ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

2026-03-19 16:44 4 Подобається

Бюджети громад Дніпропетровщини отримали від платників понад 1,1 млрд грн плати за землю

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.

У січні – лютому поточного року від платників Дніпропетровщини до місцевих бюджетів надійшло понад 1 113,9 млн грн плати за землю. У порівнянні з минулорічним показником відповідного періоду надходження зросли майже на 11,8 млн гривень. Про це проінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.

Керівник податкової служби регіону висловив вдячність платникам за відповідальність і податкову дисципліну та наголосив, що кожна гривня, яка надходить до бюджетів, працює на нашу державу.

«Земельний податок залишається одним із ключових джерел наповнення місцевих бюджетів. Ці кошти спрямовуються на розвиток громад, фінансування інфраструктурних проєктів, підтримку соціальної сфери тощо», – підкреслив Юрій Павлютін.

Звертаємо увагу, що плата за землю є обов’язковим платежем у складі податку на майно. Вона включає земельний податок та орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок із дня державної реєстрації права власності або користування земельною ділянкою, а у разі припинення таких прав – за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Про особливості нарахування та сплати плати за землю – за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/878684.html.

Дніпропетровщина: надходження збору за місця для паркування транспортних засобів до місцевих бюджетів від ФОПів зросли на понад 22%

Протягом січня – лютого 2026 року громади Дніпропетровської області отримали від фізичних осіб – підприємців (ФОП) майже 1,5 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Це на 266,8 тис. грн, або на 22,1 відс. більше ніж у січні – лютому 2025 році.

Нагадуємо, п.п. 268 прим. 1.1.1 п. 268 прим. 1.1 ст. 268 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платниками збору за місця для паркування транспортних засобів є, зокрема ФОПи, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

Підпунктом 268 прим. 1.1.2 п. 268 прим. 1.2 ст. 268 прим. 1 ПКУ передбачено, що перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної або міської ради про встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів.

Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради контролюючому органу в порядку, встановленому розд. I ПКУ.

Рентна плата: за користування надрами надходження до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини зросли більш ніж у 3,5 рази

Впродовж січня – лютого 2026 року платники Дніпропетровщини за користування надрами спрямували до загального фонду державного бюджету майже 36,4 млн грн рентної плати. Порівняно січнем – лютим минулого року надходження зросли на понад 26,1 млн грн, темп росту – 354,5 відсотків.

Повідомляємо, що згідно із п. 253.3 ст. 253 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, є обсяг підземного простору (ділянки) надр:

для зберігання природного газу та газоподібних продуктів - активний об’єм зберігання газу в пористих чи тріщинуватих геологічних утвореннях (пластах-колекторах);

для зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів - об’єм спеціально створених та існуючих гірничих виробок (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнин (печер);

для витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції, вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин, зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів, провадження інших видів господарської діяльності - площа підземного простору, що надана у користування в спеціально створених та існуючих гірничих виробках (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнинах (печерах).

До уваги резидентів Дія Сіті!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що згідно з п.п. 14.1.282 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України резидент Дія Сіті – це платник податку, що сплачує податок на прибуток підприємств на особливих умовах (далі – резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах), – резидент Дія Сіті, який у порядку, передбаченому п. 141.10 ст. 141 ПКУ, обрав або перейшов на відповідний режим оподаткування. Резиденти Дія Сіті, які не обрали (не перейшли) на відповідний режим оподаткування, сплачують податок на прибуток підприємств на загальних підставах та вважаються резидентами Дія Сіті, що не є платниками податку на особливих умовах.

Податок, що підлягає сплаті до бюджету резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах, визначається з урахуванням положень, передбачених п. 135.2 ст. 135 ПКУ, п. 137.10 ст. 137 ПКУ та п. 141.91 ст. 141 ПКУ.

Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах не визначають окремо об’єкт оподаткування, передбачений п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ (п.п. 137.10.1 п. 137.10 ст. 137 ПКУ).

Під час провадження діяльності резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах відповідно до Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (зі змінам та доповненнями) (далі – Закон № 1667) ставка податку встановлюється у розмірі 9 відс. бази оподаткування, визначеної відповідно до положень п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.91 (крім п.п. 141.91.3 і 141.91.4) ст. 141 ПКУ (п. 136.8 ст. 136 ПКУ).

