Як нам вижити?
Що не кажіть, а ця проблема зараз обговорюється скрізь: на зупинках, в
транспорті, в чергах гіпер-, супермаркетів, базарах...
А що вже
дістається «приймальникам» комунальних платежів... І не тому, що наші люди в
умовах демократії нарешті мають право на власну думку — поговоримо, мовляв,
і легше стане. Нині простий і бідний українець перебуває не просто на межі виживання, а взагалі - існування.
Підвищення
тарифів на газ та на оплату комунальних з серпня призведе до ще
більших сум заборгованостей, адже наші зарплати, пенсії ніяк не співпадають
з примхами реалій сьогодення, і людина, яка хоче вчасно розрахуватись за
споживання води, тепла, газу, електроенерґії залишається приреченою в
кращому випадку на хліб та воду. А в сім’ях є діти, і їх треба годувати, а
ще — одягати, навчати. І медичне обслуговування у нас не таке вже й
безкоштовне, і освіта теж...
Бо ціни скажено стрибнуть
на одяг, взуття, продукти харчування,на все. Стане предметом розкоші телефон. І цей
перелік можна було б продовжити, проте полегшення не настане, бо знову ж
таки, — «поговоримо,побалакаємо, сядемо та й накакаємо", як кажуть наші селяни. А тим часом звичайна
середньостатична сім’я з 3-х осіб, якщо вона проживає у «фешенебельній»
2-кімнатній квартирі загальною площею 50 квадратних метрів, мусить віддати
за місяць суму, більшу за розмір мінімальної зарплати.
«Дайте нам
належну відповідну зарплату, і ми платитимемо без приниження через субсидії.
Дайте нормальну пенсію, вреґулюйте, нарешті, ціни на ринку споживання», —
приблизно так звертається народ до зверх-ників. А вони — або не розуміють,
або не хочуть, або не вміють навести порядок. Та від цього ох,як
нам не легше.
Ще не вляглися пристрасті навколо бюджету на 2011 рік. До нашої,
народної думки наче і прислухаються, проте...
Чому ми бідні —
це необхідно зрозуміти, щоб стати заможнішими. Треба усвідомити, що навіть
зростання рівня економічного розвитку не вирішить проблеми виживання, бо
треба вміти ще й правильно розподілити плоди цього зростання. Тоді,
очевидно, зникнуть розмови і про Польщу, і про Румунію,і про Москву... Розмови, що далеко
не позитивно впливають на суспільство.