Актуально для фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та декларують доходи за 2016 рік

Декларування доходів, отриманих фізичними особами – платниками податків у 2016 році, здійснюється за новою формою податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.10.2016 за №1349/29479).

У рядку 8 розділу І Декларації платник податків самостійно визначає категорію, до якої слід віднести платника, а саме:

- громадянин;

- особа, яка провадить незалежну професійну діяльність;

- підприємець (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування).

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та отримують дохід виключно від незалежної професійної діяльності, вказують категорію платника проставляючи позначку «Х» у клітинці «особа, яка провадить незалежну професійну діяльність».

Граничний термін подання Декларації за 2016 рік для платників податку – фізичних осіб – «незалежників» 3 травня 2017 року, а термін сплати податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військового збору до 1 серпня року, що настає за звітним, тобто останній день сплати – 31 липня 2017 року.

Платники податку – фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність та одночасно здійснюють підприємницьку діяльність виключно на спрощеній системі оподаткування, вказують категорію платника проставляючи позначку «Х» у клітинці «особа, яка провадить незалежну професійну діяльність».

Граничний термін подання Декларації за 2016 рік для таких осіб 3 травня 2017 року, а термін сплати ПДФО та військового збору до 1 серпня року, що настає за звітним, тобто останній день сплати – 31 липня 2017 року.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність та отримали інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи як громадяни (дохід від надання майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм); інвестиційний прибуток; дохід від успадкованого чи отриманого у дарунок майна і т.д.), вказують категорію платника проставляючи позначку «Х» у клітинці «особа, яка провадить незалежну професійну діяльність».

Граничний термін подання Декларації за 2016 рік для таких осіб 3 травня 2017 року, а термін сплати ПДФО та військового збору до 1 серпня року, що настає за звітним, тобто останній день сплати – 31 липня 2017 року.

Внесені зміни до Положення про митні декларації

01.02.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.01.2017 №27 «Про внесення змін до Положення про митні декларації» (далі – Постанова №27).

З метою покращення умов здійснення зовнішньоекономічної діяльності, приведення нормативно-правових актів з питань державної митної справи у відповідність із Митним кодексом України Постановою №27 внесено зміни до пунктів 26 та 37 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450 «Питання, пов’язані із застосуванням митних декларацій».

Постановою №27 передбачено подання додаткової митної декларації та сплату митних платежів у місяці переміщення товарів через митний кордон України за періодичною митною декларацією.

Крім того, відповідно до змін, внесених Постановою №27, митним органом заповнюється та оформляється аркуш коригування у разі внесення до митної декларації змін, пов’язаних із доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв’язку зі скасуванням рішення митного органу, та пов’язаних з коригуванням вартості товару, що вивозиться за межі митної території України для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, якщо таке коригування не призведе до зменшення суми податків, що підлягає сплаті до бюджету.

Постанова №27 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 01.02.2017 №19.

Про рентну плату за спеціальне використання води

Державною фіскальною службою України надані методичні рекомендації щодо особливостей адміністрування рентної плати за спеціальне використання води (далі – Плата) у 2017 році.

Платники, об’єкт оподаткування, ставки, порядок обчислення і сплати Плати визначені статтями 255 та 257 – 258 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Водночас, відповідно до пункту 110 розділу І Закону України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» з 01.01.2018 до статті 255 ПКУ передбачено внести зміни у частині визначення кола платників Плати та порядку нарахування податкових зобов’язань з Плати.

Пунктом 20 розділу І Закону України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» внесено зміни до статті 255 ПКУ та збільшено ставки Плати, які застосовуються при обчисленні податкових зобов’язань з Плати за результатами господарської діяльності у 2017 році. Зазначена норма запроваджена пунктом 1 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону №1791, починаючи з 01.01.2017.

Податкові декларації Плати подаються платниками Плати контролюючим органам за місцем податкової реєстрації (підпункт 257.3.4 пункту 257.3 статті 257 ПКУ).

З метою забезпечення єдиного підходу до здійснення обліку платників Плати та подання податкової звітності з Плати, положення підпункту 257.3.4 пункту 257.3 статті 257 ПКУ у частині подання платником Плати податкової звітності необхідно застосовувати з урахуванням пункту 63.3 статті 63 ПКУ, а саме: за неосновним місцем обліку – місцезнаходженням водних об’єктів або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність з використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об’єктів.

Враховуючи викладене та положення пункту 3 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України про зарахування до доходів загального фонду обласних бюджетів 50% Плати, на податковий облік за неосновним місцем обліку необхідно брати водокористувачів, до складу яких входять структурні підрозділи, розташовані на територіях, інших ніж головне підприємство, тобто за місцезнаходженням водних об’єктів, з яких здійснюється забір води або за місцезнаходженням об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність з використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об’єктів.

Платниками Плати визначені суб’єкти господарювання – водокористувачі відповідно до пункту 255.1 статті 255 ПКУ, неплатники визначені пунктом 255.2 статті 255 ПКУ.

Перелік обсягів води, за які Плата не справляється, визначено підпунктом 255.4.1 пункту 255.4 статті 255 ПКУ.

Наявність об’єктів оподаткування або показників, що підлягають декларуванню, визначає обов’язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (пункт 49.2 статті 49 ПКУ).

Суб’єкт господарювання, зареєстрований платником Плати, який у звітному (податковому) році планує здійснювати використання води виключно для власних питних та санітарно-гігієнічних потреб, на підставі заяви, складеної у довільній формі, повідомляє не пізніше граничного терміну подання податкової звітності з Плати за 1-й квартал звітного (податкового) року відповідний контролюючий орган про відсутність у нього у звітному (податковому) році об’єкта оподаткування Платою та податкову звітність з Плати протягом податкового (звітного) року не подає.

Якщо у суб’єкта господарювання, зареєстрованого платником Плати, у деяких звітних (податкових) періодах звітного (податкового) року відсутній об’єкт оподаткування у зв’язку з використанням обсягів води у таких періодах виключно для власних питних та санітарно-гігієнічних потреб, то оскільки податкова звітність з Плати подається наростаючим підсумком, такий суб’єкт господарювання повинен подавати до контролюючого органу податкову звітність з Плати до кінця звітного (податкового) року.

Основні зміни у 2017 році стосовно трансфертного ціноутворення

1 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21.12.2016 №1797-УШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), яким внесена низка змін до статті 39 «Трансфертне ціноутворення» Податкового кодексу України.

З метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств та забезпечення податкового контролю з питання трансфертного ціноутворення Державна фіскальна служба України у листі від 02.02.2017 №2376/7/99-99-15-02-01-17 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» (далі – лист ДФС №2376) повідомила про основні зміни, внесені Законом №1797 стосовно трансфертного ціноутворення, які стосуються:

1. Збільшення вартісних критеріїв для визнання операцій контрольованими.

2. Звіту про контрольовані операції.

3. Розширення переліку нерезидентів, операції з якими будуть контролюватись.

4. «Низько податкових» юрисдикцій – новий перелік.

5. Контрольованих операції, які здійснюються за форвардними та ф’ючерсними контрактами.

6. Зіставних юридичних осіб.

7. Діапазону цін (рентабельності) та медіани діапазону цін.

8. Групування контрольованих операцій.

9. Проведення коригування комерційних та фінансових умов операцій.

10. Застосування методів трансфертного ціноутворення.

11. Самостійного коригування.

12. Документації з трансфертного ціноутворення.

13. Відповідальності та штрафних санкцій.

14. Підстав для проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки».

15. Різниць, які виникають при здійсненні фінансових операцій.

