Поклич...
Поклич до раю спраглу мою душу,
Де Божа в криницях свята сльоза,
Де соком чистим повниться лоза.
Я тиші там ніколи не порушу.
Поклич до раю спраглу мою душу.
Пусти мене до раю, хоч на мить.
Велично світом править спокій там.
Усе за мить одну оцю віддам.
В раю так тихо, туга не бринить.
Пусти мене до раю хоч на мить.
Візьми до раю, я зцілитись хочу.
На образи святенно помолюсь.
Блаженна мить. Згаса свіча. Дивлюсь
На тіні янгольські, на лики, очі…
Візьми до раю, я зцілитись хочу.
На мить лиши мене у тім раю,
У світі, не поділенім навпіл.
Відсутні межі у едемських піль.
Благаю, заклинаю і молю:
Хоча б на мить лиши мене в раю.
