Чим більше читаю українську пресу, тим більше дивуюся,
всі пишуть, що Україна вступає в ЄС, і виявляється референдум нам не потрібен,
і влада сама обрала курс, по якому вона рухається.
В попередній статті, я трохи аналізував імпорт/експорт,
тепер було б доцільно проаналізувати інші аспекти європейського життя.
Можливо я для когось розвію міф, але угода про асоціацію
України з ЄС - це не договір про вступ України в ЄС з усіма наслідками -
безвізовим режимом(про який так мріють українці), високі соціальні стандарти(які
якщо і будуть, то через років 10-15 не раніше), і т.д. Угода «відкриває» Зону
вільної торгівлі України і ЄС, але українську торгівлю закриває, і одночасно
закриває вільну торгівлю з Росією.
Думаю, доцільно було б припинити заклики типу: «Правильно!
Геть від Москви! Краще бути околицею Європи, ніж околицею Росії!», оскільки,
якщо я їх правильно розумію, то автори вклали зміст - скільки б Україна не
втратила відмови від співпраці з Росією, Європа її компенсує ці втрати. Друзі
мої я запевнюю Вас що це не так, ще ніколи втрачена четвертина імпорту і
експорту, не знаходилася за 1-2 роки.
Дуже хочеться зупинитися на Європейських «соцстандартах»,
оскільки це справа далекого майбутнього, бо асоціація не передбачає
обов'язкового членства навіть у далекій перспективі. Поняття «пільг» в
європейських соцстандартах - відсутнє. У відпустці по догляду за дитиною жінки,
без всяких поблажок, перебувають, у більшості країн ЄС, лише 3-4 місяці. А
пенсійний вік - де на 5, а де і на 10 років вищий, ніж в Україні(нагадаю, що на
минулій сесії комуністи двічі намагалися його зменшити, але тоді голосування
провалила опозиція).
А яким чином наші підприємства збираються підвищувати
власну конкуренто-спроможність, якщо грошей
ні в держави ні у людей на модернізацію немає. Тобто підприємства будуть
поставлені перед фактом, коли їм за кілька днів доведеться «наздогнати і
перегнати»(як кажуть студенти за ніч до екзамену підготуватися) за якістю
товари виробництва «made in Europe». В іншому випадку (а це майже неминуче) -
банкрутство і розорення.
І не потрібно забувати про РФ, яка у випадку надходження
зі сторони України дешевих і якісних товарів миттю закриє кордони, як вона це
вже робила не одноразово, інстинкти самозбереження властиві не тільки людям, а
й державам!
Тому, щоб там не казали ЗМІ, а перед Україною зараз
стоїть не простий вибір, і від того, в яку сторону вона почне рухатися, залежить
доля не одного покоління українців.