.
Роман Насіров: ДФС пропонує відмінити необхідність перевірки кожного з ФОПів при їх закритті
ДФС виступила з пропозиціями щодо перегляду критеріїв для проведення обов’язкової перевірки фізосіб-підприєців при їх закритті та спрощення процедури зняття їх з податкового обліку. Про це повідомив Голова ДФС Роман Насіров під час засідання Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики.
За його словами, відповідно до діючого законодавства ДФС зобов'язана перевірити кожну фізичну особу-підприємця в процесі його ліквідації. Водночас, враховуючи цьогорічні нововведення щодо необхідності сплати ФОПами єдиного внеску навіть при відсутності прибутку, з 01.12.16. до 20.02.17 близько 330 тисяч підприємців припинили свою діяльність. При цьому, більшість закритих ФОПів були "сплячими" та давно не вели господарську діяльність.
"На цей рахунок існує два накази Мінфіну. Один з них стосується ЄСВ, другий – всіх інших податків. Ми вважаємо, що варто переглянути ці накази і створити більш конкретні вимоги – в яких випадках, в залежності від критеріїв тієї фізособи-підприємця, що закривається, яка потрібна чи не потрібна перевірка", - запропонував Роман Насіров.
Внесені зміни до податкової декларації екологічного податку
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 21 лютого 2017 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.12.2016 №1177, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.01.2017 за №116/29984 (далі – Наказ №1177), яким внесені зміни до (далі – Декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1052/27497.
Наказом №1177 викладено у новій редакції додаток 4 «Розрахунок за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені» до Декларації.
Зазначений Наказ опубліковано в «Офіційному віснику України» від 21.02.2017 №15.
Чи застосовується відповідальність до фізичної особи, яка уклала договір про добровільну сплату єдиного внеску, але не подала звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску?
Відповідно до п.2 частини першої ст.1 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) це – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Частиною першою ст.10 Закону №2464 визначено коло платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску.
Платник єдиного внеску зобов’язаний подавати звітність та сплачувати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування (п.4 частини другої ст.6 Закону №2464).
Згідно з п.5 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі – Порядок №435), фізичні особи, які уклали договір на добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, формують та подають самі за себе звіт протягом 30 календарних днів після закінчення строків дії договору.
Звітним періодом є тривалість дії договору, а якщо договором про добровільну участь передбачено одноразову сплату особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі з 01.01.2004 по 31.12.2010), – період, за який одноразово сплачено єдиний внесок за попередні періоди.
Звіт подається за формою згідно з додатком 6 до Порядку №435.
Згідно з частиною четвертою ст.10 Закону №2464 у договорі про добровільну участь зазначаються, зокрема, права та обов’язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.
Чинним законодавством не передбачено відповідальності до фізичної особи, яка уклала договір про добровільну сплату єдиного внеску, але не подала (несвоєчасно подала, подала за невстановленою формою) звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску.
При цьому слід врахувати, що фізична особа, яка уклала договір про добровільну сплату єдиного внеску, але не подала звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску, втрачає право на отримання допомоги при настанні страхового випадку, який визначений в укладеному договорі.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у підкатегорії 301.05 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням у розділі «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
В минулому році підприємці – «cпрощенці» Дніпропетровщини сплатили до бюджету 853,9 млн. грн.
Протягом минулого року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло 853,9 млн. грн. єдиного податку від суб’єктів господарювання - фізичних осіб, що на 316,7 млн. грн., або на 58,9% більше, ніж у 2015 році. У першому місяці 2017 року підприємці – «cпрощенці» поповнили бюджети місцевих громад Дніпропетровщини на 112,2 млн. грн., що майже в 2 рази більше фактичних надходжень січня минулого року. Про це повідомила заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ольга Маласай.
У Дніпропетровській області працює 72 тисячі 861 підприємець, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Майже 8,2 тисячі підприємців обрали першу групу спрощеної системи оподаткування, понад 38,7 тисяч зареєстровані на другій групі та майже 26 тисяч працюють, обравши третю групу спрощеної системи оподаткування.
Станом на 20.02.2017 за 2016 рік підприємцями - платниками єдиного податку ІІІ групи задекларовано валового доходу на загальну суму 15312,8 млн. грн., що на 3355,6 млн. грн. більше ніж за аналогічний період 2015 року (або на 28,1%), сума єдиного податку до сплати склала 738,1 млн. грн., що на 281,9 млн. грн. більше ніж за аналогічний період 2015 року (або на 61,8%).
