Мирний Київ. Тут все спокійно. Тут перемогла революція і люди,
які пройшли Майдан чинять мирний спротив корупціонерам. Все спокійно.
Новини про стрілянину далеко. Проте чи так спокійно на практиці? А може
саме тут відбувається найголовніший бій за на нашу свободу? Російська
федерація вже давно веде війну з українською свободою мислити і жити
самостійно. Банда Путіна сіє паніку та розбрат, розповсюджує брехню та
дезінформацію.Наша зброя проти злочинної пропаганди – вільний доступ до
різної інформації, різних думок і різних телеканалів, який забезпечують
Українські телевежі, бо саме ця система є головною зброєю в
інформаційній війні.Але в українського народу вкотре
хочуть відібрати, а по суті вкрасти цю зброю. Недарма перше, що
захоплюють російські терористи – це телевежі та теле-радіо-передавальні центри. І саме телевежі відбивають українські силовики в першу чергу.
В Україні Телевізійним господарством
керує державний Концерн радіомовлення радіозв’язку та телебачення –
потужна стратегічна структура ще з радянських часів. Це передусім об’єкт
критичної інфраструктури країни.
Ні для кого не секрет,
що в країні йде війна і багато в чому ця війна була спровокована діями
спецслужб Російської Федерації, які сприяли розкладанню обороноздатності
країни і з новою силою продовжують цю роботу.
Керівництво країни зобов'язане піклуватися про такі об'єкти як
Концерн, який забезпечує передачу теле-радіо-сигналу по всій території
України. Фактично від однієї державної структури залежить інформаційна
безпека громадян. Така структура стає «цікавою» для спецслужб будь-якої
держави тим більше для держави, яка веде війну на території нашої
країни.
Не зважаючи на це сьогодні ніщо не заважає можновладцям робити спроби
побудови корупційних схем та навіть планувати спроби відчуження самих
телевеж.
За часів Януковича, спробу захопити якщо не весь
концерн, то хоча б левову частину його прибутків, зробили за типовою
для Партії Регіонів корупційною схемою.
Для цього було створено фірму «Зеонбуд», яка у 2010 році, не маючи
ані власної інфраструктури, ані фахівців і найголовніше – телевеж,
дивним чином швидко виграла всі конкурси і стала безальтернативним
оператором цифрового телебачення.
Цифровий сигнал – це висока якість зображення на телеекранах.
Цифрове телебачення дозволяє більш ощадливо розподіляти частоти та
простіша в керуванні. Відповідно до міжнародних угод, Україна у 2015
році має відмовитися від аналогового мовлення і повністю перейти на
цифрове.
Тому то нізвідки і з’явився ТОВ «Зеонбуд», який сам нічого не
виробляє, не має ні необхідних технічних потужностей, ні кваліфікованого
персоналу і є по суті прокладкою між мовниками і державним оператором,
яка всмоктує фінанси і до сьогодні розподіляє їх між приватними особами.
Як раз в той час (2009-2010 рр) Концерном РРТ
керував Володимир Іщук, який згодом був звільнений за фінансові
махінації, проти нього відкрита кримінальна справа, а за отримання
(точніше НЕотримання) ліцензій на цифрове мовлення в концерні відповідав
тоді заступник генерального директора Олександр Півнюк ЗАПАМ’ЯТАЄМО ці прізвища!
Власник «Зеонбуду» схований в офшорах, але розслідування
інтернет-видання «Українська правда» виявило зв’язки "Зеонбуду" зі
структурами олігарха Рината Ахметова. Микола Княжицький розповів
"Українській правді", що "Зеонбуд" – це бізнес "на трьох". А саме -
Ріната Ахметова, групи Валерія Хорошковського - Дмитра Фірташа та Сім'ї
«самоусуненого» президента Віктора Януковича.
Менеджер, який є ідеологом цього проекту, - Юрій Мороко – працював в
ТРК "Україна" і був близьким до Ахметова. Але сам Мороко та СКМ
заперечують свою причетність до «Зеонбуду», і скільки Ахметов виділив
коштів на проект «Зеонбуд» пан Мороко звісно теж не говорить, хоча за
даними інших джерел, приблизна сума складає 1 мільярд грн.
Відповідальні працівники Концену РРТ говорять, що підняття питання
про отримання ліцензій державним концерном при диктатурі Януковича було
подібно до самогубства, адже було визначено в чиї кишені направлено цей
фінансовий потік.
