Хробак Завойовник (переклад вірша Едгара По)

2009-04-15 09:00 2 7531 Подобається 4

Дивись! Це урочиста ніч

Лиш помах янгола руки,

І сльози ллються навсібіч

Через змарновані роки.

Танцює знов кордебалет

В театрі, наче сни,

Лунає музика планет

Того оркестру гри.

Бурмочуть люди в темноті

І мім вивчає роль.

Маріонетки в висоті,

На сцену йде король.

Вони ідуть туди, сюди

Блукають як мерці,

Від хаотичної ходи

Все гине навкруги.

Строката драма, знаєш ти

Героїв та слова,

І не забути нам її

Йде кругом голова.

Фантоми й тіні грають тут

А сцена мов жива,

Безумний спів дитини Смут

Повз нас він проплива.

Та бачиш на сцені невидимий рух

Щось мовчки між мімів повзе,

Морозом вкриваються серце ї дух,

Велике воно та живе.

І пащу розкривши кусає акторів,

Їх кров без устану він п’є,

Як демон, з араба безумного творів

До янголів мовчки пливе.

Згасає навколо примарливе світло,

До п’єси ми втратили смак,

Лиш чутно як в темряві сцени огидно

Вовтузиться хтось, як ховрах.

І янголи, бліді як сніг

Показують нам знак,

Що назва п’єси – Чоловік.

Її герой – Хробак.

Коментарі (1)

Додати смайл! Залишилося 3000 символів
Cтворити блог

Опитування

Ви підтримуєте виселення з Печерської лаври московської церкви?

Реклама
Реклама