Засідання «круглого столу» з неприбутковими організаціями
Днями Департаментом економічного розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації проведено засідання «круглого столу» на тему: «Особливості оподаткування для неприбуткових організацій у 2017 році».
У засіданні прийняла участь начальник управління організації роботи Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипова.
У рамках засідання обговорювались питання, які виникають у неприбуткових організацій під час здійснення діяльності, зокрема, реєстрація, перереєстрація, оподаткування та звітність неприбуткових організацій. Крім того, Манушак Осипова доповіла про роботу фіскальних органів області з питань адміністрування неприбуткових організацій, а також відповіла на низку питань щодо податкового законодавства.
Затверджено новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій
Звертаємо увагу, що наказом Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) від 17.02.2017 №102 (далі – Наказ №102) затверджено оновлений Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.
Новий Державний реєстр РРО включає 78 реєстраторів розрахункових операцій, які дозволені до первинної реєстрації, у тому числі два спеціалізовані електронні контрольно-касові реєстратори операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, та 70 РРО, первинна реєстрація яких заборонена.
Крім того, наведено перелік РРО, виключених з Державного реєстру в 2016 – 2017 роках, експлуатація яких не дозволяється, у кількості 5 апаратів.
Наказом №102 визнано таким, що втратив чинність, наказ ДФС від 14.12.2016 №1019 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій».
Наказ №102 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням
Податкова знижка для фізичних осіб
Звертаємо увагу, що повернути частину податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), сплаченого громадянами із заробітної плати, можна, зокрема, у разі реалізації права на податкову знижку.
Згідно з положеннями статті 166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники ПДФО мають право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Для реалізації права на податкову знижку платнику податку необхідно заповнити та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) по 31 грудня включно року наступного за звітним.
Якщо платник податку до кінця 2017 року не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного 2016 року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п.166.4.3 п.166.4 ст.166 ПКУ).
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
Розрахунок суми ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку у зв’язку з використанням права на податкову знижку. відображається платником податків у розділі V Декларації.
У рядку 13 Декларації позначкою «х» вказуються документально підтверджені категорії витрат, що включаються до податкової знижки відповідно до статті 166 ПКУ.
Важливо!
При розрахунку понесених витрат необхідно враховувати обмеження, встановлені для окремої категорії.
Наприклад, для категорії «2» – «Сума коштів або вартість майна, переданого платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям» за звітний податковий рік сума не повинна перевищувати 4% суми загального оподатковуваного доходу платника податків за такий звітний рік.
Сума нарахованої заробітної плати, зменшена на суму обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності вказується у рядку 15 Декларації.
У рядку 16 Декларації зазначається сума (вартість) витрат платника податку – резидента, дозволених до включення до складу податкової знижки з урахуванням обмеження, встановленого підпунктом 166.4.2 пункту 166.4 статті 166 ПКУ.
Важливо!
Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата. Значення рядка 16 менше або дорівнює значенню рядка 14, але не більше значення рядка 15 декларації.
Значення рядка 17 Декларації, тобто сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку, розраховується таким чином: сума ПДФО з графи 4 рядка 10.1 – (рядок 15 – рядок 16) х 18% (18% – ставка податку, визначена пунктом 167.1 статті 167 ПКУ).
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Статистика та профілактика порушень митного законодавства
24 лютого у прес-центрі Інформаційного агентства «МОСТ-ДНЕПР» відбулася прес-конференція на тему: «Статистика та профілактика порушень митного законодавства. Боротьба з контрабандою. Протидія митним правопорушенням» за участі начальника відділу інформаційно-аналітичної роботи управління протидії митним правопорушенням Дніпропетровської митниці ДФС Віталія Аксютіна.
Віталій Аксютін повідомив, що з початку 2017 року Дніпропетровською митницею ДФС складено 50 протоколів про порушення митних правил на загальну суму 18,9 млн. грн.
«З них справ про порушення митних правил окремої категорії, де вартість предмета правопорушення перевищує 50 тис. грн. – 17. За аналогічний період 2016 року митницею складено 6 протоколів на суму 70 млн. грн., також зросла кількість протоколів про порушення транспортування автомобілів. А з початку року митницею вже направлено 2 повідомлення про протиправну діяльність, з ознаками злочину за ст.213 і ст.358 Кримінального кодексу України.
