Про порушення строків зарахування податків і зборів до бюджету

Державна фіскальна служба України з метою упорядкування ситуації щодо відповідальності платників податків за порушення строків зарахування податків і зборів до бюджетів у зв’язку із збоями у роботі фінансових установ повідомила наступне.

Статтею 55 Закону України від 07.12.2000 №2121-III «Про банки і банківську діяльність» визначено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до п.129.6 ст.129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України від 05.04.2001 №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі – Закон №2346), з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених ПКУ, а також несе іншу відповідальність, встановлену ПКУ, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Поряд з цим, п.129.7 ст.129 ПКУ визначено, що не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

Пунктом 1.24 статті 1 Закону №2346 визначено, що переказ коштів (далі – переказ) – рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Відповідно до п.30.1 ст.30 Закону №2346 переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Зважаючи на вищевикладене, банк несе відповідальність за своєчасне виконання платіжних доручень клієнтів на перерахування податків, зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів.

У ситуації, коли при достатній наявності грошових коштів на банківському рахунку, відкритому у фінансовій установі, в якій введено тимчасову адміністрацію і рух по поточних рахунках призупинено на невизначений термін, підприємство не може ними скористатися для сплати податків і зборів, платнику податків необхідно надати контролюючому органу підтверджуючі документи, що вказані обставини щодо неперерахування податків і зборів до бюджету виникли з вини банку. Такими документами, зокрема, але не виключно, можуть бути листи-звернення до адміністрації банку з проханням перерахувати податки, платіжні доручення оформлені в паперовому вигляді тощо.

Водночас, слід зазначити, що податковий борг платника податків, який виник з вини банку, залишається за таким платником і підлягає перерахуванню ним до бюджету.

Тобто, незважаючи на причину несплати податкових зобов’язань, зокрема, у разі порушення банком строків виконання або невиконання доручень клієнтів на переказ коштів, платник податків не звільняється від обов’язку сплатити основну суму податкового зобов’язання або податкового боргу, а податковий орган, відповідно, від стягнення такого податкового боргу та/або від зарахування платежів, здійснених через установи інших банків, у передбаченій пунктом 87.9 статті 87 ПКУ черговості погашення податкових зобов’язань та податкового боргу.

Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 87.1 статті 87 ПКУ джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг) майна, випуску цінних паперів, зокрема, корпоративних прав, отримані як позика (кредит) та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Погашення податкового боргу – зміни у 2017 році

Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до глави 9 розділу II Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яка регламентує правила погашення податкового боргу платників податків.

Законом №1797, зокрема:

• збільшено суму податкового боргу, менше якої право податкової застави не застосовується: пунктом 89.2 статті 89 ПКУ передбачено, що право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

• доповнені обставини, коли арешт майна може бути застосовано, а саме, якщо платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки) (додано п.п.94.2.8 до п.94.2 ст.94 ПКУ);

• змінено норму пункту 95.5 статті 95 ПКУ про стягнення грошових коштів з рахунків платників податків, яким передбачено, що у разі, якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов’язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені ПКУ строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови, якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань.

У таких випадках:

- рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов’язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;

- рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.

Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

• змінено порядок надання розстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу: пунктом 100.11 статті 100 ПКУ визначено, що розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором.

Якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови:

- передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов’язання, - у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань;

- перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу, - у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу.

Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення.

Посадові особи приватного підприємства намагались привласнити 3,8 млн. грн. державних коштів

Управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Дніпропетровській області встановлено, що посадові особи приватного підприємства, за результатами тендерних торгів, уклало договір з державною установою на виконання робіт з ремонту дорожнього покриття. Однак фактично роботи не проводилися, а було складено неправдивий акт виконаних робіт на загальну суму 3,8 млн. грн. Внаслідок цього незаконно отримані державні грошові кошти надійшли на розрахунковий рахунок приватного підприємства.

У подальшому, для легалізації незаконно отриманих доходів, посадові особи приватного підприємства перерахували отримані кошти як переуступку боргу на рахунок фіктивного підприємства, з яким не здійснювали фінансово-господарських взаємовідносин.

За вказаними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочинів, передбачених ст..ст. 191, 364, 366, 209 КК України.

Здійснюється кримінальне провадження.