Отримавши таким чином монопольне положення на ринку, фірма ТОВ
«Зеонбуд» закрилася від зовнішнього світу поштовою скринькою та
встановила грабіжницькі тарифи для телекомпаній - в рази дорожчі за
собівартість. Але це не найстрашніше. В руках Януковича опинявся вимикач
усіх телеканалів (як разом, так і окремо). Причому знищення
непідконтрольних каналів показувалося б не як політична акція, а як
банальна господарська справа «Зеонбуду» і телеканалу. Задум – дуже
зручно було б тримати руку на горлі свободи слова під час виборів 2015
року та і ще отримувати за це гроші у власні кишені.
Режим Януковича рухнув, оборудка виплила, розгорівся скандал навколо
ТОВ «Зеонбуд». Судячи з наявної інформації, проект «Зеонбуд» було
вирішено закрити. Багато шуму піднялося навколо інформаційної безпеки, а
також при умові відключення аналогового телебачення в 2015 році
«Зеонбуд» за оцінками експертів не здатен якісно й повністю забезпечити
цифрове мовлення в Україні, адже по своїй суті є паразитуючою компанією
на тілі державного Концерну РРТ.
Відкритим залишається питання, Чому «Зеонбуд» не побудував якісне
цифрове телебачення в Україні, та не виконав ліцензійні умови? Куди
поділись кошти інвесторів? Та ще цікавішим вдається ХТО, КОМУ саме і в
якій формі буде задавати ці питання?
Якщо ані Мороко як менеджер, ані Ахметов як інвестор не мають до
цього жодного стосунку, як вони публічно говорять, то пан Мороко може
спати спокійно.
Але то вже внутрішні проблеми ТОВ «Зеонбуд» та інвесторів і нас з вами вони вже не стосуються.
На цьому дуже хотілося б поставити крапку, АЛЕ як тільки тодішній
керівник Концерну РРТ Костянтин Захаренко заговорив про наміри Концерну
отримати ліцензії на цифрове мовлення, його швидко було усунено від
виконання обов’язків генерального директора, а замість нього призначено
Олександра Півнюка.
І в Концерні РРТ схоже запрацювала нова схема відчуження державного майна. З
джерел, близьких до Кабміну нам стало відомо, що і тут знов фігурує
депутат Партії Регіонів Юрій Мороко, який вже давно замишляє витягнути з
державного концерну всі ліквідні об’єкти.
Тобто знов, коли державний концерн може змінити ситуацію й надійно
стояти на сторожі інформаційної безпеки держави, під загрозою
грабіжницького відчуження опинилася унікальна державна телекомунікаційна
інфраструктура. Це понад 560 антенно-щоглових споруд, найвищою з яких є
Київська телевежа.
Звичайно нова схема не могла працювати без підтримки «з гори» та без залучення злагодженої і роками перевіреної команди.
І така команда звичайно була. Пригадаємо 1997 рік, створення каналу
СТБ. Тоді канал створював і фактично контролював Володимир Сівкович,
який з 1983 року працює в КДБ СРСР, а сьогодні він фігурант справи за
розгін Майдану. Поточним менеджментом займався Микола Княжицький, який
незважаючи на показну опозиційність потрапив до списків «ворогів преси»
2012-13 років та Олександр Півнюк, який давно спрацювався і з Сівковичем
і з Княжицьким як в форматі СТБ, так і на ТВі. Замкнув команду
Володимир Звєрєв, який також працював на СТБ та за даними видання ОРД є
однокурсником та кумом КДБіста Сівковича.
Треба зазначити, що як приятель Януковича, Сівкович три роки працював
на керівній посаді у Раді національної безпеки і оборони України. Всі
ці роки він міг безкарно руйнувати обороноздатність держави за
дорученням російських спецслужб.
Турчинов звільнив Сівковича з РНБО, але Кабмін призначив Володимира
Звєрєва головою Держспецзв’язку, який в свою чергу подав на призначення
генеральним директором Концерну РРТ свого спільного з Сівковичем і
Княжицьким приятеля Півнюка.
О. Півнюк протягом тижня призначає першим заступником Володимира
Іщука. А тепер ПРИГАДУЄМО, що саме ці прізвища пов’язані з неотриманням
Концерном РРТ ліцензій на цифрове мовлення у 2010 році.
Тобто відбулася швидка зміна керівництва Концерну РРТ на людей, які
вже керували в минулому й нанесли йому, фактично державі, економічні
збитки, та забезпечили втрату можливостей для розвитку.
Думку трудового колективу концерну РРТ, а це майже 4 тисячі
працівників запитувати не стали. Тому працівники концерну утворили
координаційну раду мирного протесту Концерну РРТ.
