тай боку

В 1350 році в сучасному центральному Таїланді з приходом до влади в князівстві Утонг генерала Утконга Яїдхейса, відомого під ім'ям Рама Тібоді I, виникла нова сила, що незабаром об'єднала всю тайську націю. Королівство сіам із столицею в Аюттайе проіснувало більше 400 років. Великі бійці того часу об'єднувалися для того, щоб зашифрувати і записати техніку боротьби. Оскільки методи підготовки бійців записувалися і постійно перевірялися, тайське військове мистецтво ніколи не фрагментувалося в рамках окремих шкіл. Поліпшення і нововведення приймалися як тільки тоді, коли отримували право на існування після битв на полі бою.

Керівництво відкинуло ідею секретного, таємного знання, передаваного від вчителя до учня. Ця відвертість і доступність військового мистецтва ефективно зупинили "заморожування знання" між майстром і учнем. Отже, нова техніка стала загальною і придатною для будь-якого вчителя. Це підкреслювало необхідність розвиватися і щось постійне міняти в даному єдиноборстві.

Історія Муай Тай берет свій початок понад 2000 років тому в тайській народності ат гавкай . Перші згадки про це плем'я були знайдені в провінції Юньнань Південного Китаю. Виживання в ті дні припускало постійну боротьбу.

Плем'я Ат Гавкай вело тривалі війни з китайською імперією, завойовуючи собі репутацію волелюбного і відважного народу. Проте перевага китайської армії змусила різні племена мігрувати на південь. Так, шаньци осіли в Північній Бірмі, луною - у В'єтнамі, а тайци грунтувалися спочатку в басейні річки Меконг, заснувавши міста Пхаяу, Чанг Рай і ін. Проте і там тайцам довелося відстоювати свої землі в битвах з місцевими жителями. Постійна боротьба сприяла об'єднанню тайського народу. Окрім цього, вони зіткнулися з великою імперією кхмерів.

Кхмери переважали в Юго-востоной Азії, кхмерська імперія Ангкор тягнулася з півдня В'єтнаму і Лаосу, аж до Малайського півострова.