ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

2026-03-25 09:29 11 Подобається

Протягом двох місяців поточного року платники єдиного податку сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 1,6 млрд гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.

У січні – лютому 2026 року платники єдиного податку спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини 1 607,8 млн гривень. Надходження зросли порівняно з відповідним періодом 2025 року на 156,1 млн гривень. Про це поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.

«Динамічний розвиток малого і середнього підприємництва в області забезпечує стабільні надходження до бюджетів громад, кошти яких спрямовуються на підтримку економіки і соціальних програм. Дякуємо платникам, які сумлінно сплачують свої зобов’язання і зміцнюють фінансовий стан Дніпропетровщини», – зазначив Юрій Павлютін.

Нагадуємо, що ФОПи – платники єдиного податку, зокрема, другої – третьої груп – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить, зокрема, одній фізичній особі – підприємцю є загальним МПЗ.

Мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 38 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників єдиного податку встановлено ст. 297 прим. 1 ПКУ.

Дніпропетровщина: до місцевих бюджетів від юридичних осіб надійшло понад 6,5 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів

Протягом січня – лютого 2026 року до громад Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 6,5 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – Збір).

Повідомляємо, якщо платником Збору протягом звітного кварталу не проводилася господарська діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на відведених земельних ділянках, то відсутній показник, який підлягає декларуванню.

Отже, у разі відсутності у платника Збору господарської діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках, то з урахуванням п. 49.2 ст. 49 ПКУ Декларація за такий звітний квартал не подається.

Платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду держбюджету понад 115,2 млн грн рентної плати за видобування природного газу

Протягом січня – лютого 2026 року платники Дніпропетровщини за видобування природного газу спрямували до загального фонду державного бюджету понад 115,2 млн грн рентної плати. Це більше ніж у минулому році на понад 108,7 млн гривень.

Звертаємо увагу, що обсяг видобутого природного газу є об’єктом оподаткування рентною платою (незалежно від того чи реалізовані такі обсяги видобутого та/або закачаного до газосховища України природного газу) та відповідно до положень ст. 252 ПКУ та п.п. 69.31 п. 69 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України (ПКУ) платником обчислюються податкові зобов’язання з рентної плати за такі обсяги видобутого природного газу. При цьому платники рентної плати можуть скористатися правом не сплачувати податкові зобов’язання з рентної плати за обсяги газу природного видобутого, але не реалізованого, який закачаний до газосховища України, за умови дотримання положень п.п. 69.30 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Документальна перевірка ФОПа не проводилась (у т. ч. більше 5 років): чи необхідно зберігати первинні документи понад 1095 чи 1825 днів?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.

Відповідно до абзацу першого п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Абзацом першим п. 85.2 ст. 85 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Платник податків зобов’язаний забезпечувати збереження документів, пов’язаних з виконанням податкового обов’язку, протягом строків, установлених ПКУ (п.п. 16.1.12 п. 16.1 ст. 16 ПКУ).

Згідно з п. 44.3 ст. 44 ПКУ платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше:

2555 днів – для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю, відповідно до ст.ст. 39 «Трансфертне ціноутворення» і 39 прим. 2 «Контрольовані іноземні компанії», п. 141.4 ст. 141 ПКУ (п.п. 44.3.1 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);

1825 днів – для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються особами, визначеними п. 133.1 ст. 133, п.п. 133.2.2 п. 133.2 та п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а також юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з п.п. 44.3.1 п. 44.3 ст. 44 ПКУ (п.п. 44.3.2 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);

1095 днів – для інших документів, на які не поширюються вимоги підпунктів 44.3.1 та 44.3.2 п. 44.3 ст. 44 ПКУ (п.п. 44.3.3 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);

1095 днів – для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи (абзац перший п.п. 44.3.4 п. 44.3 ст. 44 ПКУ).

Строки зберігання документів та інформації, визначені п. 44.3 ст. 44 ПКУ, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої ПКУ, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – з дня завершення строку їх дії) (абзац другий п.п. 44.3.4 п. 44.3 ст. 44 ПКУ).