Лист №2376 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/listi-dps/284636.html

Граничні терміни подання декларацій про майновий стан і доходи

фізичними особами – платниками податків

Для різних категорій фізичних осіб встановлено різні граничні строки подання податкових декларацій про майновий стан і доходи (далі – Декларація), а саме:

► для громадян і осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та які зобов’язані подати Декларації – до 1 травня року, що настає за звітним (п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));

Звертаємо увагу, що п.49.20 ст.49 ПКУ визначено, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Враховуючи норми п.49.20 ст.49 ПКУ останній день подання Декларації за 2016 рік для громадян і осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та які зобов’язані подати Декларації – 3 травня 2017 року;

► для підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п.49.18.5 п.49.18 ст.49 ПКУ).

Отже, останній день подання Декларації за 2016 рік для таких осіб – 9 лютого 2017 року;

► для громадян, які мають право на податкову знижку – по 31 грудня (включно) наступного за звітним податкового року (п.п.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПКУ).

Звертаємо увагу, якщо платник податку до кінця податкового 2017 року не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного 2016 року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п.166.4.3 п.166.4 ст.166 ПКУ);

► для платників податку – резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, – не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п.п.179.3 ст.179 ПКУ).

Яка відповідальність передбачена для фізичних осіб – підприємців за неподання або несвоєчасне подання декларації про отримані доходи?

Відповідно до п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п.49.2 ст.49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, –

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, –

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Крім того, згідно зі ст.164¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 №8073-Х (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, –

тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн. до 136 грн.).

Дії, передбачені частиною першою ст.164¹ КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, –

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 грн. до 136 грн.).

Відповідно до п.5 підрозділу 1 «Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб» розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п.169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV ПКУ для відповідного року.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у підкатегорії 104.13 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Права та обов’язки платників податків

Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до статей 16 та 17 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які регламентують обов’язки та права платника податків.

Законом №1797 доповнено перелік прав платників податків, а саме: платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому ПКУ, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію (п.п.17.1.7 п.17.1 ст17 ПКУ).

Законом №1797 також передбачено функціонування електронного кабінету.

Відповідно до п.п.14.1.56² п.14.1 ст.14 ПКУ електронний кабінет - це електронна система взаємовідносин між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами з питань реалізації їхніх прав та обов’язків, передбачених ПКУ, що складається з:

- апаратно-програмного комплексу;

- портального рішення для користувачів - платників податків, робота в якому здійснюється он-лайн (через Інтернет у режимі реального часу) та не вимагає обов’язкового використання спеціалізованого клієнтського застосування;

- портального рішення для користувачів - державних, у тому числі контролюючих, органів;

- програмного інтерфейсу (API), що дає змогу реалізувати повноту функціоналу електронного кабінету;

- інших засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.

Порядок функціонування електронного кабінету визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Нововведеннями, запровадженими Законом №1797 платник податків має право подавати декларацію та інші документи в паперовій формі у разі виникнення технічних проблем у роботі електронного кабінету (наявність помилки має бути підтверджена у порядку, встановленому методологом електронного кабінету або судом) (п.п.17.1.14 п.17.1 ст.17 ПКУ).

З першого числа місяця, наступного за місяцем впровадження у роботу програмного забезпечення електронного кабінету, але не пізніше 1 січня 2018 року:

- пункт 16.1 статті 16 ПКУ буде доповнено підпунктом 16.1.14, згідно з яким платник податків зобов’язаний використовувати електронний кабінет для листування з контролюючими органами в електронній формі у разі подання звітності в електронній формі, а також після проходження електронної ідентифікації он-лайн в електронному кабінеті, крім платників податків, які відмовилися від використання електронного кабінету в порядку, встановленому ПКУ, та платників податків, які не визначили спосіб взаємодії із контролюючим органом;

- пункт 17.1 статті 17 ПКУ буде доповнено підпунктами 17.1.13 та 17.1.14, згідно з якими платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через електронний кабінет, якщо інше не встановлено ПКУ (п.п.17.1.13), і реалізовувати через електронний кабінет права та обов’язки, передбачені ПКУ та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку (п.п.17.1.14).

Проведення перевірок контролюючими органами – зміни у 2017 році

Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до статей 75 – 86 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які регламентують питання проведення перевірок контролюючими органами.

Законом №1797 підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 «Види перевірок» ПКУ доповнено положенням, відповідно до якого предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах

Стаття 76 «Порядок проведення камеральної перевірки» ПКУ доповнена пунктом 76.3, відповідно до якого камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ.

Як нововведення, Законом №1797 передбачено, що план-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки (ст.77 «Порядок проведення документальних планових перевірок» ПКУ доповнено п.77.1).

Законом №1797 доповнено перелік підстав для проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, підставою, коли платником податків не надано для проведення зустрічної звірки інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Така перевірка проводиться виключно з питань, зазначених у запиті контролюючого органу (до п.78.1 ст.78 «Порядок проведення документальних позапланових перевірок» ПКУ додано підпункт 78.1.19).

Законом передбачено алгоритм дій контролюючих органів у разі недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки. Зміненим пунктом 81.2 статті 81 «Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок» ПКУ визначено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

Січневі надходження від Дніпропетровської митниці ДФС

склали 1,16 мільярдів гривень

Протягом січня поточного року Дніпропетровською митницею ДФС спрямовано до державного бюджету 1 млрд. 160 млн. грн. При цьому, порівняно з січнем 2016 року надходження коштів в першому місяці 2017 року збільшились на 178,2 млн. грн., або на 18,2%.

Щодо співвідношення експорту та імпорту, то експорт у Дніпропетровській митниці ДФС по оформленим вантажам у ваговому показнику за січень 2017 року склав 72,4%, імпорт – 27,6%. Співвідношення оформлених митних декларацій: експорт – 53,3%, імпорт – 46,7%.

Основна кількість товарів, оформлених Дніпропетровською митницею ДФС на експорт, направляється до країн ЄС (47,5%), СНД (27,1%), Азії (20,2%). Основні імпортери: країни СНД (44,8%), ЄС (33,0%), Азії (14,3%).

Податковий календар на 15 та 17 лютого 2017 року

15 лютого, середа, останній день подання:

- звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за січень 2017 року (форма №ЗВР-1), якщо не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку;

- довідки про використані розрахункові книжки за січень 2017 року;

17 лютого, п’ятниця, останній день сплати:

- податку на прибуток підприємств за 4-й квартал 2016 року;

- частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності за 4-й квартал 2016 року;

- ПДВ платниками, в яких базовий податковий період дорівнює календарному кварталу, за 4-й квартал 2016 року;

- екологічного податку за 4-й квартал 2016 року;

- рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини за 4-й квартал 2016 року;

- рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, за 4-й квартал 2016 року;

- рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за 4-й квартал 2016 року;

- рентної плати за спеціальне використання води за 4-й квартал 2016 року;

- збору за місця для паркування транспортних засобів за 4-й квартал 2016 року;

- туристичного збору за 4-й квартал 2016 року;

- єдиного податку за 4-й квартал 2016 року платниками – юридичними та фізичними особами, віднесеними до третьої групи;

- єдиного податку з сум доходів, що оподатковуються за ставкою 15% та задекларовані у 4-му кварталі 2016 року платниками єдиного податку першої та другої груп;

- податкових зобов’язань, визначених у податковий декларації про майновий стан і доходи фізичними особами – підприємцями, які застосовують загальну систему оподаткування за результатами 2016 року.

