Закарпатье.Разное

Хустський район знаходиться у передгірській та гірській зоні серединної частини Закарпаття. Південні межі району проходять по державному кордону України з Румунією. Площа району – 1,0 тис. кв. км (1/12 площі області).В районі одне місто обласного підпорядкування - Хуст, одне селище міського типу - Вишково, 59 сільських поселень, підпорядкованих 25 сільським радам.

Клімат помірно-континентальний. Зима м'яка, літо тепле. Середня температура січня на низовині -2, -3 градуси за Цельсієм, у липні + 19. В гірській частині трохи прохолодніше. Річна кількість опадів на низовині 600 - 700 мм , у передгір'ях - 800 – 1000 мм.

Гірські схили густо заліснені, багаті дарами природи (гриби, лікарські рослини, ягоди, горіхи, жолуді, каштан їстивний).

Ріки Теребля та Ріка з численними притоками створюють затишні улоговини, вузькі коридори, низовини, розподіляючи передгір'я Полонинського та Вулканічного хребтів Українських Карпат на ряд невеликих масивів з неперевершеними пейзажами.

Ріка Тиса, що протікає по території району зі сходу на захід майже впритул попід Вулканічним (Гутинським) хребтом, набуває тихого спокійного характеру. Русло її мінливе в межах 40 - 100 м . Глибина 0,5 - 4 м .

На берегах річок та струмків - безліч чудових природних пляжів. У річкових долинах та улоговинах затаїлися гарні, багаті села Хустщини, зі збереженими до наших днів прадавніми віруваннями, традиціями, звичаями, оригінальною різноманітною кухнею, своєрідною архітектурою - цінними пам'ятками дерев'яного та кам'яного зодчества ХІІІ-ХХ ст.(храми, житлові, унікальні господарські та промислові споруди).

В легкодоступних місцях збереглося багато унікальних пам'яток природи: 300-400- літні дерева, водопади, гірські озера, скелі-останці та скелі-стрімчаки, ряд реліктових та екзотичних рослин, унікальні урочища.

Найбільшим багатством Хустщини поправу вважається екологічно чисте повітря та значна кількість мінеральних та термальних джерел.

Хустський район в сучасних адміністративних межах до 1953 року називався Хустський округ. На території району, як і усього Верхнього Потисся, влада угорських феодалів почала поширюватися в XI ст. Спочатку на лівий, а потім на правий берег Тиси і далі в гірську зону Карпат.

Басейн Верхньої (гірської) Тиси, тобто територія східної частини Закарпаття має назву Мараморош. Щодо середньовічної історії Хустщини, як частини Мараморошу, існують певні версії, переважно з угорських джерел і попередніх досліджень, приведені ще в 1938 році в книзі чеського автора Іоана Душанека «Хуст у Марамороші». Тут вказується, що в 1070 році на Угорщину через Мараморош був здійснений напад ворога, який потім був розбитий угорськими вождями Гейзою та Ладиславом (Ласло). Згодом, у 1090 році, вже будучи королем, Ласло і наказав спорудити неподалік місця поразки ворога замок із каменю, що дістав назву Хустський.

Дещо раніше, як стверджують старі угорські хроніки, на лівому березі Тиси був споруджений замок Вишківський (Вишково).

Споруда на горі Варгеді (Замкова гора), що височить на 600 м , уперше згадується в латинському документі 1273 року. Як і Хустський замок, Вишківський виконував функції охорони «соляного шляху», що пролягав від солотвинських копалень уздовж ріки Тиса.

Однак примітивні дерев'яні та земельні споруди фортеці у Вишкові з часом перестали відповідати своєму призначенню і вже наприкінці XIV ст. перетворилися на запустілі руїни. Функції оборони і контролю шляхів перейшли виключно до Хустського замку.

 Ночной Будапешт-"Цепной мост"

Географiчний Центр континентальної Європи знаходиться у селі Дiлове, Рахiвського району. 

За територiєю закарпатський регiон бiльше вiд таких країн свiту, як - Люксембург, Ватикан, Лiхтенштейн, Сан-Марiно, Андора, Бруней, Кiпр, Сингапур, Катар, Мальдiви, Бахрейн, Лiван, Гамбiя, Комори, Маврикiй, Вануату, Мікронезія, Маршали, Палау,Науру, Кiрiбатi, Сан-Томе i Прiнсiпi, Сейшели, Багами, Барбадос, Ямайка, Трiнiдад i Тобаго, Монако, Гренада, Тонга, Тувалу, Сент-Крiстофер i Невiс, Антiгуа i Барбуда, Захiдне Самоа, Кабо-Верде, Мальта, Домiнiка, Сент-Вiсент i Гренадiни, Сент-Люсiя. 