У разі ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1825 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю, відповідно до ст.ст. 39 «Трансфертне ціноутворення» і 39 прим. 2 «Контрольовані іноземні компанії», п. 141.4 ст. 141 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, у встановленому законодавством порядку передаються до архіву (абзац третій п.п. 44.3.4 п. 44.3 ст. 44 ПКУ).

Пунктом 141.4 ст. 141 ПКУ визначено особливості оподаткування нерезидентів податком на прибуток підприємств.

Платниками податку на прибуток підприємств – резидентами є, зокрема, фізичні особи – підприємці, у тому числі такі, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ (п.п. 133.1.4 п. 133.1 ст. 133 ПКУ).

Передбачені п. 44.3 ст. 44 ПКУ строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ (абзац четвертий п.п. 44.3.4 п. 44.3 ст. 44 ПКУ).

Слід зазначити, що п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Для контролюючого органу та платників податків зупиняється відлік строку давності щодо документальних планових та позапланових перевірок, які не проводяться згідно з підпунктами 69.2 прим. 2, 69.35 прим. 1 та 69.35 прим. 2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 69.36 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи те, що платникам податків після початку перевірки необхідно надати у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки, то фізична особа – підприємець або фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, повинна зберігати первинні документи понад визначений п. 44.3 ст. 44 ПКУ строк (1825 днів – для первинних документів у разі виплати нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ, 1095 днів – для інших первинних документів), якщо органом ДПС документальна перевірка не проводилась (у т. ч. більше 5 років).

Як подається до контролюючого органу повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що ст. 35 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено порядок функціонування єдиного рахунка для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 35 прим. 1.2 ст. 35 прим. 1 ПКУ визначено, що повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 42 прим. 1 ПКУ.

Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.

Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.

У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року.

Пунктом 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями встановлено, що електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.

ДПС оприлюднено електронну форму такого повідомлення на вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів/Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів).

Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку за формою J/F1307001 подається платником в електронній формі через Електронний кабінет.

Щодо подання нової заяви про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у разі припинення дії ліцензії за певних умов

В які терміни суб’єкт господарювання може подати нову заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у разі припинення дії ліцензії у зв’язку з невиконанням вимог щодо розміру загального місячного оподатковуваного доходу/розміру середньої щомісячної заробітної плати протягом трьох повних календарних місяців поспіль?

Частиною другою ст. 46 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) визначено підстави для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, зокрема:

- факт невідповідності розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, розміру, визначеному частиною тринадцятою ст. 42 Закону № 3817, протягом трьох повних календарних місяців поспіль у період дії ліцензії, встановлений контролюючим органом під час проведення перевірки з питань дотримання вимог цього Закону та зафіксований в акті такої перевірки (п. 49 частини другої ст. 46 Закону № 3817);

- факт невідповідності розміру загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа - підприємець, що не має найманих працівників, розміру, визначеному частиною чотирнадцятою ст. 42 Закону № 3817, протягом трьох повних календарних місяців поспіль у період дії ліцензії, встановлений контролюючим органом під час проведення перевірки з питань дотримання вимог Закону № 3817 та зафіксований в акті такої перевірки (п. 50 частини другої ст. 46 Закону № 3817).

Відповідно до частини дев’ятої ст. 39 Закону № 3817 у разі припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності суб’єкт господарювання може подати нову заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності після усунення порушень, що були підставами для припинення дії ліцензії, крім випадків припинення дії ліцензії на право виробництва та/або оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, у яких суб’єкт господарювання може подати нову заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності після усунення порушень, що були підставами для припинення дії ліцензії, але не раніше ніж через шість місяців з дати прийняття органом ліцензування відповідного рішення про припинення дії ліцензії на право провадження такого виду господарської діяльності (крім припинення дії ліцензії з підстав, визначених пунктами 1, 7, 35 і 36 частини другої ст. 39 Закону № 3817).

