Вважається, що маленьку дитину не можна привчати до рук. Мовляв, це приведе до того, що він буде розпещеним і несамостійним. Проте насправді все далеко не так однозначно.
Всім відомо, що африканські матері носять зазвичай новонароджених за спиною. Дитина постійно знаходиться при матері, щоб вона не робила, де б не була, - звідси постійна зміна вражень. До того ж дитина переживає постійне почуття захищеності, фізичній близькості до матері.
Тому недивно, що африканські дворічні малюки по інтелектуальному розвитку набагато обганяють своїх європейських однолітків з так званого цивілізованого суспільства. Далі, звичайно, відбувається відставання в розвитку, але це вже безпосередньо пов’язано з рівнем розвитку суспільства.
Психологами давно вже доведено, що в перші місяці життя малюк дуже багато отримує від простого розгляду предметів, що оточують його. Якщо носити дитину на руках або в «кенгурушке», то і вражень він отримуватиме значно більше, ніж ті, хто весь час лежить в ліжечку або колясці. І не варто думати, що дитину це розпестить.
Директор інституту тактильних досліджень при Майамськом університеті (США) доктор Стефані Філд, що займалася проблемами недоношених дітей, затверджує: «Не спускайте дитяти з рук!» Під її спостереженням знаходилися крихти, яким крім звичайного лікування була призначена. . . ласка.
Виявилось, що «приголублені» немовлята росли в 2 рази швидше і покинули лікарню на тиждень раніше, ніж малюки, що отримували лише загальний відхід. Висновок очевидний: фізичний контакт з батьками допомагає недоношеній дитині (а точніше, будь-якій дитині) краще засвоювати пищу, активніше набирати вагу і наздоганяти здорових однолітків в розвитку.
Учені відзначають, що дотики і погладжування мають не тільки психологічний ефект - це найважливіший сти
