Вірш

2009-03-05 09:03 2 8001 Подобається 5

Коли прийде стара, з косою, в балахоні

Й кістлявими руками обійме тебе,

Почуєш тихий крик та хлюпотіння крові

Кохання вже до тебе більше не прийде.

Годинник із піском на стіл вона поставить,

І вогник у зіницях мертвих заблищить,

Останній подих твій в легенях сильно здавить

Коли захочеш ти до неї говорить.

Відчуєш поцілунок, холодний наче крига,

Закриєш очі щоб не бачити стару,

І підеш в слід за нею, більше вже не диха

Забудеш про життя, забудеш про сім*ю.

Забудеш спів птахів і сонячне проміння,

Спочинеш навіки серед дерев коріння.

Коментарі (1)

Додати смайл! Залишилося 3000 символів
Cтворити блог

Опитування

Ви підтримуєте виселення з Печерської лаври московської церкви?

Реклама
Реклама