ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

2026-03-30 11:50 6 Подобається

Понад 9,2 млрд грн податків, зборів і платежів – внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.

У січні – лютому 2026 року платники Дніпропетровщини сплатили до загального фонду державного бюджету понад 9 201,5 млн грн податкових платежів. Це майже на 880,7 млн грн більше ніж за результатами відповідного періоду минулого року. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.

«Якісна інформаційна підтримка платників сприяє підвищенню рівня виконання суб’єктами господарювання своїх податкових зобов’язань. Сьогодні забезпечується позитивна динаміка надходжень до бюджетів усіх рівнів і стабільне їх наповнення. Дякуємо громадянам, бізнесу і громадськості за відповідальність і податкову дисципліну», – зазначив керівник податкової служби регіону.

Нагадуємо, що оперативним інструментом вирішення актуальних питань для платників є комунікаційна податкова платформа (КПП). Вона створена та діє на базі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Якщо платники мають питання у сегменті податкового законодавства і ці питання потребують детальних роз’яснень або оперативного вирішення, можна звернутись на окрему електронну скриньку КПП ([email protected]).

Також, платники можуть звернутись на КПП з пропозицією провести зустріч з питань, що їх цікавлять та знаходяться у компетенції податкового органу.

До державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини надійшло понад 7,9 млрд грн єдиного внеску

Протягом січня – лютого 2026 року платники Дніпропетровської області спрямували до державних цільових фондів понад 7,9 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). Це у порівнянні з січнем – лютим минулого року майже на 1,4 млрд грн, або майже на 21,0 відс., більше.

Нагадуємо, що платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464 (частина друга ст. 25 Закону № 2464).

Передача платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства (частина дев’ята ст. 25 Закону № 2464).

Юридична особа, фізична особа – підприємець (крім електронних резидентів (е-резидентів) або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання по єдиного внеску за інших осіб, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства.

Довідково: Закон № 2464 – Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями).

Фізичні особи – платники податку на нерухоме майно поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 52,6 млн гривень

Протягом січня – лютого 2026 року фізичні особи – податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 52,6 млн гривень. Надходження збільшились у порівняння з відповідним періодом минулого року майже на 4,7 млн. грн, або на 9,8 відсотків.

Звертаємо увагу, що податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).

Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (п. 45.2 ст. 45 ПКУ).

При цьому, відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Фізична особа – засновник юридичної особи не може застосувати пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до об’єкта житлової нерухомості за адресою якого зареєстрована дана юридична особа.

Який документ підтверджує взяття на облік платника єдиного внеску в контролюючому органі?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) визначено, що взяття на облік юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, відокремлених підрозділів юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземних держав, фізичних осіб – підприємців здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), отриманих з ЄДР у порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами контролюючих органів згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 755).

Дані про взяття на облік таких страхувальників передаються до ЄДР та підтверджуються відомостями з ЄДР.

Частиною другою ст. 11 Закону № 755 визначено, що відомості, які містяться в ЄДР, надаються, зокрема, у вигляді безоплатного доступу, виписок, витягів у паперовій та електронній формі, що містять відомості, актуальні на момент запиту або на визначену дату, а також документів у паперовій та електронній формі, що містяться в реєстраційній справі, відповідно до Порядку надання відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.05.2023 № 1692/5 (далі – Порядок № 1692).

Відповідно до частини третьої ст. 5 Закону № 2464, п. 4 розд. ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162, платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755 (дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства), контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ.

Враховуючи викладене вище, документом, що підтверджує взяття на облік платника єдиного внеску в контролюючому органі, є:

для платників, на яких поширюється дія Закону № 755, – відомості (виписка) з ЄДР, яку платник може отримати згідно з процедурами, встановленими Порядком № 1692. Детальна інформація щодо отримання відомостей з ЄДР наявна на вебпорталі Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua);

для платників, на яких не поширюється дія Закону № 755, – повідомлення про взяття на облік за формою № 2-ЄСВ, яке безоплатно надсилається (вручається) контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік.