З 1 січня 2017 року розширився перелік товарів, при реалізації яких обов’язково необхідно використання РРО

Фіскальними органами Дніпропетровської області на сьогодні зареєстровано близько 23 тисяч реєстраторів розрахункових операцій. Про це на прес-конференції у інформаційному агентстві «Мост-Днепр» повідомив фахівець відділу фактичних перевірок контролю за безготівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Геннадій Мажаєв. Він повідомив, що 20 грудня 2016 року прийнято Закон України №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», яким, зокрема, передбачається обов’язкове використання РРО реалізаторами складної побутової техніки, що підлягає гарантійному ремонту.

«Це непродовольчі товари широкого вжитку, прибори, машини та устаткування, що складаються з вузлів, блоків, комплектуючих, а також мають технічні характеристики та супроводжуються технічною документацією із встановленим гарантійним строком» - роз’яснив Геннадій Мажаєв. Перелік продукції, що підпадає під дію цього закону буде сформовано і затверджено Кабінетом Міністрів України до 1 березня 2017 року.

На сьогодні, до таких товарів відносяться: побутова радіоелектронна апаратура, електрощитові машини і прибори, комп’ютери, засоби зв’язку, прибори складної механіки (в тому числі годинники і секундоміри), музикальні інструменти, товари для спорту, зброя та інше. Завдяки обов’язковому використанню РРО при реалізації таких товарів збільшиться захист споживачів такої техніки за рахунок гарантування якості, зменшиться ринок контрафактної та контрабандної продукції і, відповідно, зростуть надходження до бюджету.

У січні платники Дніпропетровщини перерахували до бюджетів усіх рівнів 4,45 млрд. грн. податкових і митних платежів та 1,15 млрд. грн. ЄСВ

У першому місяці 2017 року органами ДФС Дніпропетровської області забезпечено надходження у бюджети усіх рівнів (без урахуванням ЄСВ) 4 млрд. 451,1 млн. грн., що на 1 млрд. 282,7 млн. грн. більше, ніж у січні 2016 року. Про це проінформувала виконуюча обов’язки начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Так, до Державного бюджету впродовж січня 2017 року спрямовано 3 млрд. 191,7 млн. грн., що на 849,9 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період 2016 року.

Січневі надходження поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону склали 1 млрд. 259,4 млн. грн. Це на 432,8 млн. грн. більше фактичних надходжень за підсумками січня 2016 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку року зібрано 1 млрд. 148,6 млн. грн.

Кампанія декларування доходів, отриманих громадянами у 2016 році, розпочалася!

З початку 2017 року розпочалася кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2016 році.

Свідоме декларування доходів та сплата податків – вірний шлях до побудови європейського суспільства.

Декларування доходів – це виконання громадянами свого конституційного обов’язку, індивідуальний внесок у добробут держави та реалізація права громадян на податкову знижку.

Обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) у платників податків виникає:

- при отриманні доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи*). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування чи отримання у дарунок майна не від членів сім’ї першого ступеня споріднення** тощо;

- при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, операції з інвестиційними активами;

- при отриманні іноземних доходів;

- в інших випадках, передбачених законодавством, зокрема, при отриманні у власність майна за рішенням суду.

*Звертаємо увагу, що самозайнята особа це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності (п.п.14.1.226 п.14.1 ст.14 ПКУ).

**Відповідно до підпункту 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 ПКУ членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

Про звітування та сплату екологічного податку

Статтею 250 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для екологічного податку визначено базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу.

Платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1052/27497 (далі – Декларація), та відповідно до пункту 250.2 статті 250 ПКУ подають їх до контролюючих органів протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, і сплачують екологічний податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:

- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;

- за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.

Таким чином, граничними термінами подання податкових Декларацій та сплати податкових зобов’язань з екологічного податку вважаються:

- за 4-й квартал 2016 року – 9 лютого та 17 лютого 2017 року відповідно;

- за 1-й квартал 2017 року – 10 травня та 19 травня 2017 року відповідно;

- за 2-й квартал 2017 року – 9 серпня та 18 серпня 2017 року відповідно;

- за 3-й квартал 2017 року – 9 листопада та 17 листопада 2017 року відповідно;

- за 4-й квартал 2017 року – 9 лютого та 19 лютого 2018 року відповідно.

Якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву довільної форми про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати Декларації відповідно до вимог ПКУ.

Вартість дарунків, які з 01.01.2017 не оподатковуються ПДФО

Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791), який набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині адміністрування податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).

Так, зокрема, уточнена вартість дарунків, які не підлягають оподаткуванню відповідно до підпункту 165.1.39 пункту 165.1 статті 165 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ.

Вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у разі, якщо їх вартість не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Нагадуємо, що мінімальна заробітна плата, встановлена Законом України від 21.12.2016 №1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік», у 2017 році складає 3200 гривень.

До прийняття змін не підлягала оподаткуванню ПДФО вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) за умови, якщо їх вартість не перевищувала 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Перехід від’ємного ПДВ до правонаступника у разі реорганізації

Законом України від 21.12.2016 №1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності з 01.01.2017, зокрема, статтю 198 «Податковий кредит» розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим пунктом 198.7.

Цим пунктом ПКУ передбачено, що сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом:

- приєднання, злиття, перетворення, - підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства;

- поділу, виділення, - підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства.

Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу

Сергій Мартинов: У минулому році 189 корупціонерів отримали оголошення про підозру у вчиненні кримінальних злочинів

Протягом минулого року працівники ДФС, причетні до корупційних дій, отримали 189 оголошень про підозру. Крім цього, судами винесено 32 обвинувальних вироки, 6 працівників служби засуджено до позбавлення волі. Про це заявив заступник начальника Головного управління внутрішньої безпеки – начальник організаційного управління ДФС Сергій Мартинов в ефірі передачі «ОбозревательLIVE».

Водночас, як розповів посадовець, минулого року під час дослідження, яке проводила Американська Торгова Палата щодо проблем, з якими американські компанії стикаються у своїй роботі, фіскальні органи в переліку найбільш корумпованих окремо взагалі не фігурували.

«Тому навряд чи можна стверджувати, що ДФС найбільш корумпована, але у той же час результати нашої роботи свідчать, що це негативне явище існує і нам потрібно докласти багато зусиль для зведення його до мінімуму», – підкреслив Сергій Мартинов.

Головне управління внутрішньої безпеки ДФС для правильного розподілу ресурсів у напрямі боротьби з корупцією також проводить опитування серед платників податків. Так, за останні півтора року проведено 3 масштабних опитування, результати яких свідчать, що представники бізнесу все ж таки менше стикаються з корупцією в органах ДФС.

Велику увагу в ДФС приділяють і профілактиці та упередженню корупційних проявів.

«Навіть якщо ми не посадили корупціонера, але він відмовився від своїх протиправних намірів, це вже непогано. Необхідно створювати такі умови, в яких ці протиправні дії стануть неможливими», – зазначив Сергій Мартинов.

Для упередження корупційних проявів в ДФС розробили інформаційні постери, в яких викладені правила, що робити платникам податків у разі протиправних дій співробітників ДФС, а також алгоритм дій співробітників фіскальних органів у разі пропонування їм неправомірної вигоди або спроб залучення до корупційних дій.

Постери будуть розміщені у центрах обслуговування платників податків, митницях, податкових інспекціях. Крім того, на окремому постері зазначено телефон гарячої лінії «Пульс», яка працює цілодобово.

«На цій лінії працюють досвідчені співробітники, які знають, як правильно оформити заяву, поставити необхідні додаткові запитання. Отримана інформація одразу передається на відпрацювання, всі факти перевіряються. Максимальний строк відпрацювання таких звернень – 10 днів. Однак реакція на всі звернення буде обов’язковою», – наголосив Сергій Мартинов.

Про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель

Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» до підрозділу 6 «Особливості справляння плати за землю» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) додано пункт 8.

Відповідно до зазначеного пункту ПКУ встановлено, що індекс споживчих цін за 2016 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням:

- для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) - 100%;

- для земель несільськогосподарського призначення - 106%.

На виконання пункту 289.3 статті 289 ПКУ Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі – Держгеокадастр) повідомила, що значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) за 2016 рік становить 1,0; для земель несільськогосподарського призначення – 1,06.

Також Держгеокадастром було повідомлено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік – 1,703; 1997 рік – 1,059; 1998 рік – 1,006; 1999 рік – 1,127; 2000 рік – 1,182; 2001 рік – 1,02; 2005 рік – 1,035; 2007 рік – 1,028; 2008 рік – 1,152; 2009 рік – 1,059; 2010 рік – 1,0; 2011 рік – 1,0; 2012 рік – 1,0; 2013 рік – 1,0; 2014 рік – 1,249; 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження). Нормативна грошова оцінка земель за 2002 рік, 2003 рік, 2004 рік та 2006 рік не індексувалася.

Терміни звітування та сплати податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води

Платники рентної плати за спеціальне використання води (далі – Плата) обчислюють суму Плати наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формами, затвердженими наказами Міністерства фінансів України:

- від 17.08.2015 №719, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496, – за 4-й квартал 2016 року;

- від 07.11.2016 №927, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.11.2016 за №1539/29669, – за 1-й – 4-й квартали 2017 року.