Застосування ставок податку на доходи фізичних осіб та військового збору до доходів, отриманих у 2016 році

До доходів, отриманих у 2016 році, застосовується ставка податку на доходи фізичних осіб у таких розмірах:

- 18% бази оподаткування щодо:

• доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст.167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами;

• перевищення суми пенсії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), щомісячного довічного грошового утримання, визначеної у підпункті 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 ПКУ, які отримуються платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом;

• пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, що виплачуються інститутами спільного інвестування (крім зазначених у підпункті 167.5.2 пункту 167 статті 167 ПКУ).

- 5% бази оподаткування у випадках, прямо визначених розділом IV ПКУ.

- 0% бази оподаткування у випадках, прямо визначених розділом IV ПКУ.

Ставка військового збору становить 1,5% від об’єкта оподаткування збором за доходами, визначеними статтею 163 ПКУ.

Разом з тим, підпунктом 1.7 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ звільнено від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

Які витрати на сплату видатків на будівництво (придбання)

доступного житла включаються до складу податкової знижки ?

Відповідно до п.п.166.3.8 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення свого оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року фактично здійснені ним протягом звітного року витрати, зокрема, на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.

Пунктом 4 ст.4 Закону України від 25.12.2008 №800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» із змінами та доповненнями (далі – Закон) передбачено, що пільговий іпотечний житловий кредит – це фінансовий кредит, що надається громадянинові для будівництва або придбання доступного житла уповноваженим банком, рефінансування якого здійснює Державна іпотечна установа або Національний банк України, чи фінансовою установою – виконавцем державної цільової програми будівництва (придбання) доступного житла.

Доступне житло – збудовані і ті, що будуються за державної підтримки, житлові будинки (комплекси) та квартири (п.1 ст.4 Закону).

Згідно з п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2009 №140 «Про затвердження Порядку забезпечення громадян доступним житлом» державна підтримка надається шляхом:

- сплати за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджету 30 відсотків вартості нормативної площі доступного житла. При цьому громадянин вносить на свій поточний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, кошти в обсязі 70 відсотків вартості нормативної площі доступного житла;

- надання уповноваженими банками або виконавцем (у разі, коли це передбачено законом) пільгового іпотечного житлового кредиту на строк до 30 років. Відсоткова ставка фінансування за такими кредитами встановлюється у розмірі не більше облікової ставки Національного банку плюс 2 відсотки.

При цьому, державна підтримка надається з розрахунку не більш як 21 квадратний метр на одну особу та додатково 10,5 квадратних метра загальної площі житла на сім’ю. Решту вартості житла сплачує громадянин, який уклав договір про будівництво (придбання) доступного житла, за власні кошти (п.3 ст.4 Закону).

Враховуючи те, що при будівництві (придбанні) доступного житла платник податків має право скористатися державною підтримкою у вигляді сплати державою 30 відсотків вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або надання пільгового іпотечного житлового кредиту в уповноваженому банку, а решта вартості житла сплачується фізичною особою за власні кошти, то до складу податкової знижки включаються витрати, які особисто понесені фізичною особою на будівництво (придбання) доступного житла та погашення пільгового іпотечного житлового кредиту і відсотків за ним.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у підкатегорії 103.06.08 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Деякі зміни трансфертного ціноутворення у 2017 році

1 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21.12.2016 №1797-УШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), яким внесена низка змін до статті 39 «Трансфертне ціноутворення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, зокрема, підпунктом 39.2.1.7 ПКУ передбачено збільшення вартісних критеріїв, за умови досягнення яких у звітному році операції визнаються контрольованими, а саме: втричі збільшено обсяг річного доходу платника податків (з 50 млн. грн. до 150 млн. грн.) та вдвічі збільшено обсяг операцій платника з одним контрагентом (з 5 млн. грн. до 10 млн. грн.).

Слід зазначити, що нові критерії визнання господарських операцій контрольованими поширюються на операції, які проводяться платниками податків, починаючи з 1 січня 2017 року.

Відповідно до Закону №1797 зазнала змін гранична дата подання звіту про контрольовані операції (далі – Звіт), а саме: граничний строк подання Звіту перенесений з 1 травня на 1 жовтня року, що настає за звітним (п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПКУ).

Платник податків має право виправляти помилки та недоліки Звіту шляхом направлення до контролюючого органу нового (до закінчення граничного строку) або уточнюючого (після закінчення граничного строку) Звіту.

Водночас подання платником податку уточнюючого Звіту не звільняє його від відповідальності, передбаченої за несвоєчасне декларування усіх операцій у раніше поданому Звіті.

Також ПКУ забороняє платнику податків подавати уточнюючий Звіт під час проведення документальних перевірок.

Звертаємо увагу, що Звіт за 2016 звітний рік має подаватись згідно з вимогами підпункту 39.4.2 ПКУ до 01.10.2017, але інформація щодо контрольованих операцій, здійснених платником податків у 2016 році, зазначається у Звіті з урахуванням та відповідно до критеріїв, які діяли у 2016 році під час здійснення господарських операцій. Тобто, мають використовуватись норми підпункту 39.2.1 ПКУ у редакції, що діяла до 01.01.2017.

Відбулось спільне засідання податкових комітетів Громадських рад при ДФС та Мінфіні

Сьогодні, 9 лютого, за ініціативи Податкового комітету Громадської ради при Державній фіскальній службі України та Комітету з питань податкової політики Громадської ради при Міністерстві фінансів України відбулося спільне засідання, участь у якому також взяли фахівці ДФС.

Під час засідання наголошувалося на важливості продовження практики здійснення конструктивного діалогу між органами державної влади та громадськістю для розв’язання нагальних питань, які турбують бізнес, та пошуку консенсусних рішень у напрямі реформування податкового законодавства.

Для ефективного вирішення проблемних питань та пошуку компромісних рішень учасники зустрічі домовилися про створення робочих груп, до складу яких увійдуть представники ДФС, Мінфіну та Громадських рад відомств.

Представники комітетів обговорили питання застосування стандартів бухгалтерського обліку стосовно складання фінансової звітності.

Активне обговорення викликало питання функціонування податкової міліції. Так, зокрема, зазначалося, що протягом двох тижнів буде розроблено концепцію створення фінансової поліції. Над цим завданням сьогодні працюють представники робочої групи, яка створена за дорученням Кабінету Міністрів України. У свою чергу Голова Громадської ради при ДФС Дмитро Олексієнко запропонував включити до складу робочої групи представників Громадської ради при ДФС для забезпечення врахування думки громадськості.

Під час зустрічі також розглядалися питання оподаткування податком на прибуток. Зокрема, на думку членів податкового комітету ГР при ДФС необхідно подовжити строки подання декларації з податку на прибуток, оскільки вона подається разом з фінансовою звітністю. У свою чергу представники ДФС зазначили, що вирішити це питання можна шляхом внесення змін до Податкового кодексу України. За результатами обговорення було вирішено надіслати відповідне звернення Міністерству фінансів України.

Крім того, представники громадськості звернули увагу на відсутність виданих Мінфіном узагальнюючих податкових консультацій, що негативно впливає на роботу бізнесу.

За ініціативою громадськості також буде створена робоча група, члени якої планують долучитися до розробки нормативних актів щодо ефективної імплементації законодавчих змін, які набули чинності з 1 січня поточного року. До складу робочої групи увійдуть представники обох відомств та їх громадських рад.

Під час засідання також розглядалися питання трансфертного ціноутворення, зокрема, громадськість закликали долучитися до обговорення проекту закону по ТЦО, оподаткування акцизним податком, порядку реєстрації податкових накладних тощо.

Юрій Шеремет: Результати опитування платників свідчать про зменшення рівня корупції в органах ДФС

У боротьбі з корупцією керівництво ДФС покладається на співпрацю з платниками податків. Про це начальник Головного управління внутрішньої безпеки ДФС Юрій Шеремет написав у своєму блозі в інтернет-виданні «Обозреватель».