Крім того, за результатами проведених заходів, з початку року співробітниками окремого підрозділу управління протидії митним правопорушенням складено 44 протоколи на суму 13 млн грн.
Якщо говорити про конфісковані товари, то в основному це будівельні матеріали і товари народного споживання», – зазначив Віталій Аксютін.
Забруднення навколишнього середовища у 2017 році подорожчало
Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» з початку 2017 року на 12% збільшено ставки екологічного податку, які застосовуються платниками податку для визначення податкових зобов’язань, що виникли з 1 січня 2017 року, за:
- викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (стаття 243 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
- скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти (ст.245 ПКУ);
- розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (ст.246 ПКУ);
- утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (ст.247 ПКУ);
- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (ст.248 ПКУ).
У випадку, якщо платник екологічного податку з початку року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то він повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву довільної форми про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до вимог статті 250 ПКУ.
Щодо відповідальності за неподання податкової звітності після застосування штрафних санкцій
Законом України від 21.12.2016 №1797-УШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797) з 01.01.2017 внесено зміни, зокрема, до пункту 120.3 статті 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якими встановлено відповідальність за неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення після спливу граничного строку сплати фінансових санкцій (штрафів).
Таке порушення тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення (абзац сьомий п.120.3 ст.120 ПКУ).
Таким чином, у разі встановлення контролюючим органом фактів неподання платником звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, у тому числі за 2013 – 2015 звітні роки та застосування до 01.01.2017 штрафу (штрафів) згідно із п.120.3 ст.120 ПКУ, після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати такого штрафу, контролюючим органом, починаючи з 01.01.2017, мають застосовуватись штрафні санкції, передбачені абзацом сьомим п.120.3 ст.120 ПКУ.
Водночас звертаємо увагу, що норми ПКУ не містять обмежень щодо подальшого застосування штрафних санкцій відповідно до абзаців шостого та сьомого п.120.3. ст.120 ПКУ у разі триваючого невиконання платником обов’язку з подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення після застосування фінансових санкцій (штрафів) згідно з абзацами 2 – 4 п.120.3 ст.120 ПКУ.
Оподаткування доходу, отриманого фізичною особою від продажу власного рухомого майна
Відповідно до пункту 173.1 статті 173 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід фізичної особи – платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ, тобто 5 %.
Пунктом 173.2 статті 173 ПКУ визначено, що як виняток із положень пункту 173.1 цієї статті, дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ, тобто 5%.
Таким чином дохід, отриманий фізичною особою від продажу власного рухомого майна, підлягає оподаткуванню ПДФО за нормами, визначеними статтею 173 ПКУ.
Крім того дохід, отриманий фізичною особою від продажу власного рухомого майна, який підлягає оподаткуванню ПДФО, оподатковується військовим збором за ставкою 1,5%.
Шановні платники! Своєчасно сплачуйте податки та збори!
2 березня, четвер,
останній день сплати:
- акцизного податку за січень 2017 року;
- податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу за січень 2017 року;
- податку на доходи фізичних осіб із загальної суми процентів, нарахованих за січень 2017 року на поточний або депозитний банківський рахунок; на вклади членів кредитної спілки;
- військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за січень 2017 року;
- рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за січень 2017 року;
- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за січень 2017 року;
- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами за січень 2017 року;
- рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за січень 2017 року;
- плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за січень 2017 року;
- ПДВ за січень 2017 року платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю.
Звіт про пільги з 1 січня 2017 року який отримав статус податкової декларації
Звіт про суми податкових пільг, форму якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 «Про затвердження Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг», з 1 січня 2017 року отримав статус податкової декларації.
Звіт про пільги подається щоквартально (за три, шість, дев’ять і 12 календарних місяців) протягом 40 календарних днів, які настають за останнім календарним днем податкового періоду.
Суб’єкт господарювання, який подає Звіт про пільги до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації, зазначає в ньому код і найменування податкової пільги за кожним видом податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, і Довідника інших податкових пільг.
При поданні Звіту про пільги:
- за три календарних місяці поточного року використовується Довідники пільг станом на 1 квітня поточного року;
- за шість календарних місяців поточного року – Довідники пільг станом на 1 липня поточного року;
- за дев’ять календарних місяців поточного року – Довідники пільг станом на 1 жовтня поточного року;
- за дванадцять календарних місяців минулого року – Довідники пільг станом на 1 січня поточного року.
