ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

2026-03-31 11:10 4 Подобається

Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств діяльності банків відповідно до норм Закону України № 4698

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що 26.12.2025 набрав чинності Закон України від 3 грудня 2025 року № 4698-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Закон № 4698)

Законом № 4698 підрозділ 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доповнено п. 73, відповідно до якого установлено: для податкових (звітних) періодів 2026 року базова (основна) ставка податку на прибуток підприємств для цілей оподаткування прибутку банків, а також для застосування щодо банків положень п. 57.1¹1 ст. 57 Кодексу становить 50 відсотків.

За результатами податкових (звітних) періодів 2026 року банки не застосовують положення, передбачені п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Кодексу, та не зменшують фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, не врахована у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, у тому числі отриманого з 01 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року, зменшує фінансовий результат до оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів починаючи з 01 січня 2027 року в порядку, визначеному п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Кодексу.

Про зміни для платників єдиного внеску з 2026 року

- зміни, внесені Законом України від 27 лютого 2025 року № 4280-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України»: визначено Пенсійний фонд України (далі – ПФУ) платником єдиного внеску за громадян, які перебували в полоні внаслідок збройної агресії проти України (крім окремих категорій військовослужбовців). Єдиний внесок нараховується виходячи з мінімальної заробітної плати за період полону та протягом 6 місяців (статті 4, 5, 7 та 20 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (Закон № 2464));

- зміни, внесені Законом України від 05 листопада 2025 року № 4681-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню материнства (батьківства) з професійною діяльністю»:

визначено платників єдиного внеску за осіб, які здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку та за осіб, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Єдиний внесок нараховується з мінімальної заробітної плати за рахунок коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. ( статті 4, 5 та 7 Закону № 2464);

- зміни, внесені Законом України від 03 грудня 2025 року № 4695-ІX «Про Державний бюджет України на 2026 рік»:

▪ визначено розмір максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, який з 01 січня 2026 року становить: для максимальної суми доходу застрахованої особи на місяць (крім доходу у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, нарахованих військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу),– двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом; для максимальної суми доходу застрахованої особи на місяць у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, нарахованих військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу, – п’ятнадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом;

▪ на 2026 рік зупинено дію пункту в частині розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску (п. 4 частини першої ст. 1 Закону № 2464)

▪ на 2026 рік зупинено дію пункту в частині несплати за себе єдиного внеску самозайнятими особами (п. 9 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464)

Про відповідальність передбачену за несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Згідно з п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Згідно з п. 15.1 ст. 15 ПКУ платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розд. ІV ПКУ, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку, зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Обов’язки платника податків визначені ст. 16 ПКУ, у якій зазначено, що платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Одночасно п. 179.1 ст. 179 ПКУ передбачено, що платник податку зобов’язаний подавати річну податкову декларацію відповідно до ПКУ.

Пунктом 110.1 ст. 110 ПКУ визначено, що платники податків, податкові агенти, а також інші суб’єкти у випадках, прямо передбачених ПКУ, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.

Фізична особа – платник податку несе фінансову відповідальність за умови наявності на момент вчинення податкового правопорушення повної цивільної дієздатності (п. 110.2 ст. 110 ПКУ).

Законні представники платників податків – фізичних осіб згідно зі ст. 242 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями у разі невиконання обов’язків, визначених ПКУ, несуть фінансову відповідальність, встановлену для платників податків (п. 110.4 ст. 110 ПКУ).

Статтею 111 ПКУ визначено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, як фінансова, адміністративна та кримінальна. Зокрема, фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Згідно з п. 120.1 ст. 120 ПКУ, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, громадянин України (платник податку – фізична особа), у якого виникає об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, зобов’язаний подати податкову декларацію (крім випадків, передбачених п. 179.2 ст. 179 ПКУ) та сплатити відповідні податкові зобов’язання відповідно до ПКУ.

Водночас, несвоєчасне подання платником податків – фізичною особою податкової декларації, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень.

Крім того, відповідно до ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X із змінами та доповненнями, за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Про антикорупційний сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних та юридичних осіб (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1 Наберіть номер телефону 0800-501-007

Крок 2 Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 19.00, у п'ятницю з 8.00 до 18.00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть 1;

Крок 3 Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Також її можна надіслати на електронну пошту [email protected].

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску що надходять електронною поштою.

Про управління ризиками

У податковій системі України тривають зміни. Запровадження експериментального проєкту з управління податковими ризиками (на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854) – це новий підхід до взаємодії держави і бізнесу.

Український бізнес живе в умовах постійної турбулентності – економічної, регуляторної, а часто й безпекової. У такі часи прозорість і прогнозованість у сфері податків стають не просто технічними питаннями, а й фактором довіри між державою і підприємцем. Саме довіра лежить в основі комплаєнс – підходу: податкова служба прагне бачити в платнику не об’єкт контролю, а партнера у наповненні бюджету.

Система управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) – це комплекс інформаційно-аналітичних рішень, що дозволяє виявляти ризики недотримання податкового законодавства на ранніх етапах. Кожен ризик оцінюється автоматично, без втручання людини, що дозволяє уніфікувати підхід і усунути суб’єктивність. Уся аналітика спирається на норми Податкового кодексу України.

Проєкт триватиме два роки і є базою для побудови постійно діючої системи комплаєнс – контролю. Його успішна реалізація дозволить не лише підвищити ефективність адміністрування, а й поступово змінити суспільну культуру сплати податків – від примусу до усвідомленої участі у розвитку держави.