Від ЄС до СРСР

Всі конфлікти, які виникають сьогодні між владою та

опозицією, це питання вектору рухатися? Куди повинні йти українці, і майже всі

соціологічні опитування, підтверджують те, що українці самі не знають куди вони

хочуть

ЄС 40%

РФ 30%

Не визначилися 30%.

Така невизначеність серед населення, породжує і певні

конфлікти в вищих політичних колах, які прагнуть до влади. Невизначеність це

просто колосальна зброя в руках влади, оскільки, є можливість для маневру, і є

резерв голосів(30% що не визначилися).

Та що хоче простий народ, напевне все ж таки стабільності

і впевненості в завтрашньому дні, як це було в СРСР. Також у більшості

населення ще залишається ностальгія по СРСР, яка ще невідомо коли згасне, і цей

вогник живить різні політичні сили, коли вони намагаються відновити співпрацю з

РФ. І це для частини населення наче відновлення СРСР, звідси і підтримка.

Інша частина населення хоче у ЄС, вона також за

стабільність, але ця частина хоче бути у Європі, незважаючи на те, що Україна

вже є Європа, і ми є географічним центром Європи, хоча довести це якомусь

німцеві, що Україна це Європа, на практиці майже не можливо!

Так от, вектори різні, але ціль одна, хочемо

стабільності. Напевне, потрібно перефразовувати всі політичні гасла, має вийти

щось типу: «Ми хочемо стабільності», і інструментами при цьому будуть вступ в

ЄС, або в МС.

Тепер, ціль є, інструменти є, залишилося використати їх

правильно, щоб це було вигідно в першу чергу для народу, а вже потім, для

політиків.

Стабільність, це те поняття яке об’єднує ЄС, і СРСР, хоч

і це різні часові проміжки різних держав, але саме стабільність давала людям

те, чого не може дати сьогодні ні влада, ні опозиція в Україні.

Тому, висновком до цього всього можна сказати таке гасло «Ми

хочемо жити в Єросоюзі, але щоб було як в СРСР»!!!