Також, платник єдиного внеску/застрахована особа може отримати документальне підтвердження інформації, яка наявна в реєстрі страхувальників, шляхом направлення запиту про отримання витягу з реєстру страхувальників до контролюючого органу.

Порядок надання інформації з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування затверджений наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 № 651, постановою правління Пенсійного фонду України від 21.07.2017 № 16-1.

На даний час реалізована можливість направити запит про отримання витягу з реєстру страхувальників за формою 1-ЗРС через інформаційно-комунікаційну систему «Електроний кабінет» (https://cabinet.tax.gov.ua) (режим «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету) та отримати витяг з реєстру страхувальників або довідку з реєстру страхувальників за формою 1-ДРС (режим «Перегляд звітності» приватної частини Електронного кабінету).

Реалізація товарів, робіт (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою QR-коду: що з РРО/ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей Закону № 265 розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями (ст. 2 Закону № 265).

Водночас, п. 2 ст. 9 Закону № 265 встановлено, що РРО та/або ПРРО не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім, зокрема, операцій комерційних агентів банків та небанківських надавачів платіжних послуг та їх комерційних агентів з приймання готівки для виконання платіжних операцій з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі – ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Згідно з п.п. 4 п. 5 розд. I Правил формування та використання QR-коду для здійснення кредитових переказів, затверджених постановою Правління Національного банку України від 28 травня 2020 року № 68 із змінами та доповненнями (далі – Правила) QR-код – матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо отримувача коштів і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкого та безпомилкового передавання реквізитів операції переказу коштів.

Пунктом 8 розд. II Правил визначено, що елементи даних QR-коду, стандарти кодування кириличних символів, особливості кодування даних і приклади QR-кодів для версії формату 001 та формату 002 наведені в додатках 1, 2 до Правил.

Інформація, що міститься в QR-коді, сканується за допомогою камери пристрою, платіжного застосунку (далі – застосунок), спеціалізованого банківського обладнання або універсального сканера QR-кодів. Дані розкодовуються як пропозиція щодо здійснення платежу, яка відобразиться в застосунку або інших інформаційних системах (програмному забезпеченні) (п. 18 розд. V Правил).

Відповідно до п. 13 ст. 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.

Тобто, QR-код у розумінні законодавства, що регулює розрахункові операції, не є платіжним засобом. При цьому, застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а від способу отримання коштів суб’єктом господарювання (продавцем), як оплати за товар (послугу).

Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання (продавець) не зобов’язаний застосовувати РРО та/або ПРРО у разі реалізації товарів, робіт (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою QR-коду, в якому закодовані повні банківські реквізити рахунку у форматі ІВАN такого суб’єкта господарювання.

Водночас, у разі здійснення розрахунків за допомогою QR-коду, в якому закодовані реквізити для оплати, будь-якого іншого електронного платіжного засобу, відмінного від реквізитів рахунку у форматі ІВАN, – застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

До уваги резидентів Дефенс Сіті!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) щодо: чи вважається нецільовим використанням прибутку резидента Дефенс Сіті, який звільнений від оподаткування податком на прибуток, направлення такого прибутку до 31 грудня календарного року, наступного за податковим (звітним) роком, на створення або переоснащення матеріально-технічної бази, створення, придбання, модернізацію, відновлення, ремонт, переоснащення основних засобів, включно з будівництвом виробничих та технологічних споруд, удосконалення технологічних та виробничих процесів, впровадження новітніх технологій, якщо такі витрати не пов’язані з виконанням державного контракту (договору) оборонних закупівель або господарською діяльністю, з якої отримується кваліфікований дохід, повідомляє.