Чи має право резидент Дія Сіті, який з 01.01.2025 повернувся на загальну систему оподаткування перенести до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (Декларація) за 2025 рік від’ємне значення об’єкта оподаткування (рядок 04 Декларації), сформоване за 2024 рік (за період з 01.01.2024 по 30.09.2024 – до набуття статусу резидента Дія Сіті – платника на особливих умовах)?

Підпунктом 135.2 ст. 135 ПКУ встановлено, що базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними п. 135.2 ст. 135 та п.п. 141.91.3 п. 141.91 ст. 141 ПКУ. У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.

Отже, у разі якщо платник податку набув статусу резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, то такий платник податку переходить на спеціальний режим оподаткування зі ставкою податку на прибуток у розмірі 9 відс. і формує базу оподаткування відповідно до норм п. 135.2 ст. 135 ПКУ.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 9 Закону № 1667 уповноважений орган приймає рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті, зокрема, у разі отримання від резидента Дія Сіті заяви про припинення статусу резидента Дія Сіті.

Уповноважений орган приймає рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті протягом п’яти робочих днів з дня отримання заяви про припинення статусу резидента Дія Сіті (п. 1 частини другої ст. 9 Закону № 1667).

Відповідно до п.п. 137.10.8 п. 137.10 ст. 137 ПКУ платник податку, який був резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, зобов’язаний перейти до сплати податку на прибуток підприємств на загальних підставах починаючи з:

а) першого числа року, наступного за податковим (звітним) роком, в якому резидент Дія Сіті не відповідав вимогам п. 4 частини першої ст. 5 Закону № 1667, незалежно від дати внесення до реєстру Дія Сіті запису про втрату платником податку статусу резидента Дія Сіті;

б) першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому до реєстру Дія Сіті внесено запис про втрату платником податку статусу резидента Дія Сіті з інших підстав, передбачених Законом № 1667. При цьому такий платник податку подає річну декларацію з податку на прибуток резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах за податковий (звітний) період, що закінчується останнім днем кварталу, в якому до реєстру Дія Сіті внесено запис про втрату ним статусу резидента Дія Сіті.

Відповідно до п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ у фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника (крім великих платників податків) минулих податкових (звітних) років.

Перехідних положень щодо перенесення від’ємного значення об’єкту оподаткування, яке було сформоване до набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах ПКУ не передбачено.

Чи мають право контролюючі органи виступати ініціатором припинення юридичної особи, ФОП?

Підпунктом 20.1.37 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що контролюючі органи мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою – підприємцем (ФОП) підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб’єктів господарювання.

Згідно з п. 67.2 ст. 67 ПКУ контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо:

- припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців;

- скасування державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності ФОП;

- скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Чи повинні самозайняті особи, з метою звільнення від сплати єдиного внеску за себе, повідомляти контролюючі органи, що роботодавець сплатив за них страховий внесок?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.

Відповідно до ст. 20 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) контролюючим органам з метою перевірки правильності нарахування, обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов’язкового державного страхування (єдиний внесок) надається доступ до персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески.

Отже, фізичні особи – підприємці або особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не зобов’язані повідомляти про факт сплати за них єдиного внеску роботодавцем.

Про максимальний розмір доходу для нарахування єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що у 2025 році максимальний розмір доходу для нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок):

- для суми доходу (крім доходу у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, нарахованих військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу), починаючи з 01 січня 2025 року – двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом;

- для суми доходу у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, нарахованих військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу:

з 01 січня 2025 року по 31 липня 2025 року – двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом;

з 01 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 року – п’ятнадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

У 2026 році розмір максимальної величини бази нарахування єдиного внеску – максимальної суми доходу застрахованої особи на місяць, на яку нараховується єдиний внесок дорівнює:

- для максимальної суми доходу застрахованої особи на місяць (крім доходу у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, нарахованих військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу), починаючи з 01 січня 2026 року – двадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом;

- для максимальної суми доходу застрахованої особи на місяць у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, нарахованих військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу, починаючи з 01 січня 2026 року – п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Довідково:

ст. 39 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (зі змінами та доповненнями);

ст. 32 Закону України від 03 грудня 2025 року № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік».

Яка інформація належить до публічної інформації та оприлюднюється контролюючими органами?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених Законом України «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон).

До публічної інформації з обмеженим доступом відноситься конфіденційна інформація, таємна та службова інформація.

