До уваги посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування!

Повідомляємо, що відповідно до Закону України від 14 жовтня 2014 року №1700-VII «Про запобігання корупції» починаючи з січня 2017 року особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня поточного року подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Для подання декларації за минулий рік суб’єкт декларування має використовувати особистий ключ електронного цифрового підпису (ЕЦП), отриманий для виконання своїх службових обов’язків. Разом з цим, особи, які припинили діяльність пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування протягом звітного року, отримують послуги ЕЦП як фізичні особи, а не як посадові особи органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації державної форми власності.

Таким чином, для безперешкодного та комфортного отримання послуг ЕЦП просимо не відкладати візит до представництв Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС на кінець звітного періоду.

Додатково повідомляємо, що для початку заповнення вказаної декларації необхідно перейти на веб-портал НАЗК (https://portal.nazk.gov.ua/login) та авторизуватись за допомогою особистого ключа ЕЦП (файл Key-6.dat) та ввести актуальну адресу електронної поштової скриньки (бажано використовувати поштові скриньки доменних зон «ua», «net» або «com»). Детальну інформацію щодо порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування можна переглянути на веб-сайті НАЗК https://nazk.gov.ua.

Довідка щодо заповнення декларацій: (044) 200-08-29, (044) 200-06-88.

Технічна допомога: [email protected].

Протягом 2016 року на ДФС України «Пульс» звернулося 196 мешканців Дніпропетровщини

В минулому році на антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» надійшло 196 звернень від платників податків та громадян Дніпропетровської області, що на 503 звернення менше, ніж у 2015 році.

Розгляд всіх звернень завершено, про вжиті заходи проінформовано заявників у встановлені законодавством терміни.

Майже половина звернень суб’єктів господарювання та громадян (86) стосувались питань, які виникають під час подання звітності та реєстрації накладних.

Крім того, дзвінки на сервіс «Пульс» від мешканців Дніпропетровщини були з приводу питань роботи органів ГУ ДФС області (51 звернення), системи електронного адміністрування ПДВ (31 звернення), перевірок суб’єктів господарювання (6 звернень), роботи Центрів обслуговування платників (5 звернень) тощо. Безпосередньо антикорупційної тематики сервісу стосувалося 10 звернень.

Нагадуємо, номер цілодобової телефонної лінії антикорупційного сервісу Держаної фіскальної служби України «Пульс»: (044) 284-00-07.

Розпочалася деклараційна кампанія – 2017

З початку 2017 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2016 року.

Обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) у платників податків виникає:

- при отриманні доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування чи отримання у дарунок майна не від членів сім’ї першого ступеня споріднення тощо;

- при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, операції з інвестиційними активами;

- при отриманні іноземних доходів;

- в інших випадках, передбачених законодавством, зокрема, при отриманні у власність майна за рішенням суду.

Обов’язок платника податку щодо подання декларації вважається виконаним і декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи виключно:

- від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом Податкового кодексу України (далі – ПКУ);

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до ІV розділу ПКУ;

- у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Змінився перелік юридичних осіб, які мають пільги щодо сплати земельного податку

Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791), який набрав чинності 01.01.2017, внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині земельного податку.

Так, зокрема, відповідно до пункту 27 розділу I Закону №1791, яким внесені зміни до п.п.282.1.4 п.282.1 ст.282 ПКУ, з переліку юридичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, виключені національні та державні дендрологічні парки.

Транспортний податок – зміни, внесені Законом №1791

Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791), який набрав чинності 01.01.2017, внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з транспортного податку.

Пунктом 23 розділу I Закону №1791 внесені зміни до п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПКУ щодо визначення об’єкта оподаткування транспортним податком у частині розміру середньоринкової вартості

Так, відповідно до внесених змін, з 01.01.2017 об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (до внесених змін зазначене обмеження складало 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року).

Нагадуємо, що мінімальна заробітна плата, встановлена Законом України від 21.12.2016 №1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» на 01.01.2017, складає 3200 гривень.

Особливості застосування РРО платниками єдиного податку

Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791), який набрав чинності 01.01.2017, внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині єдиного податку.