За його словами, працівники ГУВБ намагаються мінімізувати людський фактор у вирішенні тих чи інших службових питань, активно впроваджують відеоконтроль та профілактичні заходи.

«Проте ми вважаємо, що тільки наших дій замало, хоча внутрішня безпека ДФС виявляє 90% всіх правопорушень у сфері службової діяльності у т.ч. корупційних. Тому впродовж кількох років у рамках Антикорупційної програми проводимо періодичні інтерактивні анкетування платників податків. Це відбувається на веб-порталі ДФС», – наголосив Юрій Шеремет.

Оскільки державна підтримка таких заходів не здійснюється, Головним управлінням внутрішньої безпеки спільно з Департаментом інформаційних технологій ДФС розроблено спеціалізований програмний модуль, який інтегрований до процесу подання електронної звітності.

«Запровадження такої інновації дозволило отримати відомості щодо сприйняття та оцінки рівня корупції в органах ДФС від платників податків усіх категорій – як у сфері зовнішньоекономічної діяльності, так і тих, хто працює на внутрішньому ринку. Такий моніторинг дав можливість дослідити зрушення, що відбувалися протягом кожного відповідного періоду», – зазначив Юрій Шеремет.

Як розповів посадовець, результати проведеного у грудні минулого року опитування, в якому взяли участь 6,3 тис. платників податків, засвідчили зменшення проблемних ситуацій, що виникають у платників податків при спілкуванні з працівниками органів ДФС під час здійснення господарської діяльності.

Так, якщо у березні 2016 року 48% від загальної кількості опитаних платників вказали на виникнення проблемних питань між ними та працівниками ДФС, то у грудні їх кількість скоротилася до 46 %.

Про наявність поліпшень у відносинах із платниками також свідчать відповіді суб’єктів господарської діяльності на запитання: "Як змінився, на Вашу думку, рівень корумпованості в органах ДФС?".

У грудні 2016 року 13,7 % респондентів (на 4 % більше ніж у березні) повідомили про те, що рівень корумпованості в органах ДФС значно знизився. На 4 відсотки зменшилася і кількість платників, які повідомили, що показник залишився на рівні минулих років.

Проведене опитування також свідчить про зниження рівня корупції в ДФС, який респондентам пропонувалося оцінити за 10-ти бальною шкалою, де 10 – абсолютна корупція. Так, у грудні 2016 році рівень корупції як максимальний оцінили 8% платників, при цьому в березні кількість таких респондентів складала 8,8%. Про відсутність корупційних проявів повідомило 10,5 % респондентів, що на 2,3 % більше, ніж у березні 2016 року.

«На підставі отриманих нами даних опитування можна констатувати: в цілому проведені дослідження засвідчили, що результати роботи Головного управління внутрішньої безпеки по притягненню працівників органів ДФС до відповідальності за вчинення корупційних дій мали позитивний вплив на зменшення рівня корупції та покращення суспільної думки щодо діяльності органів ДФС», – підкреслив Юрій Шеремет.

Павло Дроняк: У 2017 році розмір податкової соціальної пільги складає 800 гривень

Податкова соціальна пільга – це можливість платника зменшити нараховану місячну суму зарплати на розмір такої пільги. У 2017 році сума пільги складає 800 грн, тобто 50% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня звітного податкового року. Про це розповів директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк в інтерв’ю газеті «Факти».

За його словами, право на податкову соціальну пільгу має кожна працююча особа, яка отримує заробітну плату і сплачує податок на доходи фізичних осіб, у разі відповідності умовам.

Так, пільга надається, якщо розмір нарахованої місячної зарплати не перевищує суми, яка дорівнює місячному прожитковому мінімуму, помноженому на 1,4 і округленому до десятків гривень. При цьому податкова соціальна пільга застосовується тільки до зарплати і не стосується інших доходів (заробітків підприємців або сум, отриманих від проведення незалежної професійної діяльності).

Однак, якщо працівник, крім зарплати, отримує виплати з бюджету у вигляді стипендії, грошового чи майнового забезпечення учня, студента, аспіранта, ординатора, ад'юнкта, військовослужбовця пільга не використовується.

«Податкова пільга може надаватися тільки на одному місці роботи. Таким чином, якщо людина працює на декількох підприємствах, вона сама може обрати, де їй вигідніше скористатися правом на пільгу, і подати роботодавцю письмову заяву», – розповів Павло Дроняк.

Посадовець підкреслив, що на податкову соціальну пільгу мають право обидва батьки і надається вона на кожну дитину, але тільки для одного з батьків граничний розмір зарплати, що дає право на пільгу збільшується в залежності від кількості дітей у віці до 18 років.

Брайан Річард: Митниця отримала важливий інструмент для боротьби з контрабандою наркотиків

Отримані від Консультативної місії Європейського союзу тести для виявлення наркотичних засобів та прекурсорів стануть практичною допомогою фіскальній службі у боротьбі з контрабандою наркотиків. Про це повідомив Голова Компоненту зі стратегічного реформування цивільного сектора безпеки Консультативної місії Європейського союзу з реформування сектору цивільної безпеки України (КМЄС) Байан Річард під час підписання договору про передачу ДФС обладнання для виявлення наркотичних засобів та прекурсорів.

«Коли митник виявляє наркотики, або думає, що він знайшов їх, він бере ці тести і відкриває їх повільно, тому, що коробка складається з ампул. Він вводить речовину в ампулу і якщо вона пожовтіє, або стане блакитною, залежачи від типу наркотиків, це стане сигналом про дійсне виявлення наркотиків», – розповів Брайан Річард.

Після виявлення у такий спосіб наркотиків, їх направляють у лабораторію для кінцевого аналізу – встановлення типу наркотичної речовини та її чистоти.

Так, лише протягом січня поточного року митницями ДФС зафіксовано 66 фактів незаконного переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Вилучено кокаїну – 0,002 кг, канабісу – 28,86 кг; 0,014 кг, 680 таб., 75 капс., 3 амп., 0,04 л інших наркотичних засобів; 0,274 кг, 1 955 таб. психотропних речовин; а також 0,1 кг, 26 табл. прекурсорів.

Загалом, протягом минулого року митницями ДФС виявлено 1 122 факти незаконного переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (за 2015 рік виявлено 970 фактів). Вилучено кокаїну – 11,9 кг, канабісу – 49,2 кг; 5,2 кг, 17 758 таб., 1 095 капс., 112 амп., 0,28 л інших наркотичних засобів; 9,3 кг, 37 943 таб., 21 206 капс., 10 амп., психотропних речовин; а також 5,7 кг, 1 880 табл., 171 л, 8 капс., 1 амп. прекурсорів.

Найбільша кількість випадків затримань припадає на автомобільний вид транспорту – 540, залізничний – 106, авіаційний – 31, морський – 23, поштовий зв’язок – 383, пішки – 39 випадків.

Найчастіше наркотичні речовини намагалися ввезти в Україну. За вказаний період зафіксовано 830 таких випадків. Під час вивезення зафіксовано 292 таких спроб.

Виявлено випадків незаконного переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів на кордоні з Російською Федерацією – 221, з Молдовою – 182, з Республікою Білорусь – 132, з Угорщиною – 85, з Польщею – 72, з Румунією – 15 та з Словаччиною –10.

Відповідно до вимог КПК України митницями ДФС до правоохоронних органів України направлено 724 повідомлення про протиправні діяння, що містять ознаки злочинів, передбачених КК України, з яких 517 повідомлень – за ст. 305 КК України та 207 повідомлень – за ст. 307, 309 КК України.

