Поклич...
Поклич до раю спраглу мою душу,
Де Божа в криницях свята сльоза,
Де соком чистим повниться лоза.
Я тиші там ніколи не порушу.
Поклич до раю спраглу мою душу.
Пусти мене до раю, хоч на мить.
Велично світом править спокій там.
Усе за мить одну оцю віддам.
В раю так тихо, туга не бринить.
Пусти мене до раю хоч на мить.
Візьми до раю, я зцілитись хочу.
На образи святенно помолюсь.
Блаженна мить. Згаса свіча. Дивлюсь
На тіні янгольські, на лики, очі…
Візьми до раю, я зцілитись хочу.
На мить лиши мене у тім раю,
У світі, не поділенім навпіл.
Відсутні межі у едемських піль.
Благаю, заклинаю і молю:
Хоча б на мить лиши мене в раю.
налий мені келих вина з моїх сліз... уп'юся,забудусь, впаду долі ниц... нехай серце стане й забуде на мить... той біль , що так рани ятрить...
Классно!!! Добавила фоток в тему...
праздники приближаются...
настроение приподнятое...!
кому как
вся работаю
Фьюууу... успокоила... , я сначала аж напугалась...работа это не страшно...
ты куда собралась???
Я б радо ВАс не залишила,але вже час прийшов мені...
Нізащо нас самих не залишай,
Ми створим тут для тебе рай...
умничка!! я всегда говорю - нет бесталанных людей!! есть незамеченные...
Громко сказано
Но все равно СПАСИБО
с этой буковки должен был начинатся мой ник,тоесть Julichka
Смешная авка у тебя здесь