Монеты из фонтана

2009-12-03 00:43 742 Нравится

”Ну, кілограмів зо 12 точно

є, — піднімає наповнене монетами пластикове відро охоронець торговельного центру

”Глобус” на київському Майдані. — Буває, за тиждень з фонтану збираємо по два

таких відра. На свята і канікули монет кидають більше”.

”Ну, кілограмів зо 12 точно є, — піднімає наповнене монетами пластикове відро

охоронець торговельного центру ”Глобус” на київському Майдані. — Буває, за

тиждень з фонтану збираємо по два таких відра. На свята і канікули монет кидають

більше”.

Щочетверга ввечері в ”Глобусі” починається непомітний для відвідувачів рух. О

20.00 сантехнік зупиняє насоси, що подають у фонтан воду, і вона поступово

стікає геть. О 22.45 зупиняють ескалатори, гасять світло. О 23.00 двері для

сторонніх зачиняються. На цей час фонтан уже спорожнів. На його дні в калюжі

лежить купа монет, накиданих відвідувачами.

— Чистити фонтан треба раз на тиждень, бо вода ”цвіте” через ці монети, —

пояснює ”ГПУ” адміністратор ”Глобусу” Вадим Маркович. — Зараз, чекайте, прийдуть

прибиральники.

За кілька хвилин підходять двоє чоловіків і троє жінок у чоботах. Хлопці з

гумовими швабрами-розтяжками для миття вікон переступають за бортик. Лунає

хрускіт монет. По сріблясто-жовтій лусці прибиральники доходять до середини

фонтану, повертаються один до одного спинами й опускають у калюжі швабри. Кожен

нагортає монети на свою купу в кутку. Щоб за раз зрушити сотні копійок з місця,

треба з усією силою впертися у швабру. Цю роботу в ”Глобусі” доручають тільки

чоловікам.

Адміністратор із охоронцем не зводять із робітників очей, слідкуючи за кожним

їхнім рухом.

— У нас велика плинність кадрів. Людина починає з прибиральника, переходить

на іншу роботу. Тому жодної довіри тут бути не може, — знизує плечима Вадим

Маркович.

За 20 хвилин у фонтані нагребли дві купи монет. Підійшли жінки. Совочками з

дірочками, через які стікає вода, вони зачерпують з підлоги монети й сиплють їх

у п’ятилітрове пластмасове відро. 10 хвилин безперервного дзеленчання — і відро

наповнилося. Я пробую його підняти за ручку й не можу. Це розсмішило

охоронця.

За тиждень під водою збирається сума в 300–500 гривень

— Раз на місяць усі гроші ми передаємо в дитячу школу-інтернат N21 у

Пущі-Водиці, — розказує Вадим Маркович, поки прибиральники відмивають миючим

засобом ”Сілліт” і чистять від іржі підлогу фонтану. — Точніше, здаємо монети в

банк, тут же, в ”Глобусі”, і той перераховує суму інтернатові. Найбільше за

місяць було 2 тисячі гривень. Найменше — 1,3 тисячі. Але монети ще треба

посушити й порахувати. Ходімо.

Прибиральників відпустили. Охоронець Сергій Опанасенко підхопив відро

дрібняків, і ми йдемо повз незвично темні вітрини ”Глобуса”. Трохи петляємо

службовими коридорами і врешті опиняємося біля залізних опломбованих дверей.

Охоронець зриває пломбу, дістає ключ і відмикає замок.

Гроші зберігаються у вузькій довгій кімнаті, посеред якої стоїть довгий

накритий тканиною дерев’яний стіл. Він весь засипаний монетами, які сушаться.

Одна партія сохне дві доби. Після цього монети сортують і висипають нову

партію.

У кімнаті під стіною сім великих полотняних мішків, підписаних за номіналами:

1 грн, 50 коп., 25 коп., 10 коп., 5 коп., 2 коп., 1 копійка. Монети інших держав

кладуть у окремі коробки. Їх теж здають у банк. Часто трапляються долари, євро,

центи європейські. Гроші країн, чию валюту наші банки не приймають,

адміністрація ”Глобусу” лишає собі як сувенір.

Сортують і рахують монети ті ж самі прибиральники. Цю роботу вони виконують у

вільний від миття підлоги час. На годину-дві закриваються у кімнаті разом із

охоронцем.

— Сидимо мовчки, тут не до розмов — легко збитися, а монет багато, — каже

охоронець.

На столі лежить невідома мені червоно-коричнева монета. Я беру її в руки й

роздивляюся. Це ізраїльський шекель. Охоронцю не подобається моя розкутість. Він

стискає губи й відвертає вбік голову.

— У цій кімнаті ще не було нікого, крім нас, — пояснює Вадим Маркович.

О другій ночі у фонтан починають напускати чисту воду. До восьмої ранку він

буде повний, а по обіді, кажуть працівники, з’являться перші монетки.

Пригоди з фонтаном

— Торік двоє п’яних чоловіків підкотили штани й у взутті залізли у фонтан.

Ходили збирали монети, — розповідає охоронець Сергій Опанасенко, 27 років, який

працює в ”Глобусі” два роки. — А так переважно діти засовують руки. Ми спершу

робимо зауваження, потім просимо батьків вийти.

Півроку тому згори, через скляний купол, хулігани кинули у фонтан

марганцівку. Вода за секунди стала фіолетовою. Тієї ж ночі фонтан терміново

чистили.

Інтернат отримує гроші п’ять років

— Гроші з фонтану ми отримуємо регулярно щомісяця ось уже п’ять років, — каже

57-річна Алла Кошечко, директор школи-інтернату N21 у Пущі-Водиці під Києвом, де

живе і навчається 121 дитина. — Нам вони дуже треба — то в когось шнурки

порвуться, то труси, а то пральний порошок закінчився чи таблетки. Ми завжди

впевнені, що в нас є НЗ. Недавно поламався магнітофон, то ми можемо дозволити

собі новий.

Обов’язково знайдіть для ”Глобуса” найдобріші слова. Це дуже

скромні люди, не потребують і слова подяки. А буває, хтось привезе ящик цукерок,

а галасу — камери, телебачення.

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Создать блог

Опрос

Вы уже переболели COVID-19?

Реклама
Реклама