Кястутіс Ланчінскас: Розпочато практичну реалізацію співпраці між ДФС та КМЄС

Державна фіскальна служба України та Консультативна місія Європейського союзу з реформування сектору цивільної безпеки України розпочинають практичну реалізацію співпраці. Про це повідомив Голова Консультативної місії ЄС Кястутіс Ланчінскас під час підписання договору про передачу ДФС обладнання для виявлення наркотичних засобів та прекурсорів.

«Ми надаємо допомогу у вигляді тренінгів для працівників Державної фіскальної служби України стосовно розслідування різних типів злочинів. І сьогодні ми надали певну кількість тестів для ідентифікації наркотиків», – зазначив Кястутіс Ланчінкас.

У рамках співпраці, зокрема, минулого року були організовані координаційні наради, під час яких було досягнуто домовленостей щодо можливих напрямів подальшого співробітництва.

За словами Голови КМЄС, цього року почнеться практична реалізація цих угод і практична реалізація співпраці між ДФС та Консультативною місією ЄС.

У ДФС розроблено план підвищення професійного рівня працівників служби

З метою забезпечення випереджувального характеру навчання з орієнтацією на сучасні і зростаючі вимоги до професійної підготовки підвищення кваліфікації працівників органів ДФС сьогодні організовується відповідно до Плану підвищення рівня професійної компетентності працівників органів ДФС на 2017 рік. Про це повідомила директор Департаменту кадрової політики та роботи з персоналом ДФС Тетяна Пажитнова.

«Підвищення кваліфікації працівників органів державної влади є важливою складовою державної кадрової політики. Результатом підвищення кваліфікації має стати формування у державних службовців мотивації потреби у постійному самовдосконаленні, вміння самостійно вчитися, використовувати набуті знання при виконанні посадових обов'язків», - зазначила Тетяна Пажитнова.

За її словами, згідно з Планом підвищення кваліфікації, у т.ч. спеціальна та спеціалізована підготовка працівників органів ДФС здійснюється на базі Інституту підвищення кваліфікації керівних кадрів Національної академії державного управління при Президентові України, Національного агентства України з питань державної служби, Навчально-методичного центру Держфінмоніторингу України та його регіональних відділень, Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС, Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції Міністерства юстиції України тощо.

Крім того, працівники органів ДФС протягом 2017 року братимуть участь в навчальних заходах у рамках співпраці з міжнародними організаціями та митними адміністраціями інших країн. Зокрема, у 2017 році продовжується співпраця ДФС в рамках реалізації проектів: Програми Офісу технічної допомоги Казначейства США для Державної фіскальної служби України та Консультативної місії Європейського союзу «Консультація заради довіри».

«Підвищення кваліфікації – безперервний процес, який забезпечує професійну компетентність, ефективність роботи органів ДФС з урахуванням кращих світових практик та вітчизняного досвіду», - наголосила Тетяна Пажитнова.

Роман Насіров підписав договір з Консультативною місією ЄС

Голова ДФС Роман Насіров та Голова Консультативної місії Європейського союзу з реформування сектору цивільної безпеки України Кястутіс Ланчінскас підписали договір про передачу ДФС обладнання у безповоротне користування.

Згідно з договором, фіскальній службі в якості міжнародної технічної допомоги буде передане обладнання для виявлення наркотичних засобів та прекурсорів.

Отримане обладнання ДФС використовуватиме відповідно до завдань проекту зі зміцнення спроможності ДФС у сфері виявлення нелегального переміщення наркотичних засобів та прекурсорів.

Під час зустрічі Голова ДФС відзначив важливість співробітництва ДФС та Консультативної місії Євросоюзу щодо вирішення проблемних питань забезпечення безпеки державних кордонів. «Ми маємо план щодо модернізації митниці, митних постів. Це стосується зокрема обладнання. Тому ми вдячні за допомогу, яку нам надає Консультативна місія Європейського союзу», - зазначив Роман Насіров.

Кястутіс Ланчінскас запевнив про готовність місії і надалі надавати підтримку ДФС, як шляхом консультацій, так і через забезпечення фіскальних органів необхідним обладнанням.

«З огляду на те, що економіка України все більше інтегрує в ЄС завдяки поглибленій та всеосяжній зоні вільної торгівлі (DCFTA), та зважаючи на зростання транскордонної торгівлі, все більш важливою стає активізації транскордонного співробітництва в спільній боротьбі з незаконним обігом наркотиків. Вживання наркотиків тягне за собою ряд додаткових проблем для суспільства, в тому числі розпад сім'ї, зростання злочинності і розповсюдження таких захворювань, як ВІЛ / СНІД. Ми пишаємося тим, що допомагаємо Україні у вирішенні цих проблем», - наголосив Кястутіс Ланчінскас.

Представники ДФС взяли участь у семінарі щодо застосування митних стандартів ЄС Customs Blueprints

У рамках інструменту TAIEX представники Департаменту кадрової політики та роботи з персоналом взяли участь у семінарі щодо застосування митних стандартів ЄС Customs Blueprints. Про це повідомила директор Департаменту кадрової політики та роботи з персоналом ДФС Тетяна Пажитнова.

Участь у семінарі також взяли представники Урядового офісу з питань європейської інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України, представники Європейської комісії, Місії EUBAM, проекту Twinning та TAIEX.

«Семінар було проведено для ознайомлення фахівців ДФС та інших державних органів з митними стандартами Customs Blueprints, заснованих на передовій практиці ЄС, а також їх використання під час здійснення митних реформ», – розповіла Тетяна Пажитнова.

Так, під час заходу розглядалися питання та проводились презентації щодо Митного Кодексу Європейського Союзу, мети та історії Customs Blueprints.

Учасники також ознайомилися з досвідом роботи з митними стандартами, основними напрямами підготовки національної митної стратегії з використання митних стандартів та вивчили практичні приклади їх застосування.

Роман Насіров: Наша головна мета – розширювати відносини з США

Головна мета фіскальної служби у рамках зовнішньоекономічної діяльності – розширення відносин з США, конкретними агенціями та бізнесом. Про це заявив Голова ДФС Роман Насіров в інтерв’ю інформаційному агентству «Укрінформ».

За його словами, найбільшим партнером ДФС у Сполучених Штатах є Міжнародний валютний фонд, зустріч з представниками якого відбулася нещодавно. Під час зустрічі обговорювалися основні питання стратегії співпраці на 2017 рік, а також заплановані заходи під час технічної місії, яка прибуде до ДФС у березні.

Крім того, партнерами керівник служби назвав Міністерство фінансів США, за участі експертів якого протягом 2015-2016 років відбулася велика кількість технічних місій, та Митно-прикордонну службу США, яка надавала рекомендації щодо роботи ДФС.

«Зараз ми намагаємось консолідувати всі пропозиції, які маємо від МВФ, Митно-прикордонної служби США, Місії Європейського Союзу, яка працює в Україні по митних питаннях, Всесвітньої митної організації, яка краще за всіх може сказати як працюють митниці в різних країнах світу. Ми намагаємось уже фіналізувати стратегію, яка буде діяти в наступний період», – зазначив Роман Насіров.

Він, зокрема, підкреслив, що з літа минулого року ДФС працює в рамках нової угоди з Митно-прикордонною службою США, яка передбачає, передусім, обмін інформацією та співпрацю між двома службами.

Важливим для розвитку української економіки очільник ДФС назвав і залучення американських інвесторів.

«Це вкрай важливо - не тільки чекати, коли американські бізнесмени прийдуть до нас, а фактично приїжджати, зустрічатися з головними компаніями, які інвестують в Україну. Це ще можливість поспілкуватися, поставити запитання одне одному та відповісти на них максимально повно, щоб мати зворотній зв'язок», – наголосив Роман Насіров.

