Чомусь вважається, що дитини з найранішого віку (а точніше, навіть з моменту народження) потрібно укладати спати окремо. Це пояснюється різними міркуваннями, в основному гігієнічними, а також побоюваннями, що мати уві сні може придавити свою дитину. .
Чесно кажучи, не зовсім зрозуміло, чому якщо дитина спить окремо, це гігієнічно, а коли поряд з мамою - ні. А щодо побоювань, що мама може придавити дитину, то вони здаються аж надто надуманими. Як пише Б. П. Никітін: “. . . Вірогідність такої події нікчемно мала: тільки п’яна або смертельно утомлена мати не відчує своєї дитини”.
Про “недоліки”, з погляду медиків, сумісного сну матері і немовляти ми сказали, а зараз декілька слів про достоїнства:
По-перше, дитині до року дуже важливо перебувати з матір’ю в тісному фізичному контакті , що дає йому можливість відчувати себе захищеним. Це дуже важливо для розвитку дитини, помічено, що діти, які впродовж перших місяців життя знаходяться в тісному контакті з мамою, значно випереджають своїх однолітків в розвитку.
Во- других, дитина легше засинає і міцніше спить.
По-третє, це зручно для нічного годування, якщо, звичайно, мама годує дитину грудьми. Не потрібно вставати і брати дитину з ліжечка. Іноді навіть буває, що дитина сама уві сні знаходить материнські груди і, небагато “перекусивши”, продовжує спати.
Масару Ібука, автор книги “Після трьох вже пізно”, указує і на інші достоїнства сумісного сну: “Як звичка “тримати дитину на руках”, так і звичка “спати разом з дитиною” засуджувалася в Японії як небажана, така, що дістала в спадок від попередніх поколінь.
Звичайно, важко, якщо дитина засинає тільки тоді, коли один з батьків ляже з ним поряд, але я ніколи не чув, щоб батьки абсолютно втрачалися в такій ситуації. Навпаки, можна знайти новий сенс в звичці спати поряд з дитиною, якщо подумати про його психічний і розумовий розвиток.
Наприклад, мама, у якої турбот і так багато весь день і не вистачає час на спілкування з дитиною, може, принаймні, полежати поряд з ним, поки він не засне. Протягом цього короткого часу малюк абсолютно спокійний і дуже воспрімчив.
Тому, якщо ви не просто лежатимете поряд з ним або, ще чого доброго, заснете раніше нього, а заспіваєте йому пісеньку, це зробить позитивний вплив на здоров’ї дитини. Можна також запропонувати не мамі, а тату, якого не було цілий день, використовувати цю можливість поспілкуватися з своєю дитиною. “.
У 1998 році були опубліковані результати дослідження, проведеного департаментом антропології університету в англійському місті Дарем. Учені встановили, що 95% часу сну мати займає по відношенню до крихти свого роду протекційне положення, яке як би “закутує” його. А тому ніяка небезпека дитині не загрожує.
Навпаки, сон з мамою йде малюкові тільки на користь: він краще висипається і в денний час буває спокійнішим.
До речі, представники деяких народів (яких чомусь часто вважають нецивілізованими) могли б прийти в жах від однієї тільки думки про те, що мати і дитина сплять в окремих кімнатах.
Супротивники свместного сну матері і дитини заявляють, що якщо дитину брати в своє ліжко, то у нього може виробитися хвора психічна залежність від батьків. Американський етнограф Джеймс Мак-кенна з цим категорично не згоден. Він відзначає, що в багатьох країнах дитина спить в ліжку батьків, і нічого поганого не відбувається, навпаки, від цього тільки користь.
Учений вивчав поведінку сплячої матері і дитини, прикріплюючи до них датчики і знімаючи їх чутливою відеокамерою. Виявилось, що сумісний сон нагадує парний танець. Коли прокидається мати, прокидається і дитина, і навпаки. Сплячі разом переходять з одного рівня сну на іншій, від глибокого сну до поверхневого і назад.
Ще цікавіше, що мати уві сні несвідомо влаштовує зручніше свого безцінного, гладить його, коли він прокидається.
По думку Мак-кенни, дитина під час сумісного сну навчається правильно дихати . А ізоляція сплячого немовляти в окремій кімнаті, вважає учений, тільки шкодить. Якщо дитина крізь сон чує голоси батьків, це заспокоює його і укріплює здоров’я.
