З кожним днем Україна змінює свою історію, десь це
виходить гірше, десь це виходить краще, але зараз я хочу зупинитися на
моментах, які цей процес гальмують.
Соціальні мережі кишать просто зверненням відомих людей,
щоб ми йшли на майдан і підтримували опозицію, бо іншої просто немає.
На мою думку, опозиція вже встигла наробити помилок, які
нам можуть нам вилитися в великі проблеми в майбутньому.
Але давайте по всьому по порядку, перший критичний
момент, це розгін людей в ніч на 1 грудня, і за ним всенародне віче, коли
вперше за стільки років, в Київ само зорганізувалися і вишли сотні тисяч людей,
за різними оцінками від 700 тисяч, до 1,1 мільйона людей. І в цей момент,
опозиція не використовує момент, і не ухвалює жодної резолюції зборів мільйону
людей, а це вже велика сила, яка може ухвалити якийсь акт недовіри, а якщо
додати до цього всього мітинги, які відбувалися в Львові, Івано-Франківську,
Тернополі та інших містах України, без проблем можна було збирати 3, або 4 ,а той
всі 5 мільйонів підписів, які можна було використати для референдуму, як
приклад.
Також 1 грудня потрібно було обов’язково сказати людям що
робимо далі, оскільки довіра до опозиція через їх висловлювання в пресі різко
впала, особливо після слів Кличка: «Ви хочете, щоб я Вам всі плани розповів!?».
Другий критичний момент, голосування в ВРУ, коли опозиція
наче домовлялася з ПР, і КПУ, але в результаті набрала тільки 186 голосів, при
чому в КПУ був свій проект закону про голосування, і опозиція не змогла з ними
домовитися, щоб хоча б за їх проект проголосувати.
Третій критичний момент, Це подальший план дій, в якому не
передбачено, а що ж робити, якщо Янукович піде на зближення з РФ. Сьогодні він
вже почав підписувати якісь договори, а в опозиції на це жодного аргументу. Так
само, як і результати довиборів у ВРУ. 4:1 на користь ПР, навіть співучий
ректор пройшов, про яку силу опозиції ми можемо зараз говорити?
Як на мене план складався, на швидку руку, і це
величезний мінус, оскільки осмислених дій у цьому плані мало, а конкретики ще
менше, особливо на 2 дні революції, що припадають на понеділок і вівторок.
План дій потрібно було затверджувати, обов’язково раніше,
і при цьому враховувати всі варіанти, що ВРУ не проголосує, що буде силовий
розгін майдану, що Янукович не підпише указ про відставку і т.д. На такому
рівні, не може бути не прорахованих варіантів, а опозиція, як бачимо,
займається чим завгодно, але не плануванням і використанням всіх можливостей.
Що ж я сподіваюся, що у людей все вийде, і щиро за це
буду радіти, коли ми покажемо ПР, хто насправді є владою в Україні.
Слава Україні!