У Дніпрі підприємство ухилилося від сплати до бюджету понад 12,7 млн. грн.

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у м. Дніпропетровській області викрили посадових осіб місцевого торгового підприємства, які ухилилися від сплати до бюджету понад 12,7 млн. грн., що є особливо великим розміром.

В рамках розслідування кримінального провадження за ч. 3 ст. 212 КК України було встановлено, що службові особи підприємства, яке займається неспеціалізованою оптовою торгівлею, в період з 2011 по 2014 р.р. занизили нормативну грошову оцінку двох земельних ділянок, розташованих у м. Дніпро, які перебували у користуванні на умовах оренди.

Таким чином фігуранти умисно ухилились від нарахування та сплати орендної плати за землю у сумі понад 12,7 млн. грн., чим завдали місцевому бюджету збитків в особливо великих розмірах.

Тривають слідчі дії.

Дніпровське підприємство-правопорушник відшкодувало державі майже 4 млн. грн. нанесених збитків

Завдяки заходам, вжитим співробітниками податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області, підприємство сплатило майже 4 млн. грн. податків, не сплачених у 2014-2015 р.р.

В рамках розслідування кримінального провадження за ч. 3 ст. 212 КК України було встановлено, що посадові особи одного із місцевих підприємств, використовуючи фіктивні компанії, у 2014-2015 р.р. умисно ухилилися від сплати майже 4 млн. грн. податків.

Працівниками податкової міліції області було вжито низку заходів, спрямованих на відшкодування нанесених державі збитків, за результатами яких суму заборгованості погашено в повному обсязі.

З 1 січня новий розмір добових

ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра інформує про зміни розміру добових для відряджень за кордон та в межах території України. У зв’язку із збільшенням до 3200 грн. мінімального розміру зарплати, Законом №1797 від 21.12.2016р. викладений в новій редакції пп.170.9.1 Податкового кодексу, яким відкоригований неоподаткований розмір добових.

Зокрема, з 01.01.2017р. до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.

Тобто, цьогоріч, не оподатковуватимуться добові витрати для відрядження на території України не більш як 320 грн. на день, а для відрядження за кордон — не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, в розрахунку за кожен такий день.

Для порівняння нагадаємо, що у 2016 році така сума добових становила 275,60 грн. (0,2 розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня 2016 р.), а для відряджень за кордон - не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження.

У січні громадяни Дніпропетровщини задекларували

понад 82 млн. грн. доходів

З початку 2017 року 1303 громадянина Дніпропетровської області задекларували 82,6 млн. грн. доходів, отриманих у минулому році. Про це повідомила заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ольга Маласай.

Доходи в сумі понад 1 млн. грн. задекларували 7 громадян, в яких сума задекларованого доходу склала 26,7 млн. грн., а сума ПДФО та військового збору до сплати – 234 тис. грн.

293 громадянина задекларували дохід у вигляді спадщини, 50 – від продажу (обміну) рухомого або нерухомого майна. Загальна сума отриманого доходу склала 47,1 млн. грн. та 6,6 млн. грн. відповідно.

У першому місяці 2017 року 202 мешканця Дніпропетровщини задекларували податкову знижку. Загальна сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету складає 360 тис. грн.

Нагадаємо, що останній день подання декларації про доходи, отримані громадянами у 2016 році – 3 травня 2017 року, а охочі реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2016 року можуть подати податкову декларацію до 31 грудня 2017 року.

Шановні громадяни,

кампанія декларування доходів, отриманих у 2016 році, триває!

Декларувати свої доходи – це конституційний обов’язок громадян (ч.2 ст.67 Конституції України).

Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), розподіляються на дві категорії:

- осіб, які зобов’язані подавати річну Декларацію;

- осіб, які мають право подати Декларацію добровільно у разі реалізації права на податкову знижку.

Форма Декларації, за якою здійснюється декларування доходів, отриманих фізичними особами – платниками податків у 2016 році, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.10.2016 за №1349/29479.

За вибором платника податків Декларації подаються за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів:

- особисто платником або уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису

Для подання Декларацій в електронній формі платнику податків потрібно:

- отримати електронний цифровий підпис (далі – ЕЦП), який безкоштовно видається Акредитованим центром сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Державної фіскальної служби України (далі – АЦСК ІДД ДФС);

- авторизуватися за допомогою особистого електронного ключа та розпочати роботу.

Детальну інформацію щодо порядку підготовки документів, необхідних для реєстрації та отримання послуг ЕЦП, можна переглянути на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС за посиланням http://acskidd.gov.ua/r_kor

Повідомляємо, що отримати безкоштовно ключі ЕЦП можна у пунктах реєстрації користувачів Акредитованого центру сертифікації ключів при ГУ ДФС у Дніпропетровській області управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДФС:

► у місті Дніпро за адресами:

- проспект Слобожанський, буд.95а, центр обслуговування платників, зала 3, кабінети 9 та 10;

- проспект Богдана Хмельницького, буд.25, вікна реєстрації користувачів ЕЦП №21 та №22;

► у місті Кривий Ріг за адресою проспект Героїв – підпільників, буд. 42, кабінет 112а.

Детальніше про режим роботи та контактні телефони пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС можна дізнатися у розділі «Контакти» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС за посиланням http://acskidd.gov.ua/contacts

Строк подання юридичними особами – власниками земельних ділянок податкової декларації плати за землю – 20 лютого

Згідно з п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п.286.3 ст.286 ПКУ).

Відповідно до п.286.4 ст.286 ПКУ за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, в якому відбулися такі зміни.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у підкатегорії 112.05 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Особливості справляння рентної плати за користування надрами у 2017 році

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України, керуючись нормами Законів України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791) та від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), які набрали чинності з 01.01.2017, у листі від 30.01.2017 №2071/7/99-99-12-03-04-17 (далі – лист ДФС №2071) надала рекомендації щодо особливостей справляння у 2017 році рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.

Зокрема, цими Законами внесено наступні зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині справляння рентної плати за користування надрами.

1. Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин визначено суб’єктів господарювання, які виконують роботи, проведення яких потребує отримання погодження Державної служби геології та надр України (далі – Держгеонадра) (п.п.1 п.108 розділу І Закону №1797).

2. До об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин віднесено обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої під час виконання робіт, що потребують погодження Держгеонадрами, у тому числі під час виконання робіт в акваторіях водних об’єктів (п.п.2 п.108 розділу І Закону №1797).

3. Виключено положення ПКУ, якими встановлювався порядок визначення фактичної ціни реалізації для руд чорних, кольорових та легувальних металів, урановмісних руд (п.п.3 п.108 розділу І Закону №1797).

4. Визначено, що при обчисленні вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за фактичною вартістю до витрат платника рентної плати за податковий (звітний) період не включаються витрати, пов’язані з операціями передпродажної підготовки, у тому числі пакуванням, фасуванням (бутелюванням) (абзац третій п.п.3 та п.п.4 п.108 розділу І Закону №1797).

5. Визначено, що при обчисленні вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за розрахунковою вартістю до витрат платника рентної плати за податковий (звітний) період не включаються витрати:

- пов’язані з операціями передпродажної підготовки, у тому числі пакуванням, фасуванням (бутелюванням) (абзац третій п.п.3 та п.п.4 п.108 розділу І Закону №1797);

- пов’язані із фасуванням (бутелюванням) (п.п.5 п.108 розділу І Закону №1797).