Відповідно до абзацу дев’ятого п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України прибуток, звільнений від оподаткування, спрямовується на розвиток діяльності резидента Дефенс Сіті не пізніше 31 грудня календарного року, наступного за податковим (звітним) роком, за такими напрямами: створення або переоснащення матеріально-технічної бази, створення, придбання, модернізація, відновлення, ремонт, переоснащення основних засобів, включно з будівництвом виробничих та технологічних споруд, удосконалення технологічних та виробничих процесів, впровадження новітніх технологій, придбання прав на об’єкти інтелектуальної власності для виконання державного контракту (договору) оборонних закупівель, витрати на дослідження, виготовлення нових зразків озброєння та військової техніки або їх частин, придбання корпоративних прав (у тому числі шляхом формування статутного капіталу) суб’єктів господарювання оборонно-промислового комплексу (за умови що емітент корпоративних прав не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі) на користь усіх власників корпоративних прав протягом строку застосування резидентом Дефенс Сіті звільнення від оподаткування прибутку). Спрямування звільненого від оподаткування прибутку за іншими напрямами, ніж визначені цим абзацом, у тому числі на виплату дивідендів у порушення обмежень, встановлених абзацом сьомим п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, вважається нецільовим використанням звільненого від оподаткування прибутку. Порядок контролю за використанням звільненого від оподаткування прибутку резидента Дефенс Сіті на розвиток його діяльності затверджується Кабінетом Міністрів України.

Отже, нормами п.п. 76.1 п. 76 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ не передбачено, що прибуток, звільнений від оподаткування, повинен спрямовуватися на розвиток діяльності резидента Дефенс Сіті пов’язаний з виконанням виключно державних контрактів (договорів) оборонних закупівель.

(https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44062)

Особливості заповнення Додатка 5 до декларації з акцизного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до п.п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) алкогольні напої – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно з ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»(зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) слабоалкогольний напій – алкогольний напій з вмістом етилового спирту понад 0,5 відс. об., але не більше 8,5 відс. об., та екстрактивних речовин не більше 14 г на 100 см. куб., вироблений на основі водно-спиртової суміші або алкогольного напою з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичений чи ненасичений діоксидом вуглецю.

Виноробна продукція – вина виноградні натуральні, вина натуральні кріплені, шампанські, ігристі, газовані, вермути, бренді, сусло виноградне та інші виноматеріали, коньяки, інші алкогольні напої з винограду, плодів та ягід (п.п. 14.1.26 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Пиво – насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій з вмістом спирту більше 0,5 відс. об., отриманий у результаті бродіння пивного сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи 2203 00 згідно з УКТ ЗЕД; (п.п. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

При цьому пиво безалкогольне, яке зазначено у товарній позиції 2202 згідно з УКТ ЗЕД, не є підакцизним товаром.

Форма декларації з акцизного податку (далі – Декларація), Порядок її заповнення та подання (далі – Порядок № 14) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями.

Пунктом 10 розд. V Порядку № 14 передбачено, що Додаток 5 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Додаток 5 до Декларації) заповнюється під час здійснення роздрібної торгівлі пивом, алкогольними напоями, окремо для кожної адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів з обов’язковим зазначенням відповідного коду території за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (зі змінами).

Статтею 62 Закону № 3817 визначено, що маркування алкогольних напоїв, які реалізуються в Україні, здійснюється відповідно до Закону України від 06 грудня 2018 року № 2639-VIІІ «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» (зі змінами та доповненнями) з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 3817, та має містити інформацію щодо, зокрема, загальної назви алкогольного напою або офіційної назви спиртного напою, власної назви товару (продукції), вмісту спирту (відс. об. спирту етилового), вмісту цукру.

Визначення виду алкогольного напою з метою заповнення відповідних рядків Додатка 5 до Декларації здійснюється на підставі інформації, зазначеної на відповідному виробі.

У графі 2 «Вид підакцизних товарів» Додатка 5 до Декларації зазначається назва товару (продукції), який (яку) відповідно до п.п. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ віднесено до підакцизних.

При цьому підакцизні товари в Додатку 5 до Декларації поділяються наступним чином:

у рядку 1.1 – «Лікеро-горілчана продукція» зазначається інформація щодо горілки, лікеро-горілчаних напоїв та слабоалкогольних напоїв;

у рядку 1.2 – «Виноробна продукція, інші спиртові дистиляти, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше» – щодо вин виноградних натуральних, вин натуральних кріплених, шампанського, ігристого, газованого, вермуту, бренді, сусла виноградного та інших виноматеріалів, коньяків, інші алкогольних напоїв з винограду, плодів та ягід;

у рядку 1.3 – «Пиво» – пиво всіх видів, крім безалкогольного.

