ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

2026-04-09 15:08 17 Подобається

Єдиний податок: від малого і середнього бізнесу Дніпропетровщини до місцевих бюджетів надійшло майже 2,0 млрд гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.

Протягом перших трьох місяців поточного року платники єдиного податку сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 1 981,8 млн гривень. Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, надходження у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року зросли майже на 182,4 млн гривень.

«Висловлюємо вдячність бізнесу за результативну роботу та відповідально виконані фінансові зобов’язання перед державою. Задля проведення суб’єктами господарювання діяльності у законодавчому полі податкова служба на постійній основі здійснює інформаційно-консультативну підтримку платників. Результат такої взаємодії – своєчасне наповнення бюджетів», – підкреслив Юрій Павлютін.

Нагадуємо, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може перейти на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ.

Довідково: ПКУ – Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).

Місцеві бюджети Дніпропетровщини від платників частини чистого прибутку отримали майже 3,1 млн гривень

У січні – березні 2026 року платники спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 3,1 млн грн частини чистого прибутку.

Повідомляємо, що фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною (абзац третій п. 46.2 ст. 46 ПКУ).

У разі, якщо фінансова звітність подана раніше, зареєстрована в центральній базі даних діючих форм фінансової звітності за відповідний звітний період (у тому числі подана як додаток до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та з аудиторським висновком) та показники фінансової звітності не змінювалися, то така фінансова звітність до розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок) не подається.

Водночас, у Розрахунку необхідно обов’язково проставити відмітки про форми поданої фінансової звітності, оскільки під час прийняття Розрахунку здійснюється контроль поданих до Розрахунку додатків-форм фінансової звітності відповідно до заповнених відміток.

Дніпропетровщина: за видобування залізних руд платники рентної плати поповнили місцеві бюджети на понад 486,0 млн гривень

Протягом січня – березня 2026 року платники рентної плати за видобування залізних руд спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 486,0 млн гривень. Надходження зросли майже на 14,0 млн грн порівняно з аналогічним періодом 2025 року.

Повідомляємо, що інформацію щодо адрес, контактних телефонів та режиму роботи центрів обслуговування платників розміщено:

у відкритій частині Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua) у розділі «Для платників»/Контакти (обрати відповідний регіон);

на офіційному вебпорталі ДПС (https://www.tax.gov.ua) у банері «Центри обслуговування» (обрати відповідний регіон).

Контактна інформація головних управлінь ДПС в областях, м. Києві розміщена на офіційному вебпорталі ДПС (https://www.tax.gov.ua) у банері «Територіальні органи» (обрати відповідний регіон)/Контакти.

Контактна інформація міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків розміщена на офіційному вебпорталі ДПС (https://www.tax.gov.ua) у банері «Територіальні органи» (обрати відповідне управління ДПС по роботі з великими платниками податків: Центральне міжрегіональне управління, Східне міжрегіональне управління, Південне міжрегіональне управління, Західне міжрегіональне управління, Північне міжрегіональне управління)/Контакти.

Дніпропетровщина: протягом першого кварталу платники отримали від податківців понад 95,3 тис. адміністративних послуг

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, станом на 01.04.2026 адміністративні послуги надаються у 17 Центрах обслуговування платників (ЦОП) при державних податкових інспекціях (ДПІ), мобільному ЦОПі та Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС).

В умовах введення в Україні воєнного стану ЦОПи при ДПІ ГУ ДПС здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, здійснюють інші функції сервісного обслуговування платників незалежно від місця обліку платника податків.

Платники можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.

ЦОПами забезпечується надання 60 адміністративних послуг, 45 з яких надається безкоштовно.

Так, протягом січня – березня 2026 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 99 138 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 11 551 звернення більше у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року. В т. ч. в електронному вигляді надійшло 64 166 звернень, або 64,7 відс. від загальної кількості, та на 18 188 звернень більше порівняно з відповідним періодом минулого року.

Упродовж січня – березня 2026 року платниками податків отримано 95 358 адміністративних послуг, що на 12 887 послуг більше ніж у відповідний період минулого року. В т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 61 048 адміністративних послуг, або 64,0 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 20 005 послуг більше ніж у відповідному періоді 2025 року.

З початку року здійснено 423 виїзди мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, з яких здійснені 165 – адресні виїзди до мало мобільної групи населення та 231 – до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) територіальних громад Дніпропетровщини.

Станом на 01.04.2026 фахівцями мобільного ЦОПу надано 3 050 адміністративних послуг, з яких 765 адміністративних послуг – під час адресних виїздів до мало мобільних груп населення та 1 679 інших послуг.

Зокрема, під час роботи мобільного ЦОПу в ЦНАПах територіальних громад Дніпропетровської області до фахівців ГУ ДПС звернулось 6 888 громадян, якими отримано 2 285 адміністративних послуг та 1 472 інші послуги.

