Сьогодні наткнувся на статтю, де йшлося про те, скільки
хабарів дають українці, виявилося, що кожен 5-й українець дає хабарі. Тобто в
черзі на прийом до якогось керівника, де стоїть 10 людей 2 дадуть хабар.
Сколихнула моє сприйняття інша інформація, та що понад
70% опитаних згідно тієї статті вважають, що без хабара не можна нічого
зробити. Хіба це так?
Сьогодні хабара у Вас будуть вимагати будь-де в ЖЕКу,
паспортному столі, лікарні, школі, університеті, навіть у бібліотеці. До речі,
про бібліотеку можна розповісти і більше, оскільки не так давно я дізнався, про
те, як в бібліотеці беруть хабарі, від одного працівника.
Ситуація наступна, державні установи які займаються
тендерами(купують продають), мають під свої документи підкладати копії з
журналу Вісник державних закупівель(бо без нього перелік документів вважається
не повний, також додам, що перелік документів на такі операції доволі великий).
Так, от як тільки виходить новий журнал, працівники з державних установ
намагаються як найшвидше зробити копії з цього журналу, і почати продавати, або
купувати товари. Але тут їх очікує неприємний сюрприз, оскільки коли люди дзвонять
в бібліотеку людям кажуть, що номер є. А коли вони приходять в бібліотеку, то
виявляється, що номер десь на описанні, і щоб людям його надали для
користування необхідно матеріально пришвидшити процес.
Це тільки одна схема, але дуже дієва і особливо в кінці
місяця, про решту установ, я взагалі мовчу. Тут я вважаю, що варто згадати про
адміністративну реформу, яку ініціювала партія влади, хотілося б почути про
результати цієї реформи, оскільки судячи з результатів цього опитування,
результатами і не пахне.
Також варто зазначити, що тільки 12% опитаних вважали, що
хабар взагалі не потрібен, тут хочеться запитати: чому таких людей так мало?
Невже люди настільки зневірилися у наших державних органах, що тільки 12
чоловік із сотні опитаних вважають, що наші державні органи нормально працюють.
З цієї ситуації, є тільки один вихід, але це не та реформа, яку проводить зараз
нинішня влада. Реформа повинна бути чітко продумана, з якісним покращенням
кадрів, і збільшенням з/п, щоб думки про хабар в працівників навіть не виникало.
Для прикладу можна навести реформу, яка сталася в Грузії, коли на роботу
набирали на керівні посади студентів останніх курсів, і потім ці студенти,
ставали чудовими спеціалістами і керівниками.