Підприємство з початку місяця перейшло зі спрощеної системи оподаткування на загальну, а зареєструвалося платником ПДВ в середині такого місяця: нарахування ПДВ за певних умов

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Яким чином нараховується податкове зобов’язання з ПДВ, якщо підприємство з початку місяця перейшло зі спрощеної системи оподаткування на загальну, а зареєструвалося платником ПДВ в середині такого місяця, за умови що згідно з договором із замовником акт наданих послуг складається щомісячно останнім днем місяця?

Нормами ст. 201 ПКУ встановлено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Дані, зазначені у податковій накладній, складеній за операцією з постачання товарів/послуг, повинні відповідати даним первинних документів, оформлених за фактом здійснення такої операції.

При цьому згідно з п. 201.8 ст. 201 ПКУ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ.

Отже, якщо документ, що засвідчує факт постачання послуг, складено після дати реєстрації постачальника платником ПДВ та оформлення такого документу є першою подією за операцією з постачання послуг, то на дату такої події платник податку – постачальник повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи із загальної вартості наданих послуг, зазначеної у такому документі.

У разі, якщо перша подія відбулася до реєстрації постачальника платником ПДВ (в тому числі якщо такою подією є оформлення документа на постачання послуг), то податкове зобов’язання з ПДВ за такою операцією не нараховується, за умови, що такий платник не застосовує касовий метод визначення податкового зобов’язання.

При цьому, платник податку самостійно визначає відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані в ПКУ. Врегулювання питань господарських правовідносин між підприємствами та порядку оформлення первинних документів (у тому числі щодо укладання додаткової угоди та визначення періодичності складання актів наданих послуг) не належить до компетенції Державної податкової служби України.

Чи порушує умови перебування на єдиному податку ФОП, яка надала в оренду громадянину приміщення, якщо оплату за оренду здійснює інша особа?

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПКУ спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених встановлено главою 1 розд. XIV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.4 ст. 291 ПКУ визначено умови перебування платників на спрощеній системі оподаткування з поділом на групи платників єдиного податку.

Водночас нормами п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено перелік суб’єктів господарювання, які не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп.

Так, зокрема, відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ однією з умов перебування фізичних осіб – підприємців на другій групі платників єдиного податку є здійснення господарської діяльності з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню.

Згідно з частиною першою ст. 901 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Тобто, сторонами договору про надання послуг виступають замовник (послугоотримувач) та виконавець (послугонадавач).

Нормами законодавства передбачено, що договір про надання послуг є складним зобов’язанням, що складається з двох зобов’язань: правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник має право вимагати виконання цього обов’язку, та правовідношення, в якому замовник зобов’язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Частиною першою ст. 528 ЦКУ встановлено, що виконання обов’язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства або суті зобов’язання не випливає обов’язок боржника виконати зобов’язання особисто. У цьому разі кредитор зобов’язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Враховуючи вищезазначене, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої або третьої групи, яка надала в оренду приміщення на підставі договору, згідно з яким замовником (орендарем) є фізична особа (громадянин), у разі отримання оплати за оренду від іншої особи (фізичної або юридичної особи у тому числі, які перебувають на загальній системі оподаткування), не порушує умови перебування на спрощеній системі оподаткування.

Як батькам, які проживають або перебувають за кордоном, отримати інформацію про присвоєний їх малолітній дитині РНОКПП?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що згідно з п. 63.5 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) всі фізичні особи – платники податків реєструються в контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) у порядку, визначеному ПКУ.

Порядок реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі та отримання документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі, – Картки платника податків регулюється Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822).

Відповідно до Положення № 822 фізичні особи для реєстрації у Державному реєстрі особисто або через представника подають відповідному контролюючому органу Облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР), що є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі.

Згідно з п. 4 розд. XIV Положення № 822 реєстрація в Державному реєстрі також може бути здійснена на підставі Облікової картки за ф. № 1ДР, поданої в електронній формі (з наданням відповідних електронних копій документів за переліком, визначеним Положенням № 822) засобами електронних комунікацій, у тому числі засобами Електронного кабінету або засобами Порталу Дія, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Положенням № 822 визначено форму Облікової картки за ф. № 1ДР (п. 5 розд. I Положення № 822). Форма Облікової картки за ф. № 1ДР знаходиться на вебпорталі ДПС: https://tax.gov.ua/Фізичним особам/Реєстрація та облік фізичних осіб платників податків/Нормативно-правові акти/Наказ Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року № 822/Додаток 2. Заповнювати Облікову картку за ф. № 1ДР необхідно українською мовою.