Нагадуємо, що відповідно до п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, –
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, –
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Внутрішня безпека ДФС продовжує виявляти осіб, які вдавались до корупційних дій
Так, у Дніпропетровській області у ході досудового розслідування кримінального провадження, розпочатого у жовтні минулого року за матеріалами підрозділу внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) та ст. 361-2 КК України (несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах, автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації) керівнику одного з відділів ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
Досудовим розслідуванням встановлено, що вказана службова особа на системній основі отримувала неправомірну винагороду за розповсюдження інформації з автоматизованих інформаційних систем ДФС.
Так, «вартість» відомостей стосовно одного суб’єкта господарської діяльності дорівнювала 500 гривень. Кошти перераховувались на власну банківську картку посадовця.
Наразі відносно службовця застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У Львівській області задокументований факт одержання неправомірної вигоди у сумі 4800 грн. посадовою особою митного поста «Угринів» Львівської митниці ДФС за безперешкодний пропуск автозапчастин через митний кордон України.
Службовій особі митниці оголошено про підозру у вчинення злочину, передбаченого ст. 368 КК України («прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою») та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На Харківщині у ході супроводження кримінального провадження, розпочатого за матеріалами підрозділу внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Харківській області, повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 КК України («прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою») керівнику відділу однієї з податкових інспекцій Харкова.
Вказана службова особа вимагала та одержала від місцевого підприємця гроші у сумі 5 тисяч гривень за прискорення та безперешкодну видачу свідоцтва платника податку на додану вартість.
Посадовець затриманий та перебуває під арештом.
Фахівці Дніпропетровської митниці ДФС знайшли заборонений ефедрин
На митну територію України в зоні діяльності Київської міської митниці ДФС згідно накладної DHL з Йорданії було переміщено товар – «натуральна трава для особистого вживання» вагою 5,4 кг, оголошеною вартістю 5 доларів США, який надалі на підставі повідомлення про транзитне переміщення був доставлений в зону діяльності Дніпропетровської митниці ДФС.
Під час здійснення митного контролю та огляду зазначеного міжнародного експрес-відправлення встановлено, що у картонній коробці знаходяться запаковані в поліетиленову плівку висушені стеблини рослинного походження зеленого кольору.
За результатами проведеного експрес-аналізу з використанням тесту «(PSEUDO)-EPHEDRINE TEST» (M.M.C. International B.V., batch №251891) встановлено вміст в висушених стеблинах рослинного походження зеленого кольору прекурсору – «ЕФЕДРИН», який включений до Списку 1 Таблиці IV Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів».
Дніпропетровською митницею ДФС направлено до слідчого відділу Управління служби безпеки України в Дніпропетровській області Повідомлення про протиправне діяння, що містить ознаки злочину передбачене ч.3 ст. 305 Кримінального кодексу України.
Махінатори незаконно заволоділи коштами меткомбінату на суму 24 млн. грн.
Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно з обласним управлінням Національної поліції встановлено, що посадові особи одного з товариств з обмеженою відповідальністю м. Кривого Рогу з метою заволодіння коштами металургійного комбінату, використовуючи підконтрольні підприємства, створили схему фіктивної технології збагачення відходів металургійного виробництва.
Так, підконтрольні підприємства зазначеного ТОВ одержали від металургійного комбінату 70 тис. тонн залізовмісного шламу на загальну суму 3 млн. грн., а згодом, сфальсифікувавши документи щодо збагачення сировини, нібито поставили її на підприємства з ознаками фіктивності.
Повернення сировини на ТОВ після такого «збагачення» відбувалось у тій же кількості та якості, але загальною вартістю вже понад 25 млн. грн.
У подальшому ТОВ поставило зазначений товар на металургійний комбінат та отримало грошові кошти у розмірі 31 млн. грн.
Загальна сума коштів меткомбінату, якою заволоділи посадові особи товариства шляхом безпідставного завищення вартості сировини, склала понад 24 млн. грн.
За даними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України.
Здійснюється кримінальне провадження.
Репетиторам та представникам творчих професій необхідно задекларувати доходи за 2016 рік
У разі отримання доходу від послуг репетиторства, з яких торік не було сплачено податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військовий збір (далі – ВЗ), громадяни повинні подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік (далі – Декларація) до податкової інспекції за місцем своєї податкової адреси.
