Притча "Дві течії"

2009-09-26 19:20 36 8356 Подобається 6

Зустрілися вранці на березі річки Гнилоп’ять дві течії. Одна Течія на ім’я Вода, а інша – Час. Туди пришла дівчина сумна. Шкода стало Воді та Часові її, бо дуже гірко плакала та. Вода сказала Часові: нехай поплаче та розкаже мені своє горе. Усе до краплі нехай віддасть. Віднесу його далеко, випаруюсь і до неба долечу білою хмариною, Бог почує увесь той біль та допоможе їй. А біль, можливо, перетвориться у благодатний дощ. Адже повинно бути щось хороше від страждань! Не може бути все погано. Навіть коли поганий сон з четверга на п’ятницю насниться, я його теж заберу і він не справдиться, варто тільки нашій дівчинці усе мені розказати. Час сказала: я подарую їй нові знайомства, цікаві події,незабутні подорожі і вилікую її серденько. Говорять, що дружби жіночої не буває. Але ж Час, Вода та дівчина досі приятелюють. Прийшов день і прийшла дівчина до своїх подруг із посмішкою та радістю. Серденько в неї не болить, бо поселилася там Любов. Із Води у той момент випарувались всі сльози дівочі та перетворилися у веселку. А Час зробила так, що ця веселка стала для дівчини яскравою дорогою по життю. З ЧАСОМ СЛЬОЗИ І БІЛЬ ПЕРЕТВОРЮЮТЬСЯ У ВЕСЕЛКУ!