ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

2026-04-13 13:31 16 Подобається

Понад 1,9 млрд грн плати за землю – внесок платників у фінансовий потенціал Дніпропетровщини

Протягом січня – березня 2026 року від платників Дніпропетровщини до місцевих бюджетів надійшло понад 1 940,4 млн грн плати за землю. Як поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, це більше ніж за підсумками відповідного періоду 2025 року майже на 242,4 млн, або на 14,3 відсотки.

«Дякуємо платникам за важливий внесок у підтримку економіки регіону. Адже місцеві податки та збори забезпечують необхідний фінансовий ресурс для стабільної роботи інфраструктури, лікарень, навчальних закладів області», – підкреслив очільник податкової служби Дніпропетровщини.

Нагадуємо, що 20.04.2026 – останній день подання за березень 2026 року:

- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) у разі неподання податкової декларації на 2026 рік;

- податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, передані в оренду відповідно до статті 120¹ глави 19 розділу ІV Земельного кодексу України у разі неподання податкової декларації на 2026 рік.

Електронний кабінет – доступний і комфортний податковий сервіс

Електронний кабінет (Е-кабінет) – найпопулярніший електронний сервіс, в меню якого для суб’єктів господарювання та громадян реалізована велика кількість електронних послуг.

Сервіси Е-кабінету доступні з персональних комп’ютерів та смарт-пристроїв, підключених до мережі Інтернет.

Вхід до приватної частини Е-кабінету здійснюється, зокрема за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua та шляхом онлайн-ідентифікації з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Застосування платниками Е-кабінету при взаємодії з контролюючими органами має низку переваг, а саме:

- відсутність помилок в обов'язкових реквізитах поданої декларації, оскільки під час формування звітності такі реквізити автоматично заповнюються на підставі даних платника, наявних у базах даних органів ДПС;

- запобігання поданню звітності не в повному обсязі, адже звітність приймається пакетом (декларація разом з усіма додатками);

- можливість перевірки звіту на наявність арифметичних помилок;

- отримання квитанції про прийняття або неприйняття надісланого звіту органами ДПС;

- доступ до повної інформації щодо розрахунків з бюджетом;

- податковий календар, який нагадує про строки подання звітності та сплати податків і зборів;

- оперативне отримання інформації щодо особистих реєстраційних даних, наявних у базах даних органів ДПС;

- можливість електронного листування з ДПС;

- доступність сервісу 24/7/365.

З повною інструкцією щодо функціоналу Е-кабінету, можливостями режимів та сервісів, відповідями на популярні запитання тощо можна ознайомитись за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/help/.

Крім того, доступно та просто про сервіси Е-кабінету та Е-кабінету для громадян – в інформації підрозділу «Е-кабінет» розділу «Онлайн-навчання» вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/e-kabinet/).

Також переглянути інструктивні матеріали щодо функціоналу Електронного кабінету можна за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/e-kabinet/funktsional-e-kabinetu/instruktivni-materiali/.

555 млрд грн у чеках за березень: виторг зріс майже на чверть

У березні 2026 року через зареєстровані РРО/ПРРО пройшло 555 млрд грн виторгу. Це на 22,9 % більше, ніж у березні минулого (451,7 млрд грн). У грошовому еквіваленті приріст склав 103,3 млрд грн, що свідчить про відчутний прогрес у напрямі детінізації.

Середньодобовий виторг зріс до 17,9 млрд грн проти 14,6 млрд грн торік. Таким чином, щоденний приріст становив 3,3 млрд грн.

Позитивна динаміка спостерігається і в кількості розрахункових документів:

- за місяць сформовано 932,9 млн чеків – це на 9 % більше, ніж у березні 2025 року (+77,3 млн);

- середньодобова кількість – 30,1 млн чеків, що на 2,5 млн більше, ніж рік тому.

Зростання показників пов’язане як із поступовим переходом платників на прозорі моделі ведення бізнесу, так із послідовною роботою податкової служби – від контролю за проведенням розрахунків до роз’яснень і консультацій для підприємців. У підсумку це сприяє збільшенню частки операцій, які проходять фіскалізацію.

Досягнуті показники – це не лише цифри, а свідчення зростання довіри, відповідальності та економічної зрілості платників податків.

Транспортний податок: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 3,1 млн гривень

У січні – березні 2026 року юридичні особи сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 3,1 млн грн транспортного податку. Порівняно з січнем – березнем минулого року надходження зросли на 13,4 тис. гривень.

Звертаємо увагу, що згідно з п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

До загального фонду держбюджету платники Дніпропетровщини спрямували понад 5,9 млн грн частини чистого прибутку

Упродовж першого кварталу поточного року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини сплатили понад 5,9 млн грн частини чистого прибутку. Надходження зросли на понад 2,1 млн грн, або на 54,8 відсотків.

Повідомляємо, що фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною (абзац третій п. 46.2 ст. 46 ПКУ).

Відповідно до абзацу третього п. 46.1 ст. 46 ПКУ розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, який подається до контролюючого органу відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюється до податкової декларації.

Обов’язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація, передбачені пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Зокрема, податкова декларація повинна включати інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.

Податковий сервіс без бар’єрів: отримуйте державні послуги у максимально зручному та доступному форматі

Відповідно до принципів Національної стратегії із створення безбар’єрного простору податкова служба спрямовує свою діяльність на забезпечення отримання державних послуг у максимально зручному, зрозумілому та доступному форматі для кожної людини, незалежно від її фізичних можливостей чи обставин.

У Центрах обслуговування платників платники мають можливість отримати необхідні послуги у максимально зручному і доступному форматі.

Фізична доступність:

- входи до ЦОП обладнані зручними пандусами та кнопками виклику персоналу.

- у залах очікування та обслуговування передбачено достатньо простору для вільного пересування людей на кріслах колісних.

Цифрова доступність та інклюзивність:

- розвиток дистанційних сервісів: будь-яку заяву можна подати через Електронний кабінет або портал Дія, не виходячи з дому;

- вебпортал ДПС адаптований для людей з порушеннями зору;

Інформаційна підтримка:

- фахівці надають консультативну та практичну допомогу кожному, хто її потребує;

- інформаційні матеріали у ЦОПах стають більш зрозумілими та структурованими, щоб кожен міг легко розібратися в алгоритмах отримання послуг.

Спеціальний супровід:

- для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) діє спрощений порядок отримання довідок та реєстраційних номерів за місцем фактичного перебування;

- впроваджено та активно використовується відеозв’язок для людей із порушеннями слуху.

Обирайте зручний варіант та користуйтеся ресурсами податкової служби!

Щодо особливостей оподаткування ПДВ операцій, пов’язаних із комп’ютерними програмами, цифровим контентом

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 04.03.2026 № 133 (далі – Наказ № 133) затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій, пов’язаних із комп’ютерними програмами, цифровим контентом (далі – УПК).

В УПК розглянуто 10 питань, зокрема щодо визначення категорії окремих операцій для цілей оподаткування ПДВ, а також об’єкта оподаткування ПДВ за певних умов.

Детально ознайомитись з УПК, затвердженою Наказом № 133, можна на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/uzagalnyuyuchi-podatkovi- konsultatsii/80024.htm

Виправлення помилки суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі у звітності з акцизного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.

Якщо у звітній декларації з акцизного податку (далі – Декларація), платником помилково зазначено невірний Код території, до уточнюючої Декларації він має подати Додаток 5 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» з правильним Кодом території та два Додатки 7 – до помилкового Коду території (зі зменшенням податкового зобов’язання) та до уточненого (правильного) Коду території (зі збільшенням податкового зобов’язання).

При виправленні помилки у разі зазначення невірного Коду території у розділі Д Декларації, у додатку 7 «Розрахунок суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах» (далі – Додаток 7), зокрема, зазначаються:

у рядку 4 Додатка 7, що подається до помилкового Коду території – суми податку, які зменшують суму податкового зобов’язання, що уточнюється;

у рядку 3 Додатка 7, що подається до уточненого (правильного) Коду території – суми податку, які збільшують суму податкового зобов’язання, що уточнюється.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Відповідно до абзаців першого та третього п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відс. вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), придбаних, зокрема, у нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб – нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.

Згідно з абзацами першим та другим п.п. 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відс. вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), реалізованих на користь, зокрема, нерезидентів зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.

Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року № 1505) (далі – Перелік № 1045).

Вимоги підпунктів 140.5.4 та 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат / доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту (абзац шостий п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, абзац п’ятий п.п. 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).

При цьому, якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки» (абзац сьомий п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).

Якщо ціна реалізації товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг є нижчою за ціну, визначену відповідно до принципу «витягнутої руки», встановленого ст. 39 ПКУ, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», та вартістю реалізації (абзац шостий п.п. 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).

У випадку незастосування вимог підпунктів 140.5.4 та 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ на підставі абзацу шостого п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ та/або абзацу п’ятого п.п. 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, якщо контролюючий орган не враховує (не визнає) таку операцію за результатами аналізу відповідно до ст. 39 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування збільшується у порядку, передбаченому абзацом першим п.п. 140.5.2 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ. При цьому інші коригування, передбачені підпунктами 140.5.4 та 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом сьомим п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ та абзацом шостим п.п. 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції (абзац восьмий п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, абзац сьомий п.п. 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).

Підпунктом «в» п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що нерезиденти – це фізичні особи, які не є резидентами України.

Таким чином, платник податку при здійснені операцій з нерезидентами – фізичними особами (у т. ч. фізичними особами – підприємцями) зобов’язаний проводити коригування фінансового результату до оподаткування згідно з підпунктами 140.5.4 та 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, якщо одночасно виконуються такі умови:

операції визнаються неконтрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ;

нерезидент є резидентом держави (території), що включена до Переліку № 1045 держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ;

не підтверджено суму таких витрат/доходів за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ.

Щодо подання ФОПом при зміні групи платника ЄП заяви, у якій зазначається новий вид господарської діяльності

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Чи має право ФОП, яка з 01.04.2026 змінює групу платника ЄП з першої на другу, подати у березні 2026 року заяву про внесення змін до реєстру платників ЄП щодо видів господарської діяльності та додати КВЕД, які відповідають умовам перебування на другій групі платників ЄП?

Відповідно до п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.

Відповідно до п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання (далі – СГ) подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява).

Форма Заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

У Заяві зазначаються обов’язкові відомості, зокрема, про зміну групи та ставки платника єдиного податку (п.п. 8 п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ) та відомості про зміну видів господарської діяльності (п.п. 4 п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ).

Водночас відповідно до п. 298.5 ст. 298 ПКУ у разі зміни податкової адреси СГ, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Відповідно до п. 299.1 ст. 299 ПКУ реєстрація СГ як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема, відомості про ставку єдиного податку та групу платника податку і види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).

Враховуючи зазначене фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої групи повинна подати заяву щодо внесення змін до реєстру платників єдиного податку про:

зміну ставки і групи єдиного податку – не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу;

зміну видів господарської діяльності – не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Водночас нормами ПКУ платнику єдиного податку першої групи не заборонено одночасне внесення змін до реєстру платників єдиного податку як про зміну ставки і групи єдиного податку, так і видів господарської діяльності шляхом подання заяви за 15 календарних днів до початку наступного кварталу.

Разом з цим, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування та/або не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Перехід в середині року юридичної особи із спрощеної системи оподаткування (третя група) на загальну систему оподаткування: подання додатка з розрахунком загального МПЗ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

З урахуванням положення п.п. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ платники єдиного податку, які з середини поточного року переходять на загальну систему оподаткування, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).

Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерством фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація № 897).

Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь встановлені п. 141.9 ст. 141 ПКУ.

Відповідно до п.п. 141.9.1 п. 141.9 ст. 141 ПКУ платник податку зобов’язаний у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.

При цьому, порядок зарахування сум податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, сплачених протягом податкового (звітного) року, у зменшення суми загального мінімального податкового зобов’язання регламентується підпунктами 141.9.2 – 141.9.3 п. 141.9 ст. 141 ПКУ. Суми податків, що враховуються у зменшення загального мінімального податкового зобов’язання залежать від частки сільськогосподарського товаровиробництва у загальній сумі його доходу.

Таким чином, юридична особа, яка переходить зі спрощеної системи оподаткування (третьої групи платників єдиного податку) на загальну систему оподаткування в середині року зобов’язана подавати додаток з розрахунком загального МПЗ з визначеними показниками за податковий (звітний) рік у складі Декларації № 897, яка подається за річний податковий (звітний) період, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області