ЛАЙНОТОЛЯН - так тепер у журналістських колах, і не тільки, охрестили чоловіка, якого рука не підіймається назвати журналістом. Бо журналіст – це той, у кого є талант, даний Богом, душа, морально-етичні принципи, совість, інтелект, виховання і невичерпне бажання писати правду. Цей – увірвався в журналістський простір із правилами, принесеними від коміністів та сепаратистів. Був їхнім посіпакою. Та навіть вони його вигнали «за крисятництво»… Так став …Толя (хоча справжнє його фамілія Жучицький) «лайнометом». У його завдання входило поливати найбруднішою брехнею (бо чим вона неймовірніша – люди легше вірять – за Геббельсом) опозиціонерів або інших неугодних відомих вінничан, що мають ім’я та авторитет. І сколотив біля себе Вредько і Ко «по протекції від комуняк» махінаторів, шахраїв, народець інших марок злочинного світу, щоб «полювати на лоха». Що вони тільки не видавали та не піарили - від 33 аналу до молодіжних жовтих газеток.
Тільки «газетки для молоды» у результаті виводили на сайти сексменшин, а інші – з відбору дівчат-моделей – для повій по виклику. Була навіть юридична газета, де насправді крутилась шахрайська схема «розводняків» із продажу престижних авто…
Але основним «джерелом заробітку» стала претензійна газета з «мочіловом» на замовлення та скопійований (і не один) фейксайт, назвем, як приклад, 33 АНАЛ (букви вибрані довільно).
Схема тут така: бере …Толя від «замовника» від 20 до 50 тисяч у.о.
Виливає на жертву несусвітний бруд у газеті, назва якої асоціюється із аналом. А виходить вона тонесенька (20 сторінок), ну, як у кілера… Але на цьому заробітчанство вже самого