„Може на 13-ий раз мені пощастить”

Чи доводилось Вам колись звертатися до місцевого сервісу? Мабуть, у відповідь кожен зможе пригадати не одну, а кілька, по своєму неповторних, ситуацій, що запам’ятались надовго.

А ось що трапилось зі мною. Придбала я мобільний телефон, не новий, не дорогий, не супермодний, але надійний, як мені сказали, „Nokia-8210”. Недовго тішилась ним. Не догледіла, як потрапив він у рученята моєї трирічної онуки. Довелось звернутися до сервісної фірми „Мобілнет”.

Ця історична подія відбулась 2 лютого 2008 року. Симпатичний, надзвичайно приємний молодий чоловік видав мені квитанцію, згідно з якою 5 лютого я мала отримати свій відремонтований телефон...

Вже минув місяць з того часу. Я 12 разів зверталась по своє замовлення. Незмінно приємний, чарівний хлопець щоразу, ніби вперше мене бачив, по-діловому шукав серед виконаних замовлень моє. Далі дзвонив якомусь загадковому Кості і справлявся щодо мого проблемного „Nokia-8210”. Я натякнула, що хочу побачити загадкового Костю, подивитись йому в очі і особисто забрати у нього свій телефон, який, як тепер з’ясувалось, не підлягає ремонту. Але щоразу „невчасно” приходила: то Костя працює по обіді, а я прийшла зранку, то Костя зараз вдома, а не в майстерні, а майстерня закрита, то він у відрядженні в Івано-Франківську і т. ін. Нарешті, як повідомив мені хлопчина, із мого телефону просто зникли деякі деталі... І сам він, мабуть, також (це вже на мою думку). Але надія вмирає останньою. Може на 13-ий раз мені пощастить більше?

Людмила БАРАНЕНКО, калуська пенсіонерка.