Отже, у разі припинення дії ліцензії на підставі п. 49 або п. 50 частини другої ст. 46 Закону № 3817 суб’єкт господарювання може подати нову заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності після усунення порушень, що були підставами для припинення, а саме: виконання умов щодо нарахування середньої щомісячної заробітної плати, суб’єктом господарювання відповідно до розміру, визначеному частиною тринадцятою ст. 42 Закону № 3817 / відображення в обліку розміру загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа – підприємець, що не має найманих працівників, відповідно до розміру, визначеному частиною чотирнадцятою ст. 42 Закону № 3817.

Чи підлягає коригуванню граничний розмір МПЗ, встановлений ПКУ, на кількість місяців фактичного володіння/користування земельними ділянками?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до п. 74 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при визначенні мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, сума МПЗ, визначена відповідно до п.п. 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не може становити менше 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн з 1 гектара.

Дія п. 74 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Граничний розмір МПЗ, встановлений п. 74 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, підлягає коригуванню на кількість місяців фактичного володіння/користування земельними ділянками, які враховуються при визначенні суми МПЗ відповідно до ст. 38 прим. 1 ПКУ.

Щодо порушення умов перебування ФОПа – платника єдиного податку третьої групи (ставка 5 відс.) на спрощеній системі оподаткування у разі надання послуг за КВЕД, який відсутній у реєстрі платників ЄП

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що спрощена система оподаткування для фізичних осіб – підприємців (ФОП) – платників єдиного податку регулюється главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. ХІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Чи порушені умови перебування на спрощеній системі оподаткування, якщо ФОП – платник ЄП третьої групи зі ставкою 5 відс. надала послуги (виконала роботи) за видом діяльності, КВЕД за яким був відсутній в реєстрі платників ЄП (далі – Реєстр) на дату фактичного надання таких послуг (виконання робіт), але внесений до Реєстру до дати отримання доходу (грошових коштів), та яка дата є датою для оцінки дотримання такою особою вимог щодо здійснення діяльності відповідно до зареєстрованих КВЕД?

Згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.

Відповідно до п.п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку у разі зміни відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, мають надати заяву, до якої, зокрема включаються відомості про зміну видів господарської діяльності.

Абзацом першим п. 298.6 ст. 298 ПКУ визначено, що у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.

Враховуючи зазначене та для забезпечення відображення у реєстрі платників єдиного податку достовірної інформації про види господарської діяльності, ФОП – платник єдиного податку третьої групи у разі зміни видів господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду повинна подати заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.

Підпунктом 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ зазначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) – у термін з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Відповідно до абзаців першого – другого п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Водночас, з урахуванням п.п. 16.1.5 п. 16.5 ст. 16 та п. 85.4 ст. 85 ПКУ контролюючий орган має право вимагати первинні документи під час проведення перевірок, а платник податків має їх надавати на належним чином оформлену письмову вимогу.

Абзацом першим п. 299.11 ст. 299 ПКУ передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених главою 1 розд. XIV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Отже, ФОП – платником єдиного податку третьої групи були порушені умови спрощеної системи оподаткування і він зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.

При цьому датою дотримання ФОП – платником єдиного податку вимог обрання видів діяльності відповідно до зареєстрованих КВЕД є дата внесення до Реєстру платників єдиного податку видів господарської діяльності.

Штрафні санкції та пеня нараховані за результатами перевірки податковими органами: зазначення коду виду сплати при заповненні реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції

Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати податків, зборів, платежів визначено Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (зі змінами) (далі – Порядок № 148).

Згідно з п. 1 розд. ІІ Порядку № 148 обов’язковим реквізитом платіжної інструкції є реквізит «Призначення платежу», під час заповнення якого для платника у разі сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетний/небюджетний/єдиний/депозитний рахунок передбачено поля встановленого формату:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису»;

«Номер рахунку» (у разі сплати на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС);

«Сума податку» (у разі сплати на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС);

«Інформація про податкове повідомлення (рішення)» (у разі сплати на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС);

«Тип» (у разі сплати за оренду державного майна).