Так, зокрема, пунктом 31 розділу I Закону №1791 внесені зміни до пункту 296.10 статті 296 ПКУ стосовно порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) платниками єдиного податку.

Слід зазначити, що залишилися незмінними положення зазначеного пункту ПКУ, згідно з якими не застосовуються РРО платниками єдиного податку:

- першої групи;

- другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 мільйон гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 мільйон гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

При цьому, пункт 296.10 статті 296 ПКУ доповнено положенням, відповідно до якого зазначені вище норми не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Отже, платники єдиного податку незалежно від обраної групи та обсягу доходу, повинні застосовувати РРО у разі реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Визначення терміну «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» наведено у Законі України від 12.05.1991 №1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі – Закон №1023) з урахуванням змін, внесених Законом №1791.

Відповідно до пункту 25¹ статті 1 Закону №1023 складні побутові товари - непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний строк.

Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Актуально для платників податків!

Для безкоштовного отримання на електронну адресу повідомлень про зміни у законодавстві з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи митному законодавстві необхідно направити електронний лист на електронну адресу [email protected] з обов’язковим зазначенням у полі «Тема»: 6011.

Про це повідомила Державна фіскальна служба України на офіційному веб-порталі (електронний сервіс «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс», розділ «Необхідно знати»).

Податковий календар на 16 та 19 січня 2017 року

16 січня, понеділок, останній день подання:

- звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за грудень 2016 року (форма №ЗВР-1), якщо не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку;

- довідки про використані розрахункові книжки за грудень 2016 року;

19 січня, четвер, останній день сплати

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичними особами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, за 4-й квартал 2016 року.

Сергій Білан: Податкова міліція і надалі виконує свої обов’язки

Податкова міліція продовжує виконувати свої обов’язки щодо захисту економічних інтересів нашої держави. Про це заявив Перший заступник Голови ДФС Сергій Білан на своїй сторінці у мережі Facebook.

«Розчарую тих комбінаторів, які цими днями вже нафантазували собі глобальні плани, аби не платити податки та вести тіньовий бізнес. Ми й надалі продовжуємо працювати, захищаючи економічні інтереси держави», – написав Сергій Білан, додавши фото листа Комітету з питань податкової та митної політики від 12.01.2017 №04-27/10-1226 з роз’ясненням ситуації щодо «технічної помилки» з ліквідацією податкової міліції.

Зокрема, у листі зазначається, що питання набрання чинності положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» №1797 від 21 грудня 2017 року врегульоване пунктом І розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення».

Так, зміни набирають чинності з дня набрання чинності законом, який «визначає правові основи організації та діяльності центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов’язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об’єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України та інших осіб, з якими цей орган взаємодіє».

Тобто, за висновком Комітету, «до дня набрання чинності вищевказаним законом, податкова міліція діє у чинному правовому полі, виконує функції, покладені на неї законодавством, та на її діяльність поширюються положення відповідних законодавчих актів».

Суб’єкти роздрібної торгівлі алкогольною та тютюновою продукцією з 1 січня 2017 року звітність не подають

ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська інформує, що Законом України від 20.12.2016 р. № 1791-VIII внесено зміни до Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481 від 19.12.1995 р., які стосуються, зокрема, подання звітності платниками.

Так, змінами до ч. 3 ст. 16 Закону № 481 встановлено, що з 01.01.2017 року алкогольно-тютюнову звітність подають суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції.

Таким чином, у роздрібних торгівців алкогольною та тютюновою продукцією з 2017 року вже не має обов’язку подавати цю звітність.

Також ст. 18 Закону № 481 доповнена ч. 19, відповідно до якої штрафи за неподання чи несвоєчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів не застосовуються до роздрібних торгівців з дати виникнення зобов’язання щодо подання такого звіту.

Вирішили припинити підприємницьку діяльність – подайте податкову декларацію

ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська повідомляє, що фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи. Це передбачено п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ та п. 177.5 ст.177 розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до податкового законодавства фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Зауважимо, що фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

При проведенні державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Податкові «канікули» для платників податку на прибуток

Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме, підрозділ доповнено новим пунктом 44, яким передбачено надання податкових «канікул» для платників податку на прибуток.