Після кількох акцій протесту трудового колективу на зустрічі
координаційної ради трудового колективу зі Зверєвим та Півнюком було
підписано меморандум.
Відповідно до цього документу, адміністрація Держспецзв’язку та
Генеральний Директор Концерну РРТ взяли на себе зобов’язання забезпечити
в частині виконання державної програми впровадження цифрового
телерадіомовлення прийняття уповноваженим органом державної влади
України рішення про надання Концерну РРТ ліцензії на цифрове мовлення.
Однак замість того, щоб отримувати ліцензію на концерн, Звєрєв та
Півнюк заявив, що терміново, ще до виборів Президента, треба створити
нове підприємство, і вже йому забезпечувати отримання ліцензії на
цифрове мовлення силами державного концерну. Цьому підприємству Концерн
повинен передати найголовніші активи – ТЕЛЕВЕЖІ, які будуть оцінені як
49% акцій, а 51% забезпечить «ІНВЕСТОР». Після цього Концерн РРТ втрачає
свої телевежі та стає банкрутом. І ВСЕ держава вже не контролюватиме
власний інформаційний простір.
.
На заваді цьому став трудовий колектив Концерну РРТ.
Треба пояснити: юридично створюється нове підприємство. Це окреме
підприємство, яке входить в Концерн РРТ на правах юрособи. Концерн не
бере участі в розподілі прибутків цього підприємства. Це підприємство
легко отримає ліцензію у складі Концерну. А нове керівництво держави
просто упустить цей момент. Хоча Концерн і включений до переліку
об’єктів, що не підлягають приватизації, то новостворене підприємство
НІ. І в цьому переліку його не буде.
Сам новий Гендиректор РРТ звичайно заперечує інформацю Координаційної Ради і стверджує, що завжди був опонентом «Зеонбуду»
Та незважаючи на миролюбні заяви нового керівництва, на підприємстві
почали з’являтись незрозумілі люди на посадах «радників», які за усним
дорученням Олександра Півнюка почали без пояснень копіювати всю
документацію. Причому такими "радниками" згідно "вольового рішення"
Півнюка можуть бути навіть іноземці чи особи без громадянсва.
Директорам структурних підрозділів РРТ почали надходити усні команди
"передавати" цим радникам всю документацію. Навіть ту, в якій містятья
"закриті дані" стратегічного підприємства.
Але активісти трудового колективу Концерну РРТ зафільмували на відео деякі з цих процесів (відео на Yuotube у вільному доступі).
На цьому відео видно, що на столі в "безробітного і позаштатного Саші
(так він представився)" величезні папки внутрішніх документів Концерну,
працюючий копіювальний апарат, що робить на території він пояснити не
зміг. Після цього епізоду «безробітного Сашу» ще не один раз бачили в
Концерні.
Начальник відділу внутрішнього аудиту, відповідальний за боротьбу з
корупцією Юрій Босий говорить: «Я його бачив в концерні не один раз. І
що він робив далі в концерні я не знаю, але про цю ситуацію ми
повідомляли гендиректора. Я не одноразово писав йому службові, що на
підприємстві працюють люди яких я не знаю і для того, щоб вставить
законність їх роботи мені потрібні якість підтверджуючі документи. Ні
договір, ні що вони роблять, для чого вони тут він мені відповіді не
дає.»
Півнюк же в інтерв’ю називає це відео «постановочним», а слова
відповідального за боротьбу з корупцією на підприємстві – нісенітницею
«…По-перше можна сцени на знімати і показати. Я сказав, що згідно
всіх заяв про підприємство, про лівих юристів, нісенітниця, що можна
сказати…»
Щоправда після цього «позаштатних безробітних» в концерні поменшало,
натомість з’явились штатні помічники і радники, які займаються тим
самим: копіюють документи і виносять їх за межі Концерну. Більше того,
до системи обліку підприємства отримали доступ абсолютно невідомі люди.
За словами головного бухгалтера Концерну РРТ Галини Гневко сьогодні
на підприємстві для бухгалтерського обліку використовується програма 1С,
але зараз вимкнено доступ для компанії, яка згідно договору адмініструє
систему, відповідає за цілісність бази даних та щоб не відбувалося
витоку інформації. Замість неї з’явилося 3 робочих місця з широкими
повноваженнями та незрозумілою кількістю людей, які використовують цю
документацію. За її словами, з системою без контролю можна робити що
завгодно, але чим це закінчиться та чи не втратимо ми в найважливіший
момент теле-радіо сигнал незрозуміло.