Під час роботи мобільного ЦОПу увага приділялась роз’ясненням податкового та іншого законодавства, контроль за яким здійснюють податкові органи, тощо.

Серед суб’єктів господарювання розповсюджено понад 12 747 примірників друкованої продукції.

Деклараційна кампанія 2026: строки сплати податкових зобов’язань за результатами декларування

Платники податків, які подали податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за 2025 рік, мають своєчасно сплатити визначені в ній зобов’язання.

Так, до 01 серпня 2026 року податкові зобов’язання сплачують:

- громадяни;

- особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Протягом 10 календарних днів після завершення граничного строку подання Декларації зобов’язані сплатити податок:

- фізичні особи – підприємці (ФОП) на загальній системі оподаткування;

- ФОПи, які припинили діяльність.

Якщо останній день сплати припадає на вихідний чи свято, строк переноситься на перший робочий день, що настає після нього.

Сплата відбувається за відповідними кодами бюджетної класифікації, а саме:

- 11010500 – ПДФО за результатами річного декларування;

- 11011001 – військовий збір.

Актуальні реквізити рахунків оприлюднено на вебпорталі ДПС у розділі «Бюджетні рахунки».

Детальніше про:

- Кому необхідно подати декларацію – https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/977250.html;

- Як отримати відомості про доходи – https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/980833.html;

- Строки подання – https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/979652.html.

Як у Звіті № 1-ОП відображається продукція/товар, передана/отримана на відповідальне зберігання?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що форма звіту № 1-ОП (місячна) «Звіт про залишки та обсяги обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини (у тому числі ферментованої тютюнової сировини), рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт № 1-ОП) порядок його заповнення (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2025 № 641.

Згідно з п. 2 розд. І Порядку Звіт № 1-ОП подають суб’єкти господарювання, які здійснюють оптову торгівлю спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, тютюном, промисловими замінниками тютюну, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та/або ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України зазначених товарів (продукції) та не є виробниками таких товарів (продукції) щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

У Звіті № 1-ОП продукція / товар, передана / отримана на відповідальне зберігання відображається суб’єктами господарювання у розділі І «Обсяги залишків, придбання / отримання та реалізації / передачі (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) товарів у звітному період» (далі – Розділ І) Звіту № 1-ОП та розділі ІІІ «Залишки товарів на кінець звітного періоду» (далі – Розділ ІІІ) Звіту № 1-ОП, а саме:

у розділі І Звіту № 1-ОП зазначаються:

у графах 1 - 3 згідно з Кодами та видами продукції зазначаються відповідно коди, одиниці виміру та види товарів, що придбано / отримано в інших суб’єктів господарювання;

у графі 4 – обсяги залишків товарів на початок звітного періоду, що придбано / отримано у інших суб’єктів господарювання для подальшої його реалізації, у тому числі що передано / отримано на відповідальне зберігання;

у графі 6 – обсяг товару, що отримано на відповідальне зберігання від інших суб’єктів господарювання у звітному періоді;

у графі 7 – обсяг повернутого у звітному періоді товару, який раніше було придбано / отримано для подальшої реалізації та/або отримано на відповідальне зберігання;

у графі 12 відображаються обсяги товару, що у звітному періоді було втрачено в процесі зберігання та транспортування, якщо такі втрати документально підтверджено;

у графі 13 – загальний обсяг залишків товару на кінець звітного періоду, який обчислюється виходячи:

з суми обсягів товарів, а саме їх залишків на початок звітного періоду, у тому числі переданих / отриманих на відповідне зберігання (графа 4), придбаних / отриманих (графа 5), отриманих на відповідальне зберігання (графа 6), повернутих / реімпортованих, які раніше були реалізовані / передані для подальшої реалізації та/або у власні місця роздрібної торгівлі (графи 10, 11), у звітному періоді;

за вирахуванням обсягів товару, а саме повернутих, які раніше були придбані / отримані для подальшої реалізації та/або отримані на відповідальне зберігання (графа 7), реалізованих / переданих у звітному періоді для подальшої реалізації (графа 8), переданих у власні місця роздрібної торгівлі (графа 9), втрачених (графа 12) у звітному періоді.

У графі 13.1 зазначається загальний обсяг залишків товару, що знаходиться / передано на відповідальне зберігання іншим суб’єктам господарювання, на кінець звітного періоду, у тому числі у графі 13.1.1 зазначається обсяг залишків товару, що передано на відповідальне зберігання у звітному періоді.

У графі 13.2 зазначається обсяг залишків товару, що отримано на відповідальне зберігання від інших суб’єктів господарювання на кінець звітного періоду.