Так, на період до 31 грудня 2021 року застосовується ставка нуль відсотків для платників податку на прибуток, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує трьох мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом (з 2017 року – 6400 грн.), та які відповідають одному із таких критеріїв:

а) утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;

б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від п’яти до 20 осіб;

в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від п’яти до 50 осіб.

При цьому, якщо платники податку, які застосовують нульову ставку податку на прибуток, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у п.44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою п.136.1 ст.136 ПКУ (18 відсотків).

Слід зазначити, що скористатися такими канікулами не зможуть суб’єкти господарювання, які:

1) утворені після 1 січня 2017 року шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), приватизації та корпоратизації;

2) здійснюють:

- діяльність у сфері розваг, визначену у п.п.14.1.46 п.14.1 ст.14 ПКУ;

- виробництво, оптовий продаж, експорт, імпорт підакцизних товарів;

- виробництво, оптовий та роздрібний продаж паливно-мастильних матеріалів;

- видобуток, серійне виробництво та виготовлення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення;

- фінансову та страхову діяльність (гр.64 – гр.66 Секції K КВЕД ДК 009: 2010);

- діяльність з обміну валют;

- видобуток та реалізацію корисних копалин загальнодержавного значення;

- операції з нерухомим майном (гр.68 КВЕД ДК 009: 2010);

- поштову та кур’єрську діяльність (гр.53 КВЕД ДК 009: 2010);

- діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

- діяльність з надання послуг у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону «Про телебачення і радіомовлення»;

- охоронну діяльність;

- ЗЕД (крім діяльності у сфері інформатизації);

- виробництво продукції на давальницькій сировині;

- оптову торгівлю і посередництво в оптовій торгівлі;

- діяльність у сфері виробництва та розподілення електроенергії, газу та води;

- діяльність у сферах права та бухгалтерського обліку (гр.69 КВЕД ДК 009: 2010);

- діяльність у сфері інжинірингу (гр.71 КВЕД ДК 009: 2010).

Звертаємо увагу! Платники податку, зазначені у підпунктах «а», «б», «в» цього пункту ПКУ, які здійснюють нарахування та виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховують та вносять до бюджету авансовий внесок з податку у порядку, встановленому п.57.1¹ ст.57 ПКУ, та сплачують податок на прибуток за ставкою 18% за звітний податковий період, у якому здійснювалося нарахування та виплата дивідендів.

До уваги платників, які здійснюють виробництво та реалізацію алкогольних та тютюнових виробів!

Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», який набрав чинності 01.01.2017, внесені зміни до Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме:

- скасовано спеціальну звітність для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами;

- плата за ліцензію на право оптової торгівлі виключно пивом для малих пивоварень з обсягом виробництва до 3 000 гектолітрів на рік складе 30 000 гривень;

- суб’єкти господарювання, які виробляють виноматеріали, можуть отримувати ліцензію на виробництво спирту коньячного, а також здійснювати оптову торгівлю спиртом коньячним власного виробництва за наявності ліцензії на виробництво (без окремої ліцензії на оптову торгівлю вартістю 500 000 грн.);

- скасовано обов’язковість сертифікації алкогольної продукції.

Приведено у відповідність питання маркування (етикування) зброджених напоїв та запроваджено фінансову відповідальність за виробництво, транспортування та зберігання алкогольних напоїв у тарі, не визначеній законом.

На Дніпропетровщині припинено діяльність конвертаційного центру, діяльність якого завдала збитків державі на 12 млн. гривень

Працівниками податкової міліції Дніпропетровської області в рамках розслідування кримінального провадження за ч.5 ст.27, та ч.3 ст.212 КК України припинено діяльність конвертаційного центру, що надавав послуги підприємствам, зареєстрованим на території Київської, Пол- тавської, Донецької, Запорізької та Дніпропетровської областей.

Злочинну діяльність було організовано групою осіб, які без наміру здійснення статутної діяльності зареєстрували та придбали низку транзитно-конвертаційних суб’єктів підприємницької діяльності.

Схема конвертації полягала в наступному: реально існуючі підприємства перераховували безготівкові кошти на рахунки підприємств, які входять до складу конвертаційного центру за нібито придбану сільськогосподарську продукцію. Потім грошові кошти знімались з розрахункових рахунків підконтрольних підприємств з подальшою передачею із пакетом документів.

