Напередодні увечері
йшла повз церкву. Зайшла – просто поговорити з Богом… Тиша, спокій. У
голові прояснення : не плутаються думки, не тремтить на останній
нерозірваній струні нервова система , втомлена від повсякденного хамства та грубості, не тиснуть на голову ціни…
Свята таємничість … І багато відповідей та підказок…
Пригадую радянські часи, коли я була школяркою. Було багато поганого, але й багато хорошого – це правда. Але я не про це .
Продовження в оригіналі читати http://osobystist.com/?id=7cffd3d7-a179-48bf-8e3e-f518154da486&o=50