За населенням регіон бiльший вiд: Iсландiї, Захiдної Сахари, Свазiленда, Белiза, Фiджi, Сурiнама, Вануату, Гайани, Джiбуттi, Соломонових островiв, Гвiнеї-Бiсау, Екваторiальної Гвiнеї. 

На Закарпатті знаходиться єдиний у світі памятник листоноші (смт. Туря Ремети, Перечинський р-н). 

У нашому краї знаходиться найдовша в Європі липова алея (м.Ужгород). 

Закарпаття (загальна площа 12,8 тис. кв. км.) займає 2,1% усієї території держави Україна.

  ПОХОДЖЕННЯ ДЕЯКИХ ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ ЗАКАРПАТТЯ 

Розтоки, Гать, Гребля, Вирь, Зарiччя, Ужок, Синяк, Кальник, Кам'янка - (від слів-гідронімів: рiчка, вода, потоки, болота). 

Холм, Дiлок, Дiлове, Плiшка, Прислоп, Берег, Вертеп, Кут - ( походження від слова - гори, гора). 

Сокирниця, Чертiж, Горiнчово, Пасiчноє, Пасiка, Грушево, Терново, Ольшавка, Грабино, Дубовоє, Дуброва, Ясiня, Тростяниця, Колодне, Лiсарня, Драчино, Коропець, Стройно, Березне, Лопушанка, Репинка, Вiльхiвцi - ( походження від слів - лiс, дерево, сорти дерев). 

Кам'яниця, Цегольня, Углиця, Копашнево, Копаня, Берег, Плоска, Майдан, Косино, Лази, Поляна, Луг, Лазищина (походження від слів - земля, поле). 

Староє село, Кове село, Свобода, Новоселиця, Перелаз, Ворота - (походження від слів - село, господарські будови). 

Кобилинець, Клячаново, Мешкарня, Кучава, Плоскановиця, Волосянка, Воловець, Воловоє, Бичково, Верецьки, Керецьки, Баранинцi, Скотарське - (походження від слів - сорти худоби, тваринництво). 

 ДЕРЖАВИ ТА ДЕРЖАВНІ УТВОРЕННЯ НА ТЕРИТОРIЇ ЗАКАРПАТТЯ: 

1. ГЕТО-ДАКІЙСЬКА ПАТРІАРХАЛЬНА ДЕРЖАВА - 40-і роки до н. е. - 106 р. н. е. 

2. РИМСЬКА IМПЕРIЯ - контактна територія з провiнцiєю Дакiя - 107 р. н. е. - III ст. 

3. ОБ'ЄДНАННЯ АВАРIВ - VII ст. 

4. ВЕЛИКА МОРАВIЯ - IХ ст. 

5. ПЕРШЕ БОЛГАРСЬКЕ ЦАРСТВО - IХ ст. 

6. УГОРСЬКЕ КОРОЛIВСТВО - ХI-ХVІ ст. 

7. ТРАНСIЛЬВАНIЯ - XVI-XVII ст. 

8. АВСТРIЙСЬКА ІМПЕРІЯ - XVI ст. - 1867 

9. УГОРСЬКА РЕСПУБЛIКА -1848-1849 

10. АВСТРО-УГОРЩИНА - 1867 р. - 1918 

11. УГОРСЬКА РЕСПУБЛIКА - 1918 

12. ГУЦУЛЬСЬКА РЕСПУБЛIКА - 12.1918 р. - 06.1919 р. 

13. УГОРСЬКА РАДЯНСЬКА РЕСПУБЛIКА - 1919 

14. ЧЕХОСЛОВАЦЬКА РЕСПУБЛІКА - 1918-1939 

15. КАРПАТСЬКА УКРАЇНА - 14-16.03.1939 

16. УГОРСЬКА МОНАРХIЯ - 1938-1944 

17. РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ (СРСР) - 1945-1991 

18. УКРАЇНА - 24.08.1991

Географический центр Европы