Обіг проконвертованих коштів протягом 2015-2016 років через розрахункові рахунки, відкриті в відділеннях банків, склав 100 млн. гривень. Ймовірні втрати бюджету складають понад 12 млн. гривень.

На підставі ухвали суду проведено обшуки в офісних приміщеннях та за місцями проживання фігурантів, де вилучено 276 тис. гривень готівкою, 8 печаток, 12 банківських карток, комп’ютерну техніку, 3 мобільні телефони, документацію та чорнові записи, що свідчать про їх протиправну діяльність.

На розрахункові рахунки із залишком коштів у сумі 1 млн. 46 тис. гривень накладено арешт.

Операція «Акциз – 2016» на Дніпропетровщині: підсумки

Протягом 2016 року з метою підвищення контролю у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, очищення ринку підакцизних товарів від фальсифікованої, незаконно виготовленої та переміщеної через митний кордон України підакцизної продукції в Україні проводилась операція «Акциз-2016».

В минулому році в рамках операції «Акциз-2016» фахівцями ДФС Дніпропетровської області з незаконного обігу вилучено підакцизних товарів на суму 21,5 млн. грн., у тому числі алкогольних напоїв на суму 2,8 млн. грн., тютюнових виробів на суму 4,1 млн. грн., спирту на суму 3,2 млн. грн., паливно-мастильних матеріалів на суму 8,8 млн. грн., транспортних засобів на суму 2,4 млн. грн., вилучено 2 млн. марок акцизного податку тощо.

В рамках операції «Акциз-2016» відкрито 8 кримінальних проваджень за ч. 3 ст. 204 УК України «Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів», припинено діяльність 6 підпільних цехів по виготовленню лікеро-горілчаних виробів, складено 33 адміністративні матеріали, по яких вилучено підакцизних товарів на суму 2,3 млн. грн. На підставі судових рішень конфісковано підакцизних товарів на загальну суму 1,26 млн. грн.

Члени Громадської ради та представники ДФС обговорили новації в оподаткуванні, які набрали чинності з 1 січня поточного року

Реалізація рішень Громадської ради та практичне застосування змін податкового законодавства, які почали діяти з 1 січня 2017 року, обговорювалися під час робочої зустрічі членів Громадської ради при ДФС та керівників структурних підрозділів фіскальної служби.

«З нового року бізнес отримав нові правила оподаткування. Саме тому сьогоднішня наша зустріч присвячена розгляду в тому числі цих нововведень, їх аналізу, пошуку точок взаємодії та пропозицій щодо їх успішного введення», – зазначив голова Громадської ради Дмитро Олексієнко.

Учасники зустрічі розглянули питання оподаткування сільськогосподарських підприємств, застосування штрафів за порушення строків реєстрації податкової накладної, обкладання ПДВ сум коригувань цін за контрольованими операціями.

Активне обговорення викликало питання застосування касового методу визначення податкових зобов’язань та правильності заповнення обов’язкового реквізиту податкової накладної – коду УКТ ЗЕД. Так, зокрема, сторони діалогу дійшли до спільної позиції щодо правильності застосування коду для послуг житлово-комунального господарства.

Порушувалися і питання щодо врахування поточних зобов’язань з податку на прибуток авансових внесків, сплачених при виплаті дивідендів, порядок надання звітності та оподаткування неприбуткових організацій.

Цікавилися представники Громадської ради при ДФС також питанням, що раніше порушувалось на засіданні Податкового комітету Громадської ради, а саме порядком подання податкових декларацій з податку на нерухоме майно. Так, на сьогодні платники мають подавати дві декларації в розрізі типів об’єктів нерухомості (житлової та нежитлової). Враховуючи це фахівці ДФС вже працюють над новим алгоритмом контролю декларації з податку на нерухоме майно.

«При опрацюванні законодавчих новацій нами виявлено низку спірних моментів, які потребують додаткових роз’яснень та уточнення. Враховуючи це, було прийнято рішення написати відповідне звернення розробнику змін – Міністерству фінансів, в якому також викласти і наші пропозиції», – наголосив Дмитро Олексієнко.