Пунктом 2 розд. ІІ Порядку № 148 встановлено, що під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у п. 1 розд. ІІ Порядку № 148, такі поля:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку № 148;

у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).

Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу» наведені у таблиці п. 2 розд. ІІ Порядку № 148.

Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом перерахування та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією (п. 3 розд. ІІ Порядку № 148).

Отже, враховуючи коди, наведені у додатку 1 до Порядку № 148, в залежності від того яка особа (юридична чи фізична) та за результатами яких перевірок (камеральної, документальної, фактичної) проведеними податковими органами сплачуються штрафні санкції, пеня по податкам, зборам та єдиному внеску, у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції зазначається код виду сплати:

юридичною особою – «130» – сплата грошових зобов’язань, визначених за результатами камеральних перевірок підрозділами, що здійснюють адміністрування платежів (юридичні особи) або «131» – сплата грошових зобов’язань, визначених за результатами документальної / фактичної перевірки підрозділами, що здійснюють контрольно-перевірочні заходи;

фізичною особою (у тому числі фізичною особою – підприємцем) – «128» – сплата грошових зобов’язань/сум єдиного внеску, визначених за результатами камеральної перевірки підрозділами, що здійснюють адміністрування платежів (фізичні особи) або «131» – сплата грошових зобов’язань, визначених за результатами документальної/фактичної перевірки підрозділами, що здійснюють контрольно-перевірочні заходи.

Порядок накладення КЕП посадових осіб платника податків, кваліфікованої електронної печатки на податкову звітність

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що після створення податкової звітності в електронному вигляді на неї накладаються кваліфіковані електронні підписи (далі – КЕП) посадових осіб, для юридичної особи у такому порядку: першим – КЕП головного бухгалтера, другим – КЕП керівника, третім – кваліфікована електронна печатка (далі – печатка) (за наявності).

Платником податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність, першим накладається КЕП платника податків – фізичної особи, другим – печатка (за наявності). При цьому отримана печатка використовується таким платником лише до закінчення терміну її дії.

Фізична особа, яка не є самозайнятою особою (громадянин), завершує створення електронної податкової звітності накладанням на неї КЕП – фізичної особи.

За відсутності посади бухгалтера КЕП посадових осіб юридичної особи накладаються у такому порядку: першим – КЕП керівника, другим – печатка (за наявності).

У разі відсутності на підприємстві бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером до контролюючого органу подається заява за формою № 1-ОПП з позначкою «Зміна відповідальних осіб: особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» з відомостями про бухгалтера чи іншу відповідальну особу, на яку покладено обов’язок ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, а у разі відсутності бухгалтера – про особу відповідальну за організацію бухгалтерського обліку (наприклад, керівника).

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44187

Податковий борг (крім єдиного внеску) погашається іншою особою: в якому реквізиті платіжної інструкції вказується РНОКПП/ЄДРПОУ платника?

Податковим кодексом України (далі – ПКУ) визначено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання або погасити податковий борг за рахунок будь-яких власних коштів.

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно з п. 37 розд. ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163 (далі – Інструкція № 163), платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити відповідні обов’язкові реквізити, зокрема, реквізит «Код платника».

Водночас, п. 40 розд. ІІ Інструкції № 163 передбачено, що надавач платіжних послуг платника за потреби ініціювання платником платіжної операції за фактичного платника та/або на користь фактичного отримувача (особливо для сплати податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, платежів на рахунки органів державної влади, органів місцевого самоврядування) додатково до обов’язкових реквізитів, визначених у п. 37 розд. II Інструкції № 163, забезпечує можливість платнику заповнити, зокрема, реквізит «Код фактичного платника».

Отже, платник податків під час сплати податків, зборів, інших платежів за іншого платника податків у випадках, передбачених ПКУ, заповнює податковий номер платника податків, грошові зобов’язання та/або податковий борг якого погашається, у реквізиті «Код фактичного платника» платіжної інструкції.

Реквізити «Код платника»/«Код фактичного платника», які підлягають обов’язковому заповненню у платіжній інструкції, використовуються органом ДПС для ідентифікації платника/фактичного платника.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області