6. Виключено положення ПКУ, якими встановлювався порядок визначення та опублікування величини коригуючого коефіцієнта, яка повинна застосовуватися до ставок руд чорних, кольорових та легувальних металів, урановмісних руд (п.п.6 п.108 розділу І Закону №1797).

7. Уточнено, що у разі переоформлення спеціального дозволу на користування надрами, податкові декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються її платником, починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, в якому він його переоформив (п.п.6 п.108 розділу І Закону №1797).

8. У новій редакції викладено порядок справляння рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання угод про розподіл продукції (п.132 розділу І Закону №1797.

9. Змінено ставки рентної плати, визначені пунктом 252.20 статті 252 та пунктом 253.5 статті 253 ПКУ (пункти 17 та 18 розділу I Закону №1791).

Крім того, нагадуємо, що з 01.01.2017 ставка рентної плати за користування надрами для видобування газу природного, що використовується для потреб населення, видобутого з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів, становить 29% від вартості видобутих у податковому (звітному) періоді обсягів природного газу.

Лист №2071 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/rentni-plat/rentna-plata1/listi-/71177.html

Зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2017 році

Законами України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791) та №1795-VIII «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо підтримки літакобудівної галузі», а також від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797) до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) внесені зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, які набули чинності 01.01.2017.

Так, зокрема, уточнено та доповнено поняття, визначені статтею 14 ПКУ.

Законом №1797 внесено зміни до підпункту 14.1.11 п.14.1 ст.14 ПКУ щодо уточнення ознак безнадійної заборгованості та викладено у новій редакції підпункти «г» і «ґ» стосовно визначення заборгованості фізичних осіб, які відповідають ознакам безнадійної заборгованості, зокрема:

- конкретизовано, що не є безнадійною заборгованістю прощена кредитором заборгованість фізичних осіб, які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, і якщо період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їх заборгованості не перевищує три роки (п.п.«г» п.п.14.1.11 ст.14 Кодексу);

- зменшено з 50% до 25% встановленої на 1 січня звітного податкового року мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік) розмір заборгованості фізичних осіб, у межах якого заборгованість визнається безнадійною (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб) (п.п.«ґ» п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Крім того, Законом №1791 підпункт 14.1.11 п.14.1 ст.14 ПКУ доповнено визначенням безнадійної заборгованості банків, до якої може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за якими прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб:

- пов’язаних з таким кредитором;

- які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах;

- які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.

Законом №1797 до пункту 14.1 ст.14 ПКУ внесено зміни, якими уточнено:

- поняття деривативів та визначено, що стандартна (типова) форма деривативів затверджується Кабінетом Міністрів України (п.п.14.1.45 п.14.1 ст.14 ПКУ);

- що особами, які здійснюють виплату дивідендів, є не лише емітенти корпоративних прав, а й інші юридичні особи. Також розширено поняття платежів, прирівняних до дивідендів, та визначено, що для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини) (п.п.14.1.49 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Пункт 14.1 ст. 14 ПКУ доповнено новими поняттями:

- державні цінні папери – облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик та казначейські зобов’язання України, емітовані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику (п.п.14.1.44¹ п.14.1 ст.14 ПКУ).

- термін «нерезиденти, що мають офшорний статус» (нерезиденти, розташовані на території офшорних зон, крім нерезидентів, які надали платнику податку виписку з правоустановчих документів, легалізовану у встановленому законодавством порядку, що свідчить про звичайний (неофшорний) статус такого нерезидента) визначено у п.п.14.1.122¹, яким доповнено п.14.1 ст.14 ПКУ, та відповідно виключено з п.п.141.4.9 п.141.4 ст.141 розділу III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ. Отже, цей термін з 01.01.2017 використовується для цілей усього ПКУ, а не тільки для цілей розділу III ПКУ;

- дохід суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, та складові доходу від операцій з випуску та проведення лотерей визначено у новому п.п.14.1.271, яким доповнено п.14.1 ст.14 ПКУ.

З пункту 14.1 ст.14 ПКУ виключено поняття «нематеріальні активи», яке у редакції ПКУ до 01.01.2017 визначалось у п.п.14.1.120.

Більше роз’яснень про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2017 році надано Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) у листі від 08.02.2017 №2991/7/99-99-15-02-01-17, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/71214.html

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, –

деякі зміни до Податкового кодексу України

Законами України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791) та від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), які набрали чинності з 01.01.2017, внесено зміни, зокрема, у частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Так, змінами, внесеними до статті 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), передбачено, що ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування (підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПКУ).

Крім того, Законом №1791 встановлено, що з 1 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік згідно із Законом №1791 встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки, зокрема, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовуються з коефіцієнтом 0,5.

Разом з тим у 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання Закону №1791, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пунктів 4.1 та 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 ПКУ та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Відповідно до змін, внесених Законом №1797, доданим до пункту 38 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ підпунктом 38.6 визначено, що об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, що розташовані на території населених пунктів, на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 ПКУ у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію.

Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно із статтею 266 ПКУ вважаються надміру сплаченими грошовими зобов’язаннями та підлягають поверненню.

Реалізація пального: податкові зміни – 2017

Законами України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» та від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», які набрали чинності з 01.01.2017, внесені законодавчі зміни, зокрема, з акцизного податку.

Так, продаж пального в ємностях до 2 л не вважається реалізацією пального. Для цілей оподаткування акцизним податком внесено зміни до визначення терміну «реалізація пального», відповідно до яких реалізацією пального не вважаються операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального у споживчій тарі ємністю до 2 л (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (абзац другий п.п.14.1.212 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Таким чином, суб’єкти господарювання, які здійснюють реалізацію пального у споживчій тарі ємністю до 2 л (включно) (крім виробників такого пального), не є платниками акцизного податку з реалізації пального та на них не поширюються норми ПКУ щодо реєстрації як платників акцизного податку з реалізації пального, складання та реєстрації акцизних накладних, обов’язковості подання декларації акцизного податку.

Водночас підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено пунктом 20¹, відповідно до якого:

- до осіб, які реалізують пальне в ємностях до 2 л, не застосовуються штрафні санкції за здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку, передбачені п.117.3 ст.117 ПКУ, та штрафні санкції за порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, передбачені ст.120² ПКУ;

- зазначені штрафні санкції не застосовуються з дати виникнення зобов’язання щодо реєстрації суб’єкта господарювання платником акцизного податку з реалізації пального або реєстрації акцизних накладних, розрахунків коригування.

Змінами, внесеними до п.231.1 ст.231 ПКУ, уточнено випадки, в яких акцизні накладні обов’язково складаються платниками податку на обсяги пального, зокрема:

- використаного для власного споживання;

- реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених ст.229 ПКУ, якою передбачено нульову ставку акцизного податку залежно від напрямів використання підакцизних товарів.

Також встановлено обов’язок виробника пального у споживчій тарі ємністю до 2 л (включно) складати акцизну накладну на обсяги такого пального.

Для пального, яке відвантажується на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ:

- акцизні накладні можуть бути виписані в межах ліміту квот, встановлених Кабінетом Міністрів України для отримувачів такого пального (п.232.3 ст.232 ПКУ);

- у заявках на поповнення обсягу залишку пального сума акцизного податку не вказується, тобто для такого пального сума акцизного податку не є обов’язковим реквізитом такої заявки (п.п.«з» п.п.232.4.1 п.232.4 ст.232 ПКУ) і, відповідно, не потребує попереднього перерахування сума цього податку до бюджету.

Роздрібний акцизний податок з пального скасовано – акцизний податок з роздрібного продажу пального (0,042 євро за 1 л, який сплачувався до місцевих бюджетів за місцезнаходженням АЗС та/або АГЗС) перенесено до основної ставки акцизного податку, що сплачується виробниками та імпортерами.