До Облікової картки за ф. № 1ДР вноситься така інформація: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності); дата народження; місце народження (країна, область, район, населений пункт); місце проживання/місцеперебування; громадянство; для іноземців – податковий номер у країні громадянства (за наявності); реквізити документа, що посвідчує особу (назва документа, серія та/або номер, дата видачі та уповноважений суб’єкт, який видав документ).

Облікова картка за ф. № 1ДР малолітньої особи (до 14 років) подається одним із батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителем, опікуном) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителя, опікуна).

Для реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі та отримання Картки платника податків використовуються дані документа, що посвідчує особу, зокрема, для громадян України:

паспорт громадянина України;

паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання (для громадян України, які виїжджають за кордон на постійне проживання чи постійно проживають за кордоном);

тимчасове посвідчення громадянина України.

Згідно з п.п. 4 п. 1 розд. ІІІ Положення № 822 для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів: витяг з реєстру територіальної громади; паспорт, виготовлений у формі книжечки; тимчасове посвідчення громадянина України.

Відповідно до Положення № 822 Облікова картка за ф. № 1ДР може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення реєстрації фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії.

Положенням № 822 визначено, що громадяни України для проведення реєстрації, отримання Картки платника податків подають документи, що посвідчують особу, до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу.

За зверненням фізичної особи, її представника контролюючий орган видає Картку платника податків. У Картці платника податків зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які проживають або перебувають за кордоном та не можуть прибути до відповідного контролюючого органу в Україні, у разі необхідності реєстрації у Державному реєстрі та отримання документа, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі (Картки платника податків), можуть надіслати поштою на адресу ДПС Облікову картку за ф. № 1ДР та ксерокопію з чітким зображенням документа, що посвідчує особу.

Підпис фізичної особи на Обліковій картці за ф. № 1ДР та довіреність на реєстрацію в Державному реєстрі та отримання Картки платника податків, повинні бути засвідчені у встановленому законодавством порядку. При цьому документи, видані компетентними органами іноземної держави та складені іноземною мовою, повинні бути засвідчені в установленому законодавством України порядку та перекладені українською мовою, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Картка платника податків фізичної особи, яка проживає або перебуває за кордоном та не може прибути до відповідного контролюючого органу в Україні, може бути надіслана до закордонної дипломатичної установи України за місцезнаходженням особи за кордоном або за письмовим клопотанням особи на вказану нею адресу за кордоном.

За бажанням особи Картка платника податків, може бути видана її представнику за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на видачу такого документа (після пред’явлення повертається) та її копії (п. 9 розд. VII Положення № 822).

Отже, один з батьків дитини, який проживає або перебуває за кордоном та не може прибути до відповідного контролюючого органу в Україні, який бажає отримати Картку платника податків дитини може надіслати поштою на адресу ДПС (04053 м. Київ, Львівська площа, буд. 8) завірену відповідно до норм чинного законодавства Облікову картку за ф. № 1ДР на свою дитину та додати ксерокопії документів у порядку, визначеному Положенням № 822:

свідоцтво про народження дитини;

документ, що посвідчує особу одного із батьків;

документ, що підтверджує інформацію про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) одного із батьків;

витяг з реєстру територіальної громади про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) дитини подається лише за наявності такого документа або якщо задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) дитини відрізняється від задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків.

Чи вважається постачанням товарів безоплатна передача підприємством таких товарів, отриманих як благодійна допомога, своїм працівникам?

Операції з безоплатної передачі товарів платником ПДВ (у тому числі якщо такі товари передаються працівникам підприємства) відповідно до п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є об’єктом оподаткування та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку (крім окремих випадків, визначених ПКУ, та у разі, якщо вартість таких товарів не включається до вартості інших товарів/послуг, що постачаються таким платником податку (використовуються в оподатковуваних ПДВ операціях).

