1. Контроль вимог до нормуючих показників якості води
у водних об’єктах здійснюється за рахунок періодичного відбору і
аналізу проб води із поверхневих вод. ГОСТ регламентує аналіз проб із
поверхневих джерел водопостачання не рідше одного разу в місяць.
Кількість проб і місце їх відбору визначають у залежності з
гідрологічними і санітарними характеристиками водойм і узгоджують з
місцевими органами санітарно-епідеміологічної служби. При цьому
обов’язковим є відбір проб безпосередньо в місцях водозабору і на
відстані 1 км вище за течією для рік та водоканалів, а для озер і
водосховищ – на відстані 1 км від водозабору (у двох діаметрально
розміщених точках). До найбільш ефективних засобів контролю якості води
і способів її регуляції відносяться автоматизовані системи контролю,
які можуть одночасно вимірювати 8-10 показників якості води. Вони дають
можливість швидко і в повному обсязі отримувати інформацію про характер
і кількість забруднюючих речовин, а також оперативно приймати рішення і
необхідні міри по знешкодженню негативних впливів забруднювачів на
джерело водопостачання.
Існуючі автоматизовані системи контролю якості води визначають
концентрацію розчинного у воді кисню (від 0 до 0,025 кг/куб м),
електропровідність (10 у мінус четвертій степені – 10 у мінус другій
степені Ом/см), рН (4-10), температуру (0-40 градусів за Цельсієм),
рівень води (0-12 м), концентрацію завислих речовин (0-2 кг/куб м),
мідь (0-0,001 кг/куб м).
Контроль за складом вихідних і очищених стічних вод здійснюється один раз в 10 днів (промислові стічні води).
Проби стічних вод відбирають у попередньо очищений посуд
виготовлений з боросилікатного скла або поліетилену. Аналіз проб
проводять не пізніше чим через 12 годин після відбору проби, так як,
при довгому витримуванні проби в складі стічної води можуть відбутися
значні зміни.
