Ти повій на мене вітром осіннім,
Доторкнись до мене холодом бурі.
Говори зі мною лиш трепетінням,
Пінним плескотом хвиль у морі.
Ти дмухни на мене свіжістю тіла,
Шелести до мене зеленим листям.
Огорни мене, щоб я не зітліла
І любила тебе до нестями.
Ти вдихни в мене радості волі,
Щоб я звикла до її існування
І люби мене дуже, до болю...
Шепчи мені тихо "кохання".
Розкажи мені, що таке вірність,
І приходь в снах щоночі
Я віддам тобі свою ніжність,
Й загляну втвої чорні очі
Доторкнуся руками до тіла,
Прошепчу всі свої бажання.
Пригорни мене, щоб я не зітліла.
Від шаленого кохання.
