Ющенко, нагородивши
званням Героя України значно посилив українофобські
настрої в Польщі і для цього є всі передумови. 
України польські політики, історики й громадські діячі говорять тільки
про масове вбивство поляків українцями на «східних землях» Польщі в
1940-ві роки, але не про взаємні жертви внаслідок польсько-українського
збройного конфлікту. Якщо й згадується про вбивство українців поляками,
то обов'язково зазначається, що це була реакція у відповідь на «звірства
українців». Про український національний рух, ОУН і Українську
Повстанську Армію на Західній Україні в роки ІІ Світової війни йдеться
лише як про німецьких колаборантів і фактично як про злочинців, котрі
знищували поляків. Робилися і робляться багаторазові голослівні й
непідкріплені фактами спроби звинуватити 14-ту дивізію, що складалася з
українців,
«Галичину» в участі у придушенні варшавського повстання у
серпні-вересні 1944 р.
Про особливу упередженість у цьому випадку свідчить факт, що в Польщі
незрівнянно менше лунає звинувачень на адресу
або азербайджанських есесівців, які, на відміну від галицьких
українців, справді брали найактивнішу участь в придушенні повстання. 
не приходить в голову звинуватити у полонофобії і схильності до масових
вбивств поляків російське населення Брянської, Орловської і Курської
областей. Російські антикомуністи і націоналісти з цих регіонів у складі
Штурмової бригади СС ,
що мала також назву 1-ша дивізія
визвольної народної армії, і певний час
гренадерська дивізія СС, знищили у Варшаві за три тижні з 4
по 25 серпня 1944 р. 10 тисяч цивільних осіб включно з жінками, дітьми й
літніми людьми. Ці російські солдати СС не тільки почали виконувати
наказ зі знищення всього населення Варшави, поголовно «зачищаючи» свій
район, але й супроводжували свої дії зґвалтуваннями, підпалами і
грабунками.
Також вимагає особливої уваги питання про двояке ставлення польської
історичної пам'яті до перебування на німецькій службі польських
поліційних батальйонів на Волині в 1943-1944 рр. У березні-квітні 1943
р. з поляків на Волині було сформовано на німецькій службі три
поліційних батальйони №102, 103 і 104, плюс на Волинь прибув польський
поліційний батальйон №202 з уродженців Варшави і центральних районів
Польщі. Звичайно, коли вони співпрацювали з польськими партизанами з
Армії Крайової, це - патріотизм, але як бути, коли вони водночас
виконували найжорстокіші накази німецького командування і
використовували німецьку допомогу в масових вбивствах українців? У
принципі, абсолютно зрозуміло, з чого поміж іншого почався їхній
«бойовий шлях» на Волині, коли вони навесні 1943 р. прийшли на заміну
кільком тисячам українських поліцейських, котрі зі зброєю в руках, часто
з боями, перейшли на бік українських партизанів. Як чинили німецькі
окупаційні власті з партизанами, що боролося проти них, та з їхніми
сім'ями, пояснювати не треба. Те, що УПА на Волині вело бої не тільки
проти поляків і радянських партизан, але й проти німців, можна дізнатися
зокрема зі спогадів радянських партизанів. Сім'ї українських
партизанів-колишніх поліцейських і нових польських поліцейських 1943 р. у
більшості випадків жили на селі і, природно, стали першими жертвами
неминучої братовбивчої війни.
Якщо повернутися до особи вже згадуваного Степана Бандери і ОУН і
зупинитися на звинуваченні їх у співпраці з Німеччиною і німецькою
розвідкою 1920-х – початку 1940-х рр., то, по суті, лідери українських
націоналістів намагалися заручитися підтримкою сильного союзника, як це
робили до них засновник ІІ Речі Посполитої Юзеф Пілсудській і перший
лідер Радянської Союзу Ленін. 
гроші проти Росії з німецькою, австрійською і японською розвідками, а
1914 р. привертав в свої загони на австрійській службі піддані
Російської імперії, уродженцем якої він також був. Більшовицька партія
Леніна боролася за поразку Росії в боротьбі проти Кайзерської Німеччини –
знамените гасло «що гірше, то краще». А в 1917 р. Ленін за допомогою
німецької сторони повернувся до Росії, щоб діяти вже всередині країни.
Надалі очолювана Ю. Пілсудським Польща дозволила Гітлеру прорвати
дипломатичну ізоляцію за допомогою Договору про ненапад 1934 р. і разом з
нацистською Німеччиною підготувала і здійснила розділ Чехословаччини в
1938 р. – до Польщі була приєднана Тешинськая Сілезія. Всім відомі дії
Радянського Союзу в 1920-початку 1930-е рр. з підтримки і відродження
німецького Райхсверу (армії) в умовах його обмежень Версальським мирним
договором. В 1939 р. СРСР разом з тією ж німецькою армією, якій він
допомагав раніше, напав на Польщу.
http://samsomuch.blog.net.ua/