Тетяна Пажитнова: Ми надаємо можливість студентам вищих навчальних закладів пройти практику в ДФС

Державна фіскальна служба України здійснює практичну підготовку студентів вищих навчальних закладів України для відбору майбутніх фахівців для роботи в службі та оволодіння ними практичними навичками та уміннями. Про це розповіла директор Департаменту кадрової роботи та роботи з персоналу ДФС Тетяна Пажитнова.

За її словами, за 2016 рік до ДФС звернулися 68 вищих навчальних закладів щодо проходження практики їхніми студентами. З них – 8 закладів, з якими укладено договори про співпрацю – Університет державної фіскальної служби України (м. Ірпінь, Київська область), Університет митної справи та фінансів (м. Дніпро), Київський національний торговельно-економічний університет, Національний університет „Одеська юридична академія”, Тернопільський національний економічний університет, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого (м. Харків), Вінницький національний аграрний університет, Чернігівський національний технологічний університет.

«Протягом року ми погодили та організували практику 2891 студенту ВНЗ. При цьому, з Університету державної фіскальної служби України було 890 студентів, а 2001 – з інших вузів, зокрема, 741 - з Університету митної справи та фінансів», – зазначила Тетяна Пажитнова.

За цей період підготовлено та відправлено 43 листи ДФС до ВНЗ, ГУ ДФС у областях та митниць ДФС. Підготовлено та затверджено 17 наказів ДФС «Про проходження практики» 61 студенту ВНЗ у структурних підрозділах ДФС та 2 накази ДФС «Про стажування» 2-х науково-педагогічних працівників УДФСУ.

«Проходження практики студентами вищих навчальних закладів є невід’ємною частиною освітнього процесу. Під час практичної підготовки студенти отримують високого рівня професійні знання, уміння та навички, які стануть їм в нагоді в майбутній професійній діяльності», – розповіла Тетяна Пажитнова.

Програма практики передбачає ознайомлення студентів з майбутньою професією, характером, змістом та умовами організації роботи служби, виробничого процесу. При цьому студенти дотримуються правил внутрішнього розпорядку, трудової дисципліни, охорони праці та техніки безпеки.

Після проходження виробничої практики студенти надають звіти щодо виконання індивідуального плану та установлених ВНЗ програм практики.

Довідково:

Організація та проведення практичної підготовки студентів здійснюється відповідно до Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 08.04.1993 №93 на базі Головних управлінь ДФС у областях, у м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС, митниць ДФС, Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС.

Правові наслідки застосування податкових консультацій

Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон 1797) внесені зміни до статей 52 та 53 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), що регулюють правові відносини та наслідки застосування податкових консультацій (дані зміни набувають чинності з 1 квітня 2017 року), а саме:

- скорочено термін для надання індивідуальної податкової консультації – з 30 до 25 днів, строк розгляду звернення може бути продовжено, але не більше 10 календарних днів;

- вилучено повідомлення про електронну форму податкових консультацій (індивідуальні податкові консультації надаються: в усній формі – контролюючими органами та державними податковими інспекціями; у письмовій формі – контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику);

- визначені реквізити звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі, а також встановлено, що за зверненням платника податків, яке не відповідає вимогам ПКУ, податкова консультація не надається.

Крім того, змінами передбачено, що індивідуальна податкова консультація, яка надається в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщується на офіційному сайті, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси. Доступ до вказаних даних єдиної бази і офіційного веб-сайту є безоплатним і вільним.

Нормами закону визначено, що не може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була змінена або скасована.

Положення цього пункту застосовуються до індивідуальної податкової консультації, за умови, що вона зареєстрована в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій

У той же час п.39 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ з урахуванням змін, внесених Законом 1797, встановлено: індивідуальна податкова консультація, яка надається контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), звільняє платника податків (податкового агента та / або його посадову особу) від відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та / або пеню), за діяння, що містять ознаки податкового правопорушення, вчинені до 31 грудня 2017 року (включно).

З 1 січня 2018 року індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), не підлягає застосуванню.