Відповідно до підпункту 257.3.4 пункту 257.3 статті 257 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкові декларації Плати подаються платниками Плати контролюючим органам за місцем податкової реєстрації.

З метою забезпечення єдиного підходу до здійснення обліку платників Плати та подання податкової звітності з Плати, положення підпункту 257.3.4 пункту 257.3 статті 257 ПКУ у частині подання платником Плати податкової звітності необхідно застосовувати з урахуванням пункту 63.3 статті 63 ПКУ, а саме: за неосновним місцем обліку – місцезнаходженням водних об’єктів або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність з використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об’єктів.

Граничними термінами подання податкової звітності та сплати податкових зобов’язань з Плати є:

- за 4-й квартал 2016 року: 9 лютого та 17 лютого 2017 року відповідно;

- за 1-й квартал 2017 року: 10 травня та 19 травня 2017 року відповідно;

- за 2-й квартал 2017 року: 9 серпня та 19 серпня 2017 року відповідно;

- за 3-й квартал 2017 року: 9 листопада та 17 листопада 2017 року відповідно;

- за 4-й квартал 2017 року: 9 лютого та 19 лютого 2018 року відповідно.

Кампанія декларування доходів, отриманих громадянами у 2016 році триває: способи надання декларації про майновий стан і доходи

Відповідно до пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) подається за вибором платника податків, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової звітності в електронній формі, – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк (п.49.5 ст.49 ПКУ).

Крім того, слід зазначити, що обов’язок щодо заповнення та подання Декларації від імені платника податку покладається на таких осіб:

- батьків (усиновителів), опікуна або піклувальника – щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;

- спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) – щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником податку, який помер;

- державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника податку, визначеного в установленому порядку банкрутом.

«Гаряча лінія» начальника відділу реєстрації користувачів при Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДФС Юрія Ткача

Питання 1. Доброго дня. Які послуги надає Акредитований центр сертифікації ключів ІДД?

Відповідь. Добрий день. Акредитований центр сертифікації ключів Інформаційно – довідкового департаменту надає наступні послуги :

- реєстрація заявників;

- надання у користування надійних засобів ЕЦП;

- допомога при генерації відкритих та особистих ключів;

- обслуговування посилених сертифікатів ключів заявника (сертифікація відкритих ключів заявників, розповсюдження та зберігання посилених сертифікатів ключів, управління статусом посилених сертифікатів ключів та розповсюдження інформації про статус сертифікатів ключів);

- надання послуг фіксування часу;

- консультативні послуги за зверненнями підписувачів.

Питання 2. Скажіть, будь ласка, чи можна згенерувати ключі електронного цифрового підпису для директора та печатки на один флеш - носій?

Відповідь. Ні. Для кожного ключа електронного цифрового підпису потрібен окремий носій (флеш-носій, CD/DVD - диск).

Питання 3. Хочу запитати. Де можна отримати форми заяв для блокування, скасування та поновлення посиленого сертифіката відкритого ключа?

Відповідь. Форми заяв на блокування, скасування та поновлення посиленого сертифіката відкритого ключа знаходяться на веб - сайті Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту (далі – АЦСК ІДД) www.acskidd.gov.ua в розділах «Форми документів» та «Блокування, поновлення, скасування сертифікатів».

Блокування посиленого сертифіката можна здійснити у телефонному режимі. Заява в усній формі подається заявником (підписувачем) до АЦСК ІДД засобами телефонного зв’язку за номером (044) 284-00-10, при цьому заявник повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:

ідентифікаційні дані власника сертифіката;

реєстраційний номер сертифіката ключа;

ключову фразу голосової автентифікації.

Письмова заява на блокування посиленого сертифіката подається до АЦСК ІДД або до відокремленого пункту реєстрації користувачів за встановленою формою та засвідчується власноручним підписом заявника (підписувача). У разі якщо власником сертифіката є юридична особа, підпис уповноваженого представника юридичної особи засвідчується печаткою.

Питання 4. В мене таке питання: Яким чином можна перевірити наявність особистого ключа ЕЦП на носії?

Відповідь. Для перевірки наявності особистого ключа електронного цифрового підпису на носії необхідно включити функцію перегляду прихованих файлів. Результатом перевірки є відображення файлу «Key-6.dat».