Відзвітуватися про отримані минулого року доходи варто спортсменам, акторам та іншим представникам творчих професій у разі, якщо при нарахуванні та виплаті таких доходів не було сплачено ПДФО та ВЗ.
Подати Декларацію можна як у паперовому вигляді у центрах обслуговування платників чи відділеннях ОДПІ, так і засобами сучасних інформаційних технологій.
Декларантам варто скористатися спеціальним електронним сервісом «Декларація про майновий стан» у відкритій частині Електронного кабінету платника, який розміщено на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України (sfs.gov.ua) або за посиланням .
Фізичні особи – платники податків у відкритій частині Електронного кабінету платника можуть заповнити, зберегти та роздрукувати Декларацію, а у розділі «Введення звітності» особистого кабінету з використанням електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) можуть подати Декларацію в електронному вигляді.
Нагадуємо, що отримати безкоштовно ключі ЕЦП можна у пунктах реєстрації користувачів Акредитованого центру сертифікації ключів при ГУ ДФС у Дніпропетровській області управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДФС:
► у місті Дніпро за адресами:
- проспект Слобожанський, буд.95а, центр обслуговування платників, зала 3, кабінети 9 та 10;
- проспект Богдана Хмельницького, буд.25, вікна реєстрації користувачів ЕЦП №21 та №22;
► у місті Кривий Ріг за адресою проспект Героїв – підпільників, буд. 42, кабінет 112а.
Детальніше про режим роботи та контактні телефони пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС можна дізнатися у розділі «Контакти» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС за посиланням:
Прозвітувати про отримані у 2016 році необхідно за новою формою Декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859».
Останній день подання Декларації за 2016 рік для громадян – платників податків і осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та які зобов’язані подати Декларації – 3 травня 2017 року.
Хто у 2017 році буде сплачувати транспортний податок?
Відповідно до п.п.267.1.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об’єктами оподаткування.
Підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Отже, легковий автомобіль буде оподатковуватись транспортним податком, якщо його середньоринкова вартість перевищуватиме 1 мільйон 200 тисяч гривень (мінімальна заробітна плата – 3 200 грн х 375).
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку (п.п.267.6.1 п.267.6 ст.267 ПКУ).
Згідно з п.п.267.6.2 1 п.267.6 ст.267 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум транспортного податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку – фізичній особі контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Фізичні особи – платники транспортного податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:
а) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;
б) розміру ставки податку;
в) нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Фізичні особи – нерезиденти у порядку, визначеному цим пунктом, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування (п.п.267.6.10 п.267.6 ст.267 ПКУ).
Про заповнення податкової накладної
Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797) внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, у частині заповнення коду послуги як обов’язкового реквізиту податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної (далі – податкова накладна).
У зв’язку із зазначеними нововведеннями Державна фіскальна служба України у листі від 20.02.2017 №4102/7/99-99-15-03-02-17 (далі – лист ДФС №4102) повідомила наступне.
З 1 січня 2017 року відповідно до підпункту «і» пункту 201.1 статті 201 ПКУ при складанні податкової накладної запроваджується обов’язкове заповнення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, а для послуг – коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.
При цьому пунктом 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1797 зобов’язано Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності Законом №1797 прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із Законом №1797.
Зважаючи на те, що діюча форма податкової накладної не містить окремого поля для відображення коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, до внесення відповідних змін до форми податкової накладної та порядку її заповнення, відсутність коду послуги у податковій накладній, дата складання якої припадає на період з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності відповідних змін до форми податкової накладної, не визначається як помилка, допущена при складанні податкової накладної, та не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною.
Лист №4102 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:
Чи зобов’язані суб’єкти господарювання – платники єдиного податку, не зареєстровані як платники ПДВ, сплачувати ПДВ та реєструватися платниками ПДВ при ввезенні (імпорті) товарів на митну територію України?
Відповідно до пункту 180.1 статті 180 розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є, зокрема, будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.
Згідно з п.181.2 ст.181 ПКУ, якщо особи, не зареєстровані як платники ПДВ, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку.
Тобто, суб’єкти господарювання – платники єдиного податку, не зареєстровані як платники ПДВ, повинні сплачувати податок на додану вартість при ввезенні (імпорті) товарів на митну територію України під час митного оформлення таких товарів без реєстрації як платники такого податку.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у підкатегорії 101.01.01 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням у розділі «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