Водночас на суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію пального та не є платниками акцизного податку з роздрібного продажу пального, продовжують поширюватися норми ПКУ щодо функціонування системи електронного адміністрування реалізації пального (крім тих, які реалізують тільки пальне у ємностях до 2 л). Такі суб’єкти господарювання не заповнюють розділ ІІ додатка 6 до декларації акцизного податку «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів».

Звертаємо увагу, що зазначені норми поширюються лише на операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального, здійснені після 01.01.2017.

Щодо індексації у 2017 році нормативної грошової оцінки землі

для платників єдиного податку 4 групи

Міністерство фінансів України у листі від 19.01.2017 №31-11150-09-10/1342 (далі – лист №31) повідомило про індексацію у 2017 році нормативної грошової оцінки землі для платників єдиного податку 4 групи у зв’язку зі змінами податкового законодавства, які набули чинності з 01.01.2017 відповідно до Закону України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році».

Пунктом 292¹.2 статті 292¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базою оподаткування єдиним податком для платників 4 групи (сільськогосподарських товаровиробників) є нормативна грошова оцінка 1 га сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ.

Статтею 289 ПКУ визначається загальний порядок індексації нормативної грошової оцінки земель в цілях застосування податкового законодавства, а саме: передбачено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель визначається виходячи із значення індексу споживчих цін за попередній рік.

За інформацією Державної служби статистики України індекс споживчих цін за 2016 рік становив 112,4 %.

Підрозділами 6 та 8 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ встановлені особливості справляння плати за землю та єдиного податку відповідно.

Так, з 01.01.2017 при розрахунку плати за землю враховуються наступні особливості:

1) індекс споживчих цін за 2015 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів), застосовується із значенням 120 відсотків (пункт 6 підрозділу 6 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ);

2) індекс споживчих цін за 2016 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням (пункт 8 підрозділу 6 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ з урахуванням змін з 01.01.2017):

- для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) – 100 %;

- для земель несільськогосподарського призначення – 106 %.

Разом з тим, пунктом 5 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено особливості індексації нормативної грошової оцінки земель з метою нарахування єдиного податку. Зокрема, встановлено, що індекс споживчих цін за 2015 рік, що використовується для визначення величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) для цілей оподаткування єдиним податком 4-ої групи, застосовується із значенням 100 %.

Враховуючи, що ПКУ не встановлено інших особливостей визначення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі з метою оподаткування єдиним податком для платників 4 групи, з 01.01.2017 при нарахуванні єдиного податку платникам 4-ої групи коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі доцільно визначати з урахуванням таких значень індексів споживчих цін:

- за 2015 рік – 100 %;

- за 2016 рік – 112,4 %.

Лист №31 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/71093.html

Проведено засідання «круглого столу»

на тему: «Спрощення процедур торгівлі та сприяння експорту»

Днями Дніпропетровською торгово-промисловою палатою в рамках проекту «Діалог зі сприяння торгівлі», який реалізується за підтримки Європейського Союзу, проведено засідання «круглого столу», присвячене питанням спрощення процедур торгівлі та сприяння експорту, механізму роботи «Єдиного вікна» на митниці.

У засіданні приймали участь заступник начальника Дніпропетровської митниці ДФС Ігор Диба та начальник управління організації роботи Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області Манушак Осипова.

У рамках засідання обговорювались питання, які виникають у суб’єктів господарювання при здійсненні господарської діяльності, зокрема, механізму «Єдиного вікна» на митниці: його стану, проблемам, перспективам та шляхам вдосконалення.

Крім того, Манушак Осипова доповіла про роботу фіскальних органів області, забезпечення надходжень до бюджетів усіх рівнів, а також відповіла на низку питань щодо податкового законодавства.

Декларування доходів, одержаних в іноземній валюті

Порядок оподаткування іноземних доходів регламентується пунктом 170.11 статті 170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Так, відповідно до п.п.170.11.1 п.170.11 ст.170 ПКУ, сума іноземних доходів включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та сплатити з одержаних доходів податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Доходи, одержані в іноземній валюті, перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діяв на момент нарахування (отримання) таких доходів (п.164.4 ст.164 ПКУ).

Суми податку на доходи, отримані з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні.

Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

У разі відсутності у платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до статті 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання Декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами (п.п.170.11.2 п.170.11 ст.170 ПКУ).

Сума податку з іноземного доходу платника податків – резидента, сплаченого за межами України протягом податкового (звітного) періоду, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податків відповідно до законодавства України (п.п.170.11.4 п.170.11 ст.170 ПКУ).

Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань платника такі податки, сплачені в інших країнах (п.п.170.11.3 п.170.11 ст.170 ПКУ):

- податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

- поштові податки;

- податки на реалізацію (продаж);

- інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

У Декларації за 2016 рік громадяни відображають суму отриманого доходу за звітний рік і визначають податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військового збору за ставкою 1,5%.

Підтримка агропромислового комплексу

Відповідно до Закону України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791), який набрав чинності 1 січня 2017 року, внесено зміни до Податкового кодексу України та Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», направлені, зокрема, на підтримку підприємств агропромислового комплексу, а саме:

► передбачено надання бюджетних дотацій сільськогосподарським товаровиробникам, внесених до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України»;

► передбачено, що з 1 січня 2018 року розподіл бюджетної дотації здійснюється у сумі, не більше ніж 150 мільйонів гривень на одного сільськогосподарського товаровиробника на рік з урахуванням пов’язаних з таким товаровиробником осіб;

► передбачено подання сільськогосподарськими товаровиробниками, внесених до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», додатку до податкової декларації з ПДВ, у якому такі сільськогосподарські товаровиробники зазначатимуть розрахунок податкових зобов’язань позитивної різниці між сумою податкових зобов’язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду з цього податку за результатами діяльності за операціями, визначеними статтею 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», а також розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців);

► доповнено функції контролюючих органів по формуванню та веденню Реєстру отримувачів бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції.

Зміни, внесені з 01.01.2017, для платників єдиного податку

Законами України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» та від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», які набрали чинності з 01.01.2017, крім окремих норм, внесено зміни до податкового законодавства, зокрема, у частині спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Основними змінами в оподаткуванні платників єдиного податку, внесеними з 01.01.2017 є:

• встановлення ставки єдиного податку для платників першої групи у відсотках до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (до внесених змін ставка встановлювалась до розміру мінімальної заробітної плати), для платників другої групи залишена діюча прив’язка до розміру мінімальної заробітної плати;

• на 15% підвищено ставки єдиного податку для платників четвертої групи;

• до бази оподаткування єдиним податком для платників четвертої групи застосовується коефіцієнт 1,124;

• скасовано обмеження для перебування на спрощеній системі оподаткування, як платники єдиного податку четвертої групи, для суб’єктів господарювання, які провадять діяльність з виробництва електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25% доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання);

• при розрахунку загальної кількості найманих осіб у фізичної особи – підприємця, який є платником єдиного податку, не враховуватимуться працівників, які призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

• уточнено, що останнім податковим періодом платника єдиного податку, який припиняє свою підприємницьку діяльність, та відповідно останнім періодом, за який він повинен сплатити єдиний податок, вважається той податковий період, в якому контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності;

• встановлено обов’язок використання реєстраторів розрахункових операцій при реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

• земельні ділянки, розташовані на території населених пунктів, на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та які перебувають у власності та/або користуванні платників єдиного податку четвертої групи, не є об’єктом оподаткування єдиним податком у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію;

• з 1 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки єдиного податку для платників першої групи застосовуються з коефіцієнтом 0,5.