При цьому для належної роботи особистого ключа електронного цифрового підпису змінювати ім’я зазначеного файлу забороняється.

Питання 5. Яким чином укласти договір «Про визнання електронних документів» з органом ДФС в електронному вигляді?

Відповідь. Для укладення договору «Про визнання електронних документів» з органом ДФС в електронному вигляді можуть бути використані безкоштовні програми та он - лайн сервіси, надані компаніями-учасниками Меморандуму щодо поліпшення процесу подання звітності, впровадження електронних сервісів та розвитку електронного документообігу, які доступні у розділі «Програмне забезпечення» інформаційного ресурсу АЦСК ІДД за посиланням http://acskidd.gov.ua.

Питання 6. Як завантажити власний посилений сертифікат відкритого ключа?

Відповідь. Посилені сертифікати відкритих ключів необхідно завантажити на персональний комп’ютер користувача з розділу «Пошук сертифікатів» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД (www.acskidd.gov.ua) використовуючи поля «Код ЄДРПОУ»/«Код платника податків». Сертифікати зазвичай зберігаються у каталозі «MyCertificatesandCRLs» локального диску «С:», або можна обрати для цього інший каталог, який у подальшому буде використовуватись в якості файлового сховища.

Питання 7. Які дії платника, якщо при підписанні документу виникає помилка «Невірний пароль або ключ пошкоджено»?

Відповідь. Необхідно перевірити:

- який ключ ЕЦП використовується першим (вірна послідовність підписів для податкової звітності: бухгалтер-директор-електронна печатка);

- правильність введення паролю, а саме: регістр вводу паролю, мову клавіатури тощо (створений пароль може містити особливі символи);

- чи набраний пароль відповідає ключу, якій використовується (наприклад, пароль до ключа бухгалтера використовується тільки з ключем бухгалтера);

- чи змінювалось ім’я файлу особистого ключа.

Якщо жодна з рекомендацій не допомогла вирішити проблему, необхідно: звернутися до представництва АЦСК ІДД, в якому були отримані послуги ЕЦП, подати заяву на скасування посиленого сертифіката, згенерувати новий особистий ключ та отримати відповідні йому посилені сертифікати.

Податковий календар на 9 лютого 2017 року

9 лютого, четвер,

останній день подання:

- звіту про суми податкових пільг за 4-й квартал 2016 року;

- податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік платниками, в яких податковий період дорівнює календарному кварталу;

- розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності (державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями), за 2016 рік;

- розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності, за 2016 рік платниками, в яких податковий період дорівнює календарному кварталу;

- розрахунку податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7, за 2016 рік платниками, в яких податковий період дорівнює календарному кварталу;

- фінансової звітності за 2016 рік до органів ДФС платниками податку на прибуток, в яких звітний період дорівнює календарному кварталу;

- декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України, у т. ч. спільному підприємству з іноземними інвестиціями, і знаходяться за її межами, за 4-й квартал 2016 року;

- податкової декларації з ПДВ за 4-й квартал 2016 року платниками, в яких податковий період дорівнює календарному кварталу;

- заяви про вибір квартального звітного (податкового) періоду з ПДВ у 2017 році;

- податкової декларації про майновий стан і доходи, отримані фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, за 2016 рік;

- податкової декларації платника єдиного податку – юридичної особи за 2016 рік платниками, віднесеними до 3 групи;

- податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за 2016 рік платниками, віднесеними до 3 групи;

- податкової декларації з рентної плати за 4-й квартал 2016 року з розрахунком:

• рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;

• рентної плати за спеціальне використання води;

• рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини;

• рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

- податкової декларації екологічного податку за 4-й квартал 2016 року;

- податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів за 2016 рік;

- податкової декларації з туристичного збору за 2016 рік;

- податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 4-й квартал 2016 року (форма №1ДФ);

- звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування за себе, за 2016 рік (форма №Д5 (річна));

- звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту за січень 2017 року (форма №1-РС);

- звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за січень 2017 року (форма №2-РС);

- звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за січень 2017 року (форма № 3-РС);

- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за січень 2017 року (форма №1-ОА);

- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі за січень 2017 року (форма №1-ОТ);

останній день сплати

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичними особами – підприємцями (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування) за 2016 рік.

Актуально для фізичних осіб – підприємців, які декларують доходи за 2016 рік

Декларування доходів, отриманих фізичними особами – платниками податків у 2016 році, здійснюється за новою формою податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.10.2016 за №1349/29479).

