Пивзавод на Подолі

2009-12-07 16:45 704 Нравится 2

Найстаріший пивоварний завод Києва, який носить сьогодні назву «ЗАТ «Пивзавод на Подолі», а на початку свого існування називався «Товариство Київського пивоварного заводу», був заснований у 1872 році.

За рік до того купець Микола Хряков придбав у Києві садибу на Кирілівській вулиці (тепер вул. Фрунзе), з недіючим металургічним підприємством.

Разом ізі своїми компаньйонами, купцем з Ревеля (зараз Таллінн) Карлом Вейсе, а також швейцарцями, братами Габріелєм та Фрідріхом Єнні, Хряков вирішив побудувати на цій ділянці «великий пивоварний завод з удосконаленими пристроями для виробництва кращих сортів пива, за зразком закордонних заводів».

Четверо засновників внесли по сто тисяч карбованців кожний; капітал був поділений на 800 паїв, котрі у різній кількості одержали члени новоутвореного «Товариства».

Скоро почалося будівництво. Його очолив досвідчений інженер Олексій Термен. Роботи посувалися досить швидко.

У 1873 році статут «Товариства» був затверждений Міністерством фінансів. 31 травня того ж року відбулися перші збори пайовиків, на яких було обране правління.

Серцем заводу стала варильна, влаштована у двоповерховому будинку колишньої ливарні. Все устаткування було замовлене на батьківщині кращого європейського пива, у Пільзені.

Спочатку пивовари користувалися водою з міського водопроводу. Згодом був виритий власний заводський колодязь, що давав воду, набагато кращу для пива, ніж водопровідна.

До 1896 року підприємство освітлювали газом; потім, одним з перших в Києві, завод запровадив власне електричне освітлення.

Протягом першої чверті століття виробництво постійно розширювалося та модернізувалося. Під час 25-річного ювілею члени правління доповіли пайовикам, що «Товариство» вже володіє майном на суму більш як мільйон карбованців. Тоді це була величезна сума.

Цікаво, що робота нової потужної броварні на Подолі сприяла розвитку сільського господарства навколо Києва. Зокрема, збільшилося виробництво місцевого пивоварного ячменю; згодом відпала необхідність купувати солод за кордоном. Те ж саме відбулося і з хмелем. Спочатку його привозили на завод з Богемії та з Баварії; потім потреби «Товариства» став цілком задовольняти хміль з-під Полтави, з-під Сквіри…

Вже у перші п'ять років свого існування завод налагодив випуск вищих сортів баварського пива, портеру, російського меду та англійського елю; згодом, для знавців, з'явилися світле чеське пиво, темне мюнхенське…

У Києві, а потім і в інших містах відкривалися все нові власні магазини «Товариства». Подільське пиво стало відомим у Чернігівській, Бесарабській, Херсонській губерніях; ним торгували на залізницях, на дніпровських пароплавах. Як свідчить хроніка кінця ХІХ сторіччя, продукція заводу «веде перед у продажу або навіть виключно продається одне» в київських парках під час гулянь, у першокласних отелях та ресторанах.

На сільськогосподарських та промислових виставках у Києві пиво «Товариства» було високо відзначене: у 1880 році срібною медаллю, у 1888 та 1897 роках — золотими медалями.

У радянський час «Товариство» стало Київським пивзаводом №2, котрий продовжував виготовляти багато сортів пива за старовинними рецептами, з високоякісного ячмінного солоду та найкращих сортів хмелю.

Одразу після визволення столиці у 1943 році, кияни взялися відроджувати завод. З уцілілих деталей збирали верстати, відновлювали обладнання, поступово налагоджували виробництво. Про цей звитяжний час пам'ятають найстаріші співробітники підприємства, його «жива історія», — зокрема, 90-річний слюсар Василь Федосеєв.

У 1990 році на основі діючого тоді союзного законодавства була створена організація орендарів КОП «Оболонь», відособленою одиницею якої був Пивзавод №2.

У лютому 1992 року всі кошти згідно договору про оренду з викупом було сплачено, що підтверджувалось Довідкою Мінфіну і фондом Держмайна, у серпні 1992 року було видане Свідоцтво про перехід власності на майно до орендного підприємства «Оболонь».

Після цього згідно з наказом КОП «Оболонь» № 02\325 «Про вихід відособлених одиниць пивзаводів № 1 та №2 зі складу КОП «Оболонь» та на основі рішення установчих зборів (Протокол №1 від 8.12.1992 р.) і договору купівлі-продажу майна відособленої одиниці пивзавод №2 від 2.03.1993 р., трудовим колективом цього заводу було створене і зареєстроване закрите акціонерне товариство «Пивзавод на Подолі».

Перше свідоцтво про реєстрацію було видане Подільською райдержадміністрацією 2.03.1993 р. №0089-1467 АО. Потім, у зв'язку з перереєстрацією всіх підприємств, було видане повторне Свідоцтво №285-216\1467 від 18.06.1996 р. Статутний капітал товариства, згідно установчим документам, становив 224000 крб.

Після проведення, на основі законів України, індексації основних засобів, статутний фонд був збільшений на суму індексації рішенням загальних зборів акціонерів від 14.10.1997 р. і склав 2712188,41 гр. ЗАТ «Пивзавод на Подолі» є власністю трудового колективу, що підтверджується простими іменними акціями. Про реєстрацію акцій на вказану суму видане свідоцтво держкомісії з цінних паперів та фондового ринку за №188\10\1\98 від 22.04.1998р.

Завод займає площу 29735,75 м2. Тут працює 176 осіб. Серед них чимало таких, для кого це підприємство стало по-справжньому рідним. Безперечно, таким воно є і для керівника заводу — Віктора Івановича Сташейко.

Нинішній голова правління ЗАТ «Пивзавод на Подолі» працює тут майже 20 років. Закінчивши 1980 року Київський технологічний інститут харчової промисловості і демобілізувавшись з армії, він назавжди пов'язав свою долю з пивзаводом №2. На початку завідував тут механічною майстернею, потім працював головним енергетиком, пізніше головним інженером. А у 1998 році його було обрано головою правління ЗАТ «Пивзавод на Подолі». Цю посаду він обіймає і нині.

NB Доречі, існуванню заводу, як власне і старовинних будівель, в яких він розташований, загрожує багато чинників. Один з наймовірніших - будівництво Подільського мостового переходу. Геологи дали "добро" на будівництво опор мосту по території авторемонтного заводу "Карз-12". Враховуючи той факт, що він знаходиться безпосередньо через дорогу від пивзаводу, останній також може зазнати втручань (планувалось щось знести). Про наслідки можна лише здогадуватись.

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Создать блог

Опрос

По какой причине вы планируете привиться или уже привились от COVID-19?

ГолосоватьРезультатыАрхив
Реклама
Реклама