26.01.2010

Коментар номера

Янукович боїться, що Юля його задебатує?

Аскольд ЄРЬОМІН

Громадські організації та журналісти

закликали кандидата у президенти Віктора Януковича взяти участь у

теледебатах з Юлією Тимошенко.

Про це йдеться у відкритому зверненні до

Януковича громадських організацій, журналістів і просто небайдужих

громадян.

Вони занепокоєні наміром лідера Партії регіонів відмовитися від участі в

теледебатах, і нагадують, що він у передвиборній програмі обіцяє у разі

обрання президентом «забезпечити вдосконалення механізмів державної

влади, зміцнення засад парламентаризму і демократії».

Нагадують і про те, що його довірені особи не раз заявляли, що лідер

Партії регіонів візьме участь у теледебатах із кандидатом, який вийде з

ним до другого туру виборів. А тепер – задній хід...

Автори звернення наголошують, що теледебати між кандидатами у президенти

є традицією в більшості демократичних держав, в Україні вони

проводяться регулярно з 1994 року. «Беручи участь у дебатах, кандидати

демонструють свою професійну придатність, здатність до ведення відкритих

дискусій, зокрема й у складній психологічній атмосфері, вміння

сформулювати, обґрунтувати та захистити свою позицію. Усі ці якості

необхідні президентові для того, щоб бути арбітром нації, представляти

державу та обстоювати її інтереси на міжнародному рівні. Дебати - те

випробування, не пройшовши якого, кандидат не може вважати свою перемогу

у виборах цілком легітимною», - підсумовується у зверненні.

Ось такий у нас потенційний президент України - прошений-перепрошений,

ляканий-переляканий… Його ледь не вся країна, принаймні прогресивна її

частина, благає, а він, бідака, схоже, власної тіні боїться… Якщо такий

лякливий, якщо відчуваєш, що не по Савці свитка, чого так вперто йдеш у

президенти? Адже на посаді глави держави доведеться вести очні і заочні

дискусії не лише з однією Тимошенко, яка, в разі перемоги Януковича на

виборах, стане лідером опозиції. А якщо головний “регіонал” не дає собі

ради в дебатах з вигідної і комфортної позиції опозиціонера, то як він

збирається дискутувати у майбутньому зі справжньою опозицією (а не

яловою псевдоопозицією, якою є його політична сила), з незалежною

пресою, яка завжди критична до влади? Чи не збирається? А просто заткне

їм рота?.. Тому цілком зрозуміле теперішнє занепокоєння журналістів і

громадських діячів, які усвідомлюють: якщо Янукович зараз уникає

дискусій без суфлерів (у прямому ефірі в форматі тет-а-тет не сховаєшся

за плечі Азарова чи під спідницю Герман), а відтак не соромиться

демонструвати неповагу до визнаних демократичних та цивілізованих

принципів відкритості політика, то неважко здогадатися, яке він

будуватиме суспільство як лідер держави. Суспільство, де свобода слова,

вільна преса і прозора та відповідальна перед народом влада – навряд чи

вважатимуться пріоритетами! Суспільство, де інформаційну політику

визначатиме перелицьована Ганна Герман, а національно-культурну –

українофоб Дмитро Табачник. Якщо це комусь ще не зрозуміло чи хтось

будує якісь ілюзії щодо “чудесного перевтілення” Януковича у

цивілізованого політика, то принципова відмова від теледебатів – це

чіткий, красномовний сигнал, що він не збирається приймати правила гри

демократичних країн. І не варто недооцінювати цього факту…

Але якщо в середині країни ще можна ігнорувати дискусії, то як Янукович

збирається уникати міжнародних переговорів, де доведеться відстоювати

національні інтереси часто у запеклій полеміці з дуже професійними

візаві?.. Тут свою меншовартість, некомпетентність і невігластво не

сховаєш за демагогією на кшталт “не хочу змагатися у брехні” чи “місце

жінки – на кухні”… На Заході за такі пасажі політик автоматично виносить

собі вирок.

P.S. Як стверджує політтехнолог, експерт у сфері стратегічних

комунікацій Денис Богуш, зміст промов кандидатів запам’ятовується

глядачами теледебатів лише на 10%. Зовнішній вигляд і манери поведінки

запам’ятовуються на 60%, впевненість у тембрі голосу – на 30%.