Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з )
Перейти до: ,
| Західна філософія | |
|---|---|
. Гіпатія (1908) | |
| Народився | пр. |
| Помер | |
| Школа/Традиція | |
| Основні інтереси | , |
Вплинули на нього , | |
Вплинув на | |
Гіпатія (Іпатія) з Александрії ( Ὑπᾰτία ἡ Ἀλεξάνδρεῖα)
(* — †) — , і . Дочка александрійського математика . Послідовниця
неоплатонівської школи . Займалася
обчисленням астрономічних таблиць, написала коментар до твору Аполлонія
(щодо ) і (з ), які до нас не дійшли. Існують дані
про те, що Гипатія винайшла:
- — прилад для визначення рідини,
- — прилад для визначення і в астрономії,
- —
зображення небесної сфери на площині, на якому можна обчислювати захід і
схід небесних світил.
Гіпатія брала участь у громадських справах міста і користувалася
значною популярністю. Вона стала жертвою фанатизму : за дорученням архієпископа Кирила під
час вуличних безладів була звірячо понівечена натовпом.
[] Біографія
Картина
Картина
Іпатія була дочкою александрійського філософа та математика . Батько навчив її
ораторському мистецтву та вмінню переконувати людей. Він працював в .
Александрійський мусейон являв собою великий науковий центр того часу.
Найбільш відома у наш час александрійська бібліотека і зараз має світову
славу. На той час вона складала лише частину музею, до складу якого
також входили організації за сучасним уявленням порівняні з Академією
наук та університетом. Саме там Іпатія отримала свою першу освіту. Далі
вона навчалася у . Історія людства знає лише два міста, вплив
яких на розвиток культури суспільства неможливо переоцінити – це та Афіни. Перший прославився патріотизмом, а
другий – високим рівнем культури.
В Афінах Іпатія вивчала праці та . А потім, повернувшись до , починає викладати в Мусейоні
математику, механіку, астрономію та філософію. Іпатія займалася
обчисленням астрономічних таблиць, написала коментарі до наукових творів
та .
В історії науки Іпатія відома ще й як винахідник. Вона створила такі
астрономічні прилади: пласка астролябія, яка використовувалася для
визначення знаходження Сонця, зірок та планет, а також планісфера для
визначення сходу та заходу небесних сяйв. Іпатія брала участь у
суспільних справах міста та користувалася значною популярністю. Вона
мала славу талановитого вченого та викладача. До Іпатії в Александрію
приїжджали вчитися люди з різних країв світу.
Складно уявити, що на цю надзвичайно розумну, красномовну та гарну
жінку чекала така трагічна участь – починалося «полювання на відьом».
Іпатія опинилася у центрі війни релігій. Час її життя припадав на самий
кінець античного світу. Якщо ви пам'ятаїте, люди античності були
язичниками. Але на той час, коли жила Іпатія, почала поширюватися
християнська віра. Язичники та їх культура жорстоко переслідувалися. Для
християн у ті часи будь-які знання, крім догматів та віри, були
незрозумілі. Нещадно знищувалися цінності античної культури. Так у 391
році за наказом єпископа Феофіла було знищено александрійський храм
Серапейон з усім книжковим скарбом. У р. імператор
, який отримав від християнської
церкви прізвисько «Великий», скасував , порушивши давню
традицію греків. Багато античних храмів, пам'яток великої стародавньої
культури, було зруйновано.
Впливовість Іпатії не подобалася духовенству, оскільки вона викладала
філософію язичників – вчення неоплатоніків. Її головним ворогом був
архієпископ Кирилл, який поширив плітки про те, що Іпатія чаклунка.
Пізніше було знайдено привід для страти. Був вбитий якийсь монах на ім’я
Гієрака. Кирило звинуватив Іпатію в причетності до вбивства. Це
спричинило істерику серед християн. У році під час
березневого посту натовп релігіозних фанатиків під керівництвом Петра
звірськи забив прекрасну жінку. Натовп витягнув Гіпатію з ношів, її
побили та затягли до християнського храму. Тут з неї зірвали одяг та
порізали гострими кінцями раковин. Тіло її було розірване на шматки, а
залишки спалили у вогні. Так за свою мудрість та красу сплатила Іпатія
страшну ціну. За життя Іпатії її сучасник та земляк поет Феон
Александрійський присвятив їй теплу епіграму:
«Коли ти переді мною я чую твою мову,
Благий твій погляд та обитель зірок чистих
Я підношу, - так все в тобі , Іпатіє,
Небесне – і справи , и краса промов,
І чисте , як зірки , науки мудрої світло».
Зі стратою Іпатії Александрійської фактично затьмарилося сонце
давньогрецької математики. Іпатія була її останнім представником. «Після
цих останніх спалахів вогню грецької математики загасло, як загасла
свічка» , - писав у книзі «Пробудилася наука».
Але пам'ять про Іпатію залишилася назавжди. Її наслідують багато вчених
сучасності. У 20 сторіччі ім'ям Іпатії назвали один з кратерів .
