ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

2026-04-16 14:33 11 Подобається

На Дніпропетровщині податки забезпечують фінансову стійкість регіону: до місцевих бюджетів надійшло понад 6,6 млрд грн ПДФО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.

Впродовж січня – березня поточного року платники податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 6 600,4 млн гривень. Надходження порівняно з аналогічним періодом минулого року зросли на понад 732,2 млн грн, або на 12,5 відсотків. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.

«Стабільне наповнення місцевих бюджетів формує фінансові можливості для економічної самореалізації територіальних громад, забезпечує ресурс для виконання органами місцевого самоврядування ключових функцій та стимулює ділову активність у регіоні. Висловлюємо вдячність платникам за роботу, створення робочих місць і сумлінну сплату податків», – зазначив керівник податкової служби області.

Нагадуємо, що триває Деклараційна кампанія 2026. Громадяни та самозайняті особи (ФОПи на загальній системі оподаткування та особи, які провадять незалежну професійну діяльність) подають річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за наслідками 2025 року до 01.05.2026 – останній день подання 30 квітня 2026 року.

Зобов’язання, визначені у Декларації, сплачуються:

- ФОПами на загальній системі оподаткування – протягом 10 днів після подання Декларації;

- громадянами і особами, які провадять незалежну професійну діяльність – до 01 серпня 2026 року.

До загального фонду держбюджету платники Дніпропетровщини за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України сплатили 327,2 тис. гривень

У січні – березні 2026 року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України надійшло 327,2 тис. грн рентної плати. Порівняно з січнем – березнем минулого року надходження зросли на 17,3 тис. гривень.

Нагадуємо, що відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (із змінами), електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.

На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми податкової декларація з рентної плати (місячна), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами) за ідентифікаторами форм F0800207 (для фізичних осіб) та J0800207 (для юридичних осіб) разом, зокрема, з додатком 4 прим. 1 «Розрахунок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України» – за ідентифікатором форми F/J0820407 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб.

Рентна плата: до місцевих бюджетів за використання лісових ресурсів платники спрямували майже 144,0 тис. гривень

Упродовж січня – березня поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини платники збору рентної плати за використання лісових ресурсів спрямували майже 144,0 тис. гривень. У порівнянні січнем – березнем 2025 року надходження збільшились на 91,4 тис. грн, темп росту – 274,1 відсотків.

Інформуємо, що відповідно до п.п. 258.2.6 п. 258.2 ст. 258 Податкового кодексу України суб’єкти лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, до 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом, направляють контролюючим органам перелік лісокористувачів, яким видано лісорубні квитки та лісові квитки, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства.

Форми переліків лісокористувачів, яким видано лісорубні квитки та лісові квитки, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 07.07.2015 № 627.

Зручно і швидко подати заяву та отримати довідку про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток можна через Електронний кабінет

Порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – Порядок № 219) та форма цієї довідки затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 № 219.

Порядок № 219 визначає процедуру видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – Довідка) особі (юридичній або фізичній), яка не є резидентом та отримує доходи з джерелом їх походження з України (п. 1 Порядку № 219).

Довідка видається безоплатно у паперовій або електронній формі на підставі Заяви про видачу довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) за формою, наведеною у додатку до Порядку № 219 (далі – Заява) (п. 3 Порядку № 219).

Заява подається до відповідного контролюючого органу безпосередньо нерезидентом або через особу, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або уповноваженою ним особою, яка має підтвердити свої повноваження (п. 4 Порядку № 219).

Заява має бути подана українською мовою у паперовій формі або засобами електронного зв’язку в електронній формі з урахуванням вимог, визначених ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається контролюючим органом у паперовій або електронній формі за підписом керівника контролюючого органу (його заступника або уповноваженої особи) протягом 5 робочих днів від дати одержання Заяви нерезидента або уповноваженої ним особи у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 5 Порядку № 219).

Для формування та надсилання документів в електронній формі платники можуть використовувати інформаційно-комунікаційну систему «Електронний кабінет» (далі – Е-кабінет).

Вхід до Е-кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини Е-кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн.

Меню «Листування з ДПС» приватної частини Е-кабінету надає можливість платнику подати Заяву в електронному вигляді у форматі pdf загальним розміром до 5 МБ до відповідного органу ДПС.

Датою подання Заяви є дата реєстрації листа в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДПС, до якого даний запит направлено.

Інформацію щодо реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути у режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Е-кабінету, відправлені листи – у режимі «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Отримати Довідку або обґрунтовану відмову у її видачі можна безпосередньо в органі ДПС, до якого подано Заяву, поштою або через приватну частину Е-кабінету (режим «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи») в залежності від обраного способу отримання Довідки, який зазначений у поданій Заяві.

ОСББ здійснює управлінські функції відносно багатоквартирного будинку: чи подається Заява за формою № 20-ОПП з інформацією щодо такого об’єкта?

Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі – ОСББ) віднесено до неприбуткових організацій і як неприбуткова організація має бути включене до Реєстру неприбуткових установ та організацій. На балансі ОСББ перебувають нежитлові та допоміжні приміщення, які є спільним майном власників багатоквартирного будинку, які за рішенням загальних зборів ОСББ можуть передаватися в користування, у тому числі на умовах оренди. Кошти, отримані ОСББ в результаті надання в оренду допоміжних приміщень та іншого спільного майна багатоквартирного будинку, формують дохідну частину ОСББ. Обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання. При цьому, у заяві про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП ОСББ відображає відомості щодо наявних у власності або користуванні земельних ділянок, житлових будинків та нежитлових будівель (за наявності), які експлуатуються ОСББ, приміщень, що здаються в оренду або орендуються тощо.

Детальніше – за посланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=38182

Які доходи нерезидента із джерелом їх походження з України оподатковуються податком на доходи нерезидента та за якою ставкою?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що відповідно до п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ.

Для цілей п. 141.4 ст. 141 ПКУ такими доходами є:

а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов’язаннями, випущеними (виданими) резидентом;

б) дивіденди, які сплачуються резидентом;

в) роялті;

г) фрахт та доходи від інжинірингу;

ґ) лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами на користь нерезидента – лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди;

д) доходи від продажу чи іншого відчуження нерухомого майна або неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості чи подільного об’єкта незавершеного будівництва, розташованого чи який після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта буде розташований на території України, що належать нерезиденту;

е) прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження наступних інвестиційних активів:

цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав у статутному капіталі юридичних осіб резидентів, крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «а» п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ;

акцій, корпоративних прав, часток в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «а» п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, що відповідають таким умовам:

а) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав іноземної юридичної особи на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок акцій, часток в українській юридичній особі, які належать зазначеній іноземній юридичній особі прямо або опосередковано, та

б) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток в українській юридичній особі на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій українській юридичній особі або використовується такою українською юридичною особою на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі – НП(С)БО) або міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ);

акцій, корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи – резидента України, за умови що у будь-який час впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість таких акцій, корпоративних прав на 50 і більше відсотків утворювалась за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій юридичній особі – резиденту України або використовується такою юридичною особою – резидентом України на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами НП(С)БО або МСФЗ.

Вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав (для цілей абзаців четвертого та шостого п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) та нерухомого майна (для цілей абзаців п’ятого та шостого п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) визначається на підставі балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку як найвища сума у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, та підлягає порівнянню з вартістю іншого майна (активів) згідно з балансовою (залишковою) вартістю за даними бухгалтерського обліку такої юридичної особи;

є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;

ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України;

з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів щодо брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом на території України на користь резидентів;

и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;

і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення лотереї);

ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів;

й) доходи від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів, розташованих на території України, що належать нерезиденту;

к) інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Не є доходами для цілей п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ субсидії для повернення частини кваліфікованих витрат, передбачених Законом України від 23 березня 2017 року № 1977-VIII «Про державну підтримку кінематографії в Україні» зі змінами та доповненнями.

Згідно з п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.5 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

У разі якщо резидент (крім платників єдиного податку четвертої групи) здійснює на користь нерезидента виплату доходів, зазначених в абзацах четвертому – шостому п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, у сумі, що перевищує суму, що відповідає принципу «витягнутої руки», або виплачує інші доходи, прирівняні згідно з ПКУ до дивідендів, такий резидент має утримати з суми такого перевищення та з таких інших доходів податок на доходи нерезидента за ставкою в розмірі 15 відс. (якщо інша ставка не встановлена міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України). Такий податок має бути сплачений до граничної дати подання Звіту про контрольовані операції за відповідний звітний (податковий) рік.

Якщо дохід виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати (у тому числі під час виплат доходів, прирівняних за ПКУ до дивідендів), такий податок підлягає нарахуванню та сплаті виходячи з такого розрахунку:

Пс = СД * 100 / (100 - СП) - СД, де:

Пс – сума податку до сплати;

СД – сума виплаченого доходу;

СП – ставка податку, встановлена п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

У разі якщо нерезидент набуває право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім – шостим п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, у іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні відповідно до норм п. 141.4 ст. 141 ПКУ, нерезидент, який набуває право власності, зобов’язаний утримати податок з прибутку від відчуження інвестиційного активу, виплаченого на користь іншого нерезидента, за ставкою в розмірі 15 відс. та за його рахунок, задекларувати та перераховувати до бюджету України податок під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країною резиденції особи, на користь яких здійснюється виплата, що набрали чинності.

Такий нерезидент – покупець зобов’язаний не пізніше дати здійснення першої оплати за інвестиційний актив, що придбавається, стати на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням української юридичної особи, акції, корпоративні права якої формують вартість інвестиційного активу, що є предметом такого правочину. Взяття на облік таких нерезидентів здійснюється в порядку, встановленому п. 64.5 ст. 64 ПКУ.

Прибуток від здійснення операцій, визначених у п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу або іншого відчуження інвестиційного активу, та документально підтвердженими витратами на придбання такого активу. Якщо на вимогу особи, яка відповідно до цього підпункту є відповідальною за сплату податку з прибутку від здійснення такої операції, нерезидент, який відчужує інвестиційний актив, не надає документи, що підтверджують витрати на придбання такого активу, базою оподаткування податком на такий прибуток є вартість операції з відчуження інвестиційного активу.

Згідно з п.п. 141.4.12 п.п. 141.4 ст. 141 ПКУ резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах, які здійснюють на користь нерезидентів виплату доходів, зазначених в абзацах четвертому – шостому п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, не утримують податок з таких доходів за правилами, встановленими п.п. 141.4.2 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, якщо суми таких доходів підлягають оподаткуванню відповідно до п.п. 141.9 прим. 1.2.15 п.п. 141.9 прим. 1.2 та п.п. 141.9 прим. 1.3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ за ставкою, передбаченою п. 136.1 ст. 136 ПКУ (18 відсотків).

Абзацами четвертим – шостим п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено що для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються:

суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів, що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки».

Підпунктом 141.9 прим. 1.2.15 п.п. 141.9 прим. 1.2 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є господарські операції, що визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ, якщо їх умови не відповідають принципу «витягнутої руки», у сумі, визначеній за правилами, встановленими п.п. 141.9 прим. 1.3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ.

Підпунктом 141.9 прим. 1.3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ передбачено порядок визначення бази оподаткування під час здійснення контрольованих операцій, умови яких не відповідають принципу «витягнутої руки».

Незалежно від особливостей, визначених цим пунктом, якщо резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах здійснює контрольовані операції, визначені ст. 39 ПКУ, умови яких не відповідають принципу «витягнутої руки», база оподаткування податком на прибуток підприємств за такими операціями, що оподатковується за ставкою, визначеною відповідно до п. 136.1 ст. 136 ПКУ, визначається окремо на рівні:

перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) реалізованого (реалізованих) майна (робіт, послуг);

перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) придбаного (придбаних) майна (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки».

У разі якщо сума (її частина), визначена згідно з абзацами другим – четвертим п.п. 141.9 прим. 1.3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ як база оподаткування за окремою контрольованою операцією:

а) була оподаткована податком на доходи нерезидента відповідно до п. 141.4 ст. 141 ПКУ, відповідна сума нарахованого (сплаченого) податку на доходи нерезидента зараховується у зменшення суми податку, що підлягає сплаті за такою контрольованою операцією відповідно до п.п. 141.9 прим. 1.2.15 п.п. 141.9 прим. 1.2 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ за базовою (основною) ставкою;

б) у попередніх податкових (звітних) періодах була включена до бази оподаткування, визначеної згідно з п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ, сума податку, нарахована (сплачена) в попередніх податкових (звітних) періодах на таку суму (її частину) за ставкою, визначеною п. 136.8 ст. 136 ПКУ, зараховується у зменшення суми податку, що підлягає сплаті за такою контрольованою операцією відповідно до п.п. 141.9 прим. 1.2.15 п.п. 141.9 прим. 1.2 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ за базовою (основною) ставкою.

Загальна сума, на яку може бути зменшено податок відповідно до підпунктів «а» і «б» п.п. 141.9 прим. 1.3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ, не може перевищувати суму такого податку, розраховану за базовою (основною) ставкою від бази оподаткування, визначеної згідно з абзацами другим – четвертим п.п. 141.9 прим. 1.3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ.

У разі якщо сума (її частина), визначена згідно з абзацами другим – четвертим п.п. 141.9 прим. 1.3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ як база оподаткування за контрольованою операцією, в наступних звітних (податкових) періодах підлягатиме включенню до бази оподаткування за операціями, що підлягають оподаткуванню відповідно до п.п. 141.9 прим. 1.2 (крім п.п. 141.9 прим. 1.2.15) п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ за ставкою, визначеною згідно з п. 136.8 ст. 136 ПКУ, така сума (її частина) враховуватиметься у зменшення бази оподаткування, що розраховується відповідно до п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ, за такими операціями.

Які встановлені строки сплати акцизного податку?

Суми акцизного податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України, перераховуються до бюджету платниками акцизного податку протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації за місячний податковий період (п.п. 222.1.1 п. 222.1 ст. 222 ПКУ).

Відповідно до п.п. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 ПКУ суми податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, сплачуються при придбанні марок акцизного податку.

Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби, ставок податку, діючих відповідно до норм ПКУ, та офіційного курсу валюти України до іноземної валюти, встановленого Національним банком України (далі – НБУ), що діяв на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому придбані марки акцизного податку, виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом 15 робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (за потреби) протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації за місячний податковий період, яка визначається з урахуванням офіційного курсу валюти України до іноземної валюти, встановленого НБУ, що діяв на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому здійснюється реалізація таких тютюнових виробів. Якщо зазначений строк припадає на день наступного бюджетного року, сума акцизного податку сплачується виробниками тютюнових виробів до закінчення бюджетного року, в якому отримані марки.

Суми податку з рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з урахуванням офіційного курсу валюти України до іноземної валюти, встановленого НБУ, що діяв на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому придбані марки акцизного податку, сплачуються виробниками таких рідин до бюджету протягом 15 робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (за потреби) протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації за місячний податковий період, яка визначається з урахуванням офіційного курсу валюти України до іноземної валюти, встановленого НБУ, що діяв на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому здійснюється реалізація таких рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Якщо зазначений строк припадає на день наступного бюджетного року, сума акцизного податку сплачується виробниками рідин, що використовуються в електронних сигаретах, до закінчення бюджетного року, в якому отримані марки.

Підприємства, які виробляють вина виноградні з додаванням спирту та міцні, вермути, інші зброджені напої з додаванням спирту, суміші із зброджених напоїв з додаванням спирту, суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями з додаванням спирту, сплачують податок при придбанні марок акцизного податку на суму, розраховану із ставок податку на готову продукцію, вироблену з виноматеріалів чи сусла, при виробництві яких використовується спирт етиловий (п.п. 222.1.3 п. 222.1 ст. 222 ПКУ).

Власник готової продукції, виробленої з давальницької сировини, сплачує податок виробнику (переробнику) не пізніше дати відвантаження готової продукції такому власнику або за його дорученням іншій особі. При цьому умовою відвантаження виробником готової продукції, виробленої з давальницької сировини, його замовнику або за його дорученням іншій особі є документальне підтвердження банку/небанківського надавача платіжних послуг про перерахування відповідної суми податку на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг виробника (підпункти 222.1.4, 222.1.5 п. 222.1 ст. 222 ПКУ).

Сплата акцизного податку в разі ввезення підакцизних товарів на митну територію України здійснюється наступним чином (п. 222.2 ст. 222 ПКУ):

податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації;

у разі ввезення маркованої підакцизної продукції (крім тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах) на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (за потреби) на день подання митної декларації.

У разі ввезення маркованих тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з урахуванням офіційного курсу валюти України до іноземної валюти, встановленого НБУ, що діяв на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому придбані марки акцизного податку, з доплатою (за потреби) на день подання митної декларації, яка визначається з урахуванням офіційного курсу валюти України до іноземної валюти, встановленого НБУ, що діяв на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому здійснюється подання митної декларації на ввезення таких тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на митну територію України;

платники акцизного податку при зверненні до органів внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації переобладнаного вантажного транспортного засобу у легковий автомобіль зобов’язані пред’явити квитанції або платіжні доручення про сплату податку з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення.

При реалізації суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів суми акцизного податку перераховуються до бюджету суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації за місячний податковий період (п.п. 222.3.1 п. 222.3 ст. 222 ПКУ).

Земельні ділянки утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв): чи передбачені для фізичної особи пільги?

Так, згідно з п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:

особи з інвалідністю першої і другої групи;

фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

пенсіонери (за віком);

ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (зі змінами та доповненнями);

фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Тобто, у п. 281.2 ст. 281 ПКУ наведено вичерпний перелік земельних ділянок за видом використання та їх розмір, щодо яких категорії фізичних осіб, зазначені у п. 281.1 ст. 281 ПКУ мають право скористатись пільгами по земельному податку. При цьому до даного переліку не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, в залежності від місця розташування земельних часток (паїв).

Отже, пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб за земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв), не передбачені і відповідно земельний податок за такі ділянки справляється на загальних підставах.

Разом з цим від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).

Що є об’єктом оподаткування рентною платою за спецвикористання води для потреб гідроенергетики, водного транспорту або рибництва?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до п.п. 255.3.1 п. 255.3 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів є:

для потреб гідроенергетики - фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії;

для потреб водного транспорту - час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).

Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування) (п.п. 255.3.2 п. 255.3 ст. 255 ПКУ).

Який код УКТ ЗЕД зазначається в фіскальному чеку при продажу інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування?

Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненням) (далі – Закон № 265), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО (далі – ПРРО) для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Нагадуємо, що Законом України від 16 січня 2024 року № 3553-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення деяких норм у відповідність із Законом України «Про Митний тариф України» та уточнення окремих положень» передбачено, що з 01 вересня 2024 року здійснюється оподаткування акцизним податком операцій з товарами за кодом 2404 91 90 00 згідно з УКТЗЕД (інші нікотиновмісні продукти для орального застосування).

Отже, суб’єктам господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням РРО та/або ПРРО під час торгівлі підакцизними товарами, зокрема, іншими нікотиновмісними продуктами для орального застосування необхідно дотримуватися вимог п. 11 ст. 3 Закону № 265 з відображенням в чеках РРО та/або ПРРО усіх обов’язкових реквізитів, у тому числі коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Чи необхідно повідомляти контролюючі органи за неосновним місцем обліку про внесення змін до облікових даних?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що згідно з п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Згідно з п. 7.1 розд. VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами) (далі – Порядок № 1588) якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

Порядок внесення змін до облікових даних платників податків визначено ст. 66 ПКУ. Відповідно до п. 66.5 ст. 66 ПКУ у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з главою 6 ПКУ, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів.

У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку заяву про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.

При цьому в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в заяві за формою № 20-ОПП двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого, при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється. (п. 8.5 розд. VIII Порядку № 1588).

Порядок оподаткування ПДФО іноземних доходів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник ПДФО може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній Декларації.

У разі відсутності в платника ПДФО підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання Декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк Декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку:

а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

б) поштові податки;

в) податки на реалізацію (продаж);

г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Сума податку з іноземного доходу платника ПДФО – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

В якому меню Електронного кабінету платник може переглянути повідомлення про необхідність внесення чергового платежу за ліцензію?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що ст. 54 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) передбачено, що орган ліцензування автоматично формує та направляє суб’єкту господарювання в електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) повідомлення про:

- необхідність внесення чергового платежу за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності – за 90, 75, 60, 45, 30 та 15 днів до настання терміну сплати чергового платежу за відповідну ліцензію;

- дату, з якої буде припинена дія ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у разі невнесення чергового платежу за таку ліцензію, – за 9 днів до настання терміну сплати чергового платежу за відповідну ліцензію.

Підпунктом 17.1.13 п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через Електронний кабінет, якщо інше не встановлено ПКУ.

Порядок функціонування Електронного кабінету визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 (із змінами).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Повідомлення про необхідність внесення чергового платежу за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності, повідомлення щодо дати, з якої буде припинена дія ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у разі невнесення чергового платежу платник податків може переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області