Про актуалізацію облікових даних платника податків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що платникам податків у разі змін у власних реєстраційних даних необхідно оновити інформацію в контролюючих органах. За наявності підстав, це також стосується і контактної інформації платника податків.
Для цього необхідно своєчасно подати Заяву за формою № 5ДР та/або Повідомлення за формою № 20-ОПП (про наявні об’єкти оподаткування).
Щоб оновити інформацію не обов’язково відвідувати податкову за місцем реєстрації. Цілодобово до послуг платників податків Електронний кабінет і мобільний застосунок «Моя податкова».
Підтримка актуальної інформації у своїх облікових даних – це не лише обов’язок, а й зручність для платників. Актуальні дані забезпечують своєчасне отримання повідомлень від ДПС, надання консультацій та отримання інших важливих сервісів.
Крім того, актуалізація даних допомагає уникнути помилок у податкових перерахунках, забезпечує точність нарахування податків і зборів та прискорює обробку запитів у ДПС.
Закликаємо платників податків регулярно перевіряти та оновлювати свої дані, адже актуальна інформація – це швидкість, зручність та безпека у взаємодії з податковою службою.
Про обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Відповідно до п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв.метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Про оподаткування ПДФО доходу у вигляді спадщини (подарунку), отриманого платником податку від фізичної особи – резидента
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України в (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені у п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок) іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. ІV ПКУ для оподаткування спадщини.
Згідно з п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, зокрема членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків).
За нульовою ставкою ПДФО оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).
Враховуючи викладене, фізичні особи – резиденти, які отримують спадщину (подарунок) від фізичної особи – резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. від вартості будь-якої спадщини (подарунку).
Платникам ПДВ!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
З метою застосування нульової ставки ПДВ до операції з вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі експорту та складання податкової накладної за такою операцією платнику ПДВ необхідно належним чином (відповідно до вимог Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (із змінами)) оформити митну декларацію, що засвідчує факт перетинання митного кордону України.
При цьому з огляду на п. 3 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450, за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи митна декларація може бути оформлена на товари незалежно від їх митної вартості.
Так, якщо при здійсненні операції з вивезення товарів (у тому числі товарів, сумарна митна вартість яких більша ніж 150 євро, але не перевищує 1 000 євро) за межі митної території України у митному режимі експорту, зокрема, що переміщуються (пересилаються) за межі митної території України у міжнародних поштових або експрес-відправленнях, документом, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, є оформлена відповідно до вимог митного законодавства митна декларація, то датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ є дата оформлення такої митної декларації. Водночас, реєстри (тимчасові та додаткові) міжнародних поштових та експрес-відправлень для цілей оподаткування ПДВ не є митними деклараціями.
За такою операцією на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ складається податкова накладна, яка підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) терміни.
Така податкова накладна не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та у ній зазначається тип причини «07 – Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України».
У графі «Отримувач (покупець)» зазначаються найменування (П.І.Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент).
У рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000».
Рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.
У верхній лівій частині такої податкової накладної у відповідному рядку графи «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України:» зазначаються дата та номер договору (контракту), відповідно до якого здійснюється операція з вивезення за межі митної території України товарів, та у разі здійснення таких операцій на підставі форвардного контракту у спеціальному полі робиться позначка «X». В окремому рядку зазначаються дата та номер відповідної митної декларації, оформленої відповідно до вимог митного законодавства, що підтверджує факт такого вивезення.
У табличній частині розділу Б:
у графі 4 зазначаються одиниці виміру товарів, які застосовуються при оформленні митної декларації на такі товари;
у графі 8 – код ставки 901;
у графі 10 – обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ;
графа 11 у такій накладній не заповнюється (нулі, прочерки та інші знаки чи символи у цій графі не проставляються).
Нормами ПКУ не передбачено можливості складання однієї зведеної податкової накладної або податкової накладної за щоденними підсумками за операціями з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту.
У випадку не складання податкової накладної за операцією з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту та не реєстрації її в ЄРПН до платника ПДВ застосовуються фінансова, адміністративна та господарська відповідальність, зокрема штрафні санкції за не реєстрацію такої податкової накладної в ЄРПН.
Суб’єктам господарювання, які здійснюють торгівельні операції!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2025 року № 1768 (далі – Постанова № 1768) внесено зміни до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова № 894), замінивши у п.п. 4 слова і цифри «з 1 січня 2026 р.» словами «через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану».
Тобто, відтерміновано строки обов’язкового забезпечення безготівкових розрахунків, у тому числі через електронні платіжні засоби, застосунки та платіжні пристрої, для окремих торговців.
Відповідно до Постанови № 1768 це стосується:
- торговців – фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку першої групи;
- торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів;
- торговців, які здійснюють виїзну (виносну) торгівлю;
- торговців, які здійснюють продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.
Для цих торговців обов’язок проведення безготівкових розрахунків виникатиме через три місяці після припинення або скасування воєнного стану.
Разом з тим, звертаємо увагу, що вимоги Постанова № 894 не поширюються на торговців, які провадять господарську діяльність на територіях територіальних громад, розташованих в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Перелік таких територій затверджує Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