Після того як відповідальний за боротьбу з корупцією на підприємстві
Юрій Босий почав цікавитися, хто ці люди, які отримали доступ до ВСІЄЇ
внутрішньої документації Концерну (в тому числі і до багатьох
документів, що містять технічні подробиці об’єктів), керівництво його
повідомило про те, що він з наступного місяця вже не опікується
боротьбою з корупцією. «…Після того, як я почав цікавитись особистими
справами нових співробітників, мене повідомили про те, що ці обов’язки я
виконувати не буду. Видали спеціальний наказ. На запитання чи будуть
прийняти когось нового, заявили, що вони подумають.»
Також на зборах координаційної ради прозвучало, що рейдерське
захоплення українських телевишок обслуговує юридична компанія «Юрімекс».
І що це саме її співробітники за незаконним «вольовим» наказом Півнюка
отримали статус радників генерального директора і доступ до всієї
документації підприємства.
Але представники трудового колективу ведуть не лише внутрішню
боротьбу, але й продуману кампанію по залученню правоохоронних органів. В
результаті на концерні відбувається як мінімум одна перевірка СБУ, а
також до процесів намагаються залучити МВС та Генпрокуратуру.
Говорить Михайло Славянін - юрист Концерну РРТ: «Это имело
определенный эффект, руководство стало акуратнее. Если в начале, они
зашли и просто в открытую поставили руководство каждого отдела, что он
должен будет передать непонятным людям всю документацию для изучения, то
после того, как мы начали поднимать эту ситуацию, она резко поменялась
эти люди пропали. Но мы столкнулись с другим Гендиректор, начал плодить
своих помощников в просто неимоверных количествах и, исполюзуя свои
полномочия, помощников все равно пытаются копировать всю документацию,
для того, чтоб выносить эту документацию Причем это документация
связанная как непосредственно хозяйственной деятельности, так и учетом и
… информация, которая полностью отображает все предприятие.»
Одночасно з цим розпочався тиск на активістів трудового колективу,
які намагаються стати на заваді злочинним намірам. Робітникам погрожують
звільненням, постійно тримають в стані стресу. Навіть є наказ про
недопущення на робоче місце.
Коли ці люди прийшли на робоче місце і охорона їх не пустила, ці
працівники поцікавились чому, охорона сказала, що є наказ не пускати.
Вони зателефонували голові профспілкової організації, після чого він
спустився на прохідну. Він дізнався, що є таке незаконне розпорядження. В
результаті ситуації складено акт і направлено повідомлення в
компетентні органи.
Також з’явився наказ, який забороняє працівникам без дозволу
генерального директора спілкуватись з будь-ким на тему справ концерну.
Говорить Юрій Босий: «Видали наказ, який забороняє повідомляти
інформацію про концерн РРТ будь-кому. Не дивлячись на те, чи це ЗМІ чи
це правоохоронні органи. Будь-кому. Без дозволу гендиректора…»
Володимир Зверев відкидає звинувачення, і вважає, що весь цей процес
розгорнули підлеглі Захаренка заради вирішення тендерних питань. І ніби
він з Півнюком це не дозволив: «…Вони хотіли тишком-нишком подеребанити
ці кошти. Цим займається зараз комісія яка і працює, яку вони дуже не
хотіли…. Наслідки можуть бути дуже серьозні для тих, хто цю ситуацію
сбросив в пресу. Це ярлики, які не мають нічого спільного з тим, що
немає на справді.»
Якої саме комісії не хоче трудовий колектив зрозуміти не вдалося.
Під час підготовки матеріалу ми стикнулись з низькою проблем:
робітники відмовляються говорити "під запис", мотивуючи це
драконівськими заборонами і погрозами з боку керівництва. Щоправда не на
камеру розповіли багато подробиць, які не увійшли до цього матеріалу,
зокрема про оборудки з землею концерну, житловою нерухомістю та багато
іншого.
Люди налаштовані на боротьбу. Лунають думки про те, що Майдан змінив
багато. І якщо при Януковичі утримати законність не було жодної
можливості, то сьогодні в людей є шанс на якщо не на справедливість, то
бодай на законність. І вони не збираються відступатись від цього шансу.
Держава має прогнати рейдерів з концерну РРТ, припинити нищення
підприємства і дозволити трудовому колективу, фахівцям та патріотам
України забезпечити отримання необхідних ліцензій на цифрове мовлення
для державного концерну таким чином, щоб їх ніяк не можна було відчужити
чи отримувати з них корупційний прибуток.
Автор журналістського розслідування – Андрій Єременко
