Перелік київських Шевченків

2009-12-04 16:58 1 161 Нравится 4

Не зважаючи на трагічну долю, видатний поет, мислитель, громадський діяч здобув визнання ще за життя. Незаперечний тому приклад - сотні установ, вулиць, районів територіальних одиниць, названих на його честь.

Київський національний універститет ім. Т. Шевченка

Університет засновано указом Миколи I 8 листопада 1833 як Київський Імператорський університет св. Володимира. Це був другий університет на території України після Харківського Імператорського, відкритого у 1806 році.

У 1845—1846 роках в університеті протягом кількох місяців працював Тарас Шевченко як штатний художник Київської Археографічної комісії.

У 1939 році указом Президії Верховної ради СРСР Київському університету було присвоєно ім'я Т.Г.Шевченка (на вшанування 125-ліття від народження поета). Указом президенти України від 21 квітня 1994 Київський університет набув статусу національного.

Національна опера України ім. Т. Шевченка

Спорудження неоренесансної будівлі на місці старого театру, втраченого під час пожежі, розпочалося у 1898 р. За свою столітню історію головна оперна сцена столиці зазнала численних видозмін, ставши однією з найгарніших оперних сцен Європи.

За часів радянської влади у 1919 року театр був націоналізований й названо "Державний оперний Театр ім. К.Лібкнехта", з 1926 р. — Київська державна академічна українська опера, а з 1934 року, з наданням Києву статусу столиці — Академічний театр опери і балету УРСР. 1939-го року театру надали ім'я Тараса Шевченка. Тоді ж на фасаді будівлі з'явилося погруддя поета.

Цікава деталь. Зразу після відкриття, над головним входом театру красувався офіційний герб Києва із зображенням архістратига Михаїла - покровителя міста. Проти цього категорично виступив Київський митрополит Фіогност, який визнав це блюзнірством. Над таким гріховним закладом - і раптом святий небесний воїн. Герб замінили алегоричною композицією: геральдичні грифони тримають у лапах ліру як символ музичного мистецтва. Фасад будівлі прикрашали бюсти композиторів М.Глинки та О.Сєрова, які подарували Києву артисти петербурзького Маріїнського театру. Під час реставрації будівлі у 1934 р. їх зняли.

Станція метро Тараса Шевченка

Станція Київського метрополітену Куріньовсько-Червоноармійської лінії. Відкрита у 1980 році (архітектори І.Маслєнков, Т.Целіковська, А.Крушинський, А.Пацюк, художник А.Міловзоров).

Автори зробили спробу внести в інтер’єр станції елементи українського колориту, зокрема, стрічка з зображенням гілочок калини поверх колійних стін, і барельєф Кобзаря на соковитому червоно-блакитному тлі торцевої стіни центрального залу в орнаменті з таких же гілочок. Колони розширені у створі з балкою, яка, як і колони, облицьована сірим мармуром. Цікавим є й освітлення – скляні бра на колонах з боку посадки і живописні групи скляних світильників на стелі центрального залу.

Вулиці

У столиці як мінімум 4 вулиці названі на честь видатного поета.

Бульвар ім. Т. Шевченка

Пролягає від Бессарабської площі до площі Перемоги. Виник у 30-і рр. ХІХ ст. Вперше згадується у 1834 як Бульварне шосе. 1850 — 1869 — вул. Бульварна, інколи вживалася й паралельні назви — Шосейний бульвар, Університетський бульвар.

1869 — 1919 — Бібіковський бульвар, названий за ім`ям генерал-губернатора Д. Г. Бібікова. Того ж 1869 бульвар віднесено до вулиць 1-го і 2-го розрядів (тобто ставилася вимога забудовувати магістраль виключно кам`яними, гарно оздобленими будинками). Сучасна назва функціонує з 1919.

Цікава деталь. У 1842 році на тодішньому Бібіковському бульварі вперше у Києві були висаджені молоді каштани, що їх привезли з далеких Балкан. Та після довготривалої дороги деревця прив`яли, їх викопали та викинули. Вулицю засадили молодими тополями. Частину зів`явших каштанів вчені київського університету посадили в ботанічному саду, частину розібрали кияни і розвезли їх у різні кінці міста.

Провулок Т. Шевченка

Пролягає від Майдану Незалежності до Михайлівського провулку. Вперше згаданий як вул. Козиноболотна 1834 (від місцевості Козине Болото, де проходила вулиця). Згодом існував також під назвами вул. (пров.) Козинобслотська, вул. Козине Болото. У 1894 на прохання жителів вулиці і за поданням київського губернатора її було перейменовано на пров. Хрещатицький. Суч. назва — з 1925 (повторне рішення про перейменування — 1954). У провулку під № 8-а розташований Будинок-музей Т. Г. Шевченка.

Площа Тараса Шевченка

Розташована між Вишгородською вулицею, вулицею Сошенка, вулицею Пуща-Водицькою, Мінським проспектом та Полярною вулицею. Виникла у першій половині 20 століття.

Цікава деталь. Площа мала неофіційну назву площа Кинь-Грусть (від одноіменної історичної місцевості Кинь-Грусть). Сучасна назва — з 1959.

Постановою ЦВК УРСР від 4 квітня 1937 року у самому серці столиці створений Шевченківський район. У жовтні 2001 року район збільшився внаслідок злиття з колишніми Радянським та Старокиївським районами міста.

Національна премія України імені Тараса Шевченка

Республіканську премію імені Т. Г. Шевченка засновано 20 травня 1961 року Постановою Ради Міністрів УРСР. Нею нагороджували видатних митців за високоідейні й високохудожні твори та роботи у галузі літератури, образотворчого мистецтва, музики, театрального мистецтва та кінематографії.Першими Диплом та Почесний знак лауреата 9 березня 1962 року отримали Павло Тичина, Олесь Гончар у галузі літератури і Платон Майборода у галузі музики.

Від 23 квітня 1969 року Республіканська премія отримала назву "Державна Премія УРСР імені Тараса Шевченка". 22 червня 2000 року, згідно з Указом Президента України № 808/2000, найвища нагорода в Україні в галузі культури набула нового статусу: "Національна премія України імені Тараса Шевченка". Упродовж 1962—2007 років Шевченківською премією відзначено 566 персоналій і 8 колективів.

Цікава деталь. Цього року лауреатами Національні премії України імені Тараса Шевченка в числі інших стали письменниця Любов Голота, актори Богдан Бенюк та Наталя Сумська, поет Петро Перебийнос, письменниця Віра Вовк, виконавці вокальної формації "Піккардійська терція". На 2008 рік розмір Національної премії становить 130 тис. грн. кожна.

Стогривнева банкнота

Або грошова одиниця, що має бути у кожного киянина

Перший варіант банкноти номіналом у 100 гривень із зображенням Тараса Шевченка проіснував з 1994 по 2003 роки. На цьому варіанті зображення видатного поета більш ніж традиційне. Смушева шапка і довгі вуса - хрестоматійне зображення Кобзаря.

На видозміненій банкноті - портрет молодого Шевченка, причому взятий у дзеркальному відбитті.

Цікава деталь.На момент появи банкноти ходили чутки, що "молодий Шевченко" підозріло схожий на молодого Ющенка.

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Создать блог

Опрос

За кого планируете голосовать на местных выборах осенью?

ГолосоватьРезультатыАрхив
Реклама
Реклама