Наші давні кияни — липи, дуби, каштани. Унікальні зелені пам’ятки на грані

2009-12-21 20:58 872 Нравится 2

Усе

менше залишається в Києві дерев, які є свідками історії міста. У

найбільшому за площею місті України, яка становить близько 1000 кв. км,

налічується всього кілька десятків ботанічних пам’яток природи — старих

лип, каштанів, дубів, які були і залишаються окрасою міста, свідками

його слави, величі і падінь.

На одній із

найстаріших вулиць Києва — Володимирській, на відрізку від бульвара

Шевченка до Софійського собору — збереглося досить багато вікових

дерев: 12 лип серцелистих, 8 ясенів звичайних та 12 гіркокаштанів

звичайних. Вік дерев — 150–200 років, висота — до 20 м, обхват

стовбурів — до 300 см. Збереглися у Києві і платани. Для нашого міста

це рідкісна, екзотична порода, маємо не більше двох десятків дорослих

представників цього виду. Найкращі за станом і найбільші за розмірами

дерева ростуть на Хрещатику (у дворі будинку Київської міської ради).

Висота їх сягає 20 м. Перші посадки цих дерев здійснено у 1947 р.

Наступна ботанічна пам’ятка — вікова липа, яка збереглася на території

Київського дитинця, що на Старокиївській горі біля залишків фундаменту

Десятинної церкви у місті святого князя Володимира. Цьому дереву

приблизно 500 років, висота його — 5 м, обхват стовбура — 300 см. Липи

вважаються найбільш поважною і цінною в природно-історичному відношенні

пам’яткою живої природи міста у номінації «дерева». Вікові липи і

каштани зростають і на території Києво-Печерської лаври, заснованої у

1051 р. Вік цих дерев становить 150–200 років, а висота сягає 20 м.

Поблизу Лаври, по вулиці Січневого повстання, 29, збереглося ще одне

вікове дерево — найстаріший у Києві ясен (його вік — 200 років, а

висота — 25 м). На тому ж Печерську, недалеко від Лаври, на вулиці

Суворова поблизу її перетину із Московською стоїть 25-метровий

«віковий» дуб, якому близько 200 років.

Печерськ

зберіг свої зелені пам’ятки. На території садиби Національної спілки

письменників України ростуть вікові дерева — береки. Садиба та будинок

колись належали синові відомого цукрозаводчика Ізраїля Бродського —

Леву Бродському. Біля будинку було висаджено кілька десятків дерев

береки, які було завезено з Італії. До наших часів збереглися лише 5 із

них. Дерева мають гарний вигляд і плодоносять.

Група вікових дерев

тополі білої збереглася на вул. Госпітальній, 18. Цих представників

живої природи взято під охорону, зважаючи на їх значний вік — 130–150

років (висота — до 36 м). Дерева були висаджені у 1855–1870 рр., коли

впорядковувалась територія, прилегла до фортеці Косого Капоніра,

Військово-фельдшерської школи та клініки медичного факультету

Київського університету. В цей час на пагорбах Госпітальних укріплень

було висаджено багато дерев. Тут же, на Госпітальній, 18, знаходиться

клен-явір висотою 24 метри, якому — понад 150 років. Дерево вважається

найстарішим поміж кленів-яворів у Києві і знаходиться, як і дерева

тополі білої, у віданні Головного військово-клінічного госпіталю

Міністерства оборони України.

У Шевченківському районі, у дворі

будинку колишньої партшколи (зараз це територія Інституту міжнародних

відносин Київського університету імені Тараса Шевченка), зростає

«платан академіка Кащенка» — єдине дерево платана східного, що

збереглося від створеного М.Ф.Кащенком Акліматизаційного саду (вік

платана — близько 120 років, а висота — 25 м). Територія

Акліматизаційного саду у 70–80-ті роки минулого століття була

забудована.

Цікаві об’єкти ботанічних пам’яток природи можна

зустріти і на Подолі. Так, поряд із площею Тараса Шевченка, на

території Інституту ендокринології і обміну речовин НАН України,

зростає дуб, вік якого становить близько 400 років, а висота — 22 м. А

на вул. Вишгородській, 45, на території колишнього маєтку Крістерів, що

колись носив назву «Кинь-Грусть», збереглося кілька дубів, лип і

каштанів, вік яких становить 150–200 років, а висота — 20–25 м. Далі по

цій же вулиці росте один із найстаріших дубів столиці, що залишився від

лісів, які вкривали схили Пуща-Водицької улоговини.

На вул.

Осиповського, 2-А, напроти Інституту харчової хімії та технології НАН

України (тут теж колись була садиба Крістерів), зростає найстаріша у

Києві ялиця, вік якої становить 150 років, а висота — 28 м. На цій же

вулиці зростає найбільший і найстаріший у Києві дуб віком 600–700

років, відомий як віковий дуб Крістера. Це унікальний об’єкт, що має

наукову, історико-культурну, естетичну, екологічну та виховну цінність.

Пам’ятка пов’язана не тільки з Вільгельмом Крістером, а й з Тарасом

Шевченком, який гостював у нього.

У Голосіївському районі на

території Головної астрономічної обсерваторії НАН України росте близько

40 дубів, які відзначили 300–400 років та мають стовбури з обхватом

близько 470 см. За легендою, під ними відпочивали чумаки, що мандрували

чумацьким шляхом, який проходив неподалік. У цьому ж районі на

території Китаївського чернечого скиту зростають 5 дерев софори

японської, вік яких сягає близько 150 років, а висота — до 20 м. Вони

були посаджені ченцями Києво-Печерської лаври у середині ХІХ ст. і є

прикладом вдалої акліматизації рослин. Скит дав притулок ще одному

київському дереву-патріарху — на його території, біля Троїцької церкви,

зростає найстаріше в Києві дерево каштана віком понад 350 років (висота

— 25 м). Як свідчать церковні літописи, митрополит Петро Могила привіз

саджанець із Валахії та посадив у цьому місці.

На території

Дніпровського району, в Гідропарку, збереглася старезна велетенська

тополя чорна, залишок заплавного лісу, яким була вкрита ця місцевість.

По вулиці Індустріальній, 2, біля прохідної заводу «Більшовик», росте

дуб, вік якого становить 350–400 років. Цей екземпляр є чи не єдиним у

цій частині міста залишком природних дібров. А найбільша і найстаріша

акація міста росте біля станції метрополітену «Нивки». Їй близько 200

років. Зараз у Києві (на Подолі та Куренівці) залишилося лише кілька

екземплярів акації такого почесного віку.

У Києво-Святошинському

районі, по вулиці Львівській, 72, росте вікове дерево туї, якому 120

років. На цій же вулиці можна помилуватися 200-літньою грушею заввишки

13 м. Дерево добре збереглось і, ймовірно, є найстарішою грушею у

Києві.

З кожним роком все більше бетону, арматури і вихлопів

з’являється у місті, зникають зелені насадження — корінні мешканці

Києва, справжні кияни. Час уже нам усім серйозно подбати про охорону і

збереження мовчазних «братів більших» — про вікові дуби і липи, каштани

і клени. Адже вони — свідки історичного минулого, які відчували і

бачили те, що ми ні у минулому, ні в майбутньому не побачимо і не

відчуємо. Бо вони старші і нас переживуть. Мають пережити.

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Создать блог

Опрос

Если бы в ближайший день состоялись выборы Президента Украины, кому отдали бы свой голос?

ГолосоватьРезультатыАрхив
Реклама
Реклама