База оподаткування при здійсненні таких операцій визначається за правилами встановленими п. 188.1 ст. 188 ПКУ виходячи з договірної вартості таких товарів, яка не може бути нижче ціни їх придбання.

Отже, якщо платник ПДВ безоплатно передає товари, які були попередньо отримані ним безоплатно (тобто фактична ціна їхнього придбання і фактична ціна постачання дорівнюють нулю), то відповідно база оподаткування ПДВ такої операції згідно з п. 188.1 ст. 188 ПКУ дорівнює нулю.

Порушення неприбутковою організацією вимог закону, який регулює її діяльність: що з неприбутковістю?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що порушення неприбутковою організацією, яка перебуває у Реєстрі неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), вимог закону, який регулює її діяльність, що призводить до порушення вимог п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), є підставою для виключення такої організації з Реєстру з нарахуванням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 і 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 ПКУ та переходом до сплати податку на прибуток у порядку, встановленому розд. ІІІ ПКУ для платників цього податку.

Водночас, кожний конкретний випадок, який стосується особливостей діяльності відповідної неприбуткової організації в залежності від закону, який регулює її діяльність, потребує аналізу договорів та первинних документів, тому для отримання більш детальної відповіді пропонуємо звернутись до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації відповідно до ст. 52 ПКУ з наданням усіх наявних копій документів.

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44226

Працівник та гіг-спеціаліст від резидента Дія Сіті отримав подарунок: чи є об’єкт оподаткування ПДФО?

Особливості оподаткування доходів спеціалістів резидента Дія Сіті встановлені п. 170.14 прим. 1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 170.14 прим. 1.1 якого податковим агентом платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1667), є резиденти Дія Сіті.

Згідно з п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відс.), оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті), що нараховуються (виплачуються) на його користь резидентом Дія Сіті починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, у вигляді:

а) заробітної плати;

б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;

в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).

Водночас ст. 165 ПКУ встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 01 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Враховуючи викладене, при наданні юридичною особою дарунків фізичній особі в негрошовій формі не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку вартість дарунків, наданих такому платнику юридичною особою, яка у розрахунку на місяць не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного податкового року.

Разом з тим, якщо вартість дарунків перевищує вказаний розмір, то дохід у вигляді суми такого перевищення включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як додаткове благо і оподатковується податком на доходи фізичних осіб з урахуванням положень п. 164.5 ст. 164 ПКУ. При цьому юридична особа у разі виникнення доходу у фізичної особи зобов’язана виконати усі функції податкового агента, визначені ПКУ, зокрема, щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб з зазначених доходів.

За яким кодом класифікації доходів бюджету сплачується роботодавцями внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що 01 січня 2026 року введено в дію Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон № 4219), яким внесено зміни до порядку працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, до Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 875).

При цьому, на період адміністрування податковими органами внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок) (з дати початку і до дати припинення адміністрування з одночасною передачею цієї функції Пенсійному фонду України та його територіальним органам) окремі норми Закону № 875 діють у редакції, визначеній Законом № 4219.

Так, згідно з вимогами ст. 10 Закону № 875, фінансове забезпечення заходів щодо соціального захисту осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, у тому числі державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, місцевих бюджетів, державних та місцевих програм працевлаштування осіб з інвалідністю, роботодавців, благодійної допомоги та з інших джерел, не заборонених законодавством.

Державний фонд соціального захисту осіб з інвалідністю є складовою частиною Державного бюджету України.

Джерелами формування державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю є кошти, що надходять від сплати роботодавцями внеску, штрафів та пені за несплату чи за порушення порядку сплати такого внеску, благодійні внески та інші надходження, не заборонені законодавством.

Внески зараховуються на рахунки, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Внески не належать до системи оподаткування.

Відповідно до вимог Закону № 875 та Класифікації доходів бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 (зі змінами), внески зараховуються за кодом класифікації доходів бюджету 50070100 «Кошти, що надходять від сплати роботодавцями внеску, штрафів та пені за несплату чи за порушення порядку сплати такого внеску».

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області