Ще виборці не забули, як під час президентської передвиборчої кампанії біло-блакитні обіцяли
відновити соціальну справедливість у країні. Вибори вони виграли.
Відразу після інавгурації Президент України Віктор Янукович оголосив, що
починає наступ «на непомірні апетити українського чиновництва», яке
«обліплене» різноманітними пільгами і гарантіями, як пес блохами. А щоб
виборці повірили в щирість гаранта, він урочисто оголосив про те, що на
50 відсотків скорочує розмір своєї зарплати. Все. Крапка: на цьому
«наступ» закінчився. Мабуть, як кажуть у таких випадках, скінчилися
патрони.
Якщо згадати не таку вже й далеко минувшину, то в пам’яті спливуть
гнівні промови багатьох тодішніх опозиціонерів, які вимагали від
тодішньої влади теж скоротити витрати на своє утримання. При цьому вони
облесливо обіцяли нам, виборцям, що як тільки-но прийдуть до влади,
почнуть насамперед із ліквідації тих пільг і гарантій, про які сказано
вище. Принаймні обіцяли суттєво скоротити їх. Прийшли. І збільшили
кошторис адміністрації Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів
України, інших чиновницьких структур. Суттєво збільшили.
Нова влада не соромиться відзначати державні свята, проводити різні
заходи на досить високому рівні. І хай би лилися на їх торжествах «мед
і горілка рікою», аби робилося все це їхнім коштом. Та ні: можновладці
тратять наші з вами мільйони. Наприклад, проведення військового параду
з нагоди 65?річчя Перемоги у Другій світовій війні, яку нинішня влада
інакше як Великою Вітчизняною не називає, коштувало нам 16 мільйонів
гривень. Смішна сума? Згоден. Але її вистачило б для спорудження кількох
гуртожитків для військовиків контрактної служби, які не мають власного
даху над головою, придбання для госпіталів новітнього діагностичного
обладнання тощо. Але що, скажіть, нашим можновладцям до армійських
проблем, коли у них є і дах над головою, і лікуються вони не
в госпіталях.
До речі, військові паради, приурочені до закінчення Другої світової
війни, окрім України, проводяться лише в Росії, що й зрозуміло:
російська влада експлуатує цю дату з метою власного возвеличення.
Натомість жодна країна антигітлерівської коаліції не додумалася 9 травня
виводити на вулиці своїх столиць танки й ракетні установки. Окрім інших
причин, не останню роль тут відіграють і фінансові витрати.
Після так званого Дня перемоги Україна відзначала День медичного
працівника. Переважна більшість лікарів, медичних сестер отримали від
свого керівництва грамоти, почули слова подяки за свою нелегку працю.
І на цьому для них все святкування скінчилося, хіба що, може, ще по
келиху «шампанського» випили. Натомість сама влада для себе організувала
святкування з розмахом. Зокрема, для урочистого засідання орендувала
Національний палац «Україна», що обійшлося в майже 200 тисяч гривень.
Загалом із кишень платників податків на це пішло не багато не мало,
а майже 1 мільйон гривень. Наприклад, чималу суму довелося викласти за
можливість транслювати на величезні плазмові екрани виступи прем’єра
Азарова і міністра охорони здоров’я Митника, які були присутні на
урочистостях. Був і святковий концерт, який, мабуть, теж обійшовся
в пристойну — як на пересічного громадянина, що ледь зводить кінці
з кінцями — суму. Бо ж навряд чи та ж Ольга Сумська погодилась би за
200–500 гривень бути ведучою, а Віктор Павлік, Катерина Бужинська, Іво
Бобул та інші так звані зірки, співати. Втім, пан Іво міг і просто так
заспівати на честь нової влади, якій він дуже симпатизує.
Можливо, мої міркування комусь здадуться дивними, мовляв, один мільйон
сьогодні — це не гроші. Але ж саме з цих мільйонів складаються мільярди,
десятки мільярдів, з допомогою яких можна, як мовиться, гори звернути.
Але ж для українського чиновництва, зокрема й того, що засіло у вищих
коридорах влади, власне благополуччя важливіше. І тому — за великим
рахунком — пересічні пенсіонери, звертаючись за допомогою до тієї ж
районної лікарні, змушені купувати практично всі ліки власним коштом,
витрачаючи останні копійки, тому в українських лікарнях щодня помирають
десятки дітей, на лікування яких не вистачило грошей. Спробуйте пояснити
їхнім матерям логічність тих витрат, які несе Україна на утримання
чиновництва, придбання для них броньованих «Мерсів» і «Майбахів»,
забезпечення безкоштовним лікуванням і оздоровленням у кращих лікарнях
і санаторіях держави, тих заходів, що проводяться у нас заради
задоволення себелюбства, спробуйте переконати їх, що нова влада почала
наступ на власні «непомірні апетити». І якщо згорьовані жінки за це
плюнуть вам у лице, то, мабуть, правильно зроблять…