Частиною першою ст. 15 Закону визначено інформацію, яку розпорядники інформації зобов’язані оприлюднювати.

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=37743

Чи може ФОП поточний рахунок, відкритий на фізичну особу, використовувати для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької діяльності?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до п. 8 розд. І Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162 (зі змінами) (далі – Інструкція № 162) користувач має право за власним вибором відкривати відповідні рахунки в будь-яких надавачів платіжних послуг, що мають право відкривати рахунки користувачам відповідно до Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» (зі змінами та доповненнями) та Інструкції № 162.

Користувач для відкриття рахунку подає до надавача платіжних послуг документи, які на час їх подання повинні бути чинними (дійсними) та їх оформлення має відповідати вимогам законодавства України.

Користувач – фізична особа або юридична особа, яка отримує чи має намір отримати платіжну послугу, а в разі надання послуг банком – клієнт банку (п.п. 7 п. 3 розд. І Інструкції № 162).

Пунктом 10 розд. І Інструкції № 162, встановлено, що фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.

Електронний резидент (е-резидент) відкриває поточні рахунки в банку для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до абзацу третього п. 24 розд. І Інструкції № 162 забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб-резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.

Заробітна плата особи з інвалідністю, яка працює у ФОПа, не перевищує розміру МЗП: нарахування єдиного внеску

Платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) – роботодавці нараховують єдиний внесок на суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».

Єдиний внесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22 відс. до встановленої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати (МЗП), визначеної законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру МЗП, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.

Разом з тим, вимоги щодо нарахування єдиного внеску на заробітну плату (дохід), що не перевищує розміру МЗП, встановленої законом на місяць, не застосовуються до заробітної плати (доходу) особи з інвалідністю, яка працює на підприємстві, в установі і організації, у фізичних осіб, де застосовується ставка 8,41 відсотка.

Так, зокрема, для ФОПів, у тому числі ФОПів – платників єдиного податку, та в яких працюють особи з інвалідністю, єдиний внесок встановлюється у розмірі 8,41 відс. визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю (частина тринадцята ст. 8 Закону № 2464).

Враховуючи зазначене, якщо розмір заробітної плати працівника – особи з інвалідністю, який працює у ФОП, де застосовується ставка 8,41 відс., не перевищує розміру МЗП, то нарахування єдиного внеску здійснюється роботодавцем на суму фактично нарахованої заробітної плати такому працівнику.

Довідково:

Закон № 2464 – Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями);

Закон України від 24 березня 1995 року № 108/95ВР «Про оплату праці» (зі змінами та доповненнями).

Дотримання платниками податків вимог заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції під час сплати податкових платежів та єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до вимог пункту 37 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління НБУ від 29 липня 2022 року № 163 (зі змінами) (далі – Інструкція № 163) платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити обов'язкові реквізити, зокрема «Код платника».

Пунктом 40 розділу ІІ Інструкції № 163 визначено, що у випадках, передбачених законодавством, коли платник ініціює платіжну операцію за фактичного платника, заповнюється реквізит «Код фактичного платника».

Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затверджений наказом від 22 березня 2023 року № 148 (зі змінами) (далі – Порядок № 148).

У Порядку № 148 наведено приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу», зокрема поля «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».

Сплата податків та єдиного внеску оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

Звертаємо увагу, що згідно з п. 38.2 ст. 38 Податкового кодексу України (ПКУ), сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку.

Отже, платники під час сплати податків та єдиного внеску зобов’язані дотримуватися наступних правил заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції.

1. При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування від власного імені.

Юридичні особи, ФОПи та громадяни заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т. ч. реквізит «Код платника» (податковий номер юридичної особи – ЄДРПОУ, РНОКПП – для ФОП та громадянина) та реквізит «Призначення платежу».

2. При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування за відокремлені підрозділи (філії).

Юридичні особи (головні підприємства) у випадках, передбачених ПКУ, заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т. ч.:

реквізит «Код платника» (податковий номер головного підприємства);

реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер філії);

реквізит «Призначення платежу».

3. При готівкових розрахунках платники/громадяни під час сплати податків та єдиного внеску за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал) та через каси надавачів платіжних послуг заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т. ч. реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер платника податків) та реквізит «Призначення платежу». При цьому реквізит «Код платника» містить код надавача платіжних послуг, з використанням технічного пристрою якого або через каси якого проводиться готівковий розрахунок.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області