Телегонія

Виявляється,

діти будь-якої жінки обов’язково успадковують якості її першого

мужчини, навіть якщо народжуватиме їх вона зовсім від іншого. Саме

перший мужчина, а не майбутній батько дитини, закладає генофонд

потомства кожної жінки, поза залежністю від того, коли і від кого вона

буде народжувати своїх дітей. Чоловік, котрий порушив невинність, стає

ніби генним батьком усіх майбутніх дітей жінки.

Почалася

ця історія з таємничого розділу науки про фізіологію людини 150 років

тому, коли основною тягловою силою був звичайний кінь. Кінні заводи не

припиняли активних пошуків покращання породи коней.

- А що, коли схрестити коня із зеброю? - мріяли вони. - Дуже приваблива перспектива!

І

робота закипіла. Матерями майбутніх зеброконей відібрали кращих

породистих кобил, а жеребцями - зебр. Пробували, звичайно, і навпаки.

Хоча досліди по схрещуванню повторювали знову й знову, жодного зачаття

кобил від зебр-самців так і не відбулося. В цьому немає нічого дивного,

тому що науковий світ ще не знав про хромосоми і їх несумісність.

Досліди були припинені, ніхто про них і не згадував. Та через декілька

років трапилося щось неймовірне... У кобилиць, що побували під

самцями-зебрами, раптом почали народжуватися... смугасті лошата! Чому?

Батько - породистий жеребець, мати - теж чистокровка, а лошата смугасті!

І це після того як пройшло вже декілька років після в'язки з “зеброю”, і

ті запліднення не привели до зачаття і вагітності.

Науковий світ був приголомшений. Надзвичайне явище отримало назву “телегонія”

(теле...[грецьк.

tele у далечінь, далеко] - перша частина складних слів, що означає:

діючий на далеку відстань, напр.: телескоп, чи дія відбувається далеко,

напр.: телебачення;

...гонія [грецьк. gone, gonos народження,

породження (плоду, результату)] - друга частина складних слів, що

означає: причетність до народження, походження, напр. гетерогонія,

космогонія - ”Словник іноземних слів” - ред.).

Почалися

досліди з іншими тваринами. Феномен підтвердився і тут, тобто телегонія

існувала, але наукового пояснення їй дотепер не знайдено. Причина -

досліди ці з волі якихось таємничих сил були припинені, а їхні

результати - засекречені. Ми можемо назвати лише двох дослідників явища

телегонії: це сучасник Ч. Дарвіна професор Флінт і Фелікс Ледантек.

Останній залишив після себе книгу “Індивід, еволюція, спадковість і

неодарвіністи” (М., 1899 р.). Приведена вище інформація про перші кроки

засекреченої тепер науки описана в книзі “Телегонія, або “Вплив першого

самця”, розділ 24, стр. 244.

Серед спеціалістів-практиків не

здивувалися описам дослідів лише собаківники. Їм здавна було відомо, що

коли навіть дуже породиста самка хоча б раз пов'яжеться з непородистим

кобелем-дворнягою, і навіть якщо в результаті такої випадкової в'язки

щенят і не буде в майбутньому від цієї самки породистих щенят чекати

марно, навіть від найпородистішого кобеля. Про це знає кожний

собаківник-спеціаліст і просто аматор.

У другій половині XIX

століття приголомшені сучасники Флінта і Ледантека стали набридати

фізіологам усього світу питанням: “А чи не поширюється ефект телегонії

на людей?”. Але вчених вже не потрібно було підганяти. Почалися

інтенсивні фізіологічні, антропологічні, соціологічні, статистичні

дослідження і навіть досліди, якщо, звичайно, траплялася така

можливість. І незабаром неупереджена наука твердо проголосила: “Так,

ефект телегонії поширюється і на людей, при чому, у більш чітко

вираженій формі, ніж у тварин!”

Завіса секретності знову опустилася!

Але

немає таємниці, що колись не стала б очевидною. Сувора дійсність нашого

сьогодення підвела б вчених до цієї проблеми, навіть якби і не було в

XIX столітті випадку з зебрами. В другій половині XX століття, із

розвитком комунікацій, можливості спілкування людей різних рас набагато

зросли. І цих результатів може не бачити хіба що сліпий.

Наприклад,

після всіх значних міжнародних заходів на території Москви (молодіжних

фестивалів, спортивних олімпіад і т.п.) у нас набули поширення випадки

народження дітей негроїдного типу. Від деяких жінок при цьому можна було

почути визнання, що статевий контакт вони мали з представниками інших

рас декілька років тому, а завагітніли й родили дітей від своїх

чоловіків - білих людей. Але з якихось незрозумілих для них причин діти

виходили “ні в матір, ні в отця, а в чорного молодця”. Крім того, відомі

випадки, коли за гріхи матері розплачувалася донька, що родила дитину

негроїдного виду, навіть не бачивши у своєму житті негра.

Дотепер

ми говорили, опираючись на приклади з людьми й тваринами, про передачу

шляхом телегонії зовнішніх ознак батька. А чи передаються сховані,

внутрішні ознаки батька?

Так, передаються! І це в телегонії

найнебезпечніший чинник! Виходить, далеко не байдуже, якими були в жінки

її статеві партнери до того, як вона одружилася й народила дитину. Саме

до такого висновку прийшла наука про телегонію, коли на неї наклали

“табу”, а писані на цю тему книги поступово знищили.

Виникає

питання: а що коли “заїзжий молодець” був наркоманом, алкоголіком,

генетично або психічно хворий? Адже люди цього типу найбільше схильні до

безладних і безвідповідальних зв'язків. Православний спосіб життя в нас

ще тільки відроджується, а “демократична” мораль базується на

аморальності й легковажності. Ось і трапляється, що, здавалося б,

зовнішньо цілком нормальні і здорові батьки в дітях своїх раптом бачать

не себе, а давній “привіт” від якогось виродка.