Новації законодавства з податку на доходи фізичних осіб

Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до порядку оподаткування доходів фізичних осіб, відповідно до яких, зокрема:

- звільнено від оподаткування доходи від здавання металобрухту (код 7204 згідно з УКТ ЗЕД);

- збільшено неоподатковану вартість навчання, яка сплачується за фізичну особу (не вище трьохкратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи); виключено положення щодо оподаткування сум, сплачених за навчання, як додаткового блага, у разі припинення трудових відносин з роботодавцем протягом періоду такого навчання або до закінчення третього календарного року від року, в якому закінчується таке навчання;

- збільшено до 80 євро неоподатковуваний розмір добових при закордонних відрядженнях (до внесених змін цей розмір складав не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, у розрахунку за кожен календарний день такого відрядження);

- за ставкою у розмірі 9% оподатковуються доходи у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування, суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток;

- змінено перелік витрат приватного підприємця на загальній системі оподаткування; виключено зі складу доходу та витрат суми акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів; надано право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат (крім земельних ділянок, об’єктів житлової нерухомості, легкових та вантажних автомобілів).

Особливості проведення перерахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях протягом 2016 року

Державна фіскальна служба України у зв’язку із численними запитами платників ПДВ щодо порядку проведення перерахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях протягом 2016 року, повідомила наступне.

З урахуванням змін, внесених до статті 198 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Законами України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» та від 16.07.2015 №643-VІП «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», з 01.07.2015 податковий кредит звітного періоду формується платником податку із сум податку на додану вартість (далі – ПДВ), нарахованих (сплачених) при придбанні товарів/послуг незалежно від напряму їх використання (в оподатковуваних чи неоподатковуваних операціях).

Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі, якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання та/або починають використовуватися в операціях, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, що здійснюються платником податку у межах балансу, та в операціях, що не є господарською діяльністю.

Таким чином, для платників податку, в діяльності яких одночасно мають місце і оподатковувані і неоподатковувані операції, основна відмінність діючого з 01.07.2015 порядку формування податкового кредиту у порівнянні з попередніми звітними періодами полягає у тому, що та частина ПДВ, яка раніше не могла бути включена до складу податкового кредиту, оскільки припадала на частку неоподатковуваних операцій, зараз до податкового кредиту включається, але одночасно донараховується розрахунково визначена відповідна сума умовних податкових зобов’язань.

Донарахування таких податкових зобов’язань здійснюється шляхом складання зведеної податкової накладної не пізніше останнього календарного дня відповідного звітного періоду. Така податкова накладна підлягає реєстрації в ЄРПН за загальновстановленими правилами.

При нарахуванні податкових зобов’язань використовується ставка податку (20 або 7 відсотків), яка зазначена в отриманій від постачальника податковій накладній, складеній ним при постачанні товарів/послуг, необоротних активів.

Якщо товари/послуги, необоротні активи були придбані без ПДВ (придбані у неплатників ПДВ, операції з їх постачання звільнені від оподаткування тощо), то у разі їх призначення для використання та/або початку використання в неоподатковуваних операціях, нарахування податкових зобов’язань не здійснюється незалежно від дати придбання таких товарів/послуг, необоротних активів.

Для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01.07.2015, які призначалися для використання та/або починають використовуватися у неоподатковуваних операціях після цієї дати, наприклад, вже у 2016 році, податкові зобов’язання згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ нараховуються тільки у випадку, якщо суми податку, нараховані (сплачені) під час їх придбання або виготовлення, були включені до складу податкового кредиту.

Нові правила для неприбуткових підприємств, установ та організацій

Пунктом 65 розділу 1 Закону України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон 1797), що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до підпункту 133.4.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), тобто уточнені правила віднесення установи до неприбуткових, а саме:

- вимоги в установчих документах щодо заборони розподілу доходу та наявності положень щодо передачі активів не поширюються на бюджетні установи;

- зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для цілей оподаткування вважаються неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації.

Підпунктом 133.4.3 п.133.4 ст.133 ПКУ уточнено, що у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому цим розділом для платників податку на прибуток.

Законом 1797 також доповнено п.133.4 ПКУ підпунктом 133.4.7, положеннями якого чітко встановлено, що для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам цього пункту та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених п.п.133.4.3 п.133.4 ст.133 ПКУ.

Протягом 2016 року платники Красногвардійського району спрямували до держбюджету 28969,45 тис.грн військового збору

28969,45 тис.грн військового збору для реформування української армії сплатили платники Красногвардійського району м.Дніпропетровська протягом 2016 року.

Враховуючи актуальність призначення цього платежу, відзначаємо, що мешканці району відповідально ставляться і до нарахування, і до сплати військового збору.

Варто взяти до уваги, що військовий збір буде справлятися і в 2017 році. Його платниками, відповідно до податкового законодавства, є:

- фізична особа-резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

- фізична особа-нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

- податковий агент.

Зауважимо, що військовим збором обкладаються доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), а також іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Нагадаємо: військовий збір запроваджено із 3 серпня 2014 року. Його ставка становить 1,5% від об’єкта оподаткування.

Про розгляд звернень громадян та право на доступ до публічної інформації під час «Гарячої лінії»

Днями у ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська проведено черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Звернення громадян та доступ до публічної інформації. Надання адміністративних послуг».

Завідувач сектору організації розгляду звернень та забезпечення доступу до публічної інформації, роботи ЦОП та надання адміністративних послуг Світлана Пономарьова відповідала на запитання громадян.

Питання 1: Чи мають право особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, на подання звернення до органів фіскальної служби ?

Відповідь: Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

Питання 2: Які звернення не підлягають розгляду та вирішенню в органах фіскальної служби?

Відповідь: Згідно ст. 8 Закону України від 02.10.1996 року №393/93-ВР «Про звернення громадян» письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.

Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

Питання 3: Які обов’язкові реквізити запиту на публічну інформацію?

Відповідь: Відповідно до Закон України «Про доступ до публічної інформації» запит повинен містити:

- ПІБ (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку (якщо такий є);

- загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит на публічну інформацію, якщо запитувачу це відомо;

- підпис і дату за умови подання письмового запиту.

Питання 4: Який порядок отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету?

Відповідь: До інспекції платник податків подає заяву, оформлену за формою згідно з додатком 2 до наказу Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 567.

Для отримання довідки у паперовому вигляді заявник особисто (або уповноважена на це особа) подає заяву до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, який звертається за наданням послуги. Для отримання довідки в електронному вигляді платник податків подає заяву у порядку, передбаченому для подання звітності в електронній формі.

Слід пам’ятати, що заява щодо отримання довідки складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, що передбачає надання органом ДФС Довідки та зазначенням назви підприємства (установи), до якого (якої) Довідку буде подано платником податків.

Строк надання послуги - п'ять робочих днів з дня отримання заяви. Довідка видається безоплатно.

Податковий календар на 20 січня 2017 року

20 січня, п’ятниця,

останній день подання:

- податкової декларації з податку на додану вартість (далі – ПДВ) за грудень 2016 року платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;

- заяви про вибір квартального звітного (податкового) періоду з ПДВ у 2017 році;

- декларації акцизного податку за грудень 2016 року;

- звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма №Д4 (місячна)) за грудень 2016 року;

- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за грудень 2016 року у разі неподання податкової декларації за 2016 рік;

- податкової декларації з рентної плати за грудень 2016 року з розрахунком:

► рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

► рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

► рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

► рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України

останній день сплати:

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за грудень 2016 року (крім гірничих підприємств);

- авансового внеску з єдиного податку на січень 2017 року платниками, віднесеними до першої та другої груп;

- доплати (у разі потреби) податкового зобов’язання з акцизного податку на тютюнові вироби, розрахованої з урахуванням авансових платежів, здійснених при придбанні марок акцизного податку, за грудень 2016 року *;

____________

*Увага! Виробники тютюнових виробів здійснюють авансову сплату акцизного податку при придбанні марок акцизного податку в сумі, розрахованій з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, чинних відповідно до норм Податкового кодексу України (п.п.222.1.2 п.222.1 ст.222 ПКУ).

До уваги платників податку на додану вартість

Державна фіскальна служба України у зв’язку із численними запитами платників податку на додану вартість (далі – ПДВ) у листі від 12.01.2017 №599/7/99-99-15-03-02-17 (далі – лист ДФС №599) надала роз’яснення щодо порядку проведення перерахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях протягом 2016 року.

У цьому листі ДФС повідомила щодо:

- змін до статті 199 розділу V Податкового кодексу України, внесених з 1 липня 2015 року;

- особливостей заповнення податкової декларації з ПДВ;

- порядку здійснення розрахунку частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях;

- порядку здійснення перерахунку частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях.

Лист №599 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/70923.html

Трансфертне ціноутворення – 2017

Пунктом 11 розділу І Закону України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до статті 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яка регламентує правила застосування трансфертного ціноутворення (далі – ТЦУ).

В оновленій редакції ст.39 ПКУ визначено критерії визнання операцій контрольованими

Перший критерій ідентифікації операції контрольованою є розмір річного доходу платника податків від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку. У 2016 році він становив 50 млн. грн. на рік. У 2017 року річний дохід – 150 млн. грн. Тобто, якщо обсяг річного доходу (за мінусом непрямих податків) становитиме менш ніж 150 млн. грн., такий платник податків не підлягатиме ТЦУ – контролю.

Другий критерій – обсяг операцій платника податків із контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку. У 2016 році він був 5 млн. грн., у 2017 році він становитиме 10 млн. грн.

Оновлено третій критерій – вид контрагента. Змінами доповнено, що контрольованими будуть визнаватись і господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів у розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Крім того, змінами доповнено критерії віднесення держав (територій) до переліку для цілей п.п.«в» п.п.39.2.1.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ, який затверджується Кабінетом Міністрів України. Тепер сюди потраплятимуть і держави, компетентні органи яких не забезпечують своєчасний та повний обмін податковою та фінансовою інформацією на запити українського податкового органу.

При цьому, з 01.01.2017 операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з 1 січня звітного року, наступного за календарним роком, в якому держави (території) було включено до такого переліку.

Юрій Шеремет: У минулому році розпочато 506 кримінальних проваджень за фактами здійснення службових злочинів посадовцями ДФС

Протягом 2016 року Головним управлінням внутрішньої безпеки та підрозділами внутрішньої безпеки органів ДФС здійснювались цільові заходи, спрямовані на упередження, виявлення та припинення проявів корупції, а також профілактику можливих протиправних дій з боку працівників органів ДФС. Про це повідомив начальник Управління внутрішньої безпеки ДФС Юрій Шеремет.

За його словами, за результатами роботи підрозділів внутрішньої безпеки в 2016 році розпочато 506 кримінальних проваджень за фактами вчинення посадовими особами органів ДФС злочинів у сфері службової діяльності. З них за фактами хабарництва – 97 проваджень, за фактами зловживання владою з боку працівників органів ДФС – 210 проваджень.

«Під час розслідування кримінальних проваджень працівникам органів ДФС оголошено 189 повідомлень про підозру у вчиненні злочинів у сфері службової діяльності, у тому числі 84 – за одержання неправомірної вигоди. До суду надіслано матеріали 116 кримінальних проваджень, з них 26 посадовців визнано винними у скоєнні злочинів», – розповів Юрій Шеремет.

За вказаний період оголошено про підозру 14 особам за підбурення посадових осіб фіскальної служби до корупційних дій, з яких 6 осіб визнано винними.

Крім того, за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки складено та направлено до суду 41 протокол за скоєння правопорушень, пов'язаних з корупцією, за якими судами прийнято 21 рішення про притягнення осіб до адміністративної відповідальності.

Особлива увага приділялася також відпрацюванню звернень від фізичних та юридичних осіб зі скаргами на протиправні дії працівників ДФС. Так, було проведено близько 3,1 тис. службових перевірок та розслідувань. За їх результатами у 1,5 тис. випадках інформація підтвердилась, як наслідок – до дисциплінарної відповідальності було притягнуто 737 посадових осіб, з них 216 – звільнено з органів ДФС.

«Для упередження прийняття на роботу в органи ДФС осіб, які схильні до корупції, ми під час співбесід з кандидатами застосовуємо так звані «детектори брехні». За їх результатами з початку року було відмовлено у призначенні на посади 77 особам, які належать до компетенції Голови ДФС, та 31 особі, що відносяться до номенклатури територіальних підрозділів», – зазначив Юрій Шеремет.