У рядку 8 розділу І Декларації платник податків самостійно визначає категорію, до якої слід віднести платника, а саме:

- громадянин;

- особа, яка провадить незалежну професійну діяльність;

- підприємець (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування).

Фізичні особи – підприємці, які протягом року отримують дохід виключно від підприємницької діяльності (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), вказують категорію платника проставляючи позначку «Х» у клітинці «підприємець».

Граничний термін подання Декларації для таких підприємців 9 лютого 2017 року, а термін сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 17 лютого 2017 року.

Фізичні особи – підприємці, які протягом року отримали дохід від підприємницької діяльності (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) та інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, як громадяни(дохід від надання майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм); інвестиційний прибуток; дохід від успадкованого чи отриманого у дарунок майна і т.д.), вказують категорію платника проставляючи позначку «Х» у клітинці «підприємець».

Граничний термін подання Декларації для таких підприємців 9 лютого 2017 року, а термін сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 17 лютого 2017 року.

Фізичні особи – підприємці, які протягом року здійснили перехід зі спрощеної системи оподаткування та отримали дохід виключно від підприємницької діяльності, вказують категорію платника проставляючи позначку «Х» у клітинці «підприємець».

Граничний термін подання Декларації для таких підприємців 9 лютого 2017 року, а термін сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 17 лютого 2017 року.

Платники податку – фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність та одночасно здійснюють підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування, вказують категорію платника проставляючи позначку «Х» у клітинці «підприємець».

Граничний термін подання Декларації для таких осіб 9 лютого 2017 року, а термін сплати податку на доходи фізичних осібта військового збору – 17 лютого 2017 року.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 49.20 статті 49 Податкового кодексу України).

Звертаємо увагу, що перенесення останнього дня сплати податкового зобов’язання, якщо останній день сплати припадає на вихідний або святковий день, чинним законодавством не передбачено.

У 2017 році посилені вимоги до податкової звітності та обов’язку подання фінансової звітності

Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), який набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, у частині податкової звітності.

Відповідно до змін, внесених Законом №1797до п.46.1 ст.46 ПКУ, поняття податкової декларації, розрахунку, звіту поширено на документи, в яких відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору.

У новій редакції пункту 46.2 статті 46 ПКУ визначено, що фінансова звітність, яка складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід’ємною частиною.

Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 ПКУ, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені пунктом 133.4 статті 133 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організаціїза формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, звітують у разі порушень пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу), та річну фінансову звітність.

Про адміністрування у 2017 році екологічного податку

Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зокрема, пунктами 12 – 16 розділу І Закону №1791, які набрали чинності з 01.01.2017, викладені у нових розмірах і порівняно з діючими у 2016 році збільшені на 12% ставки екологічного податку, що визначені:

- пунктами 243.1 – 243.4 статті 243 ПКУ, а саме:

• за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, визначених у п.243.1 ст.243 ПКУ;

• за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 статті 243 та на які встановлено клас небезпечності;

• за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до п.243.1 ст.243 ПКУ, та на які не встановлено клас небезпечності (крім двоокису вуглецю);

• за викиди двоокису вуглецю;

- пунктами 245.1 і 245.2 статті 245 ПКУ за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти;

- пунктами 246.1 і 246.2 статті 246 ПКУ за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах;

- пунктом 247.1 статті 247 ПКУ за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені)

- пунктом 248.1 статті 248 ПКУ за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Збільшені ставки повинні застосовуватися платниками екологічного податку при обрахуванні податкових зобов’язань за перелічені вище об’єкти оподаткування, що виникли з 1 січня 2017 року.

«Акциз-2017»: у Дніпрі ліквідовано 28 незаконних АГЗС

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області ліквідували мережу незаконних заправок на території м. Дніпро.

В рамках проведення операції «Акциз-2017» та розслідування кримінального провадження за ч. 1 ст. 204 КК України було встановлено, що на території міста незаконно діють автогазозаправні станції, які реалізовують скраплений газ без державної реєстрації як платника акцизного податку, без його декларування та сплати, без застосування РРО та без відповідних дозвільних документів.

На підставі ухвал суду проведено 28 оглядів за адресами розташування АГЗС, за результатами яких вилучено 57,3 м3 скрапленого газу пропан-бутан орієнтовною вартістю 702 тис. грн. та обладнання на 5,65 млн. грн. Загальна орієнтовна вартість вилучених ТМЦ становить майже 6,4 млн. грн.

Тривають слідчі дії.