У графі 14 надаються пояснення до показників граф розділу I Звіту № 1-ОП, викладених із зазначенням номерів відповідних граф та обсягів товару, що внесені до них, зокрема щодо графи 12 – зазначається інформація про обставини виникнення втрат.

При заповненні розділу III Звіту № 1-ОП окремими рядками здійснюється відображення обсягів залишків товару, що передано / отримано на відповідальне зберігання, які зазначені у графах 13.1, 13.2 розділу I Звіту № 1-ОП:

у графі 1 зазначається індивідуальний номер місця зберігання в Єдиному реєстрі місць зберігання суб’єкта господарювання, який подає Звіт № 1-ОП, або суб’єкта господарювання – контрагента - зберігача, у разі якщо продукцію / товар сировину передано на відповідальне зберігання;

у графі 2 вказується код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи, обліковий номер уповноваженої особи за договором про спільну діяльність, податковий номер постійного представництва, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) або серія (за наявності) та/або номер паспорта громадянина України фізичної особи - підприємця контрагента – зберігача (у разі передачі продукції / товару / сировини на зберігання), або контрагента – поклажедавця (у разі отримання продукції / товару / сировини на зберігання);

у графах 3 - 5 розділу III Звіту № 1-ОП зазначаються відповідно коди, одиниці виміру та види продукції / товару / сировини згідно з Кодами та видами продукції;

у графі 6 розділу III Звіту № 1-ОП зазначаються обсяги залишків продукції / товару / сировини у відповідних одиницях виміру на кінець звітного періоду.

Фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, може вести облік доходів і витрат в Електронному кабінеті

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що згідно з п. 178.6 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.

Пунктом 5 розд. І Порядку встановлено, що у разі ведення обліку доходів і витрат в електронній формі засобами Електронного кабінету самозайнята особа зобов’язана отримати кваліфікований сертифікат відкритого ключа, сформований кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, включених до системи подання податкових документів в електронному вигляді. Після отримання самозайнятою особою кваліфікованого сертифіката відкритого ключа така особа здійснює операції з ведення обліку доходів і витрат відповідно до ПКУ безкоштовно.

Вхід до інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС (https://tax.gov.ua). Робота у приватній частині Електронний кабінет здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Меню «Облік доходів і витрат» приватної частини Електронного кабінету надає можливість платнику податків вести електронну форму обліку доходів і витрат (далі – Електронна форма обліку), де здійснюються записи щодо доходів та витрат за Типовою формою через режим «Облік доходів і витрат».

Електронна форма обліку зберігається протягом 3 років та платник податків може обрати для перегляду будь-який з минулих років.

З інформацією щодо ведення Електронної форми обліку можна ознайомитися в меню «Облік доходів і витрат» розділу «Допомога» Електронного кабінету.

Зокрема, у Електронній формі обліку допускається виправлення помилок або коригування.

При редагуванні помилкових записів, самозайнята особа має вводити правильне значення, але:

якщо інформація вноситься у той же день, коли була допущена помилка, то буде відкоригований поточний запис;

якщо ж інформація коригується на наступний день, або пізніше, то у Електронній формі обліку буде створено новий запис, у якому буде відображено тільки відносне значення різниці між значенням, яке було внесено раніше, та поточним записом. Новий рядок буде виділено рожевим кольором.

Чи може платник ПДВ надати інформацію щодо видів діяльності, які не зазначені в попередньо поданій таблиці даних платника?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок) платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою (додаток 5).

У Таблиці зазначаються:

види економічної діяльності відповідно до КВЕД;

коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 13 Порядку).

Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку (п. 14 Порядку).

Отже, платник ПДВ може надати інформацію щодо видів діяльності, які не зазначені в попередньо поданій до контролюючого органу Таблиці шляхом подання нової Таблиці, в якій зазначає такі види діяльності та відповідно коди товарів згідно УКТЗЕД та коди послуг згідно ДКПП.

Сервіс «Онлайн-навчання» – доступний інформаційний ресурс необхідних податкових знань

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що на вебпорталі ДПС розміщено розділ «Онлайн-навчання» (https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya), створений для того, щоб кожен платник міг легко та у зручному форматі отримати необхідну інформацію.

У розділі зібрано:

- корисну інформацію з податкової тематики;

- приклади заповнення податкової звітності;

- оптимальні механізми сплати податків.

Розділ «Онлайн-навчання» мобільний і сфокусований на інформаційних потребах платників податків.

Вся інформація викладена у презентаційних, текстових матеріалах та відео, які постійно оновлюються та доповнюються.

Розділ містить значну кількість навчальних матеріалів, що робить його комфортним інструментом для своєчасного виконання податкових обов’язків і підвищення рівня добровільної сплати податків.

Освітня безбар’єрність – це про рівні можливості, доступність та простий шлях до нових знань.

