Василь Фурман нещодавно обраний новим головою Черкаської обласної організації політичної партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність». На Черкащині відомий багатьма просвітницькими та культурними проектами. За освітою – економіст, автор більш ніж 50 наукових праць. У 2008 році став наймолодшим доктором економічних наук в Україні. Нині – ректор Інституту банківської справи.
Василю Миколайовичу, що вас пов`язує з Черкащиною?
Насамперед – це моя батьківщина. Уся моя родина з Черкащини. Народився я в селі Шостакове Катеринопільського району. Зараз там проживає моя мама, до якої досить часто навідуюся в гості. На Черкащині пройшли мої дитячі роки, тут я закінчив школу, отримав перші уроки життя. Мама і досі згадує, як у 13 років приніс першу зарплату, 105 карбованців. У колгоспі працював на фермі, хоч вона й не пускала.
Можливо, на черкаській землі зустріли і свою другу половинку?
То було кохання з першого погляду й на все життя. Але сталося це вже у виші. Вона перевелася з іншого міста до нас на другий курс. Пам'ятаю день, коли до нас у групу прийшла красива, розумна й інтелігентна дівчина. Після четвертого курсу в серпні ми одружилися. Виховуємо сина Володимира, йому вже чотирнадцять.
Ваш кар`єрний шлях дуже успішний: 20 років – на керівних посадах «Промінвестбанку» та його дочірніх компаніях, наймолодший доктор еономічних наук, півсотні наукових праць. Що вас мотивувало до досягнення таких вершин?
У житті маю кредо: прагни неможливого — досягнеш максимуму. Я постійно навчаюся. Переконаний, що сила — в знаннях. «Успіх не прийде до вас. Ви самі повинні дійти до нього» — так говорила Марва Коллінз. І я з нею згоден.
Що ж все ж змусило вас, економіста, взятися за реалізацію просвітницьких проектів саме на Черкащині?
Можливо, дехто з черкащан навіть і не замислюється над тим, в якому винятковому краї живе. Ця земля подарувала світові унікальну духовну скарбницю, це батьківщина видатних синів нашої держави. Шевченків край — це духовна першооснова українства, користуватися та примножувати його багатство — священний наш обов’язок.
Ви голова громадської організації «Наш дім – Шевченків край». Що вас наштовхнуло до її започаткування?
Я досить часто приїжджаю на Катеринопільщину для того, щоб допомогти своїм землякам. Одним — практичною дією, іншим — порадою чи консультацією. Допомогти школі, храму чи релігійному просвітництву. Багато моїх друзів-земляків роблять також добрі справи для малої батьківщини. Тому ми разом з однодумцями створили громадську організацію «Наш дім — Шевченків край», щоб через власні знання, досвід допомагати людям забезпечувати реальні зміни, щоб ми могли жити в новому українському селі чи місті. Одному дім звести не під силу, яким би великим не було бажання. А гуртом, цеглина до цеглини, дивись — і справа зроблена. Тому наш дім — це Шевченків край, і наш з вами обов’язок про нього дбати. З малої батьківщини хочу зробити успішний заможний регіон. Усе життя працюю в економіці, тому знаю як.
Для просвітництва молоді ви започаткували на Черкащині кілька проектів. Чи плануєте продовжувати цю гарну традицію?
- Свого часу для стимулювання найкращих учнів заснували преміальний фонд: переможці змагань «Ліга чемпіонів» отримували премії. ГО «Наш Дім — Шевченків Край» буде продовжувати таку практику і в інших школах Черкаської області. Але фінансова підтримка дітей та молоді — це не єдине. Проводилися також семінари-тренінги «Як стати успішним», в яких брали участь в кожному районі до 300-400 школярів та студентів. Передбачаємо розширити географію проведення семінарів, будемо проводити їх регулярно, розширюючи тематику для обговорення.
Черкащина переважно аграрний край. Людей цікавить, як розвиватиметься село?
-У мене є власна стратегія розвитку нашого краю, я знаю проблеми кожного району і бачу шляхи їх вирішення. Вже сьогодні треба залучити капiтал для вiдродження цукрової промисловості, тваринництва, молокопереробної та всіх традиційних галузей Черкащини. Не можна допустити, щоб землю скуповували олігархи. Власниками землі мають бути лише українці, які на ній працюють,
Як науковець добре розумію: повинна бути розроблена всебічно обґрунтована програма розвитку села. Вона обов’язково мусить пройти широке громадське обговорення. Селянина потрібно розбудити, надати надію і вселити переконання. Що може стати базою в такій програмі? Це створення сприятливих умов для високоефективної праці власника землі, незважаючи на те, хто він — одноосібник, фермер чи великотоварний виробник. Влада повинна зрозуміти: працездатність людей задля віддачі від землі — це наша ментальна риса.
Саме фермери в Україні разом з іншими селянами мають стати рушійною силою побудови нового українського села. А держава має створити чітко визначені правила гри для них, а не стояти осторонь, як це ми спостерігаємо протягом 20 років.
- Ви не раз говорили, що для України важливо стати членом Європейського союзу. Що цей вступ дає звичайним громадянам?
-Ця угода дає нам чудові можливості. Перше і найголовніше: зменшення корупції. Зміни відбудуться в управлінні державними фінансами та плануванні держбюджету. Зміняться функції Контрольно-ревізійного управління і Рахункової палати. Посилиться захист прав споживачів. Будуть введені європейські стандарти контролю якості продукції. Українські товари стануть максимально безпечними. Це дозволить щороку заробляти щонайменше 383 млн євро на експорті товарів. Великі переваги угода має для малого і середнього бізнесу. В Україні знову стане вигідно виробляти товари.
А як щодо соціальних стандартів?
-Це додаткові чотири дні відпустки. Заборона платити жінкам менше, ніж чоловікам. Вдосконалюється система первинної медичної допомоги. Українські дипломи і кваліфікації для допуску до роботи визнаватимуться в ЄС. Вводяться нові стандарти якості води і повітря. Зміняться методи контролю стану довкілля.
Але ж в країні війна. Поки не стабілізується ситуація на Донбасі, про які реформи можна говорити?
- Ми працюємо у важкий час кардинальних змін у державі. Нам потрібен Донбас, нам потрібен Крим та всі області України. Наш промисловий та сільськогосподарський сектори економіки можуть ефективно працювати лише разом. Підприємства потребують модернізації. А для цього вони повинні мати стимули: податкові пільги, вільні економічні зони, можливість залишати частину прибуткового податку для власної модернізації, створити сприятливі умови для отримання техніки в лізинг. Але починати треба з боротьби з корупцією.
ПРАВДА
