Вулиця Лютеранська розташовує на своїй території неперевершену споруду – дім № 23. Цей маєток був збудован по замовленню полтавського купця Сергія Аршавського, Е. Брадтманом в стилі модерн в 1907 р.
На його фасаді над вікнами на камені вирізблені монограми володара маєтку. Головною особливістю будинку є сумний жіночий образ і коли іде дощ, здається, ніби по її щокам течуть сльози. Ось чому майже з самого заснування споруди, вона дістала назву “Дім плакучої вдови”. Цей будинок двоповерховий, цегляний, прямокутний у плані з анфіладним плануванням. У східній частині – парадні та чорні сходи. З півночі на обох поверхах лоджії. Кожен з чотирьох фасадів має своє вирішення. Парадні, що виходять на перехрестя, оздоблено лабрадоритом, сірим гранітом, блоками штучного каменю, обробленими під руст, ліпними прикрасами з цегли, оливковою керамічною плиткою, жовтою цеглою основної кладки, кованим металом. Центр головного фасаду виділено розкріповкою, яка завершується підковоподібним щипцем з великою жіночою маскою всередині. Фланги акцентовано ризалітами, східний – з французьким балконом над входом, у замковому камені над вікном – картуш з монограмою власника. Праворуч – вишукана кована брама з геометричним малюнком. Західний ризаліт окреслено гранітними лопатками на рівні другого поверху, наріжжя увінчується декоративною вежкою. Ліворуч – парапет з ажурною огорожею. Інші фасади вирішено у лицьовій цеглі. В інтер’єрах зберігся первісний декор. Будівля є зразком елітарної забудови Липок.