TAX Control – простий і зручний спосіб повідомити про порушення

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що повідомити про недоброчесний бізнес прямо зі свого смартфона можна за допомогою зручного сервіса від податкової служби – TAX Control.

Скористатися TAX Control необхідно, якщо:

- не видали чек або видали нефіскальний чек;

- у магазині чи кафе відмовляються приймати оплату карткою;

- бізнес працює взагалі без реєстрації (нелегально);

- інші порушення.

Принцип дії: через сервіс надсилається інформація, яка автоматично потрапляє до контролюючого органу відповідного регіону. Відомості аналізуються і використовуються при організації перевірки конкретного бізнесу.

Наголошуємо, що кожне повідомлення про порушення законодавства допомагає боротися з «тіньовою» економікою і сприяє забезпеченню рівних умов для роботи бізнесу.

До уваги ФОП – платників єдиного податку четвертої групи, які визначають МПЗ!

Відповідно до абзацу першого п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ (п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 299 ПКУ).

Згідно з п. 45.1 ст. 45 ПКУ податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (зі змінами) (далі – Декларація). Одним із додатків, який подається разом з Декларацією, є додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 3).

У Додатку 3 платник єдиного податку четвертої групи розраховує, зокрема, різницю між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

При позитивному значенні різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (далі – Позитивне значення) платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в Декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого Позитивного значення (абзац другий п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ).

Позитивне значення є частиною зобов’язань з єдиного податку (абзац другий п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ).

Показник Позитивного значення, розрахований у рядку 04 графи 3 розд. ІІ Додатка 3, переноситься до рядка 15.2 графи 6 «Розрахункової частини декларації для фізичних осіб – підприємців» (далі – Розрахункова частина) Декларації.

Поряд з цим:

у рядку 15.1 графи 6 Розрахункової частини Декларації зазначаються зобов’язання з єдиного податку за підсумками звітного (податкового) року, який, відповідно до п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ, сплачувався платником щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: у I кварталі – 10 відс.; у II кварталі – 10 відс.; у III кварталі – 50 відс.; у IV кварталі – 30 відсотків;

у рядку 15 графи 6 Розрахункової частини Декларації шляхом додавання показників рядків 15.1 та 15.2 графи 6 Розрахункової частини Декларації розраховується загальна сума податкового зобов’язання з єдиного податку самостійно нарахована за звітний (податковий) період.

Відповідно до підпунктів 295.9.1 та 295.9.8 п. 295.9 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи:

самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки Декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ;

перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.

Отже, позитивне значення тобто різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок сплачується фізичною особою – підприємцем платником єдиного податку четвертої групи не пізніше 20 лютого поточного року на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцезнаходженням платника податку (податковою адресою).

При цьому, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Реквізити рахунків для територіальних громад для сплати податків, зборів та платежів (в т. ч. єдиного податку) відкритих Державною казначейською службою України, розміщено на субсайтах відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Що відноситься до стаціонарного джерела забруднення атмосфери?

Відповідно до п.п. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Згідно з п. 240.7 ст. 240 ПКУ не є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).

Стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

При цьому тимчасово, на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, для цілей застосування розд. VIII ПКУ не вважаються стаціонарними джерелами забруднення у значенні, наведеному у п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, електрогенераторні установки, що класифікуються за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД (п. 46 підрозд. 5 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Який документ надається контролюючим органом для підтвердження скасування (відкликання) ППР про сплату податку на нерухоме майно?

Підпунктом 266.7.3. п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку, права на користування пільгою із сплати податку, розміру ставки податку, нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Також, ст. 1 3акону України вiд 02 лютого 1996 pоку № 393/96-BР «Про звeрнення громадян» (далі – Закон № 393) передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема, iз заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав i законних інтересів.

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, медіа, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги (ст. 18 Закону № 393).

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов’язані, зокрема, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення (ст. 19 Закону № 393).

Отже, у разі виявлення розбіжностей за результатами звірки даних, контролюючий орган проводить перерахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і надсилає (вручає) фізичній особі – платнику податків нове податкове повідомлення-рішення, попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

У разі звернення платника податку із заявою (клопотанням) до контролюючого органу у відповідності до вимог Закону № 393, такому платнику надається письмова відповідь про результати розгляду такої заяви (клопотання).

Про термін, в який контролюючий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску

Відповідно до п. 3 розд. VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 449), контролюючі органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску контролюючими органами;

платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок);

платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим п. 3 розд. VІ Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним податковим органом протягом 15 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Контролюючий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим п. 3 розд. VІ Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

платникам, зазначеним у п. 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами і доповненнями), протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

При цьому протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов’язаний сплатити зазначені у п. 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені (п. 5 розд. VІ Інструкції № 449).

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області