Вербна недiля...

2010-03-28 12:56 9341 Подобається 8

Неділю напередодні Великодня називають Вербною. У цей день жінки нарізали вербових гілочок і несли їх до церкви, щоб святити. Галузки ці тримали як „помічні од недуг і грому”, ними можна було „Викликати у посуху дощ”. Для цієї мети брали лише червону вербу – шановане в Україні дерево, оскільки воно найпершим розпускається і, отже, оповіщає про весну. Є звичай „бити” кожного зустрічного свяченою в церкві лозою, приказуючи: „Верба б”є, не я б”ю, від нині за тиждень Великдень”. Свячену лозу шанують, закладають у хаті за святі образи.

Відгуляли, відшуміли заметілі,

дочекалися ми Вербної неділі.

Принесли із церкви гілочки свячені,

осяйні, весняним сонцем золочені.

Забуваються всі клопоти

й страждання,

оживають у душі слова прадавні:

– Верболіз, бий до сліз!

Не я б’ю, верба б’є,

будь здоровий, як вода,

а багатий, як земля...

Увійшла в свої права

весна-газдиня,

моя доня вже готує цибулиння,

будем крашанки невдовзі

фарбувати,

бо ж Великдень – світле свято –

йде до хати.

Це не чари – обереги предковічні.

І відлунює у серці слово віще:

– Топчу-топчу ряст, ряст,

Бог здоров’я дасть, дасть...

Дай, Боже, діждати

й на той рік топтати...

Василина Верховинка

Коментарі (1)

Додати смайл! Залишилося 3000 символів
Cтворити блог

Опитування

Ви підтримуєте виселення з Печерської лаври московської церкви